Топ Моріон

Загальний ринок лікарських засобів України за підсумками 9 міс 2024 р. демонструє приріст як у грошовому, так і натуральному вираженні. Але якщо роздрібний сегмент зростає в гривневому, але майже не змінюється в натуральному вираженні, то в госпітальному сегменті ситуація протилежна — обсяг поставок у лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) у гривневому вираженні майже не змінився, тоді як у натуральному — спостерігається приріст. Частка державного сектору в загальному обсязі споживання препаратів залишається низькою.

15 листопада відбулася зустріч, присвячена презентації реформи медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та запровадженню системи оцінювання повсякденного функціонування. Захід провела Ірина Шевченко, радниця прем’єр-міністра України з питань охорони здоров’я та соціальної політики. Учасники обговорили ключові аспекти реформи, яка має на меті змінити підхід до визначення статусу інвалідності, зробивши його прозорішим, орієнтованим на індивідуальні потреби людини та заснованим на сучасних цифрових рішеннях.

За даними DataReportal, на початку 2023 р. в Україні фіксувалося 28,57 млн інтернет-користувачів, рівень проникнення становив 79,2%. У цій публікації зосередимося на актуальних тенденціях у сфері рекламування фармацевтичних брендів на ТБ та в інтернеті за підсумками 9 міс 2024 р. Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research»

Обсяги аптечного продажу товарів «аптечного кошика» продовжують збільшуватися. У жовтні 2024 р. темпи зростання цього показника у гривневому вираженні становлять 18% порівняно із жовтнем 2023 р. У той же час кількість споживаних упаковок зменшилася на 1%. У доларовому еквіваленті відзначається незначне зростання — на 4,5%.

Проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955» щодо зниження розміру граничних торговельних (роздрібних) надбавок та поширення регулювання на всі лікарські засоби став ключовою темою обговорення під час круглого столу, який відбувся 7 листопада під головуванням заступника міністра охорони здоров’я Едема Адаманова. Міністерство зібрало ключових стейкхолдерів, аби оцінити вплив ініціативи та ризики, які вона може нести для вітчизняного фармацевтичного ринку та українського пацієнта, а також заслухати пропозиції професійної спільноти щодо альтернативних шляхів підвищення доступності лікарських засобів для населення

Останнім часом у професійному середовищі фармацевтичної спільноти все частіше порушується питання екстемпорального виготовлення ліків. Представники старшого покоління фармації, досвідчені науковці і практики відстоюють і підтримують екстемпоральне виготовлення ліків, представники молодшого, нинішнього покоління ставляться до цього байдуже, а швидше скептично.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» проаналізувала можливий вплив запропонованої МОЗ регуляції на доступність ліків для українців та дослідила, які методи для цього застосовують у країнах Європейського Союзу (ЄС), а також звернулася за коментарем до Ірини Суворової, директорки ГС «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») щодо ставлення до нової ініціативи МОЗ представників однієї з найбільших професійних організацій аптечних закладів України.

Основа будь-якої господарської діяльності — її рентабельність. Cеред фармацевтичної спільноти викликала великий резонанс та занепокоєння ініціатива МОЗ України, спрямована на встановлення граничних націнок на всі препарати, дозволені до обігу в Україні.

Стан аптечного виготовлення ліків у період СРСР і УРСР, переваги і недоліки таких препаратів та фактори, що впливали на діяльність з їх виготовлення в аптеках у той період, окреслив Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, директор «Артеріум ЛТД», у рамках частини І статті «Екстемпоральні ліки в Україні: туга за минулим, дотепні оборудки і невизначене майбутнє». У частині ІІ представлено фактори, що впливають на діяльність з виготовлення ліків в аптеках у сучасній Україні

У листопаді 2020 р. Державний експертний центр МОЗ України очолив Михайло Бабенко. За 4 роки його керівництва, незважаючи на роботу в непростих умовах (спочатку пандемія COVID-19, потім повномасштабне вторгнення в Україну), вдалося забезпечити стабільний розвиток Центру з урахуванням євроінтеграційного вектору, розпочати впровадження міжнародного формату електронного технічного документа eCTD для процесів реєстрації та фактично перезапустити напрям міжнародної співпраці. В інтерв’ю «Щотижневику АПТЕКА» директор ДЕЦ представив своє бачення подальшого розвитку Центру, зупинився на головних викликах, розповів про головні досягнення та поділився планами на майбутнє.