Нове регулювання цін на ліки: підсумки 2025 р. і перспективи 2026 р.

Нещодавно відбувся вебінар «Нове регулювання цін на лікарські засоби. Підсумки 2025, перспективи 2026», організатором якого виступила LA Law Firm. Генеральний медіапартнер — «Щотижневик АПТЕКА», організаційний партнер — Інформаційне агентство «Правотудей». Під час заходу обговорювалися питання реферування, декларування цін на лікарські засоби, регулювання маркетингових послуг та ін.

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ФАРМРИНКУ

Огляд фармацевтичного ринку за результатами 2025 р. та перспективи 2026 р. представила Тетяна Іванов­а, Product Owner Market Audit Україна компанії Proxima Research International. Вона повідомила, що за підсумками 2025 р. загальне споживання лікарських засобів (госпітальний + роздрібний сегменти) в Україні зросло в гривневому вираженні на 13% і в доларах США на 9%. В упаковках ринок не досяг результатів 2024 р. і зменшився на 3%.

Стосовно структури споживання, то в Україні за результатами 2025 р. держава покриває споживання лише близько 14%. Усе інше фінансується власним коштом споживачів, тому розвиток ринку напряму залежить від їхнього добробуту.

Стосовно роздрібного сегмента споживання лікарських засобів, то за результатами 2025 р. в гривневому вираженні фіксується зростання на 12% і в доларах — на 8%. В упаковках обсяг споживання препаратів зменшився на 4% порівняно із показниками 2024 р.

З грудня 2025 до грудня 2024 р. індекс інфляції в країні становить 8%. Для категорії фармацевтичної продукції, медичних товарів та обладнання він становить 3,7%, що є найнижчим показником порівняно з іншими категоріями.

Щодо декларування цін, то загалом задекларована в Національному каталозі цін (Нацкаталог) гранична роздрібна ціна вища за середньозважену роздрібну вартість у грудні 2025 р. в середньому на 27%, тобто виробники декларували вищі ціни, закладаючи собі можливий люфт зростання вартості. Однак на ринку середньозважена роздрібна ціна нижча, аніж середньозважена задекларована вартість.

У структурі роздрібної реалізації товарів «аптечного кошика» категорія дієтичних добавок збільшує свою частку, яка за підсумками 2025 р. становить 12%. У цій категорії найбільша частка власних торгових марок (ВТМ). У категорії лікарських засобів частка ВТМ найменша, і вона продовжить зменшуватися через зміни в законодавстві щодо маркування препаратів.

Стосовно програми «Доступні ліки», то станом на грудень 2025 р. витрати на реімбурсацію препаратів було перевиконано. Так, витрачено 7,17 млрд грн із запланованих з початку року 6,6 млрд грн. На 2026 р. планується витрати на цю програму 8,7 млрд грн.

Завдяки програмі реімбурсації держава може впливати на ціноутворення лікарських засобів. Так, для участі у програмі «Доступні ліки» деякі виробники суттєво знизили ціни на свої препарати, тобто ринкові механізми спонукають ціни знижуватися ще більше. Отже, програма «Доступні ліки» залишається найдієвішим механізмом, який дозволяє державі впливати на вартість лікарських засобів.

У 2026 р. прогнозується, що роздрібний ринок ліків зростатиме в гривневому вираженні на 15,5% за базовим сценарієм.

УКРАЇНСЬКЕ ФАРМАЦЕВТИЧНЕ АГЕНТСТВО

Про створення та функції Українського фармацевтичного агентства (УФА) розповів Дмитро Алешко, керуючий партнер LA Law Firm. Він зауважив, що 27.01.2026 р. на сайті Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України для громадського обговорення опубліковано проєкт постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) «Про утворення Українського фармацевтичного агентства».

Це агентство матиме статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, яке, згідно з положеннями проєкту, працюватиме за чотирма глобальними напрямами:

  • створення, допуск на ринок, контроль якості, безпеки та ефективності лікарських засобів;
  • технічне регулювання медичних виробів та косметичної продукції;
  • контроль за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
  • контроль за донорством крові, компонентами крові, функціонуванням системи крові.

УФА планується утворити, а також приєднати шляхом реорганізації Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

До основних функцій УФА, зокрема, належатиме:

  • експертиза матеріалів реєстраційного досьє, поданих для державної реєстрації (перереєстрації, безстрокового подовження дії реєстрації) лікарських засобів, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє;
  • державна реєстрація (перереєстрація, безстрокове подовження державної реєстрації) препаратів;
  • експертиза матеріалів клінічних досліджень (випробувань) лікарських засобів та видача рішень про їх проведення;
  • видача ліцензій з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та імпорту лікарських засобів;
  • ухвалення рішень про заборону або тимчасову заборону обігу або застосування ліків;
  • координування здійснення фармаконагляду в Україні;
  • державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу та промоцію лікарських засобів у межах повноважень;
  • державний контроль за додержанням вимог законодавства щодо забезпечення якості, безпеки та ефективності препаратів на всіх етапах обігу та ін.

Голова УФА призначатиметься та звільнятиметься з посади КМУ, який обиратиметься за поданням міністра охорони здоров’я України 1 з 3 кандидатів, відібраних Комісією з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсного відбору. Тобто незважаючи на те, що під час воєнного стану конкурсний відбір можна не проводити відповідно до законодавства, він все одно запланований.

Голова призначатиметься на посаду строком на 5 років. При цьому та сама особа не може обіймати посаду голови УФА більше ніж 2 строки.

Повноваження голови УФА припинятимуться з підстав, передбачених Законом України «Про державну службу», або у разі наявності негативного висновку незалежної зовнішньої оцінки діяльності УФА, наданого комісією зовнішнього контролю. Тобто в цьому агентстві створюватиметься комісія зовнішнього контролю, куди будуть входити представники як органів влади, так і інших інституцій, і ця комісія надаватиме зовнішню оцінку діяльності такого агентства.

ГРАНИЧНІ ТОРГОВЕЛЬНІ НАДБАВКИ

30 грудня 2025 р. для громадського обговорення оприлюднено проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955», яким пропонується зменшити з 15 до 10% розмір граничних торговельних роздрібних надбавок, що нараховується до закупівельної ціни лікарського засобу та медичного виробу, вартість яких підлягає реімбурсації. При цьому це не стосуватиметься препаратів інсуліну, бо на них уже діє націнка 10%.

РЕФЕРУВАННЯ ЦІН

Про реферування цін на лікарські засоби, наслідки додавання нового препарату до Нацкаталогу та інші проблемні аспекти розповіла Лідія Санжаровська, асоційована партнерка LA Law Firm. Вона нагадала, що згідно з Порядком реферування цін на лікарські засоби передбачається оновлення Переліку граничних референтних цін (далі — Перелік цін) щороку до 1 грудня кожного відповідного року. Станом на 2025 р. оновлення Переліку цін відбулося відповідно до наказу МОЗ України від 3 грудня 2025 р. № 1844. Якщо проаналізувати цей Перелік цін, то він містить певні критичні для суб’єктів господарювання моменти.

По-перше, щодо деяких лікарських засобів відбулася зміна категоризації. Так, наразі фіксується зміна категоризації, зокрема тих ліків, що раніше підпадали під декларування у зв’язку з наявністю ціни менш ніж у 4 референтних країнах. У разі появи ціни у 4 або більше референтних країнах такі ліки підлягають перенесенню в категорію реферування з визначеною граничною референтною ціною.

По-друге, в оновленому Переліку цін щодо багатьох позицій відбувся перерахунок граничної референтної ціни, яка була перерахована або у бік підвищення порівняно з попередньою, або в бік зниження.

Л. Санжаровська звернула увагу, що при оновленні Переліку цін заявникам насамперед варто провести перевірку на предмет наявності технічних помилок при розрахунку оновленої ціни або при зміні категоризації. Наступні дії заявника залежать від того, які зміни відбулися в Переліку цін щодо конкретної позиції.

Для випадку підвищення граничної референтної ціни спікерка звернула увагу на наступне. Порядком створення та управління Нацкаталогом заявникам дозволяється внести зміни до задекларованої граничної оптово-відпускної ціни не частіше, ніж 1 раз на 6 міс після першого декларування цін та у випадку зміни курсу гривні до умовної одиниці більше ніж на 5% від офіційного курсу.

Відповідно, законодавством не передбачено можливості при підвищенні граничної референтної ціни лікарського засобу відразу внести зміни до Нацкаталогу.

Якщо ж новим Переліком цін було знижено граничну референтну ціну, то нормативна база не містить прямо визначеного зобов’язання заявника звернутися за передекларуванням граничної оптово-відпускної ціни в Нацкаталозі, на відміну від інших ситуацій, щодо яких нормативним регулюванням прямо визначено таке зобов’язання. До прикладу, у разі зміни в Нацкаталозі граничної оптово-відпускної ціни на оригінальний (інноваційний) лікарський засіб у бік зниження гранична оптово-відпускна ціна на генеричний або подібний біологічний препарат повинна бути приведена у відповідність із правилом 75%. Такі дії заявник повинен вчинити протягом 1 міс з дати зміни граничної оптово-відпускної ціни на оригінальний (інноваційний) лікарський засіб.

Водночас нормативною базою передбачено, що МОЗ України у разі виявлення невідповідності задекларованої ціни в Нацкаталозі та розрахованої граничної референтної ціни в Переліку цін має невідкладно, але не пізніше, ніж протягом 3 робочих днів, в електронному вигляді повідомити відповідного заявника про початок адміністративної процедури виключення відомостей про лікарський засіб з Нацкаталогу.

Протягом визначеного в повідомленні строку заявник зможе надати обґрунтовані пояснення, чому, наприклад, розрахована гранична референтна ціна містить технічну помилку і має бути вищою.

Якщо ж немає обґрунтованих пояснень, чому задекларована гранична оптово-відпускна ціна в Нацкаталозі має залишитися незмінною, то заявники зможуть подати заяву на декларування зниженої граничної оптово-відпускної ціни. У такому разі не ухвалюватиметься рішення про виключення відомостей з Нацкаталогу. Натомість МОЗ ухвалюватиме рішення про оновлення цих відомостей.

Л. Санжаровська також відмітила, що на практиці трап­лялися випадки зникнення відомостей про лікарський засіб з Нацкаталогу при його черговому оновленні. При цьому такі зникнення могли мати місце за відсутності поданої заяви про виключення з Нацкаталогу чи закінчення строку реєстраційного посвідчення на лікарський засіб. У таких ситуаціях рекомендується подавати звернення до МОЗ з проханням повернути до Нацкаталогу інформацію про задекларовану граничну оптово-відпускну ціну на препарат.

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАЛИШКІВ

Згідно з пп. 5 п. 2 постанови КМУ від 4 квітня 2025 р. № 439, у разі зміни задекларованої граничної оптово-відпускної ціни на лікарський засіб у Нацкаталозі залишки таких ліків реалізовуються з урахуванням граничних оптово-відпускних цін, що були задекларовані в Нацкаталозі і діяли на момент набуття права власності на такі препарати. Так, набуття права власності у зазначеній нормі стосується будь-якого суб’єкта господарювання в межах ланцюга постачання лікарського засобу.

Відповідно, ті препарати, що перейшли у власність імпортера, дистриб’ютора, аптечної мережі до дати зміни ціни в Нацкаталозі, мають бути реалізовані за старою ціною по всьому ланцюгу поставок незалежно від того, чи є нова ціна вищою, чи нижчою за попередню.

Отже, існує проблема для випадку, якщо імпортер забезпечує залишки на 3 міс вперед або довше. У такому разі після підвищення ціни в Нацкаталозі 1 раз на 6 міс імпортер буде змушений продавати залишки, закуплені до дати наказу МОЗ про зміну ціни, за попередніми нижчими цінами наступні 3 міс або довше (доки не продасть ці залишки).

І, таким чином, на практиці фактична реалізація ліків за підвищеною ціною може відбутися не через 6 міс, коли заявникам дозволяється підвищити ціну в Нацкаталозі, а значно пізніше.

ВЕДЕННЯ НАЦКАТАЛОГУ

ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ) запустив вебсайт Нацкаталогу, який містить інформацію про граничні оптово-відпускні ціни виробників та імпортерів на препарати. Вебсайт став зручним інструментом для використання як споживачами, так і суб’єктами господарювання.

Також 29 грудня для громадського обговорення був оприлюднений проєкт постанови Уряду, яким пропонується внести зміни до Порядку створення та управління Нацкаталогом.

Зокрема, проєктом пропонується змінити суб’єкта ведення Нацкаталогу на ДЕЦ. Ці зміни можуть пришвидшити процес ведення Нацкаталогу, оскільки саме ДЕЦ аналізує подану заявниками інформацію в частині декларування граничної оптово-відпускної ціни та її зміни.

Окрім цього, пропонується, щоб протягом місяця Нац­каталог переглядався за заявою заявника в разі оновлення ціни на препарати в Переліку лікарських засобів, які підлягають реімбурсації. Така зміна надасть можливість суб’єктам господарювання здійснювати синхронізацію відомостей про ліки у вищезгаданому переліку та Нацкаталозі.

Також пропонується розширити перелік підстав для початку адміністративної процедури виключення лікарського засобу з Нацкаталогу. Зокрема, новою підставою пропонується зробити виявлення під час моніторингу перевищення задекларованою граничної оптово-відпускної ціни на препарат у межах реімбурсації.

ДЕКЛАРУВАННЯ ЦІН

Наразі впроваджено оновлену форму електронного кабінету для подання заяви на декларування граничної оптово-відпускної ціни в Нацкаталозі. Завдяки цьому можна здійснити пошук попередньо поданих заяв, пошук лікарського засобу за номером реєстраційного посвідчення, за його назвою. Відповідно, функціонал автоматично підтягне інформацію з Державного реєстру лікарських засобів України і здійснить розбивку ліків на кожну окрему одиницю товарного обліку (Stock Keeping Unit — SKU) саме в такому форматі, який потрібен для декларування. Подання заявки здійснюється шляхом накладання електронного цифрового підпису в електронному кабінеті.

МАРКЕТИНГ, ПРОМОЦІЯ

Постанову КМУ від 26.12.2025 р. № 1759 «Деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари» детально прокоментував Віталій Савчук, партнер компанії LA Law Firm. Він зазначив, що рік тому на законодавчому рівні були введені обмеження на проведення зворотного коригування цін та запроваджено мораторій на маркетингові та промоційні послуги. Однак ухвалення постанови № 1759 призвело до скасування обмежень щодо кредит-нот і маркетингових послуг.

Зокрема, постановою було затверджено Порядок та умови надання маркетингових послуг, а також послуг з промоції лікарських засобів, що дозволяє більш чітко регулювати ці аспекти у фармацевтичній сфері. Проте, як наголосив експерт, важливо зазначити, що жодних змін не було внесено до Податкового кодексу України або інших нормативно-правових актів у сфері оподаткування. Однак, за словами В. Савчука, це не означає відсутність податкових ризиків. За принципом податкового права, незалежно від того, як регулюються спеціальні правовідносини в межах маркетингу чи кредит-нот, Державна податкова служба (ДПС) України повинна аналізувати витрати фармацевтичних компаній так само, як для інших суб’єктів господарювання.

Згідно з новими вимогами, право на замовлення маркетингових і промоційних послуг у торговельних залах аптек мають лише імпортери та виробники, що мають ліцензії в Україні.

Обсяг таких послуг обмежено 18% від загального обсягу продажу лікарських засобів на території України за попередній квартал для кожного імпортера або виробника.

Для ДПС це означатиме, що в разі перевищення ліміту у 18% або якщо послуги замовляють особи без ліцензії, витрати на ці послуги не підлягають віднесенню до загальних витрат фармкомпаній, а податковий кредит може не визнаватися. Це може призвести до податкових донарахувань та штрафних санкцій.

Важливою частиною постанови є також те, що маркетингові та промоційні послуги, які надаються поза межами торговельних залів аптек, не підпадають під дію цього порядку. Так, ці послуги можуть замовляти усі учасники фармацевтичного ринку навіть без наявності ліцензій і без обмежень щодо обсягу послуг (тобто без обмеження у 18%).

Це є значним кроком для сервісних компаній та представництв міжнародних компаній, адже тепер вони можуть замовляти певні маркетингові послуги без обмежень, що відкриває нові можливості для розвитку в Україні.

Підсумовуючи, В. Савчук порекомендував фармацевтичним компаніям:

  • не маскувати маркетинг і промоцію під інші види послуг;
  • розділяти послуги за різними договорами (для тих, що обмежені 18% обсягом доходу, та тих, які не мають таких обмежень;
  • вести облік витрат на маркетинг і промоцію в торговельних залах аптек на щомісячній основі;
  • чітко визначати в договорах та первинних документах місце надання послуг і детально описувати їх зміст.

Крім того, він закликав до збереження всіх документів, що супроводжують надання послуг, таких як витяги із систем, звіти, фото та реєстри учасників. Важливим є також проведення періодичного юридичного аудиту чинних договорів з аптеками та первинних документів, щоб уникнути можливих порушень та штрафних санкцій.

Андрій Горбатенко, адвокат, партнер LA Law Firm, доповнив, що Порядком надання маркетингових послуг передбачена необхідність подання Держлікслужбі до 20 січня звіту про укладені за попередній рік договори про надання маркетингових та промоційних послуг у торговельних залах аптек. Держлікслужба встановила форму подання таких звітів, але за 2025 р. ліцензіати мають подати інформацію лише в разі укладання договорів 30 або 31 грудня 2025 р. В іншому разі звіт за 2026 р. Держлікслужба просить надсилати до 20 січня 2027 р. Слід врахувати, що новий Закон України «Про лікарські засоби» (набуває чинності 1.01.2027 р.) не містить норм щодо обов’язкового звітування чи обмежень маркетингових послуг. Відповідно, якщо до зазначеної дати законодавець не внесе правок, ці регуляторні вимоги втратять чинність.

Також доповідач звернув увагу на певні винятки з обмежень, передбачених постановою № 1759. Так, послуги із забезпечення наявності лікарських засобів, незважаючи на те, що віднесені до регульованих послуг, можуть замовлятися щодо рецептурних препаратів. Витрати на такі послуги теж включатимуться у 18% ліміт витрат імпортерів / виробників на надання маркетингових та промоційних послуг.

Окремо варто зауважити, що соціально орієнтовані програми підтримки пацієнтів не належать до маркетингових послуг. Відтак їх можна застосовувати як до безрецептурних, так і рецептурних препаратів, залучаючи виконавців без ліцензії (третіх осіб). Відповідно, витрати на такі програми не враховуються у 18% ліміт, встановлений для маркетингу та промоції.

Розміщення реклами безрецептурних лікарських засобів в аптеці теж не включається в ліміт, але потребує дотримання законодавчих вимог до реклами.

Коментуючи питання сторін договору, А. Горбатенко послався на позицію Держлікслужби: договір про надання маркетингових послуг не обов’язково укладати з кожним суб’єктом мережі окремо. Законодавство дозволяє укласти угоду з однією уповноваженою особою (ліцензіатом), якщо її повноваження діяти від імені інших учасників мережі закріплені договорами доручення (агентськими угодами).

КРЕДИТ-НОТИ

В. Савчук зазначив, що постановою № 1759 також затверджено Порядок застосування ліцензіатами в договорах та/або розрахунках інструментів, що зумовлюють фактичне зниження закупівельних цін після переходу права власності на товари. Він містить вичерпний перелік випадків, коли дозволяється застосування кредит-нот.

В остаточній версії вищезазначеного порядку цей перелік містить дозвіл на застосування кредит-нот для компенсації нестачі та шкоди, завданої воєнними діями.

Також з’явилася можливість застосовувати як кредит-ноти, так і більш обґрунтовано — знижки на майбутнє. Зокрема, щодо компенсації різниць курсу. Адже неможливість змінити ціну на лікарські засоби в Нацкаталозі, окрім зміни курсу гривні до іноземних валют на ≥5% протягом 1 міс, якраз і може створити серйозні курсові різниці для дистриб’юторів. Наприклад, якщо буде ситуація, коли впродовж 1 міс курс зміниться не на 5, а на 4,5%, і так триватиме кілька місяців, через що відбудеться суттєве підвищення курсу в цілому, а ціна в Нацкаталозі залишиться незмінною. Тому в такому разі суб’єктам господарювання треба буде чекати завершення 6-місячного періоду після першого декларування ціни в Нацкаталозі, аби з’явилася можливість внесення змін у Нацкаталог.

Тому завдяки постанові № 1759 тепер дистриб’ютори можуть очікувати на компенсацію курсової різниці.

А. Горбатенко звернув увагу, що згідно з постановою № 1759 використання інструментів зниження вартості лікарських засобів не потребує коригування оптово-відпуск­ної ціни в первинних документах. Тобто первинна накладна залишається без змін. Це не впливає на розрахунок націнки для цілей державного регулювання вартості. Отже, оптово-відпускна ціна, яка існувала до здійснення коригування ціни, залишається без змін.

ПИТАННЯ / ВІДПОВІДІ

Під час заходу учасники мали змогу поставити запитання щодо нового регулювання, зокрема:

— Чи потрібно робити обґрунтування для підвищення ціни в Нацкаталозі?

Прямої вимоги нормативно не передбачено, але на практиці ДЕЦ запитує в заявників, здебільшого в імпортерів, щодо обґрунтування підвищення задекларованої ціни, посилаючись на ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Ця стаття передбачає, що державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими, зокрема забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж та прибуток від його продажу. Тому заява на підвищення задекларованої ціни не має містити обґрунтування такого підвищення, але компанії повинні його мати в разі отримання відповідного запиту ДЕЦ.

— Заява на декларування ціни формується автоматично в електронному кабінеті та відбувається її підписання в системі. Чи потрібно підписувати окремо довіреність перед завантаженням, як раніше, чи підпис у системі накладається і на заяву, і на всі завантаження документів?

В електронному кабінеті підпис накладається одночасно перед відправкою на заяву та довіреність, тому немає потреби попередньо підписувати довіреність.

— Чи може компенсація збитків від воєнних дій бути в натуральному вигляді, тобто заміною новим товаром того, що був знищений?

ДПС будь-яку операцію, навіть безкоштовну, сприймає як продаж. Це регламентовано Податковим кодексом Украї­ни. Тому, з податкової точки зору, різниці не буде. Єдине, навіть якщо вартість у документах буде нульовою, тобто безкоштовна передача, то все одно потрібно буде сплатити податок на додану вартість зі 100% вартості цього товару, який би був, якщо б цей товар не постачався безкоштовно.

Також поставка товару на заміну знищеного є одним із інструментів, передбачених постановою № 1759. Потрібно буде лише в додатковій угоді до договору поставки відобразити про проведення нової поставки на заміну знищеного товару.

— Які є приклади та дефініції соціальних програм підтримки пацієнтів, окрім надання знижки?

Конкретної дефініції програм підтримки пацієнтів немає. Будь-яка активність, спрямована на зниження вартості ліків для кінцевого споживача, фактично виводиться із-під дії регулювання Порядку надання маркетингових послуг.

— Чи може той самий препарат бути в пацієнтській програмі та водночас бути предметом договору маркетингових послуг?

Так, 1 лікарський засіб може бути в пацієнтській програмі й паралельно, наприклад, у програмі забезпечення наявності препарату. Це не є перешкодою.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті