Боротьба з туберкульозом: чи є успіхи в Україні?

У Всесвітній день боротьби з туберкульозом, який щорічно відзначають 24 березня, відкриваються можливості для підвищення обізнаності про тягар цієї хвороби в усьому світі, а також обговорюються зусилля щодо її профілактики та лікування. 2017 р. — це другий рік дворічної кампанії з нагоди цього міжнародного дня під назвою «Разом ліквідуємо туберкульоз!». Нинішнього року ВООЗ привертає особливу увагу до об’єднання зусиль для того, щоб «нікого не залишити без уваги», включаючи боротьбу зі стигматизацією, дискримінацією і соціальним відчуженням таких пацієнтів і подолання перешкод у доступі хворих до медичної допомоги. У рамках Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом в Україні пройшла низка заходів для обговорення тягаря, профілактики та лікування цієї соціально небезпечної хвороби.

1

23 березня 2017 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція «Ефективне лікування туберкульозу: амбулаторно VS стаціонарно», під час якої спікери надали статистичну інформацію щодо поширеності туберкульозу в Україні та обговорили зміщення фокусу лікування цієї хвороби зі стаціонарної на амбулаторну форму.

Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції, наголосила, що, за даними Центру медичної статистики МОЗ України, у 2016 р. в нашій краї­ні рівень захворюваності на туберкульоз становив 67,6 на 100 тис. населення. «Щороку в Україні реєструється близько 30 тис. випадків захворювання на туберкульоз. В умовах соціально-економічної кризи та конфлікту на Сході України, де проживало 15% хворих на туберкульоз, у найближчі роки прогнозується погіршення епідемічної ситуації щодо туберкульозу», – зауважила О. Сивак. Позитивним моментом є те, що минулого року захворюваність на туберкульоз серед дітей знизилася на 3,7%. Так, у 2016 р. на цю хворобу виявлено у 822 дітей, із них віком до 1 року — 47 дітей. У цьому контексті О. Сивак акцентувала увагу на важливості імунізації дітей, у тому числі вакциною БЦЖ.

За словами спікера, МОЗ України забезпечує потребу у протитуберкульозних ліках для пацієнтів у повному обсязі. «У 2016 р. з державного бюджету на закупівлю протитуберкульозних ліків було виділено 229 128 тис. грн. Ще 410 799 тис. грн. виділено Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією», — додала О. Сивак. Вона також поділися інформацією щодо схвалення Урядом Стратегії сталої відповіді на епідемії туберкульозу та ВІЛ/СНІДу до 2020 р. ( прим. ред . — за інформацією, розміщеною на сайті МОЗ України, цей документ та план заходів щодо його втілення розробили на виконання спеціальної умови грантових угод на 2015–2017 рр. з Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. У рамках їх реалізації Україна одержить безповоротну фінансову допомогу в розмірі майже 134 млн дол. США протягом 2015–2017 рр. Ще майже 120 млн дол. додаткової безповоротної фінансової допомоги у 2018–2020 рр. наша держава отримає, щоб забезпечити життєздатність медичних та соціальних послуг у сфері протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу в умовах переходу з 2017 р. від донорського фінансування до такого за рахунок бюджетних коштів).

Досить велику загрозу для українців становить мультирезистентна форма туберкульозу, підкреслила О. Сивак. «За даними епідеміологічного дослідження, серед нових випадків захворюваності на туберкульоз стійкість до протитуберкульозних препаратів реєструється у кожного п’ятого хворого. Натомість серед пацієнтів, що потребують повторного лікування туберкульозу, мультирезистентна форма відзначається у кожного другого. Україна входить до 5 країн світу з найбільшим тягарем мультирезистентного туберкульозу. У 2016 р. зареєстровано 8609 випадків захворювання на цю форму туберкульозу. Серед причин високої розповсюдженості мультирезистентної форми захворювання — неконтрольоване затосування антибіотиків, переривання терапії та недотримання протоколів лікування, а також практика стаціонарного лікування хворих на туберкульоз», — зазначила сіпкер. Вона також додала, що МОЗ України планує впровадити амбулаторні моделі лікування пацієнтів з туберкульозом.

Масуд Дара, керівник відділу з питань туберкульозу Європейського регіонального бюро ВООЗ, зауважив, що епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу в Європейському регіоні ВООЗ, до якого входить 53 країни із загальною кількістю населення 959 млн, суттєво відрізняється, якщо розглядати окремо кожну державу. У 18 країнах регіону спостерігається високий рівень захворюваності на туберкульоз, з них 15 — країни колишнього СРСР, а також Румунія, Польща та Туреччина.

