У Комітеті Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування відбувся круглий стіл «Медичний канабіс в Україні: діалог влади та бізнесу заради доступу пацієнтів до лікування». Захід зібрав представників Парламенту, МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Національної поліції України, пацієнтських організацій, операторів ринку та експертної спільноти. Головною темою дискусії стали бар’єри, через які, попри створення законодавчої бази, українські пацієнти досі мають вкрай обмежений доступ до препаратів на основі медичного канабісу

Досить часто за найпростішими запитами ховається глибока потреба у турботі. Скарги на головний біль, епізодичне запаморочення, шум у вухах, зниження концентрації уваги та швидку розумову втомлюваність є частою причиною звернення відвідувачів середнього та похилого віку до працівників першого столу. Згідно з протоколами фармацевта, при вислуховуванні таких скарг першочерговим завданням фахівця є проведення належного опитування, з’ясування тривалості […]

Україна продовжує гармонізацію фармацевтичного законодавства із законодавством ЄС. Одним із ключових етапів цього процесу стало ухвалення у 2022 р. Закону України «Про лікарські засоби», який змінює практично всі основні регуляторні процедури — від державної реєстрації лікарських засобів і клінічних випробувань до фармаконагляду, імпорту та підтвердження біоеквівалентності. Попри те що більшість положень Закону почнуть застосовуватися з 1 січня 2027 р., для фармбізнесу перехідний період фактично вже розпочався. Саме тому 17 липня 2026 р. ДП «Державний експертний центр МОЗ України» організував практичний семінар, під час якого фахівці Центру та запрошені експерти не лише пояснили особливості роботи регуляторної системи у перехідний період, а й відповіли на практичні запитання представників фармацевтичних компаній і професійних асоціацій, а також обговорили, як забезпечити безперервність розпочатих процедур.

«Щотижневик АПТЕКА» завершує цикл публікацій «Вакцинація проти ВПЛ: від державної політики до клінічної практики», присвячений одному з найважливіших кроків у розвитку профілактичної медицини в Україні — включенню вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) до національного Календаря профілактичних щеплень. Фінальну частину ми присвятили тому, що визначає успіх будь-якої програми імунізації на практиці, адже навіть найкращі державні рішення та найпереконливіші наукові докази потребують довіри суспільства, ефективної комунікації та якісної організації на місцях. Як сьогодні вакцинацію проти ВПЛ сприймають батьки та молодь? Яку роль в ухваленні рішення відіграють сімейні лікарі й педіатри? Які комунікаційні бар’єри ще належить подолати? Як реалізується державна програма в регіонах і які практики вже сьогодні можуть стати прикладом для всієї країни? На ці запитання відповідають експерти, лікарі та представники органів охорони здоров’я.

Водночас станом на час підготовки цієї публікації розпорядження Кабінету Міністрів України про її звільнення не оприлюднене. За словами М. Слободніченко, рішення було виваженим і тривалий час обмірковувалося. Причиною вона назвала розбіжності у поглядах із міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком щодо подальшої реалізації євроінтеграційних реформ.

Час не чекає, і загроза, про яку ще вчора дискутували в наукових колах, сьогодні стала щоденною реальністю. Антибіотикорезистентність дедалі швидше позбавляє людство ефективних ліків, і саме ви — фармацевтичні працівники — стоїте на першій лінії оборони громадського здоров’я та є тією вирішальною ланкою, яка здатна зупинити безконтрольне самолікування, відновити цінність рецептурного відпуску та сформувати відповідальну культуру застосування […]

25 липня день народження відзначав ректор Національного фармацевтичного університету (НФаУ), доктор фармацевтичних наук, професор, академік ГО «Національна академія наук вищої освіти України» Олександр Сергійович Кухтенко. Олександр Сергійович присвятив понад два десятиліття розвитку НФаУ, пройшовши професійний шлях від аспіранта та асистента кафедри до ректора одного з провідних закладів вищої фармацевтичної освіти України. За роки роботи він […]

3D-друк ліків — це майбутнє персоніфікованої медицини. Дізнайтеся, як адитивні технології дозволяють точно контролювати дозування, форму та швидкість засвоєння препаратів, які перші 3D-таблетки вже ухвалені у світі та які перспективи має цей напрям для фармацевтичного ринку України.

27 липня свій 70-річний ювілей відзначає Віктор Миколайович Хоменк­о — український науковець, педагог, організатор фармацевтичної справи та громадський діяч, чия професійна діяльність протягом десятиліть нерозривно пов’язана з розвит­ком вітчизняної фармації

Програма постійно еволюціонує та розширюється новими препаратами та нозологіями. Наразі до програми входять 1038 позицій, з яких 771 позиція лікарських засобів, 59 (37 унікальних торговельних назв) — препаратів інсуліну, 172 — комбіновані препарати та 36 найменувань медичних виробів (тест-смужки для глюкометрів). Крім того, з липня 2025 р. всі аптечні заклади зобов’язані приєднатися та відпускати ліки і медичні вироби в межах програми реімбурсації. Також щороку збільшується і бюджет програми. У 2026 р. на її реалізацію передбачено 8,7 млрд грн. У цій публікації ми розглянемо, як програма «Доступні ліки» сприяє підвищенню доступності ліків для населення