Проект Концепції Розвитку системи охорони здоров’я м. Києва

Проект

оприлюднений на офіційному сайті КМДА 30.05.2016 р.

КОНЦЕПЦІЯ

РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я М. КИЄВА

Вступ

Концепція розвитку охорони здоров’я в місті Києві спрямована на забезпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному киянину, створення умов для формування здорового способу життя.

Діяльність галузі охорони здоров’я здійснюється відповідно до положень Конституції України, законів України, Указів Президента України, рішень Уряду та Київської міської влади.

Однак, в умовах сьогодення існує низка проблемних питань, які унеможливлюють реалізацію завдань, визначених даною Концепцією, та ефективне функціонування системи охорони здоров’я м. Києва.

На сьогодні законодавчо не визначено напрями подальшого реформування галузі охорони здоров`я, поняття «медична послуга», відсутнє нормативне врегулювання розрахунку тарифів на платні медичні послуги, система контролю якості медичних послуг та виробів. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо встановлення тарифів на платні медичні послуги не відповідають вимогам Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Потребує запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров’я

Зазначені та ряд інших питань унеможливлюють ефективне функціонування системи охорони здоров’я.

Виникла нагальна потреба у розробці нових сучасних підходів до модернізації системи охорони здоров’я м. Києва, спрямованих на визначення нового бачення подальшого розвитку сфери охорони здоров’я столиці.

Основні принципи подальшого розвитку системи охорони здоров’я

1. Орієнтованість на людей

Всі рішення, які стосуються охорони здоров’я, повинні прийматися з врахуванням потреб і прав людей (пацієнтів, медичних працівників) для забезпечення доступності, якості і безпеки медичних послуг.

Повинні враховуватись пропозиції та зауваження громадськості, суб’єктів господарювання, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

2. Орієнтованість на результат

Модернізація системи охорони здоров`я дасть можливість створити нову сучасну модель функціонування системи охорони здоров`я, яка передбачає чіткі гарантії щодо обсягу медичної допомоги, фінансовий захист громадян у випадку хвороби, ефективний розподіл ресурсів.

Ефективність здійснених заходів буде оцінюватись шляхом систематичної оцінки за визначеними індикаторами (KPI – ключові показники ефективності), які будуть відображати стан та прогрес медичної та фінансової складової розвитку системи охорони здоров’я.

3. Орієнтованість на здійснення

Втілення заходів з розвитку системи охорони здоров`я повинно здійснюватись відповідно до чітких планів-графіків з визначенням відповідальних осіб, часових періодів та механізмів звітності.

Мета та завдання

Метою модернізації системи охорони здоров’я міста Києва є забезпечення права кожного мешканця міста на доступність якісних медичних послуг, створення умов для раціонального використання бюджетних коштів за принципом «гроші за пацієнтом», створення сприятливих умов праці для медичного персоналу.

Основні завдання

Завдання 1. Вдосконалення системи управління

В Україні продовжує функціонувати успадкована від СРСР застаріла державна система охорони здоров`я, побудована на основі командно-адміністративної моделі управління.

Необхідними є наступні заходи:

• модернізація системи управління за допомогою змін організаційно- правової форми закладів, в наступному – подальше розширення їх автономії у фінансовій та управлінській діяльності (за умови прийняття відповідних нормативних актів, що регламентують автономізацію закладів охорони здоров’я);
• підготовка кадрів адміністративно-управлінського персоналу з врахуванням основ сучасного менеджменту;
• створення належних організаційних умов щодо функціонування єдиного медичного простору для надання гарантованого пакету медичних послуг та реалізації права пацієнта на вільний вибір лікувального закладу та лікаря;
• створення єдиного медичного інформаційного простору міста (Електронної медицини) на основі впровадження та ефективного використання інформаційних і комунікаційних технологій;
• впровадження системи моніторингу і аналізу діяльності закладів охорони здоров`я;
• розробка, впровадження локальних протоколів медичної допомоги та забезпечення контролю за їх виконанням.

Завдання 2. Вдосконалення механізмів фінансування закладів охорони здоров’я всіх рівнів надання медичної допомоги

Наразі немає чітко визначеного обсягу гарантій щодо забезпечення громадян безоплатною медичною допомогою. Необмежений Конституцією обсяг цих гарантій неможливо покрити лише за рахунок публічних фінансів. Тому громадяни зазнають значних витрат на оплату медичних послуг та лікарських засобів.

Неефективна модель фінансового забезпечення формує структурну неефективність системи в цілому.

Необхідними є наступні заходи:

Впровадження нових механізмів фінансування – поступовий перехід до фінансування на основі медичних послуг та гарантованого переліку медичних послуг (за умови прийняття відповідних нормативних актів):

• укладання договорів про надання медичних послуг, що входитимуть до гарантованого пакету медичних послуг;
• впровадження методики обрахування вартості медичної послуги;
• впровадження ефективних форм оплати на основі методики DRG.

Завдання 3. Подальший розвиток первинної ланки надання медичної допомоги

Київ був одним з регіонів, де впроваджувався пілотний проект по реформуванню системи охорони здоров’я.

Протягом 2011-2014 років у всіх районах міста були створені 28 центрів первинної медико-­санітарної допомоги та 13 консультативно-діагностичних центрів, розмежовано бюджети первинного і вторинного рівня надання послуг. Амбулаторно-поліклінічні заклади міста були реорганізовані в некомерційні комунальні підприємства (далі – КНП) – консультативно-­діагностичні центри та центри первинної медико­санітарної допомоги.

Заклади первинної ланки оснащено на 90% відповідно до табелю оснащення.

Закуплено автотранспорт для закладів первинної ланки.

Проте, характер змін, які відбулися, не в повній мірі принесли очікувані результати. На сьогодні існує низка проблемних питань, що потребують вирішення на державному та місцевому рівнях для забезпечення поліпшення стану громадського здоров’я, ефективного функціонування закладів охорони здоров’я, фінансової доступності якісної медичної допомоги та медикаментів для мешканців міста.

Необхідними є наступні заходи:

• 100% забезпечити заклади первинної ланки медичним оснащенням/обладнанням;
• забезпечити справедливе фінансування та підвищення зарплати медичного персоналу, у т.ч. ввести подушову форму оплати послуг сімейного лікаря та стимулювання за якість роботи (введення індикаторної системи);
• забезпечити фінансову доступність до медикаментів для соціально уразливих верств населення;
• забезпечувати надання медичних послуг населенню шляхом групової лікарської практики, надати можливість пацієнтам обслуговуватись на вибір у лікаря-терапевта, лікаря-педіатра чи сімейного лікаря. Для досягнення цієї мети необхідно внести зміни до нормативної бази (накази Міністерства охорони здоров’я України);
• забезпечити надання медичної допомоги дітям до 7 років лікарями-педіатрами;
• удосконалити алгоритм наступності надання медичної допомоги на всіх рівнях;
• чітко визначити маршрут пацієнта з урахуванням локальних протоколів.

Завдання 4. Розвиток вторинної ланки надання медичної допомоги

Частиною структурної організації вторинної медичної допомоги (в межах формування єдиного медичного простору) можуть стати як державні (муніципальні, відомчі, наукові, учбові), так і приватні медичні установи.

Критерій – можливість на рівних умовах надати потрібну місту якісну медичну послугу.

Організаційне керівництво здійснюється Департаментом охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Необхідними є наступні заходи:

• створення лікарень інтенсивного лікування, лікарень планового лікування, центрів реабілітації, хоспісів, спеціалізованих центрів з визначенням профілів надання медичної допомоги (медичних послуг) для кожного закладу охорони здоров’я;
• створення госпітального округу (округів) на підставі проведеного аналізу потужності ліжкового фонду, інтенсивності лікарень, забезпечення медичним обладнанням та устаткуванням, територіального розміщення лікарень та наявності транспортних комунікацій, кадрового потенціалу тощо;
• реорганізація міських лікарень в комунальні некомерційні підприємства.

Завдання 5. Впровадження механізмів медичного страхування

Медичне страхування має забезпечити право кожного громадянина на одержання медичної допомоги.

Запровадження страхової медицини неможливе без реформування мережі закладів охорони здоров`я та зміни моделі їх фінансування.

Необхідними є наступні заходи:

• визначення основних медичних послуг для розробки базового соціального пакету;
• розробка нормативно-правової бази для створення і впровадження механізму страхування в систему охорони здоров’я;
• ініціювати перед Урядом України питання щодо включення міста Києва в якості пілотного проекту щодо запровадження страхової медицини.

Завдання 6. Створення інструментів інформаційної/електронної охорони здоров’я

Інформатизація сфери охорони здоров`я, створення реєстрів пацієнтів суттєво відстає від країн Євросоюзу.

Інформаційний простір сфери охорони здоров`я м. Києва фрагментований та децентралізований.

Необхідними є наступні заходи:

• запровадження електронної системи охорони здоров’я;
• використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері управління і надання медичних послуг за допомогою електронних засобів.

Завдання 7. Створення системи контролю за захворюваністю ­ CDCKiev

Система громадського здоров’я, яка існує сьогодні, є нескоординованою та розпорошеною.Має бути побудована стійка та дієва система громадського здоров’я, яка здатна оперативно та адекватно реагувати на сучасні потреби, забезпечувати збереження і зміцнення здоров’я населення, проведення моніторингу захворювань, епідеміологічного нагляду та біологічної безпеки, здійснювати заходи з профілактики захворюваності, боротьби з епідеміями.

Необхідними є наступні заходи:

• створення єдиної системи спостереження за рівнем захворюваності населення та попередження ризиків їх виникнення на рівні міста;
• забезпечення умов для професійної підготовки/перепідготовки фахівців в сфері громадського здоров’я;
• створення можливостей для міжнародної співпраці та залучення додаткових позабюджетних засобів фінансування.

Додаток до Концепції

Перелік

запропонованих проектів для забезпечення реалізації Концепції розвитку системи охорони здоров’я в м. Києві

(StrengtheningHealthSysteminKievCity)

1. Генеральний план розвитку системи первинної медичної допомоги

2. Генеральний план розвитку госпітального сектора

3. Модель фінансування системи охорони здоров’я

4. Diagnostic Related Group (DRG) або Група одного діагнозу

5. Розробка і впровадження механізмів страхування

6. E-health або електронна система охорони здоров’я

7. Центр контролю захворювань (ЦКЗ)

8. ВІЛ/ СНІД – впровадження ініціативної програми «Fast Track» в місті Києві

9. Профілактика та лікування туберкульозу

10. Скринінгові програми

11. Основи управління в системі охорони здоров’я та підготовка персоналу медичних установ

12. Розвиток єдиної системи надання екстреної медичної допомоги

1. Генеральний план розвитку системи первинної медичної допомоги (Primary healthcare system master plan)

Опис та аналіз системи первинної медичної допомоги:

• Система роботи невідкладної медичної допомоги
• Доступність і ефективність роботи сімейного лікаря
• Схема розташування установ первинної медичної допомоги в районах
• Кадрова ситуація в системі первинної медичної допомоги
• Система фінансування
• Розробка нової системи первинної медичної допомоги населенню міста Києва:
• Удосконалення доступності до послуг первинної медицини
• Поліпшення процесу забезпечення надання медичних послуг
• Підвищення ефективності надання послуг первинної медицини з подальшим обґрунтованим направленням на вторинний рівень надання медичної допомоги (gate-keeping)

2. Генеральний план розвитку госпітального сектора (Hospital master plan)

Аналіз поточної ситуації в системі охорони здоров’я міста Києва:

• Населення
• Аудит медичних установ
• Показники діяльності медичних установ
• Рівень госпіталізації медичних установ
• Забезпеченість кадрами
• Система фінансування
• Розробка нової структури установ охорони здоров’я на основі стратегічного документа:
• Визначення загальної кількості ліжок в стаціонарах міста Києва за міжнародними стандартами
• Визначення типів медичних установ для м. Києва: багатопрофільна вторинна медицина (лікарні інтенсивного лікування та лікарні планового лікування), центрів реабілітації і хоспісів, спеціалізованих центрів, високоспеціалізована медицина (третинний рівень) та ін.
• Визначення профілю надання медичних послуг для кожної медичної установи
• Розробка плану розподілу ліжок серед медичних установ
• Формування фінансової моделі для нової структури
• Географічна доступність установ охорони здоров’я міста Києва
  Введення ключових показників ефективності та аналіз базових критеріїв відповідно до міжнародних стандартів

3. Модель фінансування системи охорони здоров’я

• Модель фінансування лікарняного сектору для нової системи медичних установ:
• Проведення аналізу витрат в медичних установах
• Розробка системи фінансування на базі DRG
• Розробка моделі подушового фінансування системи первинного медичного обслуговування
  Розробки муніципального базового соціального пакету (TBD)

4. Формування ДСГ (Diagnostic Related Group (DRG) або Група одного діагнозу) та їх використання як методу оплати надання медичної допомоги

• Введення DRG системи в м. Києві як пілотного проекту для визначеного числа медичних установ

5. Розробка і впровадження механізмів страхування

• Визначення основних медичних послуг для розробки базового соціального пакету
• Розробка нормативно-правової бази для створення і впровадження механізму страхування в системі охорони здоров’я

6. E-health або електронна система охорони здоров’я

• Розробка програми переходу на електронну систему охорони здоров’я
• Використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері управління і надання медичних послуг за допомогою електронних засобів, що удосконалить доступність населення до медичних послуг
• удосконалення системи управління у сфері охорони здоров’я з використанням електронної медицини
• створення прозорої систему звітності за надані медичні послуги

7. Центр контролю захворювань (ЦКЗ)           

• Створення нової структури спостереження, управління і моніторингу єдиної системи охорони здоров’я на міському рівні
• Удосконалення міських програм охорони здоров’я, заснованих на таких пріоритетних захворюваннях, як: ВІЛ/СНІД, туберкульоз та неінфекційні захворювання, у тому числі міської цільової програми «Здоров`я киян»
• Створення умов для професійної перепідготовки фахівців у сфері громадського здоров’я, враховуючи співробітників лабораторій
• Створення умов для міжнародної співпраці та позабюджетного фінансування для проведення епідеміологічних досліджень, а також надання платних послуг – лабораторні дослідження, зовнішня оцінка якості тощо.

8. ВІЛ/ СНІД – впровадження ініціативної програми «Fast Track» в місті Києві

9. Профілактика та лікування туберкульозу

• Оцінка ефективності використання ліжкового фонду
• Введення послуг боротьби з туберкульозом в закладах охорони здоров`я первинної медико-санітарної допомоги
• Впровадження швидкої діагностики туберкульозу методами GeneXpert та ін.

10. Скринінгові програми:

• Обстеження населення з метою раннього виявлення гіпертонічної хвороби
• Обстеження населення з метою раннього виявлення онкологічних захворювань
• Раку молочної залози
• Раку шийки матки
• Раку товстої кишки

11. Основи управління в системі охорони здоров’я та підготовка персоналу медичних установ

1. Основи управління в системі охорони здоров’я і підготовка персоналу медичних установ

Удосконалення професійних навичок менеджерів за напрямками:

• Основи управління у сфері охорони здоров’я
• Управління медичними установами
• Управління інформаційним забезпечення у сфері охорони здоров’я
• Управління персоналом
• Комплексне управління якістю
• Управління процесами перетворення та ін.

2. Підготовка персоналу у сфері надання екстреної допомоги – оцінка та розробка плану навчання

3. Підготовка лікарів первинної ланки (терапевтів, педіатрів, сімейних лікарів)

12. Створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги

• Розвиток єдиної системи надання екстреної медичної допомоги
• Навчання і перепідготовка персоналу

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!