Про когнітивну підтримку в умовах блекауту

Як блекаути впливають на людей?

Однією з основних потреб людства в наш час є електроенергія. Все в нашому житті — від здоров’я до транспорту, від розваг до дорожнього руху, працює за рахунок електроенергії. Як наслідок, соціальний та економічний вплив є неминучим у ситуації переривання її подачі під час блекаутів (Ayhanci С. et al., 2017). Та найбільшим викликом, що загострює ситуацію до межі, залишається вплив енергетичної нестабільності на самопочуття людей. Життя в режимі відсутності електропостачання та постійного його очікування стає важким випробуванням: енергетична криза перетворюється на кризу медичну. Адже відсутність живлення не лише паралізує роботу, а й спричиняє зростання низки різно­манітних видів патології та смертності. Життя в мегаполісі без кондиціонування, ліфтів та транс­порту змушує людей долати критичні фізичні навантаження в умовах смогу та стресу, що ставить під загрозу здоров’я тисяч громадян (Lin S. et al., 2003). Зокрема, наявні літературні дані свідчать про те, що перебої з електропостачанням мають серйозні наслідки для здоров’я, починаючи від отруєння чадним газом, захворювань, пов’язаних із коливаннями температури повітря, шлунково-кишкових хвороб та підвищення рівня смертності, до госпіталізації з усіх причин, серцево-судинних, респіраторних та ниркових захворювань, особливо для осіб, які залежні від медичного обладнання, що живиться від елект­роенергії (Casey J.A. et al., 2020).

Що стосується українців, то у них фіксується стрімке погіршення ментального здоров’я. Зокрема, у Києві та східних регіонах стрес перестав бути гострою реакцією, перетворившись на постійне тло повсякдення. Це виливається у хронічне виснаження, розлади сну та відчуття безсилля перед черговими кризами. Найбільш вразливими залишаються люди літнього віку (особливо з природним віковим зниженням нейропластичності) та особи з інвалідністю, які фактично позбавлені можливості змінити умови перебування. Ситуацію критично загострює цьогорічне зимове похолодання: на тлі тривалих відключень світла відсутність опалення посилює почуття безнадії* та тривожність. Адже коли людині холодно і темно, головний мозок зчитує це як сигнал небезпеки, і вона починає відчувати, що втрачає контроль над ситуа­цією (Ernstmeyer K. et al., 2022). Не варто забувати, що в умовах блекаутів уваги потребують також діти та підлітки, у яких когнітивні функції ще формуються, та медичні й фармацевтичні працівники, які змушені працювати та ухвалювати відповідальні рішення в умовах перевтоми та надмірного стресу.

Що відбувається з психікою людини в стресових умовах?

Вплив енергетичної нестабільності на когнітивну сферу має багатофакторну природу.

По-перше, хронічний стрес (у сучасних умовах він зумовлений постійним режимом «виживання» в умовах блекауту та постійних обстрілів) — це один із провідних факторів, який зумовлює підвищення рівня кортизолу, що негативно позначається на роботі гіпокампа та механізмах запам’ятовування, має глибокі наслідки для багатьох систем організму та тісно пов’язане з прогресуванням низки нейродегенеративних захворювань, як-от хвороби Альцгеймера та Паркінсона. Зв’язок між порушенням регуляції кортизолу та великим депресивним розладом є складним і характеризується гіперактивністю осі гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи та хронічним запаленням. Зрештою хронічний біль пов’язаний з аномальними патернами кортизолу, що підвищує чутливість та сприйнятливість до болю (Knezevic E. et al., 2023; Sherman B.E. et al., 2023).

По-друге, дестабілізація побутових умов і температурного режиму руйнує гігієну сну, знижуючи когнітивну працездатність. Перш за все, депривація сну погіршує увагу та робочу пам’ять, впливає на інші функції, зокрема довготривалу пам’ять, ухвалення рішень, увагу та пильність (Alhola P. et al., 2007).

Харчування вважається одним із найсильніших та найбільш регульованих факторів навколишнього середовища, який можна використовувати для зменшення тягаря хвороб протягом усього життя людини. Належне та збалансоване вживання поживних речовин та їх метаболізм забезпечують субстрати для нормальних фізіологічних функцій людського організму. Збалансований раціон людини базується як на макронутрієнтах (наприклад незамінних жирних кислотах, вуглеводах, незамінних амінокислотах тощо), які є основним джерелом енергії, так і мікронутрієнтах (наприклад вітамінах, незамінних мінералах тощо), які необхідні майже для всіх процесів розвитку та метаболізму. Однак неправильне харчування, спровоковане сучасними умовами «виживання», призводить до підвищеного ризику розвитку низки захворювань. Так, сенсорний голод у поєднанні з дефіцитом мікронутрієнтів через порушення раціону може призводити до значного нейронного виснаження, змушуючи головний мозок працювати на межі ресурсів (Kiani A.K. et al., 2022; Das S. et al., 2025).

Варто зауважити, що психіка дорослого та дитини адаптується до стресу, у тому числі зумовленого блекаутами, по-різному. На нейрофізіологічному рівні тривога вмикає режим «бий або біжи». У дорослих цей стан часто переростає у хронічне виснаження, що супроводжується «туманом у голові», забудькуватістю та емоційною відстороненістю (Lupien S.J. et al., 2018). Для дітей, чия нервова система ще формується, тривалий стрес є більш токсичним. Він часто проявляється через регресивну поведінку — повернення до ранніх дитячих звичок, плаксивість чи біль у тілі без фізичних причин (Franke H.A., 2014). Важливо пам’ятати, що такий стан — це не хвороба, а своєрідний спосіб психіки захиститися від екстремальних умов.

Як підтримати «менталку»?

Когнітивна підтримка в умовах блекаутів передбачає поєднання поведінкових, нутритивних та психоосвітніх стратегій, спрямованих на збереження функціональної активності головного мозку. Для реалізації цих стратегій насамперед важливо відновити базовий комфорт та намагатися повернути собі відчуття контролю хоча б над дрібницями. У цьому можуть допомогти різноманітні дихальні та психологічні техніки. Такі підходи сприяють зниженню активності стресових нейрональних ланцюгів і опосередковано покращують концентрацію та пам’ять.

Саме тому коли людина сильно нервує, зокрема під час блекауту, і її організм переходить у стан надмірної тривожності, ключовим завданням стає подати тілу сигнал безпеки. У цьому контексті актуальним втручанням може стати забезпечення термічного комфорту (вживання теплого чаю, обгортання ковдрою), що сприяє розслабленню м’язів (Kim K. et al., 2020), а також практика контрольованого дихання з подовженим видихом. Останнє безпосередньо впливає на вагусний тонус: повільний видих заспокоює серцебиття, активуючи внутрішню «систему гальмування» (Balban M.Y. et al., 2023; Porges S.W., 2025). Доповнити цей процес може техніка «заземлення» через сенсорну систему — свідома концентрація на тактильних відчуттях, звуках та контакті з твердими поверхнями, що допомагає повернути увагу до об’єктивної тілесної реальності**.

Наукові дані підтверджують, що таке відволікання уваги від переживання стресу за допомогою релаксації або фізичної активності здатне суттєво знижувати загальний рівень напруження. Цього можна досягти як через пасивні методи (наприклад масаж), так і через активні практики, зокрема йогу, де увага спрямовується на розслаблювальну діяльність і відволікає від неприємних думок (Tamminga S.J. et al., 2023). Паралельно з цим для нівелювання відчуття безпорадності важливо переорієнтовувати фокус на сфери індивідуального контролю — структурування розпорядку дня та управління часом. Навіть прості дії, як-от своєчасний прийом їжі чи дотримання звичного графіка, дають головному мозку чіткий сигнал: «Я керую своїм життям!» (McRae K. et al., 2010).

Разом із цим доцільно максимально мінімізувати вплив стресових чинників. Для зменшення проявів уже наявних симптомів стресу в окремих випадках може використовуватися прийом безрецептурних засобів відповідної дії — седативних, снодійних, анксіолітичних або антидепресивних препаратів рослинного походження***.

Разом із психологічною підтримкою доцільно максимально усунути вплив стресових чинників на біологічному рівні. Для зменшення вираженості симптомів стресу в окремих випадках можуть застосовуватися безрецептурні засоби рослинного походження***.

Крім того, слід враховувати, що нерегулярне харчування в умовах блекаутів може посилювати когнітивну втому. Доведено, що вітаміни групи B, вітамін D, залізо, цинк, магній та омега-3 жирні кислоти є критично важливими для енергетичного обміну та захисту головного мозку від стресу. У підсумку саме збалансоване харчування та персоналізована нутритивна підтримка стають обґрунтованим інструментом для запобігання втраті пам’яті та покращення концентрації (Papadopol V. et al., 2011; Rudrapal M. et al., 2022; Ungureanu L.B. et al., 2024; Das S. et al., 2025).

Не варто забувати, що у нинішні надскладні «темні» часи критично важливим залишається збереження емоційного контакту з дітьми. Оскільки діти підсвідомо орієнтуються на емоційний стан дорослих, саме стабільність останніх стає для них головною опорою. Основними чинниками підтримки є щоденна рутина, передбачуваність подій, фізичний контакт та відчуття реальної присутності поруч. Важливо пам’ятати: у кризовій ситуації не потрібно бути ідеальним — достатньо залишатися емоційно доступним. Щира залученість до життя дитини формує найцінніше — відчуття безпеки та того, що вона не сама. Водночас при появі стресових станів у дитини доцільно працювати над підвищенням її само­оцінки, частіше хвалити, приділяти більше уваги та любові***.

«Червоні прапорці»

Необхідність у кваліфікованому терапевтичному підході виникає, коли реакція організму на стрес виходить за межі емоційного дискомфорту та переходить у площину серйозних фізичних розладів. Особливої уваги потребують тривалі больові відчуття у грудях, що поширюються на ліву частину тіла, а також критичні зміни у роботі дихальної та серцево-судинної систем, зокрема задишка, порушення серцевого ритму чи стрімке підвищення артеріального тиску. Сигналом для термінового звернення до фахівця є поява гострого головного болю з неврологічними ознаками, підвищення температури тіла понад 38 °C або виникнення тривожних станів натще чи після фізичного навантаження. Посилення інтенсивності будь-якого фізичного болю, поява небезпечних домішок у калі під час розладів травлення, а також розвиток панічних атак, фобій чи депресивних станів також потребують фахового втручання. Окремим пріоритетом для медичного нагляду у кризових ситуаціях завжди залишається стан вагітності***.

Блекаути — це тривалий і досить виснажливий стрес-тест для головного мозку та серйозний виклик для нервової системи людей, що потребує значних адаптаційних ресурсів. Збереження ясності мислення в таких нестабільних умовах стає можливим завдяки системному підходу до власного стану, що у тому числі передбачає дотримання режиму, повноцінне харчування та психоемоційну підтримку. Така турбота — це можливість витримувати зовнішні виклики і водночас зберігати внутрішню рівновагу та інтелектуальну ефективність навіть за доволі «темних» обставин.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!