Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів»

08 Червня 2016 1:08 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Богомолець О.В.

Народні депутати України
О.В. Богомолець
О.А. Корчинська
О.М. Кириченко
І.М. Шурма
А.Ф. Шипко
Т.А. Донець
О.С. Мусій
К.В. Яриніч
С.І. Березенко
С.П. Заліщук
В.В. Зубик
Є.В. Соболєв
Д.А. Ярош
Б.Ю. Береза
І.В. Луценко
Є.Ю. Рибчинський
О.В. Бєлькова

СПИСОК АВТОРІВ
проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів»

1. Богомолець О.В. — народний депутат України

2. Корчинська О.А. — народний депутат України

3. Кириченко О.М. — народний депутат України (посв. 202)

4. Шурма І.М. — народний депутат України

5. Шипко А.Ф. — народний депутат України

6. Донець Т.А. — народний депутат України

7. Мусій О.С. — народний депутат України

8. Яриніч К.В. — народний депутат України

9. Березенко С.І. — народний депутат України

10. Заліщук С.П. — народний депутат України

11. Зубик В.В. — народний депутат України

12. Соболєв Є.В. — народний депутат України

13. Ярош Д.А. — народний депутат України

14. Береза Б.Ю. — народний депутат України

15. Луценко І.В. — народний депутат України

16. Рибчинський Є.Ю. — народний депутат України

17. Бєлькова О.В. — народний депутат України

18. Черкашіна Ю.Ю. — партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Паритет», адвокат, помічник-консультант народного депутата України Богомолець О.В.

Народний депутат України
Богомолець О.В.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Норми чинного законодавства про донорство крові та її компонентів потребують принципових змін з метою досягнення належного рівня забезпеченості країни донорською кров’ю.

Зокрема, це стосується положень чинного законодавства, які дозволяють бути донорами крові тільки громадянам України.

Положеннями частини другої статті 2 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» передбачено, що донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань.

Зазначені положення не повною мірою відповідають вимогам забезпечення населення України донорською кров’ю, її компонентами та препаратами, що виробляються з неї.

Протягом останніх років попит на кров та її компоненти в закладах охорони здоров’я України постійно зростає. У більшості лікувальних закладів спостерігається постійний дефіцит консервованої крові та препаратів крові. Від цього страждають профільні пацієнти, для лікування яких потребується кров та вироблені з неї препарати.

Особливого загострення це питання набуло в умовах проведення антитерористичної операції на сході країни.

За таких умов потреба лікувальних закладів в крові, її компонентах і препаратах не тільки не зменшується, а продовжує збільшуватися.

Саме тому проблема дефіциту донорської крові потребує вирішення.

Даний законопроект розроблено з метою запровадження добровільного донорства крові серед осіб, які не є громадянами України, що стане додатковим джерелом надходження донорської крові в заклади охорони здоров’я України.

2. Цілі та завдання проекту Закону

Необхідність прийняття проекту Закону обумовлена потребою подолання дефіциту донорської крові шляхом залучення більш широкого кола суб’єктів, які можуть стати потенційними донорами крові на добровільних засадах. Законом передбачається надати дієздатним повнолітнім особам, які не є громадянами України, право стати добровільними донорами крові.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проект Закону передбачає внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» з метою забезпечення рівних можливостей для донорства крові громадянам України та особам, які не є громадянами України. Зокрема, передбачається дозволити повнолітнім дієздатним особам, які не є громадянами України, залучатись до виконання донорської функції на засадах добровільності.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовідносини регулюються Законом України «Про донорство крові та її компонентів» та відповідними підзаконним нормативно-правовими актами.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття проекту Закону сприятиме поліпшенню стану надання медичної допомоги та підвищенню рівня забезпеченості закладів охорони здоров’я донорською кров’ю та її компонентами.

В результаті прийняття Закону будуть створені можливості для залучення більшої кількості осіб до виконання донорської функції.

Народні депутати України
О.В. Богомолець
О.А. Корчинська
О.М. Кириченко
І.М. Шурма
А.Ф. Шипко
Т.А. Донець
О.С. Мусій
К.В. Яриніч
С.І. Березенко
С.П. Заліщук
В.В. Зубик
Є.В. Соболєв
Д.А. Ярош
Б.Ю. Береза
І.В. Луценко
Є.Ю. Рибчинський
О.В. Бєлькова

Проект

від 03.06.2016 р. реєстраційний № 4770

Закон УкраЇни
Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (Відомості Верховної Ради України, 1995 p., № 23, ст. 183; 2015, N 23, ст.158) такі зміни:

1. У статті 2:

частину другу доповнити новим реченням такого змісту:

«Дієздатна особа віком від 18 років, яка не є громадянином України, але яка перебуває в Україні на законних підставах та пройшла відповідне медичне обстеження і в якої немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, може залучатись до виконання донорської функції на добровільних засадах.»;

у частині третій:

після слів «у донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

слова «здоров’ю донора» замінити словами «здоров’ю таких осіб».

