22–23 жовтня 2009 р. у Києві на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція на тему «Актуальні питання сімейної медицини в Україні: шляхи до високої якості».
Відкрив захід, який зібрав фахівців з різних регіонів, науковців, високопосадовців МОЗ України та профільного парламентського комітету, міністр охорони здоров’я Василь Князевич. Міністр у своїй доповіді наголосив на необхідності подальшого впровадження та вдосконалення ланки сімейної медицини, і в першу чергу — шляхом відпрацювання законодавчої бази і покращання соціально-економічних умов. На думку В. Князевича, значне місце (50%) в роботі сімейного лікаря має займати профілактика захворювань, якій до сьогодні не приділялося достатньо уваги.
Міністр поінформував про стан первинної ланки медичної допомоги в Україні. Так, за останніх 10 років (1998–2008 рр.) 620 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), що обслуговують населення більше ніж 1 тис. осіб, було реформовано в амбулаторії загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ). Цей показник є надзвичайно низьким. Найбільше амбулаторій на базі ФАП створено у Харківській (137), Закарпатській (70), Київській (54), Полтавській (46) та Чернівецькій (42) областях.
АЗПСМ було сформовано і на базі понад 2056 сільських лікарських амбулаторій (СЛА). Загалом не реформованими залишилися 1199 СЛА. Найбільше їх знаходиться в Київській обл. (191). Порівняно високими є також показники Одеської (158), Дніпропетровської (88), Черкаської (52) областей, а також АР Крим (146). Гостро стоїть питання на Луганщині, де практично припинене реформування первинної ланки. Позитивний досвід спостерігається у Тернопільській та Вінницькій областях, де всі колишні СЛА стали АЗПСМ.
Динаміка трансформації мережі закладів, що надають первинну медичну допомогу населенню села, за останні 8 років свідчить про зростання кількості АЗПСМ із 37 у 2000 р. до 2686 в 2009 р.
Окремої уваги, на думку В. Князевича, заслуговує проблема кадрового забезпечення, адже розвиток сімейної медицини супроводжується і збільшенням штатних посад лікарів загальної практики сімейної медицини у селах, де кожний четвертий житель отримує медичну допомогу у сімейного лікаря. Так, якщо у 2000 р. кількість лікарів становила 502 особи, то в 2009 р. їх прогнозована кількість збільшиться до 9624.
Але разом з тим статистичні дані свідчать, що СЛА укомплектовані цими посадами лише на 68%, дільничні лікарні — на 72%, ФАП — на 91%. Кожний 5-й лікар є пенсіонером, а кожний 6-й досягне пенсійного віку у найближчі 5 років. Найбільше не укомплектовані медичні заклади Чернігівської (40,2%), Херсонської (25,0%), Дніпропетровської (26,9%) та Миколаївської (17,7%) областей. Найбільш позитивною у цьому питанні є ситуація у Львівській та Чернівецькій областях. Повністю укомплектовані основними працівниками СЛА у Закарпатській, Полтавській та Івано-Франківській областях. Незадовільним залишається стан матеріально-технічної бази.
Як вважає міністр охорони здоров’я, ще багато питань потребують доопрацювання. Це нормативна база, розробка стандартів, показників якості, покращання підготовки спеціалістів, створення навчальних баз в амбулаторіях сімейної медицини в сільській місцевості, яке розпочалося по областях, створення фінансової мотивації для роботи у працівників первинної ланки.
Одним із ключових моментів у нормативних документах має стати Положення про вільний вибір лікаря. На жаль, медичне право в Україні лише зароджується як дисципліна. На конференції учасники заслухали доповіді з цього питання професора В.М. Лєхан та доцента О.Г. Рогової, які працювали над проектом Положення про вільний вибір лікаря.
Учасники конференції дійшли згоди, що надзвичайно актуальним є створення науково-методичного центру, який зміг би об’єднати всі напрацювання, проаналізувати і впроваджувати їх в регіонах.
Восени 2010 р. відбудеться ІІІ З’їзд сімейних лікарів України.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим