Електролітний баланс у спеку: коли звичайної води замало

Еволюція поглядів на гідратацію: чи достатньо «просто води»?

Вода становить близько 60% маси тіла людини і є критично важливою для метаболізму, терморегуляції та функціонування внутрішніх органів. В організмі вона розподіляється між внутрішньоклітинним та позаклітинним простором, а її баланс регулюється осмотичними градієнтами, де ключову роль відіграють іони натрію (Millard-Stafford M.L. et al., 2024).

Випаровування поту є ключовим механізмом терморегуляції, проте інтенсивна втрата рідини під час навантажень призводить до гіпогідратації — стану, при якому вміст води в організмі знижується нижче норми. Дефіцит води понад 2% маси тіла негативно впливає на фізичну та розумову працездатність, причому ступінь цього впливу залежить від умов середовища та характеру втрат. Хоча в холоді гіпогідратація зазвичай не погіршує аеробної продуктивності, у помірних умовах цей вплив стає відчутнішим, а в спеку — критичним. При температурі шкіри вище 27 °C кожне наступне зростання на 1 °C знижує аеробну потужність на 1,5%, а при поєднанні спеки з високогір’ям цей негативний ефект стає адитивним. Фізіологічно гіпогідратація супроводжується зменшенням об’єму позаклітинної та внутрішньоклітинної рідин, причому ізоосмотична гіповолемія (характерна для холоду та висоти) спричиняє більші втрати плазми крові, ніж гіпертонічна дегідратація через піт. Зниження праце­здатності зумовлене комплексом факторів: серцево-судинним навантаженням через зменшення об’єму плазми крові, підвищенням температури тканин та змінами метаболізму. Ці сигнали інтегруються центральною нервовою системою, яка у відповідь обмежує рухову активність скелетних м’язів, що й призводить до падіння аеробної продуктивності (Sawka M.N. et al., 2015).

Водночас поширене переконання, що в спеку достатньо пити якомога більше води, є не зовсім раціональним. Дійсно, для багатьох здорових людей за умов помірної активності та короткочасного перебування на спеці вживання звичайної води є цілком достатнім для підтримки належного рівня гідратації. Проте коли йдеться про тривале перебування в умовах високих температур (наприклад спекотний літній день), потреби організму змінюються. Зокрема, визначено, що під час тривалої роботи впродовж 8–12 год інтенсивне потовиділення призводить до прогресуючої дегідратації, яка не лише знижує фізичну та розумову працездатність, а й порушує механізми тепловіддачі, створюючи серйозну загрозу для здоров’я. У таких ситуаціях простого вживання води стає недостатньо, оскільки організм втрачає не лише рідину, а й значний обсяг електролітів, що потребує їх цілеспрямованого відновлення для підтримання водно-електролітного балансу, терморегуляції та стабільної фізичної й розумової працездатності. Зокрема, визначено, що надмірне споживання чистої води без відновлення солей створює ризик розвитку гіпонатріємії — патологічного стану, при якому рівень натрію в сироватці крові опускається нижче 135 ммоль/л. Клінічна картина включає головний біль, нудоту, запаморочення, м’язову слабкість, сон­ливість, сплутаність свідомості та судоми, які у тяжких випадках загрожують життю. Оскільки пацієнти часто не ідентифікують ці ознаки як порушення електролітного балансу, важливо звертати увагу на специфічні маркери. На дефіцит електролітів, окрім названих вище симптомів, вказують невгамовна спрага навіть після пиття води, сухість слизових оболонок, судоми (зокрема литкових м’язів), відчуття перебоїв у роботі серця, зниження концентрації уваги та аномально швидка втомлюваність.

Для фахівців, як-от фармацевти, важливо вміти розрізняти ці сигнали від звичайної втоми, адже своєчасне розпізнавання дисбалансу та корекція режиму гідратації є критичними для здоров’я людей, які працюють у складних кліматичних чи фізичних умовах (http://www.mayoclinic.org; Biswas M. et al., 2007; Bates G.P. et al., 2008; Oliveira R.A. et al., 2017; Millard-Stafford M.L. et al., 2024).

Електроліти — це мінеральні речовини, які в розчиненому стані дисоціюють на іони, що несуть електричний заряд, і відіграють ключову роль у підтримці гомеостазу організму. До основних електролітів належать натрій, калій, хлорид, магній, кальцій, фосфати та бікарбонати, які в організмі відповідають за підтримку об’єму позаклітинної рідини, регуляцію артеріального тиску, передачу нервових імпульсів, скорочення скелетних і серцевого м’язів, підтримання кислотно-лужної рівноваги, терморегуляцію тощо. За нормальних умов організм людини здатен контролювати концентрацію електролітів (Baker L.B. et al., 2019; Shrimanker I. et al., 2026), а швидкість їх втрати є суто індивідуальною та залежить від комплексу факторів, серед яких найважливішими є інтенсивність фізичного навантаження, температура й вологість довкілля, а також вік та стан здоров’я людини (Cramer M.N. et al., 2022).

Кому варто звернути увагу на свій питний режим?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільш вразливими до наслідків теплового стресу є люди літнього віку, маленькі діти, вагітні, пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом та хронічною патологією нирок (http://www.who.int). Окрім того, ризик критичних електролітних втрат значно зростає серед представників професій, що передбачають тривалу роботу на відкритому повітрі — зокрема у будівельників, аграріїв, працівників комунальних служб та військовослужбовців. Постійний вплив сонячного випромінювання та фізична активність у таких умовах призводять до виснажливого потовиділення, за якого організм потребує комплексного відновлення електролітного балансу (Orysiak J. et al., 2026). Не варто забувати, що влітку ризик дегід­ратації та електролітних порушень може суттєво зростати через дію додаткових негативних факторів, які потребують особливої уваги. Зокрема, гострі кишкові інфекції, що є поширеними у теплий сезон, провокують масивні втрати рідини та мінералів через діарею та блювання (Tello L. et al., 2017). У людей літнього віку ситуація ускладнюється віковими змінами фізіологічних механізмів спраги та здатності нирок до концентрування сечі, що робить їх надзвичайно вразливими до зневоднення (Schlanger L.E. et al., 2010). Крім того, небезпеку можуть становити певні лікарські засоби: наприклад, діуретики або окремі антигіпер­тензивні препарати можуть посилювати виведення води та електролітів, що при поєднанні зі спекотними умовами створює високий ризик виникнення небезпечних для здоров’я станів (Kolber M.R. et al., 2016).

Що можна пити в спеку, окрім води?

Одним із найбільш фізіологічних способів корекції дегідратації та електролітних втрат є вживання пероральних регід­ратаційних розчинів, які містять оптимальне співвідношення натрію, калію, хлоридів та глюкози, що сприяє ефективному всмоктуванню води в кишечнику (Buccigrossi V. et al., 2020). Зокрема, для ефективного відновлення під час інтенсивних або тривалих навантажень доцільніше використовувати ізотонічні вуглеводно-електролітні напої, які можуть допомогти компенсувати втрати солей, підтримувати осмотичний градієнт для кращого утримання рідини та забезпечувати енергію завдяки вуглеводам (оптимально 4–8%) (Millard-Stafford M.L. et al., 2024). Такі електролітні розчини допомагають ефективно підтримувати водно-сольовий баланс, компенсуючи втрати мікроелементів із потом, що не здатна забезпечити звичайна вода при тривалій та інтенсивній фізичній активності (Latzka W.A. et al., 2022).

Поряд із застосуванням спеціалізованих напоїв, вагому роль у підтримці електролітного балансу відіграє збалансоване харчування. Включення до раціону овочів, фруктів, бобових, риби та молочних продуктів забезпечує організм необхідними запасами калію, магнію та інших мінералів, що допомагає стабілізувати роботу систем організму та сприяє швидшому відновленню після фізичних навантажень (Schiefermeier-Mach N. et al., 2020).

Однак важливо пам’ятати, що безконт­рольне вживання електролітних добавок може бути небезпечним. Надмірне надходження натрію або калію здатне призводити до порушень серцевого ритму, коливань артеріального тиску та інших небажаних наслідків (Grillo A. et al., 2019).

Отже, пам’ятаючи про важливість поміркованості та індивідуального підходу, можливо перетворити просту турботу про споживання води на інструмент превентивної медицини, що може допомогти зберегти здоров’я, працездатність та життєву енергію навіть у найскладніших кліматичних умовах.

Поширені запитання

Чи достатньо пити лише воду в спеку? — Для більшості здорових людей за помірної активності — так. Однак при тривалому перебуванні на спеці або інтенсивному потовиділенні організм потребує також відновлення електролітів.

Коли в спеку варто думати не лише про воду? — Під час тривалого перебування в умовах високої температури організм втрачає з потом значну кількість електролітів, насамперед натрію та калію. Якщо ці втрати не компенсувати, можуть виникати симптоми порушення водно-електролітного балансу навіть за достатнього споживання рідини.

Які симптоми можуть свідчити про дефіцит електролітів? — Головний біль, запаморочення, м’язові судоми, сухість слизових оболонок, надмірна спрага, слабкість, зниження концентрації уваги та швидка втомлюваність.

Хто найбільше ризикує втратити електроліти влітку? — Люди літнього віку, діти, вагітні, пацієнти із хронічними захворюваннями, а також особи, які працюють на відкритому повітрі або займаються інтенсивною фізичною активністю.

Які напої допомагають відновлювати електролітний баланс? — Оральні регідратаційні розчини та ізотонічні вуглеводно-електролітні напої з оптимальним вмістом солей і вуглеводів.

Чи можна безконтрольно приймати електролітні добавки? — Ні. Надмірне надходження електролітів, зокрема натрію та калію, може негативно впливати на серцево-судинну систему та загальний стан здоров’я.

Коротко: головне

• Інтенсивне потовиділення призводить до втрати не лише води, а й електролітів.
• Дефіцит води понад 2% маси тіла може негативно впливати на фізичну та розумову працездатність.
• Надмірне споживання води без компенсації втрат солей підвищує ризик гіпонатріємії.
• Особливу увагу до питного режиму слід приділяти людям із груп ризику та тим, хто працює в умовах спеки.
• Для відновлення водно-електролітного балансу в окремих ситуаціях доцільним може бути застосування регідратаційних або ізотонічних електролітних розчинів.

Перелік використаної літератури

1. Shrimanker I., Bhattarai S. (2026) Electrolytes. [Updated 2023 Jul 24]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan-. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541123.
2. Baker L.B., De Chavez P.J.D., Ungaro C.T. et al. (2019) Exercise intensity effects on total sweat electrolyte losses and regional vs. whole-body sweat [Na+], [Cl-], and [K+]. Eur. J. Appl. Physiol., Feb; 119(2): 361–375. doi: 10.1007/s00421-018-4048-z. Epub 2018 Dec 6. PMID: 30523403; PMCID: PMC6373370.
3. Millard-Stafford M.L., Brown M.B., Wittbrodt M.T. (2024) Perspectives on enhancing human performance in the heat: Is the solution to simply «just add water»? Sports Med. Health Sci., Dec 6; 7(5): 317–328. doi: 10.1016/j.smhs.2024.12.001. PMID: 40936662; PMCID: PMC12421197.
4. Sawka M.N., Cheuvront S.N., Kenefick R.W. (2015) Hypohydration and Human Performance: Impact of Environment and Physiological Mechanisms. Sports Med., Nov; 45(Suppl. 1): S51–60. doi: 10.1007/s40279-015-0395-7. PMID: 26553489; PMCID: PMC4672008.
5. Cramer M.N., Gagnon D., Laitano O., Crandall C.G. (2022) Human temperature regulation under heat stress in health, disease, and injury. Physiol. Rev., Oct 1; 102(4): 1907–1989. doi: 10.1152/physrev.00047.2021. Epub 2022 Jun 9. PMID: 35679471; PMCID: PMC9394784.
6. Bates G.P., Miller V.S. (2008) Sweat rate and sodium loss during work in the heat. J. Occup. Med. Toxicol., Jan 29; 3: 4. doi: 10.1186/1745-6673-3-4. PMID: 18226265; PMCID: PMC2267797.
7. Popkin B.M., D’Anci K.E., Rosenberg I.H. (2010) Water, hydration, and health. Nutr. Rev., Aug; 68(8): 439–58. doi: 10.1111/j.1753-4887.2010.00304.x. PMID: 20646222; PMCID: PMC2908954.
8. Oliveira R.A., Sierra A.P.R., Benetti M. et al. (2017) Impact of Hot Environment on Fluid and Electrolyte Imbalance, Renal Damage, Hemolysis, and Immune Activation Postmarathon. Oxid. Med. Cell Longev., 2017: 9824192. doi: 10.1155/2017/9824192. Epub 2017 Dec 21. PMID: 29430287; PMCID: PMC5753004.
9. Orysiak J., Młynarczyk M., Bugajska J., Łastowiecka-Moras E. (2026) Hydration of Workers in Thermal Environments — Practical Recommendation. Nutrients, 18: 64. doi.org/10.3390/nu18010064.
10. Tello L., Perez-Freytes R. (2017) Fluid and Electrolyte Therapy During Vomiting and Diarrhea. Vet. Clin. North Am. Small Anim. Pract., Mar; 47(2): 505–519. doi: 10.1016/j.cvsm.2016.09.013. Epub 2016 Dec 8. PMID: 27939861; PMCID: PMC7185384.
11. Schlanger L.E., Bailey J.L., Sands J.M. (2010) Electrolytes in the aging. Adv. Chronic. Kidney Dis., Jul; 17(4): 308–19. doi: 10.1053/j.ackd.2010.03.008. PMID: 20610358; PMCID: PMC2901254.
12. Kolber M.R., Garrison S., Turgeon R.D. (2016) Electrolyte disturbance with diuretics and ACEIs. Can. Fam. Physician., Jul; 62(7): 569. PMID: 27412211; PMCID: PMC4955086.
13. http://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/hyponatremia/symptoms-causes/syc-20373711.
14. Buccigrossi V., Lo Vecchio A., Bruzzese E. et al. (2020) Potency of Oral Rehydration Solution in Inducing Fluid Absorption is Related to Glucose Concentration. Sci. Rep., May 8; 10(1): 7803. doi: 10.1038/s41598-020-64818-3. PMID: 32385331; PMCID: PMC7210290.
15. http://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/climate-change-heat-and-health.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!