2. У статті 8:

у назві статті після слова «донора» доповнити словами «та іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

у частині другій:

після слів «поінформувати донора» доповнити словами «або іншу особу, яка залучається до виконання донорської функції»;

слово «його» замінити словом «їх»;

у частині третій:

після слова «донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

слова «стан його здоров’я» замінити словами «стан здоров’я такої особи»;

у частині четвертій:

після слова «донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

слова «у нього» замінити словами «у них»;

слово «донор» замінити словами «така особа».

3. У статті 14:

у назві статті після слова «донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

у частині другій:

слова «дана особа» замінити словами «донор або інша особа, яка залучається до виконання донорської функції»;

після слів «зараженню донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції».

4. У статті 16:

у назві статті після слова «донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

у частині першій:

після слів «у донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

слово «його» замінити словом «їх»;

після слів «у донорів» доповнити словами «або інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції»;

після слів «медичного обстеження донорів» доповнити словами «або інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції»;

у частині другій після слів «у донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції».

5. У статті 18:

у назві статті після слова «донорів крові та її компонентів» доповнити словами «та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції»;

у частині четвертій:

після слів «реєстрів донорів» доповнити словами «та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції»;

після слів «кожного донора» доповнити словами «та дані паспортного документа іноземця кожної іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

слово «ним» замінити словом «ними»;

після слів «об’єми давання донором» доповнити словами «та іншою особою, яка залучається до виконання донорської функції»;

після слів «порядок виключення донорів» доповнити словами «та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції»;

у частині п’ятій після слів «та її компонентів» доповнити словами «та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції».

6. У статті 20:

у назві статті після слова «донорів» доповнити словами «та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції»;

у частині першій після слів «прав донорів» доповнити словами «та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції».

7. У статті 21:

у назві статті після слова «донора» доповнити словами «та іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції»;

у частині першій:

після слів «яка виявила бажання стати донором» доповнити словами «або іншою особою, яка залучається до виконання донорської функції»;

слова «її дії» замінити словами «їх дії»;

після слів «яким перелито взяті від донора» доповнити словами «або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

  • привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
  • забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
  • забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України «Про донорство крові та її компонентів»
Стаття 2. Принципи донорства крові та її компонентів
Донорство крові та її компонентів — добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.
Стаття 2. Принципи донорства крові та її компонентів
Донорство крові та її компонентів — добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.
Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Особи, хворі на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функції лише у разі подальшого використання отриманих від них крові та (або) її компонентів виключно для проведення наукових досліджень, виготовлення діагностикумів та інших продуктів, що не призначаються для введення реципієнтам. Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Особи, хворі на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функції лише у разі подальшого використання отриманих від них крові та (або) її компонентів виключно для проведення наукових досліджень, виготовлення діагностикумів та інших продуктів, що не призначаються для введення реципієнтам. Дієздатна особа віком від 18 років, яка не є громадянином України, але яка перебуває в Україні на законних підставах та пройшла відповідне медичне обстеження і в якої немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, може залучатись до виконання донорської функції на добровільних засадах.
Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди. Взяття крові та (або) її компонентів у донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, дозволяється лише за умови, що здоров’ю таких осіб не буде заподіяно шкоди.
За особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.За бажанням будь-якої дієздатної особи в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, за її рахунок може здійснюватися заготівля та зберігання її власної крові та (або) її компонентів, а також крові та (або) її компонентів, отриманих від інших донорів, з метою використання їх у необхідних випадках для подання медичної допомоги такій особі, членам її сім’ї або іншим особам. За особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.За бажанням будь-якої дієздатної особи в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, за її рахунок може здійснюватися заготівля та зберігання її власної крові та (або) її компонентів, а також крові та (або) її компонентів, отриманих від інших донорів, з метою використання їх у необхідних випадках для подання медичної допомоги такій особі, членам її сім’ї або іншим особам.
Стаття 8. Захист державою прав донора
Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги.
Стаття 8. Захист державою прав донора та іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції
Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги.
Посадові особи установ та закладів охорони здоров’я
зобов’язані поінформувати донора про його права і обов’язки та порядок здійснення донорської функції.
Посадові особи установ та закладів охорони здоров’я
зобов’язані поінформувати донора або іншу особу, яка залучається до виконання донорської функції, про їх права і обов’язки та порядок здійснення донорської функції.
Медичне обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів і видача довідок про стан його здоров’я здійснюються безплатно. Медичне обстеження донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, перед здаванням крові та її компонентів і видача довідок про стан здоров’я такої особи здійснюються безплатно.
На випадок зараження донора інфекційними хворобами або виникнення у нього інших хвороб чи розладу здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції донор підлягає обов’язковому державному страхуванню. Порядок та умови такого страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України. На випадок зараження донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, інфекційними хворобами або виникнення у них інших хвороб чи розладу здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції така особа підлягає обов’язковому державному страхуванню. Порядок та умови такого страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Донору в порядку, встановленому законодавством, відшкодовується шкода, заподіяна йому ушкодженням здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.Інвалідність донора, що настала у зв’язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.У разі смерті донора, що настала внаслідок виконання донорської функції, членам сім’ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Призначення такої пенсії здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для призначення пенсії сім’ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання. Донору в порядку, встановленому законодавством, відшкодовується шкода, заподіяна йому ушкодженням здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.Інвалідність донора, що настала у зв’язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.У разі смерті донора, що настала внаслідок виконання донорської функції, членам сім’ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Призначення такої пенсії здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для призначення пенсії сім’ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Стаття 14. Обов’язки донора Стаття 14. Обов’язки донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції
Особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день відпочинку, передбачений частинами другою та третьою статті 9 або частинами третьою та четвертою статті 11 цього Закону. Зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у випадках, передбачених частиною першою статті 19 цього Закону. Особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи чи навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день відпочинку, передбачений частинами другою та третьою статті 9 або частинами третьою та четвертою статті 11 цього Закону. Зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у випадках, передбачених частиною першою статті 19 цього Закону.
Дана особа під час медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, зобов’язана повідомити відповідну посадову особу установи чи закладу охорони здоров’я відомі їй дані про перенесені та наявні в неї захворювання, а також про вживання нею наркотичних речовин та властиві їй інші форми ризикованої поведінки, що можуть сприяти зараженню донора інфекційними хворобами, які передаються через кров, і за наявності яких виконання донорської функції може бути обмежено. Зазначена інформація засвідчується особистими підписами особи, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, та посадової особи установи чи закладу охорони здоров’я і становить лікарську таємницю. Донор або інша особа, яка залучається до виконання донорської функції, під час медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, зобов’язана повідомити відповідну посадову особу установи чи закладу охорони здоров’я відомі їй дані про перенесені та наявні в неї захворювання, а також про вживання нею наркотичних речовин та властиві їй інші форми ризикованої поведінки, що можуть сприяти зараженню донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, інфекційними хворобами, які передаються через кров, і за наявності яких виконання донорської функції може бути обмежено. Зазначена інформація засвідчується особистими підписами особи, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, та посадової особи установи чи закладу охорони здоров’я і становить лікарську таємницю.
Перелік захворювань та форм ризикованої поведінки, зазначених у частині другій цієї статті, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Перелік захворювань та форм ризикованої поведінки, зазначених у частині другій цієї статті, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Стаття 16. Порядок взяття крові та її компонентів у донора Стаття 16. Порядок взяття крові та її компонентів у донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції
Взяття крові та її компонентів у донора проводиться лише після його медичного обстеження. Порядок взяття крові та її компонентів у донорів та порядок медичного обстеження донорів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Взяття крові та її компонентів у донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, проводиться лише після їх медичного обстеження. Порядок взяття крові та її компонентів у донорів або інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції, та порядок медичного обстеження донорів або інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Величина разової максимально допустимої дози крові та її компонентів, що можуть бути взяті у донора, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Величина разової максимально допустимої дози крові та її компонентів, що можуть бути взяті у донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Стаття 18. Забезпечення безпеки та якості донорської крові, її компонентів та виготовлюваних з них препаратів. Ведення реєстрів донорів крові та її компонентів Стаття 18. Забезпечення безпеки та якості донорської крові, її компонентів та виготовлюваних з них препаратів. Ведення реєстрів донорів крові та її компонентів та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції
З метою запобігання поширенню інфекційних хвороб через застосування крові, її компонентів та препаратів у медичних цілях, виникненню пов’язаних з цим інших негативних наслідків для здоров’я реципієнтів установи, заклади та суб’єкти підприємницької діяльності, зазначені у статті 15 цього Закону, а також установи, заклади охорони здоров’я та медичні працівники, які забезпечують введення крові, її компонентів та препаратів реципієнтам, зобов’язані забезпечити контроль за дотриманням відповідних показників безпеки та якості цих продуктів. Перелік таких показників та порядок здійснення зазначеного контролю встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. З метою запобігання поширенню інфекційних хвороб через застосування крові, її компонентів та препаратів у медичних цілях, виникненню пов’язаних з цим інших негативних наслідків для здоров’я реципієнтів установи, заклади та суб’єкти підприємницької діяльності, зазначені у статті 15 цього Закону, а також установи, заклади охорони здоров’я та медичні працівники, які забезпечують введення крові, її компонентів та препаратів реципієнтам, зобов’язані забезпечити контроль за дотриманням відповідних показників безпеки та якості цих продуктів. Перелік таких показників та порядок здійснення зазначеного контролю встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Кров, її компоненти і препарати та відповідні консервуючі розчини підлягають обов’язковому контролю центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.Донорська кров, її компоненти, виготовлені з них препарати та застосовувані при їх обробці і виготовленні консервуючі розчини не можуть використовуватися або передаватися для реалізації до того часу, доки вони не пройдуть зазначеного у частинах першій та другій цієї статті контролю та відповідного маркування. Кров, її компоненти і препарати та відповідні консервуючі розчини підлягають обов’язковому контролю центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.Донорська кров, її компоненти, виготовлені з них препарати та застосовувані при їх обробці і виготовленні консервуючі розчини не можуть використовуватися або передаватися для реалізації до того часу, доки вони не пройдуть зазначеного у частинах першій та другій цієї статті контролю та відповідного маркування.
Спеціалізовані установи та заклади переливання крові, відповідні підрозділи закладів охорони здоров’я, зазначені у частині першій статті 15 цього Закону, повинні забезпечити ведення реєстрів донорів, що мають містити дані паспорта громадянина України кожного донора, дані про наявні або перенесені ним захворювання (в тому числі й ті, що можуть передаватися через кров, її компоненти та препарати реципієнтам), дати та об’єми давання донором крові та (або) її компонентів, сфери можливого їх застосування тощо. Порядок ведення цих реєстрів, обміну даними між ними та порядок виключення донорів із зазначених реєстрів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Спеціалізовані установи та заклади переливання крові, відповідні підрозділи закладів охорони здоров’я, зазначені у частині першій статті 15 цього Закону, повинні забезпечити ведення реєстрів донорів та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції, що мають містити дані паспорта громадянина України кожного донора та дані паспортного документа іноземця кожної іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, дані про наявні або перенесені ними захворювання (в тому числі й ті, що можуть передаватися через кров, її компоненти та препарати реципієнтам), дати та об’єми давання донором та іншою особою, яка залучається до виконання донорської функції, крові та (або) її компонентів, сфери можливого їх застосування тощо. Порядок ведення цих реєстрів, обміну даними між ними та порядок виключення донорів та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції, із зазначених реєстрів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Ведення Національного реєстру донорів крові та її компонентів забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань. Ведення Національного реєстру донорів крові та її компонентів та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції, забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.
Стаття 20. Відповідальність за порушення прав донорів, порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації та застосування донорської крові, її компонентів та препаратів Стаття 20. Відповідальність за порушення прав донорів та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції, порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації та застосування донорської крові, її компонентів та препаратів
Особи, винні у порушенні встановлених цим Законом прав донорів, порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації та застосування донорської крові, її компонентів та препаратів, порядку контролю за безпекою та якістю донорської крові, її компонентів, препаратів та відповідних консервуючих розчинів, порядку обміну донорською кров’ю, її компонентами і препаратами та вивезення їх за межі України, порядку медичного обстеження донора перед даванням крові та (або) її компонентів, несуть встановлену законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність. Особи, винні у порушенні встановлених цим Законом прав донорів та інших осіб, які залучаються до виконання донорської функції, порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації та застосування донорської крові, її компонентів та препаратів, порядку контролю за безпекою та якістю донорської крові, її компонентів, препаратів та відповідних консервуючих розчинів, порядку обміну донорською кров’ю, її компонентами і препаратами та вивезення їх за межі України, порядку медичного обстеження донора перед даванням крові та (або) її компонентів, несуть встановлену законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність.
Стаття 21. Відповідальність донора
У разі навмисного приховування інформації або подання неправдивих відомостей про стан свого здоров’я особою, яка виявила бажання стати донором, якщо її дії спричинили або могли спричинити шкоду здоров’ю реципієнтів, яким перелито взяті від донора кров, її компоненти чи виготовлені з них препарати, така особа притягається до адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності, встановленої законодавством.
Стаття 21. Відповідальність донора та іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції
У разі навмисного приховування інформації або подання неправдивих відомостей про стан свого здоров’я особою, яка виявила бажання стати донором, або іншою особою, яка залучається до виконання донорської функції, якщо їх дії спричинили або могли спричинити шкоду здоров’ю реципієнтів, яким перелито взяті від донора або іншої особи, яка залучається до виконання донорської функції, кров, її компоненти чи виготовлені з них препарати, така особа притягається до адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності, встановленої законодавством.

 

Народні депутати України
О.В. Богомолець
О.А. Корчинська
О.М. Кириченко
І.М. Шурма
А.Ф. Шипко
Т.А. Донець
О.С. Мусій
К.В. Яриніч
С.І. Березенко
С.П. Заліщук
В.В. Зубик
Є.В. Соболєв
Д.А. Ярош
Б.Ю. Береза
І.В. Луценко
Є.Ю. Рибчинський
О.В. Бєлькова
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті