Інтереси суспільства найкраще забезпечуються тоді, коли кожен має можливість переслідувати власний інтерес у межах справедливих правил — принцип «невидимої руки» Адама Сміта
На нашу думку, аналізуючи дії українського регулятора, які здебільшого відображають інтереси окремих учасників фармацевтичного ринку, можна зауважити, що вони не завжди збігаються із задекларованими «євроінтеграційними адаптаціями» регуляторної політики.
Забезпечення беззбитковості аптечних закладів в ЄС
Так, у країнах Європейського Союзу (ЄС) беззбитковість аптечних закладів забезпечується за допомогою декількох факторів.
1. Стабільні надходження завдяки гнучкій політиці торгівельної маржі. У країнах ЄС маржа на рецептурні (Rx) препарати, що покриваються страховою системою та реімбурсацією, фіксується державою. Водночас маржа на безрецептурні (OTC) та парафармацевтичні товари визначається ринком і зазвичай є вищою. Це забезпечує аптечним закладам стабільний дохід. Це є основною відмінністю моделі ЄС від українських реалій.
2. З метою забезпечення базового доходу аптеки в деяких країнах ЄС запроваджено фіксовану оплату за кожну відпущену упаковку Rx препарату — залежно від країни — від 24 євроцентів за відпущену упаковку1.
3. У країнах ЄС аптека — це насамперед невід’ємна частина первинної медичної допомоги. Цей статус аптеки є гарантом отримання оплати за надання фармацевтичних послуг залежно від країни в середньому від 6 до 8,5 євро за один відпущений Rx-лікарський засіб2, 3.
4. Продаж парафармацевтики та суміжних товарів аптечного асортименту становить значну частину доходу аптек у ЄС, де відмічається стала тенденція збільшення частки цієї групи товарів до 40% від загального продажу аптек.
5. Маркетингові угоди між аптеками та постачальниками лікарських засобів є добровільними господарськими актами, що відповідають сталим практикам конкуренції та захисту інтересів усіх учасників ринку. В ЄС відсутня практика втручання регулятора у створення «штучної» регуляторної «стелі у відсотках».
6. У країнах ЄС держава несе відповідальність за забезпечення рівного доступу населення до медикаментозної допомоги, зокрема у віддалених та сільських регіонах. Це включає надання фінансової підтримки аптекам за виконання соціальних функцій, що сприяє їхній стабільності та доступності для населення.
Виходячи з європейської моделі фінансування аптек, яка враховує не лише націнку та маркетингові угоди, а й інші джерела доходу, всім учасникам фармацевтичного ринку, а особливо регулятору, слід усвідомлювати: аптека — це частина системи охорони здоров’я, в основі якої лежить фінансова модель з гарантією беззбитковості.
Якщо аптека змінить свою місію, вона зможе забезпечувати доступність фармакотерапії та виконувати роль «першої ланки медичної допомоги».
Європейський досвід свідчить, що держави усвідомлюють необхідність безпосередньої участі у фінансуванні аптек як лікарень, а фармацевтів — як спеціалістів первинної ланки медичної допомоги, лише після низки негативних випадків, наприклад, кризи аптечної діяльності в Польщі у 1990 р.
На сьогодні Україна знаходиться на етапі руйнації аптек як закладів охорони здоров’я. «Псевдоєвроінтеграційні» реформи фармацевтичної діяльності створюють умови, за яких виживання аптек можливе переважно через націнку. Це призводить до цінових диспропорцій і підвищує ризик банкрутства аптечних закладів.
Саме з метою запобігання настання цих катастрофічних наслідків для аптек як невід’ємної частини системи охорони здоров’я країн ЄС запроваджено фіксовану оплату за відпущений рецепт та компенсацію послуг, що надають фармацевти при відпуску лікарських засобів.
Які «рецепти» необхідно запровадити для «ургентного рятування» аптеки в Україні
По-перше, регулятору слід терміново змінити свій вектор регуляторних змін, взявши за основу кращі практики ЄС, а не фрагментарні регуляторні моделі окремих країн, імплементація яких в українських реаліях створює обмеження для аптечних закладів.
По-друге, запровадити фіксовану оплату за відпуск рецептурних препаратів за прикладом Німеччини чи Нідерландів (дискусійно для України 25–30 грн за кожен рецепт). Рецепти, що підпадають під програму «Доступні ліки», відшкодовуються Національною службою здоров’я України (НСЗУ). За рецепти страхових компаній оплата здійснюється страховими фондами. Пацієнт сплачує за рецепти, які не підпадають під зазначені програми.
По-третє, запровадження фінансування фармацевтичних послуг — за програмою «Доступні ліки» оплачує НСЗУ, в інших випадках — пацієнт (попередньо прорахована вартість фармацевтичної послуги варіює в межах 50–90 грн за рецепт).
По-четверте, державна підтримка сільських аптек, аптек на прифронтових територіях та мобільних аптечних пунктів — створення механізмів солідарної компенсації витрат, зниження податкового навантаження на реалізацію лікарських засобів, пільги на сплату комунальних платежів тощо.
По-п’яте, запровадження процедури узгодження Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України ціни на препарати, вартість яких відшкодовується за програмою «Доступі ліки» та що закуповуються за бюджетні кошти, виключно з виробниками та імпортерами. Ця практика базується на досвіді країн ЄС і дозволить ефективно контролювати ціни без популістських рішень.
По-шосте, запровадження фіксованої маржі на Rx-препарати та ринкової — на ОТС та інші товари аптечного асортименту. Це забезпечить баланс між доступністю ліків для населення та фінансовою стабільністю аптек, незалежно від форми власності.
Запровадження системних змін за пропозиціями ГО «ВФП» сприятиме недопущенню збитковості аптечних закладів, збереженню доступності препаратів, особливо в сільській місцевості та на прифронтових територіях, а також зниженню навантаження на лікарів первинної ланки. Це мотивуватиме інтеграцію фармацевтів у систему громадського здоров’я, забезпечить відповідність практикам ЄС та євроінтеграційним зобов’язанням України.
Йдеться про європейські контури системи, до яких прагне українське суспільство. Аптеки та фармацевтичні працівники є невід’ємною частиною цієї системи. Вони є індикатором успішності конституційної відповідальності держави як соціального гаранта, що відповідає за доступ населення до якісних, безпечних, ефективних та доступних лікарських засобів в Україні.
Роль аптек у програмі «Доступні ліки»
На перший погляд, аналіз ефективності програми «Доступні ліки» свідчить, що це прекрасний проєкт, який покращує доступ населення до медикаментозної терапії за визначеними МОЗ України нозологіями.
Але якщо ж розібратися в деталях, то завдяки аналізу участі аптечних закладів у програмі «Доступні ліки» виявлено, що для точного розрахунку їх ролі та фінансових потоків держави необхідно враховувати обсяг реалізації, терміни відстрочки компенсації, кількість залучених аптек, середню маржу та вартість обігових і кредитних коштів, оскільки ці показники впливають на фінансову стабільність аптек і можливість забезпечення доступності ліків для населення, особливо в сільській місцевості та на прифронтових територіях.
З метою адвокації професійної позиції ГО «ВФП» з цього питання пропонуємо до розгляду модель (приклад) розрахунку ролі кожного аптечного закладу, що бере участь у програмі «Доступні ліки». З метою проведення реальних розрахунків величини кредитування держави за цією програмою пропонуємо враховувати наступні параметри:
- обсяг реалізації за програмою «Доступні ліки», наприклад, 500 млн грн (величина змінна залежно від того, на яку суму аптечний заклад відпустив лікарських засобів за рік);
- середній термін відстрочки компенсації від НСЗУ офіційно становить 7–10 днів, фактично може бути 30–45 днів;
- кількість аптек-учасниць — близько 8–9 тис.;
- середня маржа націнки на Rx-препарати — 10–15%;
- середня вартість обігових та кредитних коштів — 15–20%.
Тобто аптеки фактично кредитують державу, коли відпускають ліки за програмою «Доступні ліки» і змушені чекати компенсацію. Якщо обсяг відпущених препаратів становить 500 млн грн на рік, то при відстрочці платежів на 30 днів аптеки «заморожують» близько 41 млн грн щомісяця, а при 45-денній відстрочці — уже близько 61,6 млн грн. У перерахунку на рік, за умови середньорічної вартості кредитних ресурсів на рівні 18% — це означає додаткові витрати аптечних закладів у розмірі близько 7,4 млн грн при 30-денній відстрочці та близько 11,1 млн грн при 45-денній.
Власники аптек, розуміючи соціальну важливість своєї роботи, змушені покривати фінансові втрати за рахунок власного обороту. Фактично аптеки виступають кредиторами НСЗУ, хоча бюджет цієї установи вже наперед сформований і затверджений на кожен рік. При цьому всі аптеки зобов’язані брати участь у програмі «Доступні ліки», але їхня націнка жорстко обмежена.
Враховуючи європейський досвід, який забезпечує стабільну, прогнозовану та справедливу винагороду аптек за відпуск реімбурсованих препаратів при одночасному контролі бюджетних витрат та мінімізації ризику для ліквідності аптечних закладів, ГО «ВФП» пропонує регулятору терміново створити робочу групу за участю представників громадських організацій та аптечного сегмента фармацевтичної діяльності для розробки та ухвалення уніфікованих моделей стабільних фінансових надходжень для аптек.
Запропоновані заходи:
- впровадження комбінованої моделі винагороди аптеки: регресивна маржа та фіксована плата за відпуск Rx-препаратів;
- встановлення чітких правил та прозорого механізму повернення коштів;
- гарантування своєчасності платежів. Для аптек з великою часткою реімбурсації передбачити авансові або короткострокові кредитні гарантії;
- створення окремих тарифів за надання фармацевтичних послуг;
- встановлення підвищеної фіксованої плати за відпуск ліків за новими нозологіями протягом 1-го року їх включення до переліку препаратів, вартість яких підлягає реімбурсації;
- обов’язкове залучення представників аптечних закладів з великим товарообігом у межах програми реімбурсації до роботи у складі комісії з визначення доцільності включення тих чи інших препаратів до переліку лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню.
Реалізація цих пропозицій стане основою побудови в Україні справедливої моделі співпраці аптечних закладів та держави як соціального гаранта доступності до медикаментозної допомоги для населення, де буде закладено мотиваційну складову європейських регуляторних норм ведення аптечного бізнесу.
голова правління ГО «ВФП»,
член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації
(International Pharmaceutical Federation — FIP),
член Американської асоціації фармацевтів
(American Pharmacists Association — APhA)
reimbursements-for-the-dose-dispensing-fee-and-the-dispensing-fee.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим