Продукти та компаніі

Новая формуляция Rebif разрешена в Европейском союзе

28 июня компания «Merck KGaA» сообщила об одобрении Комитетом по лекарст­венным средствам для человека EMEA нового состава (формуляции) препарата Rebif (интерферон бета-1а), применяемого для лечения рассеянного склероза.

ПЛАНТИС: вместе с природой!

Как сбалансировать современный ритм жизни и привести в гармонию с природными циклами? В этом поможет сама природа: новые натуральные диетические добавки, созданные на основе растительных компонентов и продуктов пчеловодства, — ПЛАНТИС РЕЛАКС, ПЛАНТИС ЖЕЛЕ РОЯЛЬ и ПЛАНТИС ЭРО производства словенской компании.

В Европе одобрен первый биоаналогичный эритропоэтин

22 июня Комитет по лекарственным средствам для человека Европейского агентства по лекарственным средствам дал положительное заключение относительно выдачи разрешений на маркетинг биоаналогичных препаратов эритропоэтина-альфа — Binocrit компании «Sandoz», Epoetin alfa Hexal компании «Hexal Biotech Forschungs GmbH» и Abseamed компании «Medice Arzneimittel Pütter GMBH&Co».

В Европе одобрен новый препарат для лечения лейкоза

22 июня компания «GlaxoSmithKline» сообщила об одобрении Европейским агентст­вом по лекарственным средствам препарата Atriance® (неларабин в форме раствора для инфузий) для лечения острого Т-клеточного лимфобластного лейкоза и Т-клеточной лимфомы.

Pegasys может быть альтернативой при непереносимости Peg-Intron

1 мая 2007 г. на 38-й ежегодной конференции в рамках Недели болезней пищеварения были представлены результаты пилотного исследования, согласно которым все пациенты, преждевременно завершившие лечение препаратом Peg-Intron (пегинтерферон альфа-2b) + рибавирин в связи с побочными эффектами, возникшими в первые 12 нед лечения, прошли 12-недельный курс терапии препаратом Pegasys/Пегасис (пегинтерферон альфа-2а) + рибавирин. Из них 92% пациентов продолжили и завершили полный курс лечения препаратом Pegasys.

Лікарські засоби

Докладно про продукти, які можна зустріти на полицях аптек. Все, що ви хочете дізнатися про фармацевтичні препарати, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки та косметичні новинки.

Вже в давнину люди намагалися рятувати життя, використовуючи різні природні лікарські засоби. Минули тисячоліття, перш ніж лікарські препарати почали одержувати шляхом хімічного синтезу.

Фактично передвісником першої хвилі фармацевтичних інновацій, що припадає на 1820–1880 рр., послужила «хімічна революція», здійснена Антуаном Лавуазьє (Antoine Lavoisier) наприкінці XVIII ст. Народженню другого покоління інновацій (1880–1930) головним чином послужили державні лабораторії з розробки сироваток і вакцин, а також приватні підприємства Німеччини, Франції та Швейцарії, які спочатку спеціалізувалися на виробництві хімічних барвників і поглибили свої дослідження в галузі органічної. До третього покоління (1930-1960) відносяться розробки в галузі хімії органічних речовин, що призвели до виділення та синтезу вітамінів, кортикостероїдів, статевих гормонів та антибактеріальних засобів. Четверте покоління фармацевтичних інновацій (1960–1980) ознаменувало відчутне зміщення наукового вектора фармацевтичної промисловості з хімії та фармакології у бік наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо), а також введення для оцінки ефективності, безпеки та рентабельності, принципів фундаментальної доказовості, що базуються на статистичній достовірності. Протягом цього періоду було розроблено та втілено в життя досконалу систему розробки нових ЛЗ — чотирифазну систему клінічних випробувань.

Яким буде майбутнє, ми зможемо дізнатися разом, адже завдяки ресурсу www.apteka.ua ви можете вчасно отримати останні новини світової та української фармації.

Ціни на ліки

У Європейських країнах уряди або безпосередньо, або за допомогою систем соціального захисту створюють умови, які роблять лікарські препарати доступними для населення, в чому вдалося досягти певних успіхів. Примітно, що в США, де лише 60% населення охоплено системою громадської охорони здоров’я, таких механізмів регулювання цін немає: це єдина країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), яка практично не використовує будь-яких способів регулювання ціни медикаменти. Якщо врахувати вищий, ніж у Європі, рівень прибутковості, це робить США дуже привабливим ринком для лончу нових продуктів (що, можливо, певною мірою компенсується жорсткими регуляторними вимогами при наданні доступу на цей ринок). Очевидно, що, порівняно з вищезгаданими країнами, українська фармація у питаннях ціноутворення стоїть лише на початку довгого шляху пошуку оптимального компромісу.

Відповіді на всі питання, які виникають щодо формування цін на ліки в Україні та світі, ви зможете знайти на сайті www.apteka.ua.