Цифровізація — реальність сучасних поколінь!
Технології стали невід’ємною частиною XXI ст., охоплюючи освіту, охорону здоров’я та торгівлю, а також глибоко проникають у життя сучасної молоді, чисельність якої у світі (віком 10–19 років) перевищує 1,2 млрд (Mahbubur Rashid S.M. et al., 2021). Сучасні діти та підлітки, яких часто називають «поколінням Z», та майбутнє покоління «Альфа» вже живуть та надалі зростатимуть у цифровому світі. І від цього нікуди не дітися. Вони є «цифровими аборигенами», які органічно засвоюють нові технології, вважаючи їх невід’ємною частиною свого життя. Для них гаджети — це вже не розкіш, а базова потреба для функціонування в сучасному технологічному світі, під впливом якого вони перебувають з моменту народження та, відповідно, є більш схильними до їх раннього та інтенсивного використання (Zain Z.M. et al., 2022).
Так, понад 87% учасників одного з досліджень повідомили про використання будь-яких електронних гаджетів. Водночас смартфони були визнані найпоширенішими: 67,11% учасників використовували цей тип гаджетів щодня для різних цілей. Зокрема, близько 39% учасників завдяки гаджетам переглядали мультфільми або фільми, 27% — соціальні мережі та 17% — займалися відеоіграми. Ще майже 25% респондентів брали участь в онлайн-заняттях за допомогою цих пристроїв. І лише незначна частина учасників (8,74%) використовувала ці гаджети для звичайного спілкування. Загалом відмічається тенденція до доволі тривалого часу перебування за цифровими пристроями (лише третина учасників витрачали на гаджети від 1 до 2 год/добу). Примітно, що поряд з використанням гаджетів учасники демонстрували меншу схильність проводити час на свіжому повітрі, включно з іграми, прогулянками та фізичними вправами, та відмічали головний біль, порушення сну та біль у спині, кінцівках, порушення гостроти зору або депресію. Учасники, які взагалі не проводили час із гаджетами (або до 1 год/добу), виявилися відносно здоровішими та мали значно менше проблем зі здоров’ям, на відміну від тих, хто користувався гаджетами більше ніж 1 год/добу. Що стосується статі, то, як встановлено у дослідженні, хлопці-підлітки майже втричі частіше за дівчат можуть розвивати технологічну залежність, і при цьому також схильні до тривалішого користування гаджетами (Mahbubur Rashid S.M. et al., 2021).
Підвищення захопленості гаджетами серед дітей та підлітків спричиняє й надмірне використання батьками цих пристроїв для освіти та контролю над дітьми. До того ж деякі з них часто вважають наявність гаджетів для своїх дітей обов’язком, намагаючись іти в ногу із сучасним життям (Zain Z.M. et al., 2022). Дійсно, гаджети можуть бути корисними інструментами для розвитку у дитини творчості та логіки за допомогою інтерактивних ігор або ж стимулювати почуття та уяву. Однак батьки часто забувають зважити всі «за» і «проти». Без належного контролю надмірне використання гаджетів може призвести до залежності та адиктивної поведінки, коли дитина починає використовувати пристрій без належного усвідомлення та контролю (Zain Z.M. et al., 2022). Попри те що технології роблять свій внесок у подолання географічних бар’єрів та забезпечення доступності інформації, вони мають і свої негативні наслідки (Mahbubur Rashid S.M. et al., 2021). Зокрема, сучасне технологічно залежне населення світу веде у багатьох випадках нездоровий малорухливий спосіб життя, що й без технологічних змін наражає його на ризик розвитку тяжких форм захворювань та психічних розладів (Mahbubur Rashid S.M. et al., 2021). Але з появою цифрових девайсів у побуті сучасної людини додалися ще й проблеми із зором. Важливо зазначити, що коли говориться про шкоду, то йдеться не про сам девайс, а про нетипове надмірне захоплення ним. Зокрема, першочергово мається на увазі час перегляду екрану (Screen Viewing Time — SVT) — загальний час, проведений за будь-яким цифровим пристроєм (смартфоном, планшетом, комп’ютером, телевізором, відеоіграми) (Bozzola E. et al., 2024), який «відбирає» в сучасної молоді суттєву частину їхнього життя та здоров’я, особливо в критичний для сенсорних функцій підлітковий період (Liu J. et al., 2021). Визначено, що більше ніж 90% користувачів гаджетів, які ними зловживають, відчувають ті чи інші візуальні симптоми (втому, нечіткість зору, сухість очей тощо). Що важливо, діти та підлітки, які грають у відеоігри понад 2 год/добу, мають у 3 рази вищий ризик порушення гостроти зору (Bozzola E. et al., 2024).
Рефракційні помилки є найпоширенішою очною проблемою, що уражує всі вікові групи та є однією з головних причин порушення зору (43%) та другою причиною втрати зору у світі. Рефракційні помилки потребують раннього виявлення та лікування, оскільки можуть призвести до низки порушень, серед яких амбліопія («ліниве око») (Zain Z.M. et al., 2022). Зокрема, серед поширених розладів зорового апарату у випадку зловживання цифровими пристроями є:
1. Цифрове напруження очей (Digital Eye Strain — DES), або комп’ютерний зоровий синдром — тимчасовий стан, спричинений тривалим фокусуванням на екрані, який характеризується такими симптомами, як головний біль, зниження гостроти зору або нечіткість, втома, напруга, почервоніння та подразнення, сухість очей (через зниження частоти моргання), біль у шиї, запаморочення, двоїння в очах, труднощі з фокусуванням (Ariyanti K.S. et al., 2022). У дослідженнях зафіксовано, що симптоми втоми та напруження очей можуть виникати вже навіть після 60 хв використання смартфона (Liu J. et al., 2021). Також встановлено значний позитивний зв’язок між тривалістю використання смартфона та ступенем тяжкості симптомів цифрового напруження, що узгоджується з кумулятивним ефектом: ті, хто проводив за смартфоном понад 4 год/добу, мали значно вищий початковий рівень цифрового напруження (Chu G.C.H. et al., 2023).
2. Короткозорість (міопія) — поширена рефракційна помилка, що впливає на чіткість зору на відстані, дедалі частіше трапляється серед молодого населення, що потребує вивчення факторів навколишнього середовища, таких як час, проведений перед екраном, та зниження активності на свіжому повітрі (Kashif М. et al., 2025). Часте (кожна додаткова година користування гаджетом) та тривале (перевищує 6 год/добу) перебування за екранними пристроями, особливо смартфонами та комп’ютерами (вони виявилися більш шкідливими, ніж телевізор), значно підвищує ризик розвитку та прогресування цієї патології (Liu J. et al., 2021; Bozzola E. et al., 2024). Світова тенденція є тривожною: за оцінками, до 2050 р. майже у 60% населення світу розвинеться короткозорість (міопія), що, попри свою доброякісність, викликає суттєві ризики розвитку серйозних патологічних станів (відшарування сітківки, глаукоми тощо) (Liu J. et al., 2021).
3. Фототоксичність — пошкодження сітківки, яке може спричиняти синє світло, випромінюване цифровими екранами, що може проникати через рогівку та кришталик (Ariyanti K.S. et al., 2022).
4. Гостра набута комітантна езотропія — незвичне раптове відхилення ока всередину (до носа) у дітей старшого віку та підлітків (надмірна робота зблизька порушує баланс між конвергенцією та дивергенцією очних м’язів, що може спричинити розвиток езотропії) (Bozzola E. et al., 2024).
5. У дітей, які проводять 3+ год/добу перед екраном, поширеність порушень зору була в 5 разів вищою (Bozzola E. et al., 2024).
Але надмірне використання гаджетів — це не лише про порушення зору! Воно також може призводити й до таких наслідків, як формування залежності (вплив екранів може стимулювати викид гормону дофаміну, що відіграє ключову роль у формуванні залежності, а привабливість цифрових застосунків та програм, їхні кольори та символи посилюють це задоволення, спонукаючи до тривалого використання), психологічних проблем (залежність від гаджетів корелює з такими проблемами, як депресія, тривожність, відсутність емпатії та низька якість сну (75% дітей не висипаються через щоденне користування гаджетами, що негативно впливає на їхній розвиток (Zain Z.M. et al., 2022)), соціальних наслідків (неконтрольоване використання електронних девайсів може призводити до відсутності близькості між батьками та підлітками, зниження чутливості до навколишнього середовища, зміни в поведінці та формування нездорового соціального середовища, включно із «соціальними ревнощами» через моделі гаджетів). На жаль, у період пандемії COVID-19 та онлайн-навчання «екранний час» за вимушеними причинами зріс, суттєво загостривши вищезазначені проблеми (Ariyanti K.S. et al., 2022; Bozzola E. et al., 2024).
Терапія та профілактика: коли одне неможливе без іншого
Звісно, що просто в один момент відмовитися від технологій та принад сучасного прогресу неможливо. Та й навряд чи потрібно. Краще рішення — навчитися «йти в ногу з часом», у тому числі навчивши пристосовуватися до нього дітей та підлітків. Тому як лікування, так і профілактика проблем з очима, спричинених надмірним використанням гаджетів, зосереджується на корекції зору, зміні способу життя та ергономіки.
Однією з основних рекомендацій є обмеження використання гаджетів та дотримання рекомендацій часу перегляду екрану, незважаючи на глобальний цифровий «полон» та раннє залучення дітей до технологій (наприклад у США 96,6% дітей віком уже навіть від 6 міс до 4 років користуються мобільними пристроями):
- до 2 років зовсім не рекомендується користуватися медіапристроями;
- з 2 до 5 років обмеження становить 1 год/добу;
- старших за 5 років — до 2 год/добу;
- для підлітків — не більше ніж 4 год/добу (Bozzola E. et al., 2024).
Одну з ключових ролей відіграє розмір екрану та відстань перегляду: наприклад, маленькі екрани смартфонів потребують перегляду на дуже близькій відстані, що створює найвище навантаження на акомодацію та конвергенцію очей, підвищуючи ризик міопії. Тому за потреби рекомендується використовувати пристрої з більшими екранами (якщо це можливо) для віртуального навчання, щоб збільшити відстань перегляду (Liu J. et al., 2021).
Водночас батьки повинні контролювати фізичну позу своєї дитини під час використання гаджетів (пристрій має бути розташований на рівні очей з правильною поставою опорно-рухового апарату), відстань між очима та екраном, освітлення; обмежувати час використання пристроїв, зокрема перед сном або під час їди; нагадувати про необхідність перерв у роботі з гаджетом кожні 30 хв; заохочувати дітей до фізичної активності та відпочинку на свіжому повітрі, що асоційований як захисний фактор при міопії (це пов’язано з впливом яскравого природного світла, яке сприяє вивільненню дофаміну та вітаміну D, що може пригнічувати розвиток патології) тощо (Bozzola E. et al., 2024; Mahbubur Rashid S.M. et al., 2021).
Якщо ж розвитку патологічних проявів уникнути не вдалося, лікар може рекомендувати період повної відмови від пристроїв з подальшим контролем органа зору (метод «відмивання») (Bozzola E. et al., 2024).
Додатково, наприклад, при цифровому напруженні очей може використовуватися техніка частого моргання, покращене освітлення, мінімізується кількість відблисків, робляться регулярні перерви без екрана, періодично змінюється фокус на віддалений об’єкт та дотримання правила 20–20–20 для зниження навантаження на очі. Інновації в цій галузі включають використання екранів з високою роздільною здатністю, вбудоване антиблікове покриття, матове скло, дисплеї від краю до краю та графічні ефекти згладжування зображення (Kaur K. et al., 2022; Dyrek M. et al., 2024).
Зволожувальні краплі (або сльозозамінники) є одним із важливих супутніх терапевтичних втручань з метою сприяння зменшенню вираженості симптомів, у тому числі синдрому цифрового напруження очей, спричиненого гаджетами (Pucker A.D. et al., 2016). Коли людина зосереджена на екрані, частота моргання значно знижується (іноді до 50–70% від норми). Це призводить до швидкого випаровування природної слізної плівки, що викликає сухість, подразнення, печіння та почервоніння — типові ознаки патології. Сльозозамінники («штучні сльози») можуть стати в нагоді для поповнення вологи (можуть замінювати або доповнювати природну слізну рідину, забезпечуючи зволоження поверхні ока), захисту (можуть сприяти створенню захисного шару на рогівці, знижуючи випаровування), зменшення кількості випадків тертя очей тощо. Однак перед використанням «штучних сліз», особливо у дітей, потрібно проконсультуватися з офтальмологом, який може допомогти обрати варіант крапель, що найкраще відповідає конкретній проблемі, з акцентом на складі засобу (наприклад пріоритет за краплями, що не містять консервантів) (Garrigue J.S. et al., 2017; Labetoulle M. et al., 2022; Mohan М. et al., 2023; Paschier A. et al., 2024). Важливо відзначити: попри те що зволожувальні краплі можуть зумовлювати зменшення вираженості симптомів, вони не замінюють необхідність користуватися гаджетом правильно.
Кожна людина має певний горизонт поглядів. І кажуть, коли він звужується і стає нескінченно малим, то перетворюється на крапку. Тож, щоб сучасне цифрове життя не звелося до крапки на екрані смартфона, а очі могли насолоджуватися повнотою життя та спостерігати за технологічним прогресом, варто прислухатися до вищезазначених порад та потурбуватися про орган зору і навчити цьому дітей.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим