В Україні започатковано проект для оцінки задоволеності громадян медичною допомогою

Вікторія Тимошевська розповіла про те, як виникла ідея щодо розробки проекту «Індекс здоров’я. Україна», зауваживши, що його започатковано МФ «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» для щорічного визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою. Проект розроблено за прикладом Європейського індексу споживачів охорони здоров’я, який порівнює системи охорони здоров’я країн ЄС та допомагає визначити най­оптимальніший шлях для їх розвитку.

«Оцінка і досвід громадянина (потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги) є ключовими для реформування системи як такої, що фокусується на потребах пацієнтів. Дослідження будуть продовжуватися в наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг у регіонах і в Україні в цілому. Це дасть змогу побачити, як змінюються оцінки людей у кожній окремій області країни в залежності від того, яким чином у ній впроваджується реформа», — розповіла В. Тимошевська.

За словами спікера, мета проекту «Індекс здоров’я. Україна» — стати інструментом, який допоможе управлінцям галузі, а також тим, хто формує політику на національному рівні та в областях, районах, містах, — оцінити вплив реформи охорони здоров’я на пацієнтів та громаду.

Володимир Паніотто розповів про методологію дослідження, яка використовувалася під час оцінки задоволеності наданням населенню медичних послуг.

Дослідження було проведене з серпня 2015 р. до серпня 2016 р. Його польовий етап тривав з 16 травня до 30 червня 2016 р. Вибірка, розроблена для дослідження, була випадковою та репрезентативною для дорослого населення (18 років та старші) України в цілому та кожної з 24 областей України та Києва. У Донецькій та Луганській областях було охоплено лише території, підконт­рольні Уряду України. У результаті польового етапу було зібрано 10 224 опитувальники й опитано принаймні 400 респондентів у кожній з областей України. «Особливістю проведеного дослідження є те, що вибірка була репрезентативною для кожної області, що дає можливість порівнювати дані, отримані з кожного регіону, між собою. До того ж під час отримання даних ми орієнтувалися на людей, що мали власний досвід щодо користування тими чи іншими медичними послугами, тобто їм не довелося нічого вигадувати, відповідаючи на поставлені питання, адже вони орієнтувалися саме на власний досвід», — додав спікер, підкресливши важливість продовження досліджень у рамках проекту «Індекс здоров’я. Україна» у наступні роки.

Тетяна Степурко зауважила, що задоволеність медичною допомогою — це суб’єктивна оцінка, але вона є вкрай цінною для зворотнього зв’язку від мешканців різних областей під час проведення реформи, а також для поширення успішних практик з реформування галузі між областями. Спікер детально розповіла про результати дослідження, отримані в рамках проекту «Індекс здоров’я. Україна», що включало 5 складових, пов’язаних із цілями системи охорони здоров’я:

• задоволеність медичною послугою (вимірювалася за 2 індикаторами — задоволеністю роботою дільничного терапевта/сімейного лікаря та задоволеністю медичною допомогою в стаціонарі);
• звернення до лікаря у випадку хвороби та з метою її попередження (вимірювалися за 2 індикаторами — зверненням за медичною допомогою у випадку хвороби чи травми та за проходженням профілактичного огляду);
• витрати на допомогу та ліки (вимірювалися за 2 індикаторами — загальними витратами на ліки, куди включено такі, що були призначені лікарем та придбані самостійно пацієнтом, а також відкладанням або невідвідуванням лікаря через фінансову недоступність);
• знання про стан здоров’я (включало 2 індикатори, що стосуються вакцинації дітей та знан­ня симптомів інсульту);
• стан здоров’я (вимірювався 2 індикаторами — суб’єктивною самооцінкою стану здоров’я та часткою людей з надлишковою масою тіла, підрахованою за допомогою формули індексу маси тіла).

Окремо досліджувалося ставлення опитуваних до реформи охорони здоров’я в Україні. Серед іншого, дослідження показало результати, наведені нижче.

Рівень задоволеності роботою дільничних терапевтів у різних областях України помітно відрізнявся: найвищий — у Миколаївській (83%), Чернігівській (83%) та Тернопільській (84%) областях, найнижчий — у Кіровоградській обл. (47% задоволених). Щодо стаціонарної допомоги найбільш задоволеними були опитані Тернопільської (76%) та Миколаївської (76%) областей, найменш задоволеними — жителі Кіровоградської обл. (29%). Низький рівень задоволеності стаціонарною допомогою спостерігається і серед мешканців Києва (40%), Івано-Франківської (43%), Сумської областей (45%) .

«У цілому рівень задоволеності населення наданням амбулаторної допомоги був вищим, аніж наданням стаціонарної допомоги по всій країні», — додала спікер.

За результатами опитування, 62% тих, хто мав хворобу або травму протягом останніх 12 міс, звітували про звернення за медичною допомогою до лікаря або фельдшера. У випадку хвороби до лікарів дещо частіше зверталися жінки (63%), аніж чоловіки (59%), а також особи старші 60 років (65%), аніж молоді люди віком 18–29 років (57%). За областями відсоток тих, хто звертався за медичною допомогою у випадку хвороби протягом останніх 12 міс, коливався від 39% (Хмельницька обл.) — 45% (Запорізька обл.) до 94% (Кіровоградська обл.).

Як зауважила Т. Степурко, витрати громадян на ліки — ще один важливий фактор оцінки функціонування галузі охорони здоров’я та доступності лікування для пацієнтів. У середньому при амбулаторному лікуванні лікар призначав пацієнтам 4 лікарські засоби. Компенсацію за них від страхової компанії отримували лише 2% опитаних, від лікарняної каси — 1%, від держави — 2%. Середня вартість придбаних ліків за останній місяць становила 550 грн. (найнижчий показник у Житомирській обл. — 238 грн., найвищий у Рівненській — 1001 грн). «Результати, отримані у Житомирській обл., щодо найнижчого показника витрат на ліки за останній місяць не були сюрпризом через те, що в цій області, на відміну від інших, дуже добре працює лікарняна каса», — додала спікер.

Дослідження також показало, що пацієнтам, що перебували на стаціонарному лікуванні, призначали в середньому 6 препаратів. Лише 17% тих, кому призначали ліки в стаціонарі, отримали бодай частину препаратів безкоштовно, 83% опитаних мали купувати всі призначені лікарські засоби самостійно. Середній розмір сумарних витрат на ліки (придбані в лікарні або куплені самостійно в аптеці) у разі госпіталізації становив 2892 грн.

У цілому по країні 42% опитаних відповіли, що за останні 12 міс хворіли, але не відвідали лікаря та/або не були госпіталізовані взагалі через брак коштів. Найнижча частка опитаних, які були вимушені відкладати візит до лікаря через фінансові причини, — у Луганській (12%) та Івано-­Франківській областях (22%) .

«Цікаво було дізнатися, чи насправді батьки відмовляються від щеплення своїх дітей. У результаті ми виявили досить високий відсоток батьків, які, за їхніми словами, не відмовляються від імунопрофілактики у дітей. При цьому в Україні спостерігається досить низький відсоток вакцинованих дітей. Це свідчить про ймовірні бар’єри на шляху до отримання щеплень, наприклад, відсутність вакцин у лікарнях», — зауважила Т. Степурко. Так, за результатами опитування, у близько ¹/₄ тих, хто має дітей віком до 16 років, були випадки відмови від обов’язкових щеплень для своєї дитини. Серед них 53% відмовлялися від них тимчасово, 35% — не мали наміру робити дитині щеплень взагалі. За областями найвища частка тих, хто не відмовлявся від щеплень для своєї дитини, — у Києві (89%), Херсонській (89%), Харківській (92%), Миколаївській (92%) та Кіровоградській (95%) областях, а найнижча — у Хмельницькій (52%), Івано-Франківській (56%), Тернопільській (58%) та Львівській областях (60%).

За самооцінкою, 39% жителів України мають хороше або дуже хороше здоров’я, 44% — посереднє, 17% — погане або дуже погане. Дещо краще стан свого здоров’я оцінюють чоловіки, аніж жінки, а також особи молодого віку, аніж літні. Найгірше стан свого здоров’я оцінюють жителі Закарпатської та Житомирської, Донецької та Чернігівської областей, а найкраще — жителі Хмельницької, Луганської, Одеської та Сумської областей.

За словами Т. Степурко, цікавим є те, що більшість опитаних (74%) вважають міністра охорони здоров’я ключовою постаттю, яка може вплинути на покращення функціонування медичних закладів. Водночас, на думку опитаних, очільник обласної державної адміністрації та мер міста мають суттєво менше повноважень (10 та 15% відповідно) у цьому питанні. Найбільше сподівань покладають на міністра охорони здоров’я респонденти Запорізької (92%), Миколаївської (94%), Закарпатської (89%), Волинської (88%) та Чернігівської областей (87%), а найменше — мешканці Тернопільської (42%) та Хмельницької областей (51%).

«Цікавими також виявилися результати щодо необхідності запровадження реформи охорони здоров’я. Так, більшість опитаних вважає потрібною таку реформу. Найбільша ж кількість людей, що вважають таку реформу непотрібною, мешкає в Тернопільській обл. (40%). Це перекликається з тим, що в цій області найбільша кількість людей, задоволених наданням медичної допомоги», — зауважила спікер.

На питання: «Що означає для вас реформа охорони здоров’я?» 43% опитуваних відповіли — покращення надання якості медичної послуги, 21% — зниження витрат пацієнта на ліки, 19% — зниження витрат пацієнта на медичну допомогу, 9% — підвищення зарплати лікарів, 4% — покращення ставлення лікарів до пацієнтів, 3% — можливість отримання допомоги поряд із домом, 2% — інше.

За словами Т. Степурко, проведене дослідження надало детальне уявлення про досягнення областей у питаннях надання медичних послуг, стану здоров’я їх мешканців, а також вказало на ті аспекти, які потребують додаткової роботи за окремими областями. Наприклад, Тернопільська обл. виявилася одним з лідерів у таких показниках, як задоволеність населення медичною послугою, однак мешканці цього регіону мали досить низький рівень звернень до лікаря у випадку хвороби та з метою профілактичних оглядів. Вони також мали найгірші знання щодо ознак інсульту. Для мешканців Івано-Франківської обл. найнижчим показником серед досліджених виявилися знання людей про симптоми інсульту.

«У цілому задоволеність громадян медичною допомогою виявилася досить високою по країні (середній показник — 70%), ми пов’язуємо це з низькими очікуваннями громадян щодо надання медичних послуг», — наостанок додала спікер.

Ознайомившись з результатами дослідження, Оксана Сивак наголосила на важливості отриманих результатів, проте додала, що деякі з них викликають питання, наприклад, невідповідність щодо кількості вакцинованих дітей в країні з показниками, отриманими від батьків щодо відмов від проведення щеплень. Щодо того, що більшість опитаних вважають міністра охорони здоров’я ключовою фігурою, яка може вплинути на покращення функціонування медичних закладів, О. Сивак зауважила, що в нашій країні панують дещо тоталітарні настрої, тобто населення вважає, що МОЗ України має «зверху» вказувати медичним закладам, як їм працювати. «Хотілося б, щоб люди усвідомили, що більша відповідальність за функціонування медичних закладів все ж таки лежить «на місцях», тобто на обласних та районних державних адміністраціях. Ми не знімаємо з себе відповідальності, проте робота МОЗ України — це здебільшого реформи та політика у сфері охорони здоров’я», — зауважила О. Сивак, додавши, що кожний громадянин має усвідомити: відповідальність за власне здоров’я лежить у першу чергу на ньому самому.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!