Серед усіх регіонів ВООЗ у Європейському відмічено найшвидші темпи зниження захворюваності на туберкульоз. З іншого боку, йде зростання тягаря коінфекції ВІЛ/туберкульоз. За останні 5 років розповсюдженість коінфекції ВІЛ/туберкульоз зросла з 5 до 9%. Інша проблема — підвищення рівня захворюваності на мультирезистентну форму туберкульозу. «1 з 5 пацієнтів із мультирезистентним туберкульозом мешкає в Європейському регіоні ВООЗ», — підкреслив спікер. За його словами, ВООЗ наразі фокусується на кількох складових: доступність служб охорони здоров’я для пацієнтів, пацієнт-орієнтована допомога, що включає соціальну підтримку хворих на туберкульоз, а також дослідницька робота щодо розробки нових методів лікування та попередження туберкульозу.

Яна Терлеєва, начальник відділу нагляду та лікування туберкульозу ДУ «Центр громадського здоров’я України», висловила занепокоєність кількістю недіагностованих випадків захворювання на туберкульоз. «За даними ВООЗ, близько 25% випадків захворювання на туберкульоз щороку є невиявленими. Наразі соціальний портрет хворого на туберкульоз досить сильно змінився. Цю хворобу сьогодні відмічають не тільки у незахищених верств населення, але й в осіб з благополучних сімей», — наголосила спікер, підкресливши, що на розвиток захворювання вказують такі симптоми, як кашель тривалістю більше 2 тиж, субфебрильна температура тіла (37–37,5 оС), схуднення, підвищене потовиділення, слабкість.

До категорії осіб з високим ризиком захворіти на туберкульоз відносять людей похилого віку, дітей до 5 років, пацієнтів зі зниженою функцією імунної системи, наприклад, з цукровим діабетом, онкологічними захворюваннями тощо, а також ВІЛ-інфікованих. За словами Я. Терлеє­вої, у кожного шостого хворого на туберкульоз виявлено супутню ВІЛ-інфекцію. Занепокоєння викликає розповсюдженість мультирезистентної форми захворювання. Для зменшення кількості хворих з цією формою туберкульозу слід приділити увагу ранній діагностиці патології, ефективній терапії із застосуванням сучасних ліків, зміні моделі лікування зі стаціонарної на амбулаторну, переконана спікер.

22

Лікування туберкульозу — фокус на пацієнта

З метою обговорення зміни підходу до лікування пацієнтів з туберкульозом, а також готовності до цього влади та суспільства 24 березня 2017 р. відбулася прес-конференція «Чи зможе держава повернутися обличчям до пацієнта для подолання епідемії туберкульозу в Україні?».

Під час заходу Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, наголосила, що приєднуючись до європейської спільноти, Україна має досягти 3 кількісних показників щодо туберкульозу — зниження рівня захворюваності на 25%, смертності — на 35%, а також ефективності лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз — не нижче 75%.

Наразі, за словами спікера, найвищі показники захворюваності на туберкульоз зареєстровано в Одеській (123 випадки на 100 тис. населення), Херсонській (106,1 випадка на 100 тис. населення), Дніпропетровській (99,6 випадка на 100 тис. населення) та Кіровоградській областях (92,3 випадка на 100 тис. населення). Натомість, найнижчі — в Тернопільскій (50 випадків на 100 тис. населення), Харківській, Луганській областях та Києві (53 випадки на 100 тис. населення), а також в Чернівецькій обл. (54 випадки на 100 тис. населення). «Майже 80% хворих на туберкульоз — це особи працездатного віку (від 18 до 54 років), з них понад 52% хворих віком 25–44 роки. Слід зауважити, що 1,3% усіх пацієнтів з туберкульозом становлять працівники закладів охорони здоров’я», — додала О. Богомолець.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я повідомила, що парламентарі відіграють значну роль у перемозі над туберкульозом, оскільки без політичної волі головного законодавчого органу держави неможливо досягти стійких результатів, затвердити відповідні бюджети та здійснити вагомий громадський вплив, необхідний для подолання стигми й підвищення обізнаності громадян щодо захворювання. В Україні поступово набирає обертів міжнародний рух парламентарів проти туберкульозу — Глобальний Кокус з туберкульозу, що діє у світі з 2014 р. та на сьогодні об’єднує понад 1500 парламентарів, прихильних до боротьби з туберкульозом, із 130 країн.

Андрій Клепіков, виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я», розповів про пацієнт-орієнтовані підходи до лікування хворих на туберкульоз, що передбачають надання комплексної медичної та соціальної допомоги, а також психологічної підтримки хворих, щоб вони могли закінчити весь курс довготривалого лікування. Надання таких послуг має ґрунтуватися на індивідуальних потребах конкретного пацієнта, переконаний спікер. У більшості випадків пацієнт-орієнтовані підходи передбачають амбулаторне лікування — вдома або в поліклініках за місцем проживання. «Щоб зупинити епідемію туберкульозу, Україна має запровадити якісну протитуберкульозну допомогу, орієнтовану на потреби пацієнта. У рамках пілотних проектів, які впроваджувалися за кошти Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, наша організація довела, що завдяки поєднанню медичної, соціальної та психологічної підтримки хворих на туберкульоз показник виліковності мультирезистентної форми туберкульозу може підвищитися вдвічі — до 80%. Наразі в середньому успішність лікування таких пацієнтів у нашій країні становить менше ніж 40%», — наголосив А. Клепіков.

Ігор Свачій, пацієнт з мультирезистентною формою туберкульозу, поділився своєю історією лікування захворювання завдяки підтримці МБФ «Альянс громадського здоров’я». «Система адресної допомоги має цілий перелік переваг для пацієнта. Перш за все, це безперебійне забезпечення ефективними препаратами. По-друге — можливість лікуватися вдома. Не всім вистачає сил та мужності на довгі 2 роки лікування в закритій медичній установі, а це — загроза переривання терапії й подальшого розповсюдження епідемії туберкульозу. У цьому контексті амбулаторне лікування зможе підвищити прихильність пацієнтів до тривалої терапії», — підсумував І. Свачій.

3

Сучасні ліки проти туберкульозу доставлять в Україну

Анонсування впровадження у схеми лікування пацієнтів з туберкульозом бедаквіліну — засобу нового покоління для лікування тяжких форм туберкульозу ( прим. ред. — наразі бедаквілін не зареєстровано в Україні) відбулося під час прес-конференції «Всесвітній день боротьби з туберкульозом: нові ліки та нова надія для пацієнтів із складними формами туберкульозу». На початку заходу О. Сивак подякувала міжнародним партнерам за надання допомоги в лікуванні пацієнтів з тяжкими формами туберкульозу сучасними препаратами. Більш детально про цю допомогу розповіли Джордж Кент, заступник голови дипломатичної місії США в Украї­ні, та Катерина Гамазіна, голова представництва міжнародної неприбуткової організації PATH в Україні.

Джордж Кент підкреслив, що лікування туберкульозу стає дедалі складнішим через антибіотикорезистентність його збудника, що створює перед­умови для поширення його мультирезистентної форми. Лікування останнього є тривалим та комплексним, і така терапія зазвичай є вкрай важкою для пацієнтів, через що вони часто переривають лікування. «З появою сучасного протитуберкульозного засобу — бедаквіліну — пацієнти з тяжкими формами туберкульозу отримали нову надію на ефективне й більш безпечне лікування», — наголосив спікер.

Катерина Гамазіна розповіла про проект USAID «Challenge TB» та спільну роботу з МОЗ України та українськими фахівцями щодо боротьби з туберкульозом. Включення в схему лікування бедаквіліну дасть надію пацієнтам з туберкульозом з розширеною резистентністю на отримання ефективного лікування. Сучасні ліки будуть надані українським пацієнтам безкоштовно в якості донації USAID, хоча за кордоном вартість одного курсу лікування бедаквіліном коштує близько 2 тис. дол. «Очікується, що бедаквілін буде доставлений в Україну у квітні 2017 р. і його буде включено в комплексне лікування 200 пацієнтів, що мають резистентність до основ­них протитуберкульозних препаратів. Українські пацієнти лікуватимуться на базі Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського. Здобутий досвід дозволить надалі використовувати бедаквілін для всіх українських пацієнтів з туберкульозом, що потребують лікування», — наголосила К. Гамазіна.

Василь Мельник, заступник директора Націо­нального інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського, окреслив бар’єри у боротьбі з епідемією туберкульозу в Україні, серед яких затримки із забезпеченням медичних закладів протитуберкульозними препаратами та засобами для діагностики цього захворювання, досить велика кількість недіагностованих випадків захворювання на туберкульоз, неналежна профілактика цієї патології тощо.

Наталя Нізова, генеральний директор ДУ «Центр громадського здоров’я України», повідомила, що серед основних завдань МОЗ України — створення умов для швидкої реєстрації інноваційних протитуберкульозних препаратів та оптимізація національних протоколів лікування цього захворювання. «У Загальнодержавній соціальній цільовій програмі протидії туберкульозу на 2017–2021 рр. вже передбачено використання у схемах лікування туберкульозу сучасних ліків, у тому числі бедаквіліну. Наразі МОЗ України веде переговори з компаніями, які виробляють ці препарати, щоб Україна потрапила у список країн, які мають преференції на закупівлю таких ліків і змогла забезпечити їх надання для усіх пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом», — заявила Н. Нізова.

Таким чином, ситуація з поширеністю туберкульозу в Україні продовжує залишатися доволі складною, особливо щодо тяжких форм цього захворювання. Щоб покращити становище, українські та зарубіжні експерти вважають за необхідне змістити фокус лікування туберкульозу зі стаціонарної моделі на амбулаторну та включити сучасні ліки в схеми лікування пацієнтів.

Світлана Шелепко, фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті