Дефіцит вітаміну D: симптоми, причини та як усунути дефіцит

Що таке вітамін D і навіщо він потрібен

Вітамін D — жиророзчинний вітамін, який бере участь у регуляції кальцієво-фосфорного обміну та підтриманні нормального стану кісткової тканини. Він також має рецептори в багатьох типах клітин, тому вивчається його роль у роботі м’язів, імунної системи та інших фізіологічних процесах. Однак наявність рецепторів або зв’язок низького рівня вітаміну D із певним захворюванням ще не означає, що додатковий прийом вітаміну D запобігатиме цьому захворюванню.

Організм отримує вітамін D із їжі та добавок, а також синтезує його в шкірі під дією ультрафіолетового B-випромінювання. До харчових джерел належать жирна риба, яйця та деякі збагачені продукти; природно вітамін D міститься лише в обмеженій кількості продуктів (Dominguez L.J. et al., 2021).

Для оцінки забезпеченості організму вітаміном D використовують аналіз крові на 25(OH)D — 25-гідроксивітамін D (Holick M.F. et al., 2009).

Дефіцит вітаміну D: які симптоми можуть виникати

Одна з проблем полягає в тому, що симптоми дефіциту вітаміну D неспецифічні. Втома, зниження працездатності чи м’язовий дискомфорт самі собою не дозволяють встановити діагноз.

При вираженому дефіциті вітаміну D можуть виникати:

• м’язова слабкість;
• біль у кістках або дифузний кістково-м’язовий біль;
• підвищений ризик падінь у деяких групах;
• зниження мінеральної міцності кісток;
• остеомаляція у дорослих;
• у дітей — рахіт та порушення нормального формування кісток (Matyjaszek-Matuszek B. et al., 2015).

Важливо, що відсутність симптомів не виключає низького рівня 25(OH)D, а наявність втоми чи болю не означає автоматично дефіцит вітаміну D. Саме тому за наявності клінічних підозр рішення про лабораторне обстеження має враховувати фактори ризику та симптоми.

Які причини можуть призводити до дефіциту?

Рівень вітаміну D формується під впливом багатьох факторів. Ризик його зниження може бути вищим у осіб, які:

• мало перебувають на відкритому повітрі;
• мають обмежене надходження вітаміну D з їжею;
• живуть у регіонах із недостатньою інсоляцією в певні сезони;
• відмічають ожиріння;
• мають порушення всмоктування в кишечнику;
• перенесли баріатричні операції;
• мають деякі захворювання печінки або нирок;
• приймають лікарські засоби, що впливають на метаболізм вітаміну D.

До станів, які можуть порушувати його всмоктування або метаболізм, належать, зокрема, целіакія, деякі запальні захворювання кишечнику та інші синдроми мальабсорбції. Ожиріння також асоційоване з нижчими концентраціями 25(OH)D (Dominguez L.J. et al., 2021)

Чи чинить негативний вплив недостатнє перебування на сонці?

Сонячне випромінювання дійсно бере участь у синтезі вітаміну D у шкірі. Однак використовувати сонячне опромінення як спосіб цілеспрямовано «лікувати» дефіцит не рекомендується.

Кількість вітаміну D, що утворюється в шкірі, залежить від її кольору, сезону, широти, часу доби, площі відкритої шкіри, віку та інших факторів. При цьому ультрафіолетове випромінювання підвищує ризик фотостаріння та раку шкіри.

Тому навмисно перебувати на сонці без сонцезахисного засобу заради отримання вітаміну D не є оптимальною стратегією. Потребу у вітаміні D, окрім сонця, можна також забезпечувати харчуванням і за показаннями — препаратами або дієтичними добавками, які його містять (Raymond-Lezman J.R. et al., 2023; Chalcraft J.R. et al., 2020; Reichrath J., 2025).

Який рівень вітаміну D вважається нормальним?

Однак у 2024 р. Endocrine Society не встановила універсального порога 25(OH)D, який би визначав оптимальний стан здоров’я для всіх людей. У сучасних рекомендаціях підкреслюється, що клінічна користь конкретного цільового рівня для профілактики різних захворювань не доведено.

Тому результат аналізу потрібно інтерпретувати в контексті віку, симптомів, факторів ризику, наявних захворювань та мети обстеження, а не лише порівнювати з одним універсальним числом (Pilz S. et al., 2026).

Коли варто перевірити рівень вітаміну D?

Рутинний аналіз 25(OH)D не потрібен кожній здоровій людині.

Endocrine Society у 2024 р. рекомендує не проводити рутинний скринінг здорових людей без встановлених показань.

Обстеження може бути доцільним за наявності клінічних проявів або факторів ризику дефіциту — наприклад, при хворобах, що порушують всмоктування, деяких видах патології кісткової тканини, повторних низькоенергетичних переломах або інших ситуаціях, коли результат змінить тактику лікування.

Важливо також враховувати, що результати аналізів можуть відрізнятися залежно від методики та лабораторії (Pilz S. et al., 2026).

Як усунути дефіцит вітаміну D?

Тактика залежить від того, чи йдеться про профілактичне забезпечення потреби, чи про лабораторно підтверджений дефіцит. Рекомендовано:

1. Збалансувати харчування

Вітамін D міститься в обмеженій кількості продуктів. До його джерел належать:

• жирна морська риба;
• риб’ячий жир;
• яєчні жовтки;
• деякі види грибів;
• продукти, збагачені вітаміном D.

Однак лише харчування не завжди дозволяє скоригувати виражений дефіцит, тому в таких випадках лікар може призначити препарат або дієтичну добавку вітаміну D (Dominguez L.J. et al., 2021).

2. Застосовувати препарати вітаміну D за показаннями

Для лікування підтвердженого дефіциту можуть призначатися препарати вітаміну D₂ або D₃.

Класична рекомендація Endocrine Society щодо лікування дефіциту у дорослих передбачала 50 000 МО 1 раз на тиждень протягом 8 тиж або еквівалентну добову дозу, після чого — підтримувальну терапію. Однак ця рекомендація належить до настанови 2011 р.; у 2024 р. Endocrine Society оновило документ, зосередивши його на профілактиці захворювань у осіб без встановлених показань до лікування дефіциту. Тому схему корекції лабораторно підтвердженого дефіциту не слід переносити на всіх людей як універсальне самолікування. Особливої обережності потребують пацієнти з ожирінням, синдромами мальабсорбції, захворюваннями нирок або печінки та ті, хто приймає лікарські засоби, здатні впливати на метаболізм вітаміну D. У таких випадках доза може потребувати індивідуального підбору та лабораторного контролю (Holick M.F. et al., 2011; Pilz S. et al., 2026).

3. Не приймати високі дози «про всяк випадок»

Більше — не означає краще. Для здорових дорослих віком до 75 років Endocrine Society не рекомендує рутинно приймати дози вітаміну D, що перевищують рекомендоване добове споживання, якщо для цього немає конкретних показань. Для більшості дорослих рекомендована кількість становить 600 МО (15 мкг) на добу, а після віку 70 років — 800 МО (20 мкг).

Верхня допустима межа споживання для дорослих, наведена Національними інститутами охорони здоров’я (National Institutes of Health — NIH), становить 4000 МО (100 мкг) на добу (Pilz S. et al., 2026).

Надмірне надходження вітаміну D може призвести до гіперкальціємії, гіперкальціурії, нудоти, слабкості, поліурії, спраги та у тяжких випадках — ураження нирок. Токсичність зазвичай пов’язана саме з надмірним прийомом добавок, а не з перебуванням на сонці (Tebben P.J. et al., 2016; Alkundi A. et al., 2022; Marcinowska-Suchowierska E. et al., 2018).

Чи потрібно приймати вітамін D восени та взимку?

Для осіб, які живуть у регіонах із низькою інсоляцією в холодну пору року, ризик низького рівня 25(OH)D може зростати. Глобальний аналіз свідчить, що поширеність низького рівня вітаміну D була приблизно у 1,7 раза вищою взимку та навесні, ніж улітку й восени (Cui A. et al., 2023).

Але це не означає, що кожній людині автоматично потрібні високі дози вітаміну D взимку. Для здорових дорослих без факторів ризику сучасні рекомендації орієнтуються на забезпечення рекомендованої добової потреби, а не на досягнення довільно високого показника аналізу (Pilz S. et al., 2026).

Що може порадити фармацевт?

Під час фармацевтичної консультації важливо насамперед з’ясувати, для чого відвідувач хоче приймати вітамін D.

Якщо йдеться про профілактичний прийом вітаміну D, варто в межах фармдопомоги уточнити:

• вік;
• чи є вагітність;
• чи приймаються інші препарати або полівітаміни;
• чи містять вони вже вітамін D;
• чи є захворювання кишечнику, печінки або нирок;
• чи був лабораторно підтверджений дефіцит;
• яку дозу вітаміну D людина вже приймає.

Якщо людина має результат аналізу 25(OH)D, фармацевт може допомогти зорієнтуватися щодо одиниць вимірювання та необхідності звернення до лікаря, але не повинен самостійно призначати високі лікувальні дози.

Особливо важливо не дублювати вітамін D із декількох продуктів одночасно — наприклад, із полівітамінів, окремого препарату та комплексу для кісток.

Коли звернутися до лікаря

Медична консультація потрібна, якщо:

• аналіз фіксує значне зниження рівня 25(OH)D;
• наявні біль у кістках або виражена м’язова слабкість;
• виникають повторні переломи;
• діагностовано остеопороз або інші порушення мінеральної щільності кісткової тканини;
• відмічаються захворювання кишечнику з порушенням всмоктування;
• перенесено баріатричну операцію;
• є захворювання нирок або печінки;
• пацієнт приймає препарати, які можуть впливати на метаболізм вітаміну D;
• високі дози вітаміну D застосовуються тривалий час без медичного контролю;
• після призначеного лікування рівень 25(OH)D не підвищується очікуваним чином (Ramasamy I., 2020).

Поширені запитання

Чи можна визначити дефіцит вітаміну D за симптомами?

— Ні. Втома, слабкість або біль у м’язах можуть мати багато причин. Для оцінки статусу вітаміну D використовують аналіз крові на 25(OH)D, але тестування потрібне не всім здоровим людям.

Який аналіз потрібно здати на вітамін D?

— Основним показником є 25-гідроксивітамін D [25(OH)D].

Чи потрібно приймати вітамін D, якщо аналіз не здавали?

— Необов’язково. Для здорових дорослих без факторів ризику сучасні рекомендації не підтримують рутинне тестування або прийом високих доз вітаміну D «для профілактики всього». Водночас рекомендовану добову потребу слід забезпечувати харчуванням та за потреби — відповідними препаратами або дієтичними добавками.

Чи можна усунути дефіцит вітаміну D впливом сонця?

— Ультрафіолетове випромінювання стимулює синтез вітаміну D у шкірі, але навмисне тривале перебування на сонці без захисту підвищує ризик пошкодження шкіри. Для корекції підтвердженого дефіциту доцільніше використовувати медично контрольоване надходження вітаміну D.

Чи можна приймати 4000 МО вітаміну D щодня?

— 4000 МО/добу — це верхня допустима межа споживання для більшості дорослих, а не стандартна рекомендована доза. Приймати таку кількість тривалий час без конкретних показань не слід.

Коротко: головне

• Дефіцит вітаміну D може не мати специфічних симптомів, а виражений дефіцит здатен спричиняти м’язову слабкість, кістковий біль і порушення мінералізації кісток.
• Для оцінки статусу вітаміну D використовують насамперед аналіз крові на 25(OH)D.
• Рутинний скринінг усіх здорових людей не рекомендується; обстеження доцільніше за наявності симптомів або факторів ризику.
• Підтверджений дефіцит коригують препаратами вітаміну D, але лікувальні дози мають підбиратися індивідуально, особливо за наявності супутніх захворювань.
• Не варто використовувати сонячне опромінення без захисту як основний метод лікування дефіциту.
• Високі дози вітаміну D не є універсальним засобом профілактики захворювань і при надмірному прийомі можуть бути токсичними.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. Álvarez-Mercado A.I., Mesa M.D., Gil Á. (2023) Vitamin D: Role in chronic and acute diseases. Encyclopedia of Human Nutrition, 535–544. doi.org/10.1016/B978-0-12-821848-8.00101-3.
2. Cui A., Zhang T., Xiao P. et al. (2023) Global and regional prevalence of vitamin D deficiency in population-based studies from 2000 to 2022: A pooled analysis of 7.9 million participants. Front. Nutr., 10: 1070808. doi: 10.3389/fnut.2023.1070808.
3. Pilz S., Pludowski P., Kraus D.A. et al. (2026) The 2024 Endocrine Society Guideline on Vitamin D: Comprehensive Summary and Critical Appraisal. Nutrients, 18, 1472. doi.org/10.3390/nu18091472.
4. Dominguez L.J., Farruggia M., Veronese N. et al. (2021) Vitamin D Sources, Metabolism, and Deficiency: Available Compounds and Guidelines for Its Treatment. Metabolites, 11(4): 255. doi: 10.3390/metabo11040255. PMID: 33924215; PMCID: PMC8074587.
5. Holick M.F. (2009) Vitamin D status: measurement, interpretation, and clinical application. Ann Epidemiol., 19(2): 73–8. doi: 10.1016/j.annepidem.2007.12.001. Epub 2008 Mar 10. PMID: 18329892; PMCID: PMC2665033.
6. Matyjaszek-Matuszek B., Lenart-Lipińska M., Woźniakowska E. (2015) Clinical implications of vitamin D deficiency. Prz Menopauzalny, 14(2): 75–81. doi: 10.5114/pm.2015.52149. Epub 2015 Jun 22. PMID: 26327893; PMCID: PMC4498026.
7. Raymond-Lezman J.R., Riskin S.I. (2023) Benefits and Risks of Sun Exposure to Maintain Adequate Vitamin D Levels. Cureus, 15(5): e38578. doi: 10.7759/cureus.38578. PMID: 37284402; PMCID: PMC10239563.
8. Chalcraft J.R., Cardinal L.M., Wechsler P.J. et al. (2020) Vitamin D Synthesis Following a Single Bout of Sun Exposure in Older and Younger Men and Women. Nutrients, 12(8): 2237. doi: 10.3390/nu12082237. PMID: 32727044; PMCID: PMC7468901.
9. Reichrath, J. (2025). UV-Induced Vitamin D Production in the Skin. In: Vitamin D in Focus. Springer, Berlin, Heidelberg. doi.org/10.1007/978-3-662-71341-9_3.
10. Tebben P.J., Singh R.J., Kumar R. (2016) Vitamin D-Mediated Hypercalcemia: Mechanisms, Diagnosis, and Treatment. Endocr Rev., (5): 521–547. doi: 10.1210/er.2016-1070. Epub 2016 Sep 2. PMID: 27588937; PMCID: PMC5045493.
11. Alkundi A., Momoh R., Musa A. et al. (2022). Vitamin D intoxication and severe hypercalcaemia complicating nutritional supplements misuse. BMJ Case Rep., 15(7): e250553. doi: 10.1136/bcr-2022-250553. PMID: 35793850; PMCID: PMC9263930.
12. Marcinowska-Suchowierska E., Kupisz-Urbańska M., Łukaszkiewicz J. et al. (2018) Vitamin D Toxicity–A Clinical Perspective. Front. Endocrinol., 9: 550. doi: 10.3389/fendo.2018.00550.
13. Ramasamy I. (2020). Vitamin D Metabolism and Guidelines for Vitamin D Supplementation. Clin Biochem Rev., 41(3): 103–126. doi: 10.33176/AACB-20-00006. PMID: 33343045; PMCID: PMC7731935.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!