Проект розпорядження КМУ «Про затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров'я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров'я і благополуччя»

ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

«Про затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року»

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року» (далі – Проект Розпорядження), яким пропонується реалізувати заходи, спрямовані на розв’язання проблематики у сфері неінфекційних захворювань шляхом міжсекторального підходу з реалізації Національного плану заходів, у частині формування та розвитку системи громадського здоров’я, забезпечення пріоритетності профілактичного спрямування діяльності сфери охорони здоров’я, створення реальних передумов для покращення медико-демографічної ситуації в країні.

Проект Розпорядження, Національний план заходів, пояснювальна записка до нього та повідомлення про оприлюднення проекту розміщено на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Зауваження та пропозиції приймаються у письмовому або електронному вигляді до 09.04.2015 року на адресу:

Міністерства охорони здоров’я України 01601, Київ, вул. М. Грушевского, 7 тел. (044) 253-82-66, контактна особа: Півень Наталя Василівна e-mail: [email protected], [email protected].

Пояснювальна записка

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року» (далі – проект акта) розроблено Міністерством охорони здоров’я відповідно до частини 7 розділу 2 Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5.

Проект акта розроблено за участі експертів Бюро ВООЗ в Україні з метою реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя», прийнятої Європейським регіональним комітетом ВООЗ в 2012 р., рекомендацій та ключових засад інших програмних і стратегічних документів, зокрема Політичної декларації ООН (2011 р.) щодо неінфекційних захворювань, Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Глобальної стратегії з харчування, фізичної активності і здоров’я, Глобальної стратегії і регіонального плану дій щодо скорочення шкідливого споживання алкоголю, Плану дій щодо реалізації Європейської стратегії профілактики і боротьби з НІЗ на 2012–2016 рр., Європейського плану дій ВООЗ з охорони психічного здоров’я, Оттавської хартії щодо укріплення здоров’я.

Сьогодні в світі наростає занепокоєння з приводу масштабного тягаря хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ), що демонструє тенденцію до зростання і негативно впливає на охорону здоров’я суспільства в цілому та окремого громадянина, а також на перспективи розвитку економіки. Соціальний та економічний тягар зумовлений чотирма хворобами, які перебувають у центрі уваги держав-членів ООН: серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), діабетом, раком та хронічними респіраторними захворюваннями; вони призводять до тривалої недієздатності, зниження добробуту родин і зменшення продуктивності, а також до величезного навантаження на системи охорони здоров’я та підвищення вимог щодо ресурсів останніх.

Тягар НІЗ в Україні значний і обумовлений високими показниками захворюваності та смертності, особливо серед осіб працездатного віку. За даними Державної служби статистики України, Центру медичної статистики МОЗ України та Національної академії медичних наук України, щороку НІЗ в Україні зумовлюють 86% летальних випадків. У країні реєструється один з найвищих у Європі рівнів смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ), що становить 772,1 летального випадку на 100 000 чоловічого населення і 440,9 летального випадку на 100 000 жіночого населення. Майже 80 % загального числа померлих в Україні у віці старщому 60 років, припадає на хвроби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів дихання. Така ситуація впливає і на рівень середньої тривалості життя (за даними 2013 р. – чоловіки – 66,3 років, жінки – 76,2 років), що значно нижчий порівняно з іншими європейськими країнами.

Найкращі світові практики, які базуються на новітніх фактичних даних щодо соціальних детермінант і економічних аспектах громадського здоров’я і профілактики, свідчать, що НІЗ можна попередити шляхом впровадження належного підходу до охорони громадського здоров’я. Це передбачає визнання неперервності здоров’я населення, профілактику захворювань та санітарно-епідеміологічний нагляд, а також реалізацію орієнтованих на потреби різних груп економічно ефективних заходів у масштабах населення в цілому та щодо кожної особи зокрема.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту акта є затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року.

Проект акта підготовлено з метою розв’язання проблематики у сфері неінфекційних захворювань шляхом міжсекторального підходу з реалізації Національного плану заходів, які спрямовані на формування та розвиток системи громадського здоров’я, забезпечення пріоритетності профілактичного спрямування діяльності сфери охорони здоров’я, створення реальних передумов для покращення медико-демографічної ситуації в країні.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Закони України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв», «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року», Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну, ратифікована Законом України від 15.03.2006 № 3534-IV;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009–2015 роки» від 8.01.2009 № 41;

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Здоров’я-2020: український вимір» від 31.10.2011 № 1164-р; «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки» від 31.08.2011 № 828-р; «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006–2016 роки» від 22.04.2006 № 229-р. та інші.

Реалізація Національного плану дій, що затверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України, передбачає внесення змін до законодавства та розроблення нових законодавчих та нормативно-правових актів.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Джерелом фінансування є державний та місцеві бюджети, а також інші джерела, не заборонені чинним законодавством. Для реалізації заходів Національного плану дій рекомендується залучати міжнародні джерела інформаційної, технічної та фінансової допомоги.

Фінансування Національного плану дій здійснюється в межах видатків, передбачених у державному бюджеті органам, відповідальним за виконання, у бюджетах областей, міста Києва, інших джерел.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження з:

Міністерством фінансів України;

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України;

Міністерством юстиції України;

Міністерством освіти і науки України;

Міністерством молоді та спорту України;

Міністерством аграрної політики та продовольства України;

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Міністерством внутрішніх справ України;

Державною фіскальною службою;

Державною службою статистики України;

Державним комітетом телебачення і радіомовлення України;

Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ»;

Національною академією наук;

Національною академією медичних наук.

6. Регіональний аспект

Проект акта потребує погодження з регіональними органами виконавчої влади.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза проекту акта не проводилась.

7. Запобігання корупції

Проект акта не містить правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено на офіційному веб-сайті МОЗ України: www.moz.gov.ua в розділі «Громадське обговорення».

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери та не потребує погодження з уповноваженими представниками від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта не є регуляторним актом, оскільки не містить положень, які носять регуляторний характер.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта не впливає на ринок праці та зайнятість населення.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту акта та реалізація Національного плану заходів сприятиме:

– стимулюванню та підтримки міжсекторального процесу розвитку політики у сфері громадського здоров’я;

– посилення політики та лідерських якостей для зростання ефективності управління охороною здоров’я, що підтримуватиме зміцнення здоров’я, профілактику та лікування НІЗ;

– впровадженню стратегії для посилення заходів санітарно-просвітницької роботи в початкових та середніх навчальних закладах;

– збільшення обізнаності населення щодо факторів ризику НІЗ, шляхів його зменшення та заохочення здорової поведінки щодо основних НІЗ;

– на 25% зменшити передчасну смертність від серцеве-судинних захворювань, раку, діабету та хронічних респіраторних захворювань;

– щонайменше на 10% зменшити зловживання алкоголем;

– на 10% зменшити поширеність неналежної фізичної активності;

– скоротити на 30% середнє споживання солі населенням;

– знизити на 18,5% поширеність споживання тютюнових виробів населенням у віці понад 15 років;

– зупинити зростання захворюваності на ожиріння та діабет.

Міністр охорони здоров’я України

О. Квіташвілі

Проект

опублікований на офіційному сайті

МОЗ України 11.03.2015 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про затвердження Національного плану заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року

1. Затвердити Національний план заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року (далі – Національний план заходів), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській держадміністрації, органам місцевого самоврядування, Національній академії наук, Національній медичній академії наук забезпечити:

виконання плану заходів;

подання до 15 лютого щороку Міністерству охорони здоров’я інформацію про стан виконання плану заходів за формою, встановленою Міністерством.

3. Міністерству охорони здоров’я щороку інформувати до 1 квітня Кабінет Міністрів України.

Прем’єр-міністр України

А. Яценюк

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

Національний план

заходів з імплементації та реалізації засад європейської політики «Здоров’я-2020: основ Європейської політики в підтримку дій держави і суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» щодо неінфекційних захворювань на період до 2020 року

№	Зміст завдання	Заходи	Відповідальний за виконання	Строквиконання
І. КЕРІВНИЦТВО
1.	Формування системи ефективної міжсекторальної координації дій щодо виконання усіх заходів	1.1. Створити Наглядову Раду, визначити її завдання та повноваження, відповідальність її членів, національних та регіональних координаторів.	МОЗ, центральні та інші орган виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування	2015
		1.2. Організувати міжсекторальну координацію, включаючи створення національних та регіональних робочих груп.	МОЗ, центральні та інші орган виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування	2015
		1.3. Впровадити систему нагляду та моніторингу на національному та регіональному рівнях стосовно усіх заходів.	МОЗ, центральні та інші органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування	2015
		1.4. Забезпечити щорічне звітування щодо результатів виконання заходів, включаючи наукові публікації, матеріали для ЗМІ.	МОЗ, центральні та інші органи виконавчої влади, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	щорічно
II. МІЖСЕКТОРАЛЬНА ПОЛІТИКА
2.	1. Формування інформаційної політики та суспільної підтримки у напрямку профілактики неінфекційних захворювань	2.1.1. Забезпечувати організацію та проведення інформаційних компаній для населення стосовно головних чинників ризику неінфекційних захворювань:- небезпечні наслідки для здоров’я щодо вживання тютюнових виробів та впливу тютюнового диму, розвиток залежності, медичні, соціальні та економічні витрати від споживання тютюну, важливість припинення куріння для покращення якості життя та попередження неінфекційних захворювань;- масштаби надмірного споживання алкоголю в Україні, серйозні негативні наслідки для здоров’я та соціально- економічні проблеми, пов’язані зі шкідливим споживанням алкоголю.	МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	постійно
		2.1.2. Забезпечувати підвищення рівня знань серед різних груп населення України щодо важливості здорового харчування для підтримання належної маси тіла, профілактики неінфекційних захворювань.	МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Держкомтелерадіо, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань
		2.1.3. Забезпечувати надання необхідної інформації про харчування	МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАМН України (за згодою)
	2. Формування освітньої та навчальної складової у напрямку пропаганди здорового способу життя та профілактики неінфекційних захворювань.	2.2.1. Затверджувати та впроваджувати освітні матеріали в навчальний процес для дітей дошкільного та шкільного віку, студентів та слухачів післядипломної освіти з обов’язковим включенням у навчальні програми тем з формування здорового способу життя, попередження розвитку неінфекційних захворювань ти чинників їх виникнення: попередження початку куріння, вживання алкоголю, важливості дотримання адекватного за калорійністю здорового харчування, належного рівня фізичної активності.	МОН, МОЗ, Мінмолодьспорт, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань	постійно
		2.2.2. Розробляти та поширювати навчальні матеріали для окремих вікових та інших груп населення: людей репродуктивного віку, вагітних жінок та жінок, які годують грудним молоком, батьків, дідусів та бабусь щодо шкідливого впливу вживання тютюнових виробів, надмірного споживання алкоголю, нездорових звичок у харчуванні та малорухомого способу життя для захисту власного здоров’я, а також здоров’я дітей та онуків.	МОЗ, МОН, Держкомтелерадіо, Укрінформ, НАМН України (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	постійно
		2.2.3. Розробити та поширити Національні рекомендації щодо раціонального та профілактичного харчування для різних груп населення з метою профілактики аліментарних та аліментарно обумовлених захворювань.	МОЗ, МОН, Держкомтелерадіо, Укрінформ, НАМН України (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	2016-2020
		2.2.4. Забезпечувати підготовку, затвердження та впровадження освітніх матеріалів для використання в навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладах на додипломному та післядипломному рівнях в курсі підготовки фахівців педагогічного профілю та соціальних працівників з питань основних засад здорового способу життя, шкідливих наслідків нездорового способу життя необхідності припинення куріння надмірного споживання алкоголю важливості здорового харчування та достатнього рівня фізичної активності.	МОН, МОЗ, Мінмолодьспорт, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань	постійно
		2.2.5. Забезпечувати опрацювання затвердження та впровадження сучасних доказових освітніх матеріалів для використання в навчальному процесі вищих медичних навчальних закладах на додипломному та післядипломному рівнях в курсі підготовки фахівців медичного профілю щодо основних засад здорового способу життя, шкідливих наслідків для здоров’я, нездорового способу життя та важливості запровадження заходів з припинення куріння із застосуванням сучасних заснованих на доказах підходів із запровадженнямавтоматизованих комп’ютерних програм, уникнення надмірного споживання алкоголю, важливості здорової дієти та достатньої фізичної активності; обов’язкове включення у навчальний план питань контролю та навичок психологічного впливу щодо запобігання шкідливим звичкам та факторів ризику неінфекційних хвороб.	МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	постійно
		2.2.6. Забезпечувати підготовку та поширення навчально-методичних та інформаційних матеріалів для осіб, що страждають на неінфекційні захворювання, щодо мінімізації впливу існуючих чинників ризику (вживання тютюнових виробів, зловживання алкоголем, нездорове харчування, низька фізична активність) та позитивного впливу здорового способу життя на перебіг хвороби та тривалість життя.	МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Держкомтелерадіо, Укрінформ, НАМИ України (за згодою) із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	постійно
		2.2.7. Забезпечувати підготовку та поширення усіма можливими інформаційними каналами застережних інформаційних матеріалів серед водіїв усіх типів транспорту та слухачів автошкіл стосовно багаторазового підвищення ризику виникнення ДТП, травмування та смерті внаслідок вживання алкоголю та наркотиків.	МВС, МОЗ, МОН, Держкомтелерадіо, Укрінформ із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	постійно
		2.2.8. Розробити навчальні програми та запровадити тематичні тренінги з питань здорового способу життя, профілактики неінфекційних захворювань та чинників ризику для лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою, які працюють на первинній ланці охорони здоров’я.	МОЗ, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	2015-2016
		2.2.9. Опрацювати пропозицій щодо створення міждисциплінарної спеціальності «громадське здоров’я» з урахуванням міжнародного досвіду	МОЗ, МОН, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	2015-2017
		2.2.10. Розробити та впровадити у практику на первинній ланці охорони здоров’ я методик та настанов з оцінки рівня здоров’я	МОЗ, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	2015-2018
	3. Формування та удосконалення законодавства	2.3.1. Ініціювати створення пакету фіскальних заходів для підтримки здорового способу життя та впровадження практики спрямування доходів, отриманих за рахунок додаткових податків на розвиток та впровадження заходів з покращення здоров’я нації.	Мінфін, Мінекономрозвитку, МОЗ, ДФС, Мін’юст	постійно
		2.3.2. Удосконалювати законодавство, використовуючи найкращі міжнародні практики, щодо заборони стимулювань продажу тютюнових виробів, обмеження впливу на дітей та підлітків реклами та інших маркетингових заходів щодо алкоголю(включаючи пиво) та інших слабоалкогольних й енергетичних напоїв, продуктів харчування, що містять надмірну кількість солі, жирів, цукру та трансжир.	МОЗ, Мінекономрозвитку, Мін’юст	постійно
III. ЧИННИКИ РИЗИКУ
3.	1. Тютюн	3.1.1. Забезпечувати виконання законодавства щодо повної заборони куріння у громадських місцях.	МВС, Держспоживінспекція, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	постійно
		3.1.2. Забезпечити вдосконалення законодавства та імплементація Директиви ЄС 2014/40/ЄС у частині збільшення площі попереджуючих написів, малюнків та їх ротації щодо шкідливого впливу тютюну для здоров’я на упаковці тютюнових виробів.	МОЗ, Мінекономрозвитку, Держспоживінспекція, Мін’юст із залученням громадськості та їх об’єднань	2015-2016
		3.1.3. Забезпечувати виконання законодавства щодо повної заборони реклами, промоції тютюнових виробів та повна заборона спонсорської участі для тютюнових брендів.	МОЗ, Мінекономрозвитку, Держспоживінспекція, Мін’юст із залученням громадськості та їх об’єднань	постійно
		3.1.4. Сприяти постійному зростанню акцизних податків на тютюнову продукцію.	Мінфін, Мінекономрозвитку, ДФС, МОЗ, Мін’юст	постійно
		3.1.5. Забезпечувати постійний ефективний контроль за виконанням заборони продажу тютюнової продукції дітям та підліткам, нелегальною торгівлею, а також за іншими порушеннями законодавства, яке обмежує доступність тютюнових виробів.	МВС, МОЗ, Держспоживінспекція із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	постійно
	2. Зловживання алкоголем	3.2.1. Вдосконалити законодавство щодо обмеження роздрібної торгівлі алкогольними напоями.	Мінекономрозвитку, МОЗ, Мінагрополітики, Держспоживінспекція, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування	2015-2016
		3.2.2. Вдосконалити законодавство щодо повної заборони реклами алкогольних напоїв, їх промоції та повна заборона спонсорської участі для алкогольних брендів.	Мінекономрозвитку, MОЗ, Держспоживінспекція, Мін’юст із залученням громадськості та їх об’єднань	2015-2016
		3.2.3. Сприяти зростанню акцизних податків на алкоголь та алкогольні напої з метою скорочення їх цінової доступності.	Мінфін, Мінекономрозвитку, ДФС, МОЗ, Мін’юст	постійно
		3.2.4. Вдосконалити законодавство щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного / наркотичного / токсичного сп’яніння.	МВС, МОЗ, Мін’юст	2015-2017
		3.2.5. Забезпечувати постійний та ефективний контроль за забороною продажу алкогольних напоїв дітям та підліткам з метою обмеження доступу до алкогольних напоїв та ліквідації незаконної торгівлі.	МВС, Держспоживінспекція, МОЗ, МОН, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадськості та їх об’єднань	постійно
	3. Харчування	3.3.1. Вдосконалити законодавство щодо регламентації вмісту трансізомерних жирів у харчових продуктах, їх усунення з харчових продуктів та заміни ненасиченими жирами.	МОЗ, Мінагрополітики, Мін’юст	2015-2017
		3.3.2. Вдосконалити законодавство щодо інформування споживачів про точну кількість солі, цукру, насичених жирів упаковках при маркуванні харчових продуктів та їх співвідношення з рекомендованими нормами споживання.	МОЗ, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мін’юст	2015-2017
		3.3.3. Вдосконалити законодавство щодо застосування обмежень реклами харчових продуктів з надмірною кількістю солі, цукру та насичених жирів.	МОЗ, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Держспоживінспекція, Мін’юст	2015-2017
		3.3.4. Розробити нову фіскальну політику, спрямовану на зменшення споживання харчової продукції з надмірним вмістом солі, цукру, насичених жирів шляхом запровадження додаткових податків податкових механізмів, підтримки збільшення виробництва фруктів, овочів, цільних злаків, риби та молочних продуктів через субсидії та податкові пільги для виробників такої продукції.	Мінфін, Мінекономрозвитку, МОЗ, ДПА, Мін’юст, Мінагрополітики	2015-2020
		3.3.5. Вдосконалити законодавство щодо заборони продажу продуктів харчування із надмірним вмістом солі, цукру та насичених жирів у школах та на прилеглих територіях, а також посилення нагляду за його виконанням.	МОЗ, МОН, Мінекономрозвитку, Держспоживінспеція, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням ЗМІ, громадськості та їх об’єднань	2015-2017
		3.3.6. Забезпечувати підтримку програм, спрямованих на здорове харчування у навчальних закладах по типу «Шкільне молоко», «Шкільні фрукти» тощо.	МОЗ, Мінагрополітики, МОН, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадськості та їх об’ єднань	постійно
		3.3.7. Проведити діалог з виробниками харчових продуктів з метою підвищення усвідомлення ними відповідальності, пов’язаної з виробництвом та обігом харчових продуктів із надмірним вмістом солі, цукру, насичених та трансізомерних жирів, надання рекомендацій стосовно зміни технології, рецептур з метою зменшення вмісту солі, цукру, насичених жирів, вилучення трансізомерних жирів та їх заміни на ненасичені жири.	МОЗ, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), із залученням громадськості та їх об’ єднань	постійно
		3.3.8. Опрацьовувати та впроваджувати ефективні заходи, спрямовані на вивчення поширеності та зменшення дефіциту певних нутрієнтів (кальцій, йод, залізо тощо) та вітамінів (фолієва кислота, вітамін Б тощо) серед різних груп населення.	МОЗ, МОН, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням громадськості та їх об’ єднань	постійно
	4. Фізична активність.	3.4.1. Забезпечувати обов’язкове включення у плани із забудови міст територій, які призначені виключно для фізичної активності громадян (спортивні майданчики), створення велосипедних та бігових доріжок на існуючих та нових транспортних шляхах, а також у парках та скверах.	Мінрегіон, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування	постійно
		3.4.2. Запроваджувати податкові пільги та знижки на оренду землі та приміщень фізкультурно-спортивної спрямованості.	Мінфін, Мінекономрозвитку, Мінмолодьспорт, ДФС	постійно
		3.4.3. Забезпечувати постійний вільний доступ громадян до публічних об’єктів, призначених для занять фізичною культурою та спортом.	Мінмолодьспорт, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування	постійно
		3.4.4. Розробити нормативи фізичної активності для дітей та підлітків, впровадити у навчально-виховний процес.	МОЗ, МОН,НАН України (за згодою), НАМИ України (за згодою)	2015-2016
IV. Медична допомога
4.	1. Оптимізація управління та забезпечення.	4.1.1. Впроваджувати принцип солідарності у покритті витрат на медичну допомогу, забезпечення рівних прав у доступі та якості медичної допомоги для міського та сільського населення, незалежно від місця проживання та соціального статусу, моніторингу оцінки пацієнтами доступності та якості медичної допомоги, постійна оцінка рівня сімейних витрат домашніх господарств на медичну допомогу.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), Держстат, залучення громадськості та їх об’єднань	постійно
		4.1.2. Оцінювати наявні кадри (лікарів та медичних сестер) та їх можливості щодо забезпечення профілактики та лікування неінфекційних хвороб на різних рівнях надання медичної допомоги. Забезпечувати поліпшення кадрового забезпечення, у т.ч. на рівні первинної медичної допомоги.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	постійно
		4.2.3. Забезпечувати раціонального використання наявних фінансових ресурсів у галузі охорони здоров’я.	Мінфін, МОЗ	постійно
		4.2.4. Опрацювати та впровадити інтегровану інформаційну систему для закладів охорони здоров’я, включаючи систему електронної реєстрації медичної інформації, чинників ризику неінфекційних захворювань, реєстр пацієнтів та електронний «Паспорт здоров’я», реєстр медичних кадрів та закладів.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	2015-2019
		4.2.5. Опрацювати та впровадити інтегровану комп’ютерну програму на рівні первинної медичної допомоги для розрахунку абсолютного ризику виникнення неінфекційних захворювань шляхом аналізу спільних чинників ризику у конкретної особи.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	2015-2019
		4.2.6. Покращувати якість медичної допомоги для пацієнтів із неінфекційними захворюваннями шляхом розробки та впровадження на первинному, вторинному та третинному рівнях клінічних настанов та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги, які повністю відповідають принципам доказової медицини.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
	2. Профілактика, раннє виявлення та лікування хвороб системи крообігу	4.2.1. Забезпечувати підвищення рівня хвороб системи кровообігу усвідомлення небезпеки та високої вірогідності виникнення хвороб системи кровообігу (ХСК) у осіб із обтяженим сімейним анамнезом або індивідуальними чинниками ризику таких хвороб; рівня обізнаності та усвідомлення необхідності регулярних комплексних профілактичних оглядів та потреби в диспансерному нагляді.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		4.2.2. Забезпечувати збір даних сімейного анамнезу щодо ХСК, цукрового діабету, ожиріння, оцінка поведінкових (вживання тютюну, надмірне споживання алкоголю, нездорова дієта, низька фізична активність тощо) та метаболічних (високий артеріальний тиск, збільшені рівні глюкози та холестерину тощо) чинників ризику, комплексна оцінка наявних ризиків у відповідності до значення абсолютного ризику та шкали прогнозування коронарного ризику.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою) із залученням громадськості та їх об’ єднань	постійно
		4.2.3. Розробити та впровадити навчально-методичні рекомендації щодо надання детальних профілактичних рекомендацій пацієнтам із низьким та помірним ризиком розвитку ХСК, призначення повторного обстеження.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	2015-2016
		4.2.4. Ураховувати, при розробці та впроваджені клінічних настанов та уніфікованих клінічних протоколів для подальшого обстеження та лікування, обов’язковість обстеження лікарем- кардіологіом пацієнтів з високим ризиком розвитку ХСК або із встановленим діагнозом захворювання на хвороби системи кровообігу	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
	3. Профілактика, раннє виявлення та лікування цукрового діабету	4.3.1. Забезпечувати підвищення рівня усвідомлення небезпеки та високої вірогідності виникнення / розвитку цукрового діабету у осіб із обтяженим сімейним анамнезом та індивідуальними чинниками ризику діабету; рівня обізнаності та усвідомлення необхідності регулярних комплексних профілактичних обстежень.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		4.3.2. Забезпечувати проведення комплексної оцінки ризику діабету, включаючи сімейний анамнез, наявність надмірної маси тіла або ожиріння, метаболічного синдрому та підвищення рівня глюкози у крові, визначеного за допомогою глюкометра, направлення до ендокринолога пацієнтів із високим ризиком розвитку діабету для подальшого обстеження та лікування.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
	4. Профілактика, раннє виявлення та лікування ззлоякісних новоутворень	4.4.1. Забезпечувати підвищення усвідомлення небезпеки та високої вірогідності виникнення злоякісних новоутворень у осіб із обтяженим сімейним анамнезом або індивідуальними чинниками ризику раку та важливості регулярних цільових медичних оглядів із пріоритетними скрінінговими заходами стосовно раку шийки матки та молочної залози у жінок, колоректального раку.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		4.4.2. Забезпечувати збільшення обізнаності жінок щодо обов’язковості щорічного обстеження у гінеколога із мазком Папаніколау або проходження скрінінг-тесту на папілома вірус людини.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		4.4.3. Забезпечувати збільшення обізнаності жінок, які мають випадки раку молочної залози у прямих родичів, щодо необхідності та навчання техніці самообстеження, направлення на мамографію пацієнток із високим ризиком раку молочної залози.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		4.4.4. Забезпечувати інформування та покращення знань пацієнтів із сімейним анамнезом колоректального раку щодо чинників ризику цього захворювання, необхідності щорічного визначення прихованої крові у калі у віці понад 50 років.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
	5. Профілактика, раннє виявлення та лікування хронічних респіраторних хвороб	4.5.1. Забезпечувати підвищення усвідомлення небезпеки та високої вірогідності виникнення хронічних респіраторних захворювань у осіб із обтяженим сімейним анамнезом та індивідуальними чинниками ризику таких хвороб, підвищувати обізнаність та усвідомлення необхідності регулярних профілактичних обстежень.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		4.5.2. Забезпечувати проведення комплексної оцінки сімейного анамнезу, чинників ризику (вживання тютюну, професійні шкідливості), скарг з боку респіраторної системи та симптомів, що вказують на високий ризик хронічних респіраторних захворювань, направлення таких пацієнтів до пульмонолога для подальшого обстеження та лікування.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
V. НАГЛЯД ТА МОНІТОРІНГ
5.	1. Формування та удосконалення баз даних, інформаційного забезпечення та забезпечення наукового супроводу	5.1.1. Оптимізувати існуючі, створювати нові та постійно оновлювати інтегровані комплексні бази даних (реєстрів) щодо пріоритетних нозологічних форм неінфекційних захворювань, що включають:- ключові показники неінфекційної захворюваності;- поширеність чинників ризику;- програми для розрахунку індивідуального ризику неінфекційних захворювань на основі наявних чинників ризику;динамічні індикатори ефективності впроваджених заходів програми.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		5.1.2. Забезпечити проведення наукових досліджень, спрямованих на вивчення захворюваності, поширеності, інвалідності, смертності та економічних втрат від неінфекційних захворювань, поширеність преморбідних станів, чинників ризику, систематичний аналіз впливу чинників ризику на здоров’я. Оцінити вплив на індикатори соціальних чинників: рівень освіти, доходів, місця проживання.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	кожні 2-3 роки
		5.1.3. Публічно розповсюджувати важливі результати впровадження заходів через інформаційні канали.	Держкомтелерадіо, Укрінформ із залученням інших ЗМІ	щорічно
		5.1.4. Здійснювати оцінку результатів впроваджених заходів у відповідності до запланованих індикаторів ефективності, визначити причини, що перешкоджають виконанню плану заходів та досягненню встановлених цілей.	МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	щорічно
		5.1.5. Підготувати, затвердити та опублікувати заключний звіт.	КМУ, МОЗ, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	2020
	2. Нагляд та моніторинг за тютюнової продукції	5.2.1. Провести дослідження щодо поширеності вживання тютюнових виробів серед різних вікових, статевих груп населення.	МОЗ, МОН, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань	кожні 2-3 роки
		5.2.2. Оцінити поширеність пасивного куріння вдома, на робочих місцях та у приватному транспорті.	МОЗ, МОН, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням громадськості та їх об’ єднань	кожні 2-3 роки
		5.2.3 Забезпечувати вивчення захворюваності, смертності та інвалідності від хвороб, асоційованих із вживанням тютюнових виробів.	МОЗ, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
		5.2.4. Оцінювати прямі та опосередковані витрати на захворювання, пов’язані із вживанням тютюнових виробів.	МОЗ, Мінфін, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	постійно
	3. Нагляд та моніторинг за споживанням алкоголю та слабоалкогольних напоїв	5.3.1. Проводити дослідження щодо споживання алкоголю на душу населення та частки населення, яка взагалі не споживає алкоголь.	МОЗ, Мінагрополітики, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	постійно
		5.3.2. Провести дослідження щодо споживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв серед різних груп населення: дітей та підлітків, вагітних жінок та жінок, які годують грудним молоком.	МОЗ, Мінагрополітики, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	кожні 2-3 роки
		5.3.3. Забезпечувати проведення динамічної оцінки кількості ДТП, кримінальних злочинів та самогубств, спричинених у стані алкогольного сп’яніння.	МВС, МОЗ, Держстат	постійно
	4. Нагляд та моніторинг за харчуванням населення	5.4.1. Провести репрезентативні дослідження стану фактичного харчування різних вікових, статевих та інших груп населення України, включаючи вікові, статеві групи, а також оцінити залежність харчового статусу від рівня освіти, доходів, місця проживання та професії.Забезпечити особливу увагу проведенню досліджень щодо поширеності дитячого ожиріння.	МОЗ, МОН, Мінагрополітики, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	кожні 4-5 років
		5.4.2. Провести дослідження щодо поширеності метаболічних факторів ризику неінфекційних хвороб: підвищеного рівня холестерину та глюкози тощо	МОЗ, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	кожні 3-4 роки
		5.4.3. Провести дослідження щодо виконання рекомендацій ВООЗ стосовно грудного вигодовування немовлят.	МОЗ, Держстат, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою), медичні професійні об’єднання (за згодою)	кожні 3-4 роки
		5.4.4. Участь у Європейській мережі дій щодо споживання солі.	МОЗ, Мінагрополітики, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою)	постійно
	5. Нагляд та оцінка рівня фізичної активності населення.	5.5.1. Оцінити рівень фізичної активності серед різних груп населення.	МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань	кожні 3-4 роки
		5.5.2. Забезпечувати моніторинг наявності об’єктів для занять фізичною культурою і спортом у міській та сільській місцевості та їх якісна оцінка.	МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, Мінрегіон, Держстат, обласні та Київська міська держадміністрації, органи місцевого самоврядування, НАН України (за згодою), НАМН України (за згодою) із залученням громадськості та їх об’єднань	постійно