Cоцмережі у Фармі: як утримати баланс між трендовими запитами та доказовістю

Соціальні мережі — потужний інструмент впливу

Коли йдеться про сучасне суспільство, непоодинокими є ситуації, коли фаховими рекомендаціями під час лікування намагаються знехтувати, довіряючи не тому, що їм призначив професійний представник галузі охорони здоров’я, а у багатьох випадках навіть ніким не перевіреній інформації в інтернеті. Одними з таких інформаційних онлайн-інструментів стали соціальні мережі. Однак тут потрібно розглядати це питання двосторонньо.

З одного боку, соціальні мережі — це можливість людям, організаціям та спільнотам ділитися і створювати інформацію, ідеї та контент у віртуальній мережі. Примітно, що їх використання стає все більш поширеним (Pianese T. et al., 2021), додаючи понад 100 тис. користувачів щодня (Kukreja P. et al., 2011), особливо у країнах, що розвиваються. Як наслідок, майже 60% дорослого населення шукає інформацію про здоров’я онлайн, перетворюючись із пасивних отримувачів на активних споживачів медичної інформації (Benetoli А. et al., 2014).

Пацієнти використовують соціальні мережі переважно з двох причин: інформаційна (для обміну досвідом, отримання та розширення знань про свою хворобу, симптоми та лікування, що дає змогу їм отримувати інформацію від однолітків, формувати розуміння свого стану) та соціальна / емоційна підтримка (цифрове середовище сприяє емпатії, дозволяючи людям (включно з родичами) отримувати допомогу у віртуальних спільнотах, знаходити підтримку, поради та можливість поділитися досвідом). Водночас інтернет-ресурси відрізняються залежно від віку: особи похилого віку використовують соц­мережі для доповнення інформації від лікарів, пошуку даних про їхній досвід та потенційні методи лікування, а молодь здебільшого активно шукає контент про здоровий спосіб життя та підтримку краси і здоров’я (Pianese T. et al., 2021).

Важливо зауважити, що, як зазначено, користування соціальними мережами може сприяти поліпшенню ментального та фізичного стану здоров’я. Зокрема, соціальна онлайн-підтримка є життєво важливою для пацієнтів із хронічними та психічними захворюваннями, оскільки спричиняє соціальну зв’язність, відчуття приналежності та дає змогу боротися зі стигмою через обмін досвідом та стратегіями подолання. Під час пандемії COVID-19 соцмережі стали критично важливим каналом для поширення інформації про запобігання хворобі та підтримки пацієнтів. Крім того, інтернет-платформи сприяють зменшенню нерівності у сфері охорони здоров’я, об’єднуючи географічно ізольованих осіб зі спільними проблемами. Нарешті, соцмережі є потужним інструментом біоспостереження: аналіз даних у режимі реального часу, якими користувачі діляться про свій досвід, лікування та побічні ефекти, надає відповідним контролюючим органам змогу здійснювати моніторинг поточної ситуації (Naslund J.A. et al., 2016; Pianese T. et al., 2021).

Інфлюенсери vs професіонали у фармації: кому довіряти?

Примітно, що частота використання соцмереж підвищується і серед медичних працівників. Зокрема, суттєво зросла присутність у соц­мережах великих медичних організацій: лікарні використовують їх для поширення термінових новин та інформації про заходи; фармацевтичні компанії — для підтримки пацієнтів та надання інформації про свої продукти; вчені та науковці — для обміну інформацією про кар’єру, ресурси та для відповідей на технічні запитання; професійні фармацевтичні асоціації — для інформування цільової аудиторії про фахові події та новини; академічне середовище — для активного навчання.

Цікаво, що фармацевти переважно використовують інтернет-спільноти в соціальних цілях (>90%), і лише 2% — у професійних. Хоча близько 40% готові слідкувати за професійними організаціями через ці канали, більшість фармацевтів не бажають активно використовувати соцмережі для пошуку інформації про ліки чи захворювання, участі в клінічних дискусійних форумах чи пошуку кар’єрних можливостей. Єдиною професійною сферою, яку фармацевти готові розширювати через соцмережі, є отримання інформації про можливості безперервного розвитку (БПР) (Kukreja P. et al., 2011).

Однак враховуючи, що фармацевтична професія стає все більш інтернеторієнтованою, фармацевтам потрібно більш активно стежити за еволюцією платформ, щоб оптимізувати свою присутність, адже соцмережі дають змогу не лише рекламувати послуги, але й оперативно спілкуватися з колегами (наприклад щодо нерозшифрованих рецептів)^1,2.

Тож, як бачимо, соцмережі — це не загроза доказовій фармації, а можливість перенести науковість у формат, який зможе бути доступний багатьом користувачам.

Однак, попри вищенаведений визнаний потенціал надання послуг через соціальні мережі у сфері охорони здоров’я, вони можуть створювати проблеми з якістю інформації, професіоналізмом та конфіденційністю (Benetoli А. et al., 2014), призводячи до:

• цифрового «розриву» (нерівного доступу до технологій та відмінності у знаннях, пов’язаних з ними), що часто не дає можливості правильно відфільтрувати спожитий контент. До того ж більшість організацій недостатньо використовують потенціал онлайн-платформ, обмежуючись лише поширенням новин чи загальної інформації;
• дезінформації: відкриті соцмережі, попри їхню важливість для комунікації, часто є каналами поширення неправдивої або неповної інформації. Ця дезінформація посилюється ефектом ехокамери та соціальними маніпуляціями (боти, неавтентична поведінка), що може підірвати довіру до медицини і фармації, а також сповільнити прогрес у цих галузях. Серед іншого, через складні умови праці та кадровий дефіцит у фармації соціальні мережі пере­повнилися самопроголошеними «експертами», які використовують соцмережі для створення «здорової ідентичності», що може призводити до нав’язливого бажання документувати та поширювати їх спосіб життя, навіть попри спроби «цифрової детоксикації». Інші використовують онлайн-ресурс для просування (реклами) товарів для схуднення в колі друзів (чим більше їх сприймають як доброзичливих, тим ефективнішою є реклама). Однак такі маркетингові спроби часто йдуть усупереч доказовим медичним практикам. До того ж ці цифрові «зірки» часто не мають дипломів чи реального клінічного досвіду, необхідного для обґрунтування їхньої експертності. І тоді як фармацевти з дипломом та вагомим практичним досвідом залишаються недооціненим ресурсом, неперевірені інфлюенсери домінують у мережі. Таке неналежне використання соцмереж може завдати шкоди репутації та призводити до низки етичних проблем (Pianese T. et al., 2021), зокрема порушення приватності (багато користувачів не усвідомлюють ризиків розголошення конфіденційної інформації через незнання законів і наявних інструментів захисту, а також соціальний тиск).

Раціональне рішення для сучасного фармацевта: в будь-якій ситуації дотримуватися постулатів доказової медицини — наукового підходу, який визначає, що медичні рішення мають ґрунтуватися не на припущеннях, а поєднувати найкращі доступні наукові дані з глибоким клінічним досвідом працівників у сфері медицини та фармації та індивідуальними потребами пацієнтів, що дає змогу обрати найбільш ефективну та безпечну терапевтичну стратегію (Tenny S. et al., 2024). А щоб уникнути непорозумінь у цих мережах, потрібно підвищувати прозорість верифікації експертів у них та намагатися створювати такі умови, щоб реальна кваліфікація переважала над просто цифровою популярністю (Santibañez M. et al., 2024).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!