ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ РНБО
Голова Комітету Михайло Радуцький нагадав, що рішення РНБО від 12 лютого 2025 р. (введено в дію Указом № 82/2025) передбачало комплекс заходів у сфері ціноутворення, реімбурсації і контролю ринку. На законодавчому рівні Комітет і Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України підготували три закони, всі ухвалені:
1. Закон України від 12.02.2025 р. № 4239-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та врегулювання окремих питань, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів». Ним врегульовано низку питань у сфері обігу лікарських засобів, також передбачено введення в дію нового Закону України «Про лікарські засоби» з 1 січня 2027 р.
2. Закон України від 16 квітня 2025 р. № 4362-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України», яким врегульовано окреме питання у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану.
3. Закон України від 15.05.2025 р. № 4454 «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар», яким у національне законодавство імплементовано положення Болар.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що за останній рік реалізовано комплекс законодавчих і регуляторних змін, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів та забезпечення прозорого ціноутворення на фармацевтичному ринку. Зокрема, створено Національний каталог цін на лікарські засоби, врегульовано питання маркетингових платежів і механізми декларування та реферування цін.
За словами міністра, важливим кроком стало добровільне зниження цін українськими виробниками на понад 300 позицій лікарських засобів у межах підписаного меморандуму. Крім того, встановлено обмеження торговельних націнок для дистриб’юторів та аптечних закладів, а також відновлено контрольні заходи з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) щодо дотримання вимог ціноутворення.
Наразі в Національному каталозі цін задекларовано понад 11 тис. лікарських засобів. За оцінкою МОЗ, запроваджені регуляторні механізми вже дали певний результат. Якщо до березня 2025 р. ціни на фармацевтичну продукцію зростали швидше за загальний індекс споживчих цін, то після впровадження нових регуляцій і реалізації меморандуму вдалося досягти стабілізації. Сьогодні темпи зростання цін на лікарські засоби є нижчими, ніж загальний рівень інфляції в країні.
Водночас у МОЗ наголошують, що потенціал для подальших змін залишається значним. Аналіз аптечного ринку свідчить, що у грошовому вираженні близько 66% обсягів продажу припадає на імпортні препарати та 34% — на продукцію українських виробників. Водночас у кількості реалізованих упаковок переважають вітчизняні ліки, частка яких становить близько 60%.
Окрему увагу під час засідання приділили програмі реімбурсації «Доступні ліки». За інформацією МОЗ, у 2026 р. до програми вже включено 122 міжнародні непатентовані найменування (МНН) лікарських засобів, а її перелік протягом року двічі розширювався. Аналіз структури державних витрат показав, що частка українських виробників у програмі поступово зменшується: якщо у 2023 р. вона становила 25%, то у 2026 р. скоротилася до 17%. Це означає, що значна частина бюджетних коштів спрямовується на закупівлю імпортної продукції.
З огляду на це Уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України від 4 червня 2026 р. № 742, яка передбачає суттєве розширення програми «Доступні ліки» з 1 липня 2026 р. До програми буде включено 51 МНН лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань. Фактично йдеться про всі діючі речовини, передбачені сучасними клінічними стандартами лікування таких хвороб.
За даними МОЗ, саме препарати для лікування серцево-судинних захворювань є найбільш затребуваними серед українців. Упродовж минулого року було придбано близько 100 млн упаковок таких лікарських засобів на суму майже 20 млрд грн. Розширення програми реімбурсації має знизити фінансове навантаження на пацієнтів та водночас створити додаткові стимули для розвитку українського фармацевтичного виробництва.
Також постанова № 742 передбачає, що виробники подаватимуть свої цінові пропозиції до Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Якщо виробник запропонує найнижчу ціну, його препарат зможе отримати ексклюзивну реімбурсацію.
Голова НСЗУ Наталія Гусак повідомила, що у 2025–2026 рр. програма «Доступні ліки» зазнала масштабного розширення. За її словами, кількість пацієнтів, які користуються програмою, постійно зростає, а нові напрями формувалися з урахуванням потреб пацієнтів, сімейних лікарів та фармацевтів.
НСЗУ продовжує здійснювати моніторинг забезпечення пацієнтів лікарськими засобами в межах Програми медичних гарантій. Протягом 2025–2026 рр. перевірки проводилися за напрямами лікування гострого мозкового інсульту, онкологічних захворювань, хірургічної допомоги, ендопротезування, офтальмологічних операцій, а також під час надання діагностичних послуг із застосуванням комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.
Результати моніторингів засвідчили наявність порушень у частині закупівель необхідних лікарських засобів та медичних виробів у низці закладів охорони здоров’я. За окремими напрямами лікарні отримали приписи щодо усунення виявлених недоліків. Крім того, НСЗУ вперше розпочала системний аналіз витрат на закупівлю лікарських засобів у спеціалізованих медичних закладах у розрахунку на одного пацієнта, що дозволяє більш ефективно контролювати використання бюджетних коштів та підвищувати якість медичної допомоги.
Заступник начальника відділу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Володимир Жуковський повідомив, що у структурі Національної поліції створено спеціалізований підрозділ, який займається протидією кримінальним правопорушенням у сфері охорони здоров’я. Підрозділ співпрацює з МОЗ та НСЗУ, аналізуючи ситуацію на ринку лікарських засобів після набрання чинності рішенням РНБО та вживаючи заходів для запобігання реалізації препаратів за необґрунтовано високими цінами.
За результатами проведеного аналізу правоохоронці виявили випадки суттєвих розбіжностей між цінами на окремі лікарські засоби, задекларованими виробниками в Національному каталозі цін, та їхньою вартістю за експортними контрактами або на інших сегментах ринку. За окремими позиціями різниця становила 2–3 рази, а в окремих випадках сягала 8-разового перевищення.
У Національній поліції припускають, що такі розбіжності можуть свідчити про використання механізмів непрямого фінансування маркетингових активностей або інших схем перерозподілу коштів на фармацевтичному ринку. Водночас правоохоронці звернули увагу на те, що чинний механізм декларування цін не передбачає обов’язкового подання виробниками економічного обґрунтування чи документів, які підтверджують формування заявленої вартості лікарських засобів.
Про результати роботи щодо захисту конкуренції на фармацевтичному ринку поінформував заступник голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Максим Сандига. Він нагадав, що відповідно до рішення РНБО було рекомендовано АМКУ посилити контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції учасниками фармацевтичного ринку.
У межах цієї роботи АМКУ завершив розгляд справи щодо двох фармацевтичних дистриб’юторів. За результатами розслідування дійшли висновку про вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у встановленні однакових цін протягом 2020–2023 рр. За виявлені порушення на компанії було накладено штрафи в розмірі 2,3 млрд грн та 2,4 млрд грн відповідно. Також суб’єктів господарювання зобов’язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Водночас зазначені рішення наразі оскаржуються компаніями в судовому порядку.
Крім того, АМКУ провів масштабне дослідження фармацевтичного ринку та надав понад 160 виробникам і імпортерам лікарських засобів обов’язкові для розгляду рекомендації щодо недопущення дискримінаційних умов під час вибору дистриб’юторів та забезпечення рівних конкурентних умов на ринку. За інформацією АМКУ, усі суб’єкти господарювання повідомили про готовність дотримуватися наданих рекомендацій.
Під час дослідження також встановлено ознаки можливого порушення конкурентного законодавства з боку 155 суб’єктів господарювання, які входять до 5 найбільших аптечних мереж країни. У зв’язку з цим у жовтні 2025 р. АМКУ розпочав відповідну справу. Наразі триває збір та аналіз доказової бази.
Представниця апарату РНБО Тетяна Донченко повідомила, що станом на червень 2026 р. на контролі залишається виконання 4 пунктів рішення РНБО. Одне із завдань щодо створення аптек як структурних підрозділів державних та комунальних закладів охорони здоров’я з мінімальними торговельними надбавками вже виконано та підготовлено до зняття з контролю.
Також найближчим часом планується завершення контролю за виконанням завдання щодо розширення програми «Доступні ліки», зважаючи на ухвалене Урядом рішення про включення до програми значної кількості препаратів для лікування серцево-судинних захворювань.
Водночас продовжують знаходитися на контролі питання посилення антимонопольного нагляду на фармацевтичному ринку та виконання рекомендацій правоохоронним органам щодо виявлення фактів фінансових зловживань, непрозорого ціноутворення, штучного завищення цін на лікарські засоби, а також можливих схем легалізації надприбутків і виведення коштів за кордон.
Під час обговорення член Комітету Сергій Кузьміних звернув увагу на необхідність врахування ухвалених змін у новому Законі України «Про лікарські засоби», який набуде чинності з 1 січня 2027 р. У відповідь В. Ляшко підтвердив, що МОЗ планує ініціювати внесення відповідних змін до нового закону, щоб усі напрацьовані механізми регулювання фармацевтичного ринку та забезпечення доступності лікарських засобів були інтегровані в оновлену законодавчу базу. За його словами, окремі положення також можуть бути додатково вдосконалені під час підготовки законодавчих змін.
Член Комітету Юрій Заславський звернув увагу на необхідність оцінки наслідків регуляторних змін, запроваджених на фармацевтичному ринку. За його словами, останнім часом МОЗ реалізувало низку масштабних реформ у сфері обігу лікарських засобів, спрямованих на підвищення їх доступності для населення, стримування зростання цін, посилення конкуренції та вдосконалення державного контролю. Серед ключових нововведень — обмеження торговельних надбавок на лікарські засоби, тимчасове припинення маркетингових послуг, запровадження поняття аптечної мережі, встановлення обмежень на обсяги реалізації препаратів одному покупцю з боку дистриб’юторів, а також дозвіл на продаж окремих безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях.
Крім того, введені обмеження щодо асортименту лікарських засобів, які можуть реалізовуватися в аптеках, що працюють у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Зокрема, для окремих категорій препаратів передбачено орієнтацію на найдешевші позиції з Національного каталогу цін.
Водночас народний депутат зазначив, що частина представників аптечного бізнесу висловлює занепокоєння результатами впроваджених змін. На їхню думку, під час розроблення окремих нормативних рішень недостатньо враховувалися позиції професійної спільноти та європейський досвід регулювання фармацевтичного ринку. Також висловлюються сумніви щодо ефективності окремих механізмів у досягненні задекларованих цілей, зокрема щодо системного зниження вартості лікарських засобів та посилення конкуренції між учасниками ринку.
За словами Ю. Заславського, представники аптечного сектору звертаються з проханням про проведення додаткових консультацій та обговорень із МОЗ для оцінки впливу нових регуляторних підходів на діяльність аптечних закладів, розвиток малого та середнього бізнесу, доступність фармацевтичної допомоги в сільській місцевості та рівень захисту пацієнтів під час позааптечного продажу лікарських засобів.
У відповідь В. Ляшко зазначив, що оцінка результативності впроваджених змін повинна базуватися на об’єктивних показниках. За його словами, одним із ключових індикаторів є динаміка індексу споживчих цін на фармацевтичну продукцію, яка свідчить про стабілізацію цінової ситуації на ринку після запровадження відповідних регуляторних механізмів.
Міністр також звернув увагу на те, що низка рішень, які сьогодні критикуються окремими учасниками ринку, водночас підтримуються ними в інших аспектах. Зокрема, йдеться про заходи, спрямовані на розширення доступності лікарських засобів у сільській місцевості та спрощення умов їх реалізації в окремих форматах торговельних об’єктів.
За його словами, МОЗ готове до подальшого діалогу з представниками фармацевтичного ринку та розгляду конкретних пропозицій щодо вдосконалення регуляторної політики. Водночас оцінка ефективності окремих нововведень, зокрема щодо реалізації безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях, потребує певного часу та накопичення практичних результатів для проведення повноцінного аналізу.
За підсумками розгляду питання члени Комітету взяли озвучену інформацію до відома.
ПРІОРИТЕТИ ВООЗ В УКРАЇНІ
Під час засідання Ярно Хабіхт (Jarno Habicht), голова Представництва ВООЗ в Україні, презентував пріоритети співпраці ВООЗ та України та плани на 2026 р.
Представник ВООЗ в Україні наголосив, що нинішній діалог із Парламентом є продовженням системної співпраці з МОЗ та Комітетом. За його словами, ВООЗ розглядає взаємодію з народними депутатами як важливий інструмент розвитку сфери охорони здоров’я, а співпраця з Верховною Радою України має надалі поглиблюватися.
Діяльність ВООЗ в Україні здійснюється відповідно до стратегічних документів, розроблених після початку повномасштабного вторгнення рф у 2022 р. Ключовими напрямами роботи залишаються гуманітарна складова, відновлення системи охорони здоров’я та підтримка реформ. При цьому організація наголошує на необхідності одночасного просування всіх трьох напрямів, оскільки відновлення медичної системи та її модернізація не можуть бути відкладені до завершення війни.
Учасників засідання також поінформували про укладення нової дворічної угоди про співпрацю між ВООЗ та Україною, підписаної під час нещодавньої зустрічі в Женеві. Документ покликаний забезпечити довгостроковий, прогнозований та безперервний характер партнерства між сторонами.
Окремо було представлено гуманітарний план ВООЗ, який передбачає підтримку близько 700 тис. осіб, насамперед у прифронтових регіонах. Організація координує свою діяльність таким чином, щоб медичні послуги, які надаються гуманітарними партнерами, доповнювали можливості української системи охорони здоров’я та сприяли безперервному доступу населення до медичної допомоги.
Під час обговорення підкреслено, що одним із пріоритетних напрямів співпраці найближчими роками стане підтримка України на шляху до членства в Європейському Союзі. ВООЗ вже бере активну участь у заходах, спрямованих на адаптацію української системи охорони здоров’я до європейських вимог, а також у програмах підготовки та підвищення кваліфікації фахівців. Зокрема, протягом останнього року організація підтримала низку тематичних заходів у різних регіонах країни, присвячених питанням європейської інтеграції у сфері охорони здоров’я.
Я. Хабіхт також наголосив на готовності надавати підтримку органам державної влади та Парламенту у проведенні досліджень, аналізі даних і підготовці доказової бази для ухвалення рішень у сфері охорони здоров’я. На думку ВООЗ, якісна аналітика та доступ до достовірних даних є важливими складовими ефективної законотворчої роботи.
Окрему увагу приділено ролі України у формуванні глобальної політики охорони здоров’я. У ВООЗ відзначили, що український досвід функціонування медичної системи в умовах війни, розвитку психічного здоров’я, забезпечення універсального доступу до медичних послуг та реалізації реформ викликає значний міжнародний інтерес і може бути корисним для інших країн.
ЕКСТРЕНА МЕДИЦИНА ПІД ЧАС ТРИВОГ
Питання безпеки бригад екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог виявилося гострим і конкретним. Профспілка медичних працівників через представника Сергія Кубанського висунула три вимоги.
Єдиний чинний документ, що регулює роботу «екстренки» під час воєнного стану, — наказ МОЗ від 15.03.2022 р. № 488. Він декларує пріоритет особистої безпеки медичного персоналу, але не містить жодного конкретного алгоритму дій у ситуації повітряної тривоги і не передбачає рекомендованих засобів індивідуального захисту: бронежилетів, шоломів, інших засобів. Профспілка наполягає на перегляді наказу і конкретизації вимог.
Другий аспект — юридична незахищеність. Правила виклику бригад «швидкої», затверджені постановою КМУ, не передбачають механізму, який би захистив бригаду від претензій пацієнтів у разі відмови від виїзду під час тривоги. Профспілка просить внести відповідні зміни до постанови КМУ.
Профспілка висловила вдячність за підвищення капітаційної ставки в бюджеті за Програмою медичних гарантій (передбачає мінімальну зарплату 35 тис. грн для лікаря). Однак під час прильотів однаково ризикують і лікар, і фельдшер, і технік, і санітар. Натомість рівень оплати некваліфікованого персоналу «екстренки» істотно нижчий за зарплату аналогічних фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Профспілка просить переглянути диференціацію зарплат з урахуванням бойових ризиків.
МЕДИЧНИЙ КАНАБІС: ПЕРШИЙ ВІДПУСК ВІДБУВСЯ — АЛЕ СИСТЕМИ ЩЕ НЕМАЄ
Окремим питанням порядку денного засідання Комітету стало обговорення стану реалізації законодавства у сфері обігу медичного канабісу.
М. Радуцький нагадав, що закон України щодо регулювання обігу рослин роду коноплі для медичних цілей набув чинності 16 серпня 2024 р. За цей час проведено значну роботу з підготовки необхідної нормативно-правової бази для його реалізації. За його словами, сьогодні система переходить від етапу законодавчого врегулювання до практичного застосування медичного канабісу в лікувальному процесі.
Оксана Дмитрієва, народна депутатка, зазначила, що поява перших випадків виготовлення та відпуску лікарських засобів на основі медичного канабісу в аптечних умовах свідчить про початок практичного функціонування системи. Водночас залишається низка нерозв’язаних питань, які можуть впливати на доступність такого лікування для пацієнтів.
Серед проблемних аспектів названо відсутність законодавчого врегулювання ввезення стандартних зразків для лабораторного контролю якості, незавершене оновлення Ліцензійних умов, а також необхідність внесення змін до правил виробництва та контролю якості лікарських засобів, які виготовляються в аптечних умовах. Також увагу акцентовано на питаннях лабораторного контролю, підготовки лікарів і фармацевтів, методичної підтримки аптек та забезпечення необхідною сировиною для виробництва препаратів.
Під час дискусії народні депутати порушили питання фактичної доступності лікування препаратами на основі медичного канабісу для пацієнтів у різних регіонах країни, кількості лікарів, які вже здійснюють відповідні призначення, наявності клінічних підходів до застосування таких препаратів, а також кількості аптек, які можуть здійснювати їх виготовлення та відпуск.
Ольга Стефанишина, членкиня Комітету, повідомила, що вже мала можливість поспілкуватися з першими пацієнтами, які отримали лікування препаратами на основі медичного канабісу. За її словами, серед них були пацієнтка з розсіяним склерозом та ветерани, а також діти з фармакорезистентними формами епілепсії, для яких така терапія може бути важливою складовою лікування.
Вона зазначила, що перші відпуски препаратів відбулися у Вінниці, а згодом практика почала поширюватися й на інші регіони. Водночас парламентарка наголосила на необхідності подальшого вдосконалення нормативної бази для розширення доступу пацієнтів до лікування.
Серед першочергових завдань названо завершення врегулювання питання використання хроматографічного обладнання під час виготовлення препаратів в аптеках. Адже чинні вимоги до такого обладнання створюють додаткові фінансові та організаційні бар’єри для аптечних закладів, які планують працювати з препаратами медичного канабісу.
Також запропоновано розглянути можливість спрощення реалізації препаратів у межах аптечних мереж, якщо лише одна з аптек мережі має виробничу ліцензію, а також переглянути чинні обмеження щодо квотування виробництва таких лікарських засобів в аптечних умовах.
Окрему увагу учасники засідання приділили проблемі ввезення препаратів на основі канабідіолу (CBD) для дітей з епілепсією. За словами О. Стефанишиної, через неузгодженість окремих процедур виникають випадки затримки таких лікарських засобів на митниці, що негативно впливає на безперервність лікування пацієнтів. М. Радуцький запропонував звернутися до Міністерства фінансів для оперативного врегулювання цього питання та налагодження взаємодії з митними органами.
Під час дискусії також порушувалося питання можливого розширення переліку станів, за яких може застосовуватися медичний канабіс. Зокрема, О. Стефанишина висловила позицію щодо доцільності подальшого опрацювання можливості використання таких препаратів для пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).
Заступник міністра охорони здоров’я Євген Гончар повідомив, що всі основні нормативно-правові акти, необхідні для запуску закону, вже ухвалені, що дозволило розпочати практичне застосування законодавства та здійснити перші відпуски лікарських засобів на основі медичного канабісу. Водночас він визнав необхідність подальшого вдосконалення нормативної бази для забезпечення більш ефективного функціонування системи.
За його словами, зміни щодо використання хроматографічного обладнання наразі проходять процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції. Також триває робота над законодавчим врегулюванням питання використання стандартних зразків для лабораторного контролю якості продукції.
У Міністерстві охорони здоров’я наголосили, що забезпечення доступу пацієнтів до лікарських засобів залишається одним із ключових пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я. Відомство планує й надалі аналізувати практику застосування нового законодавства та за необхідності ініціювати коригування окремих норм для підвищення ефективності функціонування системи обігу медичного канабісу в Україні.
О. Стефанишина запропонувала в липні провести в Комітеті окрему нараду з широким колом учасників — аптечні мережі, постачальники субстанцій, майбутні виробники, пацієнтські організації, МОЗ, Державний експертний центр, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Коротко: головне
- З 1 липня — «Здорове серце»: 51 МНН серцево-судинних препаратів у «Доступних ліках». Ексклюзивна реімбурсація для вітчизняного виробника, якщо він дає найнижчу ціну.
- Ринок ліків: 15% упаковок дорожче 380 грн — але вони формують 50% грошового обігу. Частка вітчизняного виробника в реімбурсації зменшилася з 25% (2023 р.) до 17% (2026 р.).
- ВООЗ: 10 пріоритетів співпраці з Україною, в тому числі 2-річна ексклюзивна програма на 1 млрд дол. США для України. Ключові напрями — реінтеграція, ментальне здоров’я, реабілітація.
- Екстрена медицина: бригади «швидкої» не мають юридичного захисту при відмові виїзду під час тривоги. Профспілка: переглянути наказ № 488, додати засоби індивідуального захисту, підвищити зарплати.
- Медичний канабіс: перші три рецепти виписані, перший відпуск — у Вінниці. Але по всій країні готові лише 17 аптек. Хроматограф блокує відкриття, наказ — в Міністерстві юстиції.
- Прогалина на кордоні: митниця затримує CBD-ліки для дітей з епілепсією через колізію між законом і підзаконними актами. М. Радуцький: «Звертаємося до Мінфіну».
- ПТСР як показання до застосування медичного канабісу: О. Стефанишина наполягає на включенні. МОЗ обіцяє аналіз після накопичення практики.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим