Україна та Туреччина: нові можливості обміну досвідом для медичних фахівців

Відкриваючи захід, його учасників привітав Іван Сорока, президент Українського медичного клубу, висловивши вдячність за підтримку та участь гостей з Туреччини, а також зазначив, що завдяки таким міжнародним проектам українські та турецькі лікарі мають можливість поділитися досвідом та вийти на якісно новий рівень надання медичної допомоги і, відповідно, дотримуватися головної та фундаментальної цінності для такого спеціаліста — забезпечення здоров’я людини.

У ході першої частини заходу, а саме під час Українсько-Турецького саміту здоров’я «Симпозіум з ендоскопічної хірургії», Ердал Аксой (Erdal M. Askoy), головний лікар лікарні Університету Коча, розповів про історію створення та основні напрямки діяльності закладу. Так, найпершою некомерційною приватною лікарнею в Туреччині вважають Американський госпіталь (American Hospital of Istambul), який було засновано в 1920 р. Марком Брістолем, контр-адміралом військово-морських сил США. Також у цей же час засновано школу медичних сестер, яка стала невід’ємною частиною госпіталю. Госпіталь налічує 200 ліжок для надання загальної та невідкладної медичної допомоги та 62 ліжка інтенсивної терапії. Щорічно госпіталь обслуговує 20 тис. пацієнтів стаціонару, здійснює 10 тис. операцій, що охоплюють весь спектр хірургічних послуг, та надає допомогу 120 тис. хворих амбулаторно.

Доповідач зазначив, що, незважаючи на порівняно недовгу історію, Університет Коча на сьогодні є одним з найбільш відомих та престижних університетів Туреччини. Школа медицини закладу розпочала прийом студентів у вересні 2010 р. Щоб здійснити внесок у навчання кваліфікованих кадрів для системи охорони здоров’я країни, надаючи якісну медичну допомогу на рівні міжнародних стандартів, у жовтні 2014 р. було засновано лікарню Університету Коча як дослідницьку та навчальну клініку цього закладу.

Медико-наукове містечко займає площу в 220 тис. м² і складається з будівлі лікарні, навчальних та науково-дослідних лабораторій, навчального центру, лекторію та зон загального використання. Лікарня налічує 192 палати, 55 ліжок інтенсивної терапії, 88 ліжок стаціонару, 8 палат для проведення хіміотерапії, 200 оглядових кабінетів та 13 операційних кімнат. Дитяче відділення лікарні розташоване в окремій будівлі, займає площу понад 10 тис. м² і має стаціонарне відділення, педіатричне відділення інтенсивної терапії, неонатальне відділення інтенсивної терапії, відділення трансплантації кісткового мозку та клініки амбулаторного лікування. Операційні кімнати оснащені новітнім технологічним обладнанням, за допомогою якого фахівці можуть проводити майже всі відомі хірургічні втручання, зокрема за такими напрямками: судинна терапія, інтервенційна радіологія, інтервенційне лікування болю, ендоскопія, малоінвазивна хірургія (бронхоскопія, гістероскопія, уродинаміка, цистоскопія тощо) та екстракорпоральне запліднення.

Крім того, у лікарні впроваджено комплексну програму лікування раку, лінію серцево-судинної терапії «Живе серце», створено Центр здоров’я жінки, лінію педіатричної терапії, лінію терапії хребта, травматології, лінію легеневих захворювань, хірургії голови та шиї, програму лікування шлунково-кишкового тракту, естетичної хірургії та косметичної дерматології тощо.

Команда інтенсивної терапії надає допомогу близько 3–4 тис. пацієнтам щорічно. При цьому хворі можуть провести у відділенні інтенсивної терапії від кількох годин до кількох місяців залежно від їхнього стану.

Відділення медичної радіології проводить діагностичні та терапевтичні процедури за допомогою сучасного обладнання, що включає: МРТ-сканери, мультидетекторні комп’ютерні томографи, системи для рентгеноскопії і ангіографії, цифрові мамографи, системи стереотаксичної біопсії молочної залози, ультрасонографи, цифрові рентгенографічні системи, камери для однофотонної емісійної комп’ютерної томографії, ПЕТ/КТ-сканери та устаткування для уреазного дихального тесту.

У наданні медичних послуг беруть участь 335 штатних, 80 позаштатних та 270 лікарів, що консультують. Міждисциплінарна команда лікарів, хірургів, медичних сестер, психологів, терапевтів та інших фахівців постійно оточує пацієнта, щоб забезпечити безперервність надання медичної допомоги, швидкого доступу до всіх видів послуг, чітких та послідовних роз’яснень щодо стану, плану лікування, усіх змін, які можуть відбутися в житті після терапії, та подальшого прогнозу щодо здоров’я.

Слід зазначити, що теми доповідей лікарів з Туреччини стосувалися висвітлення сучасних аспектів проведення малоінвазивних втручань. Так, у рамках обміну досвідом було розглянуто використання новітніх технологій під час лікування простатиту, аневризми, тромбофлебіту вен нижніх кінцівок, уражених кінцівок у пацієнтів з цукровим діабетом, а також в судинній та торакальній хірургії, педіатричній практиці та в онкології, зокрема під час лікування колоректального раку. Слід зазначити, що в кожному виступі доповідачі використовували фото- та відеоматеріали з проведених операцій, що викликало жвавий інтерес та дискусію після закінчення доповідей.

Під час другої частини засідання в присутності Йонет Джан Тезеля, посла Турецької Республіки в Україні, урочисто було підписано Меморандум про співпрацю між Туреччиною та Україною.

У свою чергу, Е. Аксой розповів про систему охорони здоров’я Туреччини, впровадження та результати деяких медичних реформ. Так, за його словами, міністерство охорони здоров’я цієї держави несе відповідальність за надання медичних та профілактичних послуг у медичних закладах, бере участь у розробці та контролює виконання нормативно-законодавчих актів.

Міністерство також здійснює контроль діяльності приватних медичних закладів, ціноутворення і забезпечення медичним персоналом функціонування системи в цілому. Фінансування відбувається шляхом поєднання бюджетних коштів, загальних податків, зборів, виплачуваних страховими компаніями, а також приватних осіб через платежі готівкою.

Сектор охорони здоров’я в цілому останнім часом зазнав комплексної реструктуризації за державної підтримки. Нові інвестиції підвищили якість медичних послуг в країні та сприяли використанню нових технологій і розширенню доступності передових процедур.

Доповідач підкреслив, що наразі приватний сектор охорони здоров’я Туреччини визнається на світовому рівні й забезпечує високу якість надання медичної допомоги.

Відповідно до звітів, які складалися на замовлення Європейського парламенту в кінці 2011 р., статус громадської охорони здоров’я Туреччини значно покращився за останнє десятиліття за багатьма загальними індикаторами навіть в порівнянні з деякими країнами Європейського Союзу.

«Так, середня тривалість життя почала не­ухильно збільшуватися в країні з різким зниженням рівня смертності дітей та новонароджених. Це для Туреччини стало вагомим індикатором прогресу. Рівень захворюваності на рак, інсульт, цукровий діабет, серцево-судинні та респіраторні хвороби має тенденцію до зниження та лише 2 останніх мають більш високий рівень смертності, ніж в середньому в ЄС», — зауважив Е. Аксой.

За його словами, покращення стану здоров’я населення Туреччини в основному пов’язано з успіхами проведеної реформи, так званої трансформації охорони здоров’я, яка проводилася під гаслом «Людина — понад усе».

Доповідач зазначив, що охоплення вакцинацією збільшилося з 78% в 2002 р. до 97% в 2011 р., кількість відвідувань закладів охорони здоров’я на душу населення з 3,2 збільшилася до 8,2, число візитів до лікаря на душу населення зросло з 2,0 до 4,9 та кількість лікарів (на 100 тис. населення) збільшилася більш ніж на 20%, а охоплення медичним страхуванням підвищилося з 69,7 до 99,5% відповідно.

Крім того, за державної підтримки було розпочато суттєві ініціативи щодо боротьби з нездоровим способом життя, зокрема вживанням тютюну та ожирінням.

Також, за словами доповідача, вдалося досягти підвищення рівня автономії лікарень. «Після створення Державної спілки лікарень, що було частиною процесу медичної реформи, внесені законодавчі зміни для забезпечення автономії державних лікарень та передачі деяких функцій іншим організаціям, зокрема, деяких медичних та немедичних послуг, таких як лабораторні і діагностичні послуги, прибирання, прання та харчування», — підсумував Е. Аксой, додавши, що нова система дозволила наймати управлінців лікарень на договірній основі, а лікарі й медсестри мають статус державного службовця.

Дмитро Турчак, заступник директора Департаменту охорони здоров’я, начальник Управління з організації медичної допомоги Київської міської державної адміністрації, представив медичним фахівцям проект Концепції розвитку системи охорони здоров’я м. Київ. Він зазначив, що основним принципом розвитку медицини в Києві є орієнтованість на людей. Тобто всі рішення, що стосуються охорони здоров’я, мають прийматися з урахуванням потреб і прав людей, як пацієнтів, так і медичних працівників для забезпечення доступності якісних медичних послуг.

За його словами, модернізація надання медичної допомоги дасть можливість створити нову сучасну модель функціонування системи охорони здоров’я, яка передбачає чіткі гарантії щодо обсягу медичної допомоги, фінансовий захист громадян у випадку хвороби, ефективний розподіл ресурсів.

«Одне з перших стратегічних завдань — визначити «гарантований рівень медичної допомоги» та впровадити методику розрахунку вартості медичної послуги, за умови погодження такої в МОЗ України», — наголосив спікер. Також він зазначив, що для забезпечення реалізації Концепції розвитку системи охорони здоров’я м. Київ у рамках розвитку системи первинної медичної допомоги планується: на 100% забезпечити заклади первинної ланки медичним оснащенням/обладнанням, гарантувати справедливе фінансування та підвищення зарплати медичного персоналу, у тому числі ввести подушову форму оплати послуг сімейного лікаря та стимулювання за якість роботи (введення індикаторної системи), забезпечити фінансову доступність медикаментів для соціально вразливих верств населення, гарантувати надання медичних послуг населенню шляхом групової лікарської практики, надати можливість пацієнтам обслуговуватись на вибір у лікаря-терапевта, лікаря-педіатра чи сімейного лікаря (внести зміни до нормативної бази Міністерства охорони здоров’я України), забезпечити надання медичної допомоги дітям віком до 7 років лікарями-педіатрами, удосконалити алгоритм наступності надання медичної допомоги на всіх рівнях, чітко визначити маршрут пацієнта з урахуванням локальних протоколів.

У рамках розвитку вторинної ланки надання медичної допомоги, за словами доповідача, необхідними є наступні заходи: створення лікарень інтенсивного лікування, лікарень планового лікування, центрів реабілітації, хоспісів, спеціалізованих центрів з визначенням профілів надання медичної допомоги (медичних послуг) для кожного закладу охорони здоров’я, створення госпітального округу (округів) на підставі проведеного аналізу потужності ліжкового фонду, інтенсивності лікарень, забезпечення медичним обладнанням та устаткуванням, територіального розміщення лікарень та наявності транспортних комунікацій, кадрового потенціалу, реорганізація міських лікарень в комунальні некомерційні підприємства.

Доповідач закликав медичну громадськість, суб’єктів господарювання, органи місцевого самоврядування та громадські організації активно приєднатися до обговорення проекту та надати пропозиції та зауваження щодо подальшого розвитку охорони здоров’я, які обов’язково буде розглянуто та враховано.

Зазначимо, що в ході заходу членами Українського медичного клубу було створено платформу для обговорення проекту Концепції розвитку системи охорони здоров’я м. Київ для внесення пропозицій від представників медичної спільноти України, а також кожен учасник отримав неоціненну можливість поспілкуватися з іноземними фахівцями та в невимушеній атмосфері обговорити проблеми медицини сьогодення та шляхи їх вирішення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!