Уряд затвердив створення Національного реєстру донорів крові та її компонентів

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 р. № 1229 затверджено Порядок функціонування Національного реєстру донорів крові та компонентів крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію, в електрон­ній системі охорони здоров’я (далі — Порядок). Зауважимо, що дана постанова набула чинності, у зв’язку із оприлюдненням в офіційному виданні “Урядовий кур’єр” від 26.11.2021 р. № 228.

Дія Порядку поширюється на:

• суб’єктів системи крові, які одержали ліцензію на заготівлю та тестування донорської крові та компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, переробку, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові та її компонентів, призначених для трансфузії, і ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
• заклади охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають послуги з трансфузії компонентів крові у порядку та на умовах, установлених законодавством, а також мають право доступу до електронної системи охорони здоров’я.

Що стосується Національного реєстру донорів крові та компонентів крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію (далі — Національний реєстр), він входитиме до складу центральної бази даних eHealth. Також у постанові вказується, що володільцем Національного реєстру є Міністерство охорони здоров’я України, а його розпорядником визначено Національну службу здоров’я України.

Завданням Національного реєстру є збирання, зберігання, використання та передача визначеної законом інформації про донорів крові та компоненти крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію.

Щодо функціональних можливостей цього реєстру, то вони мають забезпечувати:

• можливість чіткої та однозначної ідентифікації медичними працівниками суб’єктів системи крові, до яких особа звернулася з метою здійснення донації крові та/або компонентів крові, особи реципієнтів крові та компонентів крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію;
• фіксацію та виявлення серйозних несприятливих реакцій та випадків;
• збереження, автоматичне резервування і відновлення даних, а також захист інформації від несанкціонованого доступу, знищення, модифікації та ін.

Записи, які вноситимуться до Національного реєстру, визначаються як первинна облікова медична документація в електронній формі, засвідчення якої відбувається накладенням кваліфікованого електронного підпису медичного працівника.

Національний реєстр містить, зокрема, такі відомості:

• номер запису;
• посилання на запис про пацієнта в реєстрі пацієнтів у eHealth;
• посилання на запис про медичного працівника в реєстрі медичних працівників у eHealth, що сформував та вніс інформацію до системи;
• унікальний ідентифікаційний номер;
• відомості щодо ідентифікації особи донора крові та/або компонентів крові і особи реципієнта компонентів крові тощо.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!