Законопроект про вакцинопрофілактику рекомендовано профільним комітетом

5 лютого 2010 р. Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону «Про вакцинопрофілактику інфекційних хвороб» (реєстраційний № 4778 від 07.07.2009 р.). Законопроектом, зокрема, визначаються правові, організаційні та економічні засади державної політики у сфері вакцинопрофілактики інфекційних хвороб, а також встановлюються заходи соціального захисту осіб з пост­вакцинальними ускладненнями.

Так, у разі прийняття цього проекту закону держава гарантуватиме: безоплатне проведення обов’язкових профілактичних щеплень за віком, станом здоров’я та епідемічними показаннями у відповідних закладах державної та комунальної форм власності; доступність профілактичних щеплень, соціальний захист осіб (у тому числі дітей) при виникненні поствакцинальних ускладнень; використання ефективних медичних імунобіологічних препаратів (МІБП) задля зазначених цілей і контроль за їх якістю, ефективністю та безпекою тощо.

Основні повноваження з реалізації державної політики у сфері вакцинопрофілактики, згідно з положеннями рекомендованого законопроекту, покладаються на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я, який визначає перелік хвороб, для профілактики яких проводяться обов’язкові щеплення; регламентує порядок, термін проведення щеплень і категорії осіб, що підлягають вакцинопрофілактиці; забезпечує державні та комунальні заклади охорони здоров’я необхідною кількістю МІБП і контроль якості, ефективності та безпеки вакцин; аналізує випадки ускладнень; розробляє, затверджує й оновлює 1 раз на 5 років календар профілактичних щеплень і т.д.

Документом також визначаються права та обов’язки осіб під час проведення вакцинопрофілактики, зокрема до них відносяться: право на отримання від лікаря повної та достовірної інформації щодо необхідності щеплень, наслідків відмови від них і можливих поствакцинальних реакцій та ускладнень, наявності та ефективності МІБП; право на вибір закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та препарату для проведення щеплення; право на безоплатні профілактичні щеплення відповідно до календаря профілактичних щеплень; право на безоплатне лікування, невідкладну допомогу при виникненні поствакцинальної реакції та (або) ускладнення і соціальний захист при виникненні останнього; право на відмову від щеплень.

Законопроектом пропонується запровадити сертифікат профілактичних щеплень, який оформлятиметься на кожну дитину при народженні. У ньому будуть реєструвати проведені профілактичні щеплення, поствакцинальні реакції та ускладнення, а також відмову від щеплень. Ця інформація також заноситься до історії розвитку дитини.

Також, згідно з даним проектом, як вже зазначалося вище, держава має гарантувати соціальний захист особи при виникненні ускладнень після проведення вакцинації. Так, при виявленні ускладнень, пов’язаних із щепленням, залежно від їх виду та тяжкості забезпечується:

• відшкодування збитків, спричинених нанесенням шкоди здоров’ю особи або у разі її смерті, шляхом здійснення виплат (одноразової або щомісячної грошової компенсації — встановлюється КМУ);
• виплата особі допомоги по тимчасовій непрацездатності за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою праце­здатності;
• виплата відповідно до законодавства пенсії по інвалідності; пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок поствакцинальних ускладнень; державної соціальної допомоги інвалідам, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, а також особам, які не мають права на пенсію;
• надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги, швидкої допомоги у разі потреби госпіталізації, медичної допомоги (у тому числі необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення та інших засобів реабілітації) за призначенням лікарів;
• утримання за рахунок бюджетних коштів в лікарні, реабілітаційній установі тощо відповідно до медичних рекомендацій;
• навчання та перекваліфікація особи, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди вона не може виконувати попередню роботу, а також працевлаштування осіб зі зниженою працездатністю.

Ступінь втрати здоров’я повнолітньою особою встановлюється медико-соціальною експертною комісією (дитиною — лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу) і визначається обмеженням рівня життєдіяльності у відсотках рівня життєдіяльності до ушкодження здоров’я. Ця ж комісія встановлює причинно-наслідковий зв’язок смерті особи з проведеним профілактичним щепленням.

Розмір одноразової компенсації визначається залежно від відсотка обмеження рівня життєдіяльності й обчислюється виходячи з 10-кратного розміру прожиткового мінімуму. У разі смерті особи виплачується одноразова компенсація у розмірі, встановленому КМУ, але не менше 30-кратного розміру прожиткового мінімуму.

Загалом же законопроект встановлює спрямованість державної політики у сфері вакцинопрофілактики на попередження, обмеження розповсюдження та елімінацію інфекційних хвороб і створення колективного імунітету до останніх. Члени Комітету вважають, що прийняття цього документа сприятиме вдосконаленню правової бази у сфері вакцинопрофілактики та забезпеченню належних умов для проведення профілактичних щеплень.

За матеріалами www.rada.gov.ua