Про сонячні опіки
Сонячний опік — запальна реакція, що може виникати з боку шкіри у відповідь на надмірний вплив ультрафіолетового (УФ) випромінювання, яке буває двох типів: UVA-промені, які можуть пошкоджувати ДНК та зумовлюють старіння шкіри, та UVB-промені, що безпосередньо поглинаються ДНК людини, спричиняючи її пошкодження, та є основною причиною сонячних опіків і раку шкіри. Коли UVB-промені пошкоджують ДНК, організм намагається це «виправити». Це призводить до загибелі пошкоджених клітин (апоптозу) та вивільнення речовин, що викликають запалення, таких як простагландини. Саме ці процеси викликають розширення судин, набряк, болючість шкіри та почервоніння — основні прояви сонячних опіків. Крім того, UVB-промені можуть активувати больові рецептори в шкірі, що посилює відчуття болю (Guerra K.C. et al., 2023).
Реакції у відповідь на сонячний вплив варіюють за тяжкістю від легкого почервоніння та чутливості до сильного болю, набряку (припухлості) та утворення пухирів, а системні симптоми включають шок (характеризується значним зниженням артеріального тиску, непритомністю та сильною слабкістю), озноб, підвищення температури тіла та нудоту. Видимі прояви сонячного опіку зазвичай починаються протягом 6–12 год після першого опромінення ультрафіолетом і досягають піку протягом 24–28 год, після чого настає поступове зменшення вираженості симптомів та легка засмага або «лущення» (відшаровування шкіри) (The Editors of Encyclopaedia Britannica).
Важливо відмітити, що ризик розвитку сонячних опіків підвищується:
- при застосуванні певних ліків (тіазидні діуретики, сульфаніламіди, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), ретиноїди, деякі групи антибіотиків та препарати із звіробоєм;
- у відповідь на підвищений УФ-індекс та при тривалому перебуванні на сонці (наприклад з метою засмаги);
- через виснаження озонового шару та утворення озонових дір, які зумовлюють посилене проникнення сонячних УФ-променів на Землю;
- у людей із фототипами шкіри за шкалою Фіцпатріка I–III (таблиця) (Guerra K.C. et al., 2023), у яких визначено найменші значення мінімальної еритематозної дози (МЕД), що визначається як найменша кількість UVB-випромінювання, яка викликає почервоніння та запалення шкіри через 24–48 год після опромінення (тобто найнижча доза УФ-випромінювання, що викликає сонячні опіки) (D’Orazio J. et al., 2013).
Тип шкіри | Опис | Реакція шкіри на опромінення | Мінімальна еритематозна доза (МЕД), мДж/см² |
I | Бліда біла шкіра, яка легко обгорає та не засмагає |
Завжди «горить», лущиться, ніколи не засмагає | 15–30 |
II | Біла шкіра, яка легко обгорає та важко засмагає |
Легко обгорає, лущиться, мінімально засмагає | 25–40 |
III | Біла шкіра, яка може обгоріти, але легко засмагає |
Помірно опікає.Середня здатність до засмаги | 30–50 |
IV | Світло-коричнева або оливкова шкіра, яка майже не обгорає та легко засмагає | Мінімальніопіки. Легко засмагає | 40–60 |
V | Смаглява шкіра, яка зазвичай не обгорає та легко засмагає | Рідко обгорає.Легко та суттєво засмагає | 60–90 |
VI | Чорна шкіра, яка дуже малоймовірно обгорає та темнішає під впливом UV-випромінювання | Майже ніколи не обгорає. Легко та рясно засмагає | 90–150 |
Першочергова «протиопікова» стратегія
Попри те що у багатьох випадках сонячні опіки короткочасні та незначні, важливо намагатися їх уникати, оскільки вони можуть підвищити ризик розвитку серйозних проблем зі здоров’ям, зокрема, спровокувати рак шкіри (Dennis L.K. et al., 2008). Тому, щоб не допустити появи сонячних уражень, варто:
- уникати тривалого перебування на сонці, коли це можливо*;
- до виходу на вулицю, щонайменше за 20 хв, рясно (мінімум 30 мл засобу на дорослого) наносити на поверхню шкіри сонцезахисні засоби (санскріни). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує поновлювати нанесення сонцезахисних засобів кожні 2 год або після кожного контакту шкіри з водою та повторно їх наносити принаймні кожні 2 год протягом перебування на вулиці;
- обирати для прогулянки одяг, який буде захищати від згубного впливу УФ-променів (наприклад легке вбрання з довгими рукавами та штанами, широкополий капелюх, сонцезахисні окуляри) (Guerra K.C. et al., 2023).
Варто відмітити, що одним із ключових чинників при виборі санскріну є фактор захисту від сонця — SPF (Sun Protection Factor), який вказує на те, як довго людина буде захищена від опіків.
Так, експерти Центрів з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC)* та Американської академії дерматології (American Academy of Dermatology)** з метою захисту від UVB-випромінювання радять усім дорослим використовувати водостійкі санскріни з SPF не менше 15*, а навіть краще — від 30**.
Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics — AAP) рекомендує батькам використовувати сонцезахисний крем із маркуванням «широкого спектру» та SPF 15 або вище***.
Щоб захистити губи, слід використовувати бальзам для губ або помаду із SPF 30 або вище**.
При цьому варто враховувати, що для захисту від UVA-випромінювання одного лише показника SPF може бути замало. У цьому випадку варто обирати санскріни, у складі яких додаткового містяться такі сполуки, як мексорил, парсол 1789, діоксид титану, оксид цинку або авобензон*.
Що стосується вибору санскріну, то він залежить від особистих уподобань та може відрізнятися залежно від ділянки тіла, яку потрібно захистити. Наприклад, креми найкраще підходять для сухої шкіри та нанесення на обличчя, гелі будуть актуальними власникам жирної шкіри та тим, хто хоче захистити волосисті ділянки (наприклад шкіра голови або чоловічі груди), а от спреї — потенційно зручний спосіб використання у дітей**.
Терапевтичний менеджмент сонячних опіків
Як би там не було, але літо є літо. І, якими б обачними люди не намагалися бути, не всім і не завжди вдається уникнути небажаних опіків після перебування на сонці. Однак варто відзначити, що часто це ураження шкіри легкого ступеня, які можна загоїти без значного медико-фармакологічного втручання.
Зокрема, якщо сонячний опік легкого ступеня, і його отримано впродовж доби, після проведення первинних запобіжних заходів необхідно обробити уражену ділянку антисептичними засобами (мiрамiстин, нітрофурал, перекис водню, повідон-йод, хлоргексидин) та нанести топічні лікарські засоби ранозагоювальної (декспантенол) і антибактеріальної (сульфадіазин срібла, сульфатіазол, сульфаніламід, хлорамфенікол) дії****.
Одночасно полегшити стан постраждалого можуть прийняття прохолодної (не холодної) ванни, проведення прохолодних колоїдних вівсяних ванночок, обережне прикладання до шкіри прохолодних вологих компресів, нанесення на постраждалі ділянки тіла зволожувальних косметичних засобів, зокрема тих, що містять у своєму складі алое вера або каламін, тощо (Guerra K.C. et al., 2023).
При цьому важливо пам’ятати, що недопустимо самостійно розрізати пухирі, які виникають в результаті опіку, оскільки підвищується ризик розвитку інфекції і гальмується процес регенерації тканин****.
За потреби, а саме при сильному болю, який супроводжує опік, може бути розглянута можливість прийому безрецептурних анальгетиків і антипіретиків (ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, метамізол натрію)****.
Окрім того, пацієнти, які отримали опіки, мають вживати велику кількість рідини з метою корекції водно-електролітного балансу в організмі, а обпечену ділянку тіла захищати від дії високих температур і сонця до повного її відновлення****. Додаткове перебування на сонці може посилити тяжкість та біль від сонячного опіку.
Попри те що значну частину випадків сонячних опіків легкого ступеня можна лікувати в домашніх умовах, є ситуації, в яких може виникнути загроза для життя постраждалого. Зокрема, негайно слід звернутися до лікаря при появі таких симптомів у постраждалого, як порушення свідомості, підвищення температури тіла вище 38 °С, наявність ознак зневоднення (сухість у роті, зниження або відсутність сечовиділення, зморщена або обвисла шкіра), утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла, сильний біль у місці опіку, або ж коли йдеться про опіки будь-якої складності у немовлят або маленьких дітей****.
**За даними AAD (http://www.aad.org).
***За даними AAP (http://www.aap.org).
****Протоколи фармацевта (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01.2022 р. № 7) (http://www.dec.gov.ua).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим