РІЧНА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ
Лідія Уварова, головна бухгалтерка Харківської ТПП, звернула увагу, що наразі настає час підготовки до річного звітування та проведення інвентаризації до проведення перевірок Державною податковою службою (ДПС) України. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємств. Під час інвентаризації активів перевіряється та документально підтверджується наявність стану, відповідність критеріям визнання та оцінки інвентаризації. При цьому забезпечується виявлення:
- фактичної наявності активів;
- надлишків чи нестачі;
- активів, які частково втратили свою первинну якість та споживчу властивість чи застаріли;
- матеріальних і нематеріальних активів, що не використовуються;
- активів, зобов’язання яких не відповідають критерію визнання, тобто певним обліковим критеріям.
При інвентаризації потрібно виявити всі вищезгадані активи, зафіксувати, підтвердити документально, оформити та відобразити у фінансовій звітності.
Проведення інвентаризації здійснюється згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань (далі — Положення), затвердженим наказом Міністерства фінансів (далі — Мінфін) України від 2.09.2014 р. № 879.
Річну інвентаризацію слід провести до дати балансу (до 31 грудня звітного року). Проте розпочинати інвентаризацію до 1 жовтня звітного року не варто, оскільки Положенням передбачено, що річну інвентаризацію треба проводити за 3 міс до дати балансу. Тому якщо провести раніше за 1 жовтня, то така інвентаризація не вважатиметься річною.
ПОЗАЧЕРГОВА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ
Враховуючи бойові дії, майно підприємств може зазнати пошкоджень. У таких випадках потрібно проводити позачергову інвентаризацію. Податковий кодекс України (ПКУ) містить положення, які зобов’язують платника податку нараховувати ПДВ при списанні майна.
Однак на період воєнного стану для підприємств, які втратили своє майно внаслідок ведення бойових дій, ПКУ дозволяє не нараховувати ПДВ при списанні пошкодженого майна. Також якщо майно було придбане з ПДВ і податковий кредит за ним уже був відображений у звітності підприємства, то в разі знищення цього майна підприємство може зберегти відображений податковий кредит. При цьому податковий кредит з ПДВ не підлягає коригуванню, навіть якщо майно було знищене.
Важливою умовою для можливості використання цього положення ПКУ є наявність документів, що підтверджують факт знищення майна внаслідок воєнних дій.
Якщо ж підприємство не може підтвердити факт знищення майна відповідними документами, воно зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість знищеного майна. Це означає, що підприємство повинно включити в податкову декларацію відповідну суму ПДВ та сплатити її до бюджету.
Для підприємств, які втратили основні засоби внаслідок ведення бойових дій, ПКУ передбачені пільги, пов’язані з ненарахуванням ПДВ при списанні пошкоджених основних засобів підприємства. Для цього платник податку має надати ДПС підтверджувальні документи факту знищення або руйнації майна через воєнні дії та що ці основні засоби уже не можуть бути використані й підприємство має їх ліквідувати.
При цьому в разі списання основних засобів, що були знищені внаслідок бойових дій, окрім підтверджувальних документів, потрібно й забезпечити фіксацію зруйнованого майна. Така фіксація проводиться незалежними експертами, які оглядатимуть майно, що підприємство вказало знищеним в інвентаризаційному акті, а також вони перевірятимуть право власності на це майно.
Після чого робитимуть відео- та фотозйомку майна, фіксуватимуть ступінь його пошкодження в експертному висновку, до якого додаватиметься інвентаризаційний опис. Це буде належним доказом того, що майно підприємства знаходилося саме в тому місці, де відбулася подія воєнного характеру.
Якщо підприємство не зможе підтвердити факт знищення або руйнації майна відповідними документами, воно зобов’язане буде нарахувати ПДВ на балансову вартість знищеного майна, якщо таке майно було придбане з ПДВ і відображене в податковому кредиті.
СПИСАННЯ ВТРАЧЕНОГО МАЙНА
Основними кроками для підготовки до списання втраченого майна є необхідність підприємству:
- отримати та підготувати документи, що підтверджують факт події воєнного характеру, унаслідок якої відбулося пошкодження майна. Наприклад, якщо майно втрачено через пожежу, то потрібно отримати акт про пожежу в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Якщо ж йдеться про знищення або викрадення основних засобів, то підтверджувальним документом буде витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо такої події;
- підготувати документи, що підтверджують факт володіння майном до його втрати внаслідок події воєнного характеру. Наприклад, якщо йдеться про будівлю, то підтверджувальним документом володіння нею буде витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо ж втрачено товари, то підтверджувальними документами з їх володіння можуть виступати документи з купівлі / продажу цього майна або певні бухгалтерські відомості, зокрема оборотно-сальдові відомості;
- провести інвентаризацію майна після його пошкодження або руйнації та підготувати документи, які це засвідчать. При цьому таку інвентаризацію слід проводити відразу після отримання доступу до цього майна. Якщо ж доступ до активів відсутній — підприємство або його підрозділ знаходиться на тимчасово окупованій території чи в районі бойових дій, то інвентаризацію майна необхідно здійснити тільки після отримання власником фактичного доступу (безпечного та безперешкодного) до таких активів.
Затримку з інвентаризацією можна підтверджувати внутрішніми документами підприємства, що повний доступ до майна наразі залишається небезпечним.
СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ
Після отримання доступу до активів, що знаходяться на тимчасово окупованій території чи в районах бойових дій, необхідно:
- провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів. Тому підприємству потрібно мати документи, що підтверджуватимуть, в який звітний період з’явився доступ до активів, що інвентаризуються;
- відобразити результати в фінансовому обліку у відповідний звітний період (не пізніше останнього числа місяця, в якому проводилася інвентаризація).
ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ
Для проведення інвентаризації має бути виданий відповідний наказ підприємства, в якому вказуються строки її проведення, на яку дату і стосовно яких активів вона проводиться.
Якщо це річна інвентаризація, то проводиться інвентаризація всіх основних засобів, матеріалів, товарів, готової продукції і всього іншого, що є на балансі підприємства.
У разі інвентаризації після події воєнного характеру вона проводиться тільки відносно майна, що знаходилося в будівлі або складі, де відбулася подія воєнного характеру.
Наступним кроком для проведення інвентаризації є створення інвентаризаційної комісії, до якої входитимуть представники підприємства або організації, які є власником майна. У разі проведення інвентаризації після події воєнного характеру можна включити в комісію й представників страхових компаній (якщо майно було застраховане) або спеціалістів, що зможуть надати висновки щодо придатності майна, яке було зруйноване або пошкоджене. Це можуть бути або представники компанії, або незалежні експерти.
До складу комісії не можуть входити матеріально відповідальні особи, але інвентаризація має обов’язково проводитися із залученням таких осіб, які також підписують відомості з інвентаризації.
У ході проведення інвентаризації комісія проводить детальне обстеження знищеного майна для фіксації характеру його пошкоджень, руйнувань, обсягу втрат. Під час цього процесу може здійснювати фото- і відеофіксація доказів.
У разі часткового руйнування чи пошкодження майна в інвентаризаційних відомостях слід відобразити інформацію про придатне та непридатне до використання майно.
Очолити комісію має керівник підприємства або його заступник, які затверджують протоколи та висновки інвентаризації і видають наказ про списання майна, якщо воно непридатне до використання.
У протоколі інвентаризації обов’язково вказуються причини знищення майна (обстріли, пожежі, вибухи). При цьому треба мати докази, що знищене майно знаходилося саме в місці події воєнного характеру. Результати інвентаризації обов’язково відображуються в бухгалтерському обліку і звітах з ПДВ та податку на прибуток підприємства.
ДОКУМЕНТИ, ЯКІ СТВОРЮЮТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ
Л. Уварова наголосила, що обов’язкових документів і їх затверджених форм для всіх підприємств немає.
Основні форми документів для відображення результатів інвентаризації затверджені наказом Мінфіну від 17.06.2015 р. № 572, від 13.09.2016 р. № 818. Документи, форми яких не затверджено або відсутні на підприємстві, можна розробити самостійно з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, а за основу взяти форми з наказів №№ 572 та 818.
Для результатів інвентаризації обов’язковими документами є опис інвентаризації, звіряльні відомості, протокол інвентаризації, в якому робиться висновок за результатами інвентаризації. Якщо в інвентаризаційних описах, актах виявлено розбіжності, обов’язково робиться звіряльна відомість, в якій відображується стан майна, чи воно знищене, чи підлягає частковому відновленню.
Висновки за результатами інвентаризації мають бути достатніми для того, щоб керівник міг ухвалити рішення, що робити з пошкодженим майном.
Протокол інвентаризації протягом 5 днів має затвердити керівник підприємства. До протоколу надаються всі документи, на підставі яких він ухвалювався.
Якщо керівник затвердив протокол, то на його підставі видається наказ підприємства про списання, відновлення або проведення додаткової експертизи, яка необхідна для ухвалення остаточного рішення щодо майна, яке інвентаризувалося. Наприклад, якщо у висновку експертів зазначається, що майно може бути відновлено, то підприємство залишає його на балансі та відновлює; якщо ж вказується, що майно вже не підлягає відновленню, то підприємство його списує.
МАЙНО НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ЧИ В РАЙОНАХ ВЕДЕННЯ АКТИВНИХ БОЙОВИХ ДІЙ
Таке майно продовжує обліковуватися у складі активів підприємства. Наразі немає жодних підстав для його списання до моменту отримання доступу до нього.
У річній звітності інформацію про таке майно слід відображати і робити примітку, що це майно знаходиться на тимчасово окупованій території або в районах ведення активних бойових дій та інвентаризацію не проведено через відсутність безпечного доступу до нього.
АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПІЛЬГИ З ПДВ
У роз’ясненнях ДПС та Мінфіну щодо списання майна, знищеного унаслідок бойових дій, вимагається сертифікат про форс-мажорні обставини для підтвердження обставини для списання без ПДВ.
Інна Каутна, віцепрезидентка Харківської ТПП, підсумувала, що таким чином для отримання пільги з ПДВ при списанні знищеного майна внаслідок бойових дій потрібно отримати документи воєнного характеру про подію, через яку було пошкоджено майно, потім провести інвентаризацію із залученням незалежних експертів для фіксації факту знищення майна. За результатами інвентаризації провести списання знищеного майна з ненарахуванням ПДВ та подати звітну декларацію з ПДВ.
Поки складається звітна декларація, підприємство має вже готувати пакет документів для податкової перевірки, в тому числі для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини. Акт про списання знищеного майна додається до заяви на отримання цього сертифіката.
Стосовно ролі ТПП в отриманні сертифіката про форс-мажорні обставини, то, згідно із законодавством, ТПП України та регіональні ТПП є єдиними уповноваженими органами в Україні, що мають право засвідчувати настання форс-мажорних обставин.
Сертифікат про форс-мажорні обставини є єдиним загальновизнаним документом, що підтверджує наявність та вплив обставин непереборної сили на виконання договірних і нормативно-правових зобов’язань.
Сертифікат слугує важливим доказом у разі спірних ситуацій, дозволяючи сторонам довести, що невиконання зобов’язань відбулося не з їх вини.
Наталія Мащенко, керівниця юридичного відділу Харківської ТПП, додала, що Порядок засвідчення форс-мажорних обставин передбачений Регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44.
У разі знищення активів унаслідок бойових дій ТПП може видати:
- сертифікати про форс-мажорні обставини за договірними зобов’язаннями (договори поставки товару, зберігання, оренди майна);
- сертифікати про форс-мажорні обставини за законодавчими та іншими нормативними актами України (ненарахування ПДВ, знищення первинних документів).
Тобто сертифікати засвідчують не факт знищення майна, а лише неможливість підприємством виконувати свої договірні або інші зобов’язання, що передбачені законодавством.
Бувають випадки, коли знищення майна підприємства відбулося в приміщенні, що належить іншому підприємству, яке їх зберігало. У такому разі спочатку підприємство, яке зберігало майно, має отримати сертифікат про форс-мажорні обставини за договірними зобов’язаннями, на підставі якого підприємство, майно якого було знищено, зможе подати заяву в ТПП для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини за законодавчими та іншими нормативними актами для ненарахування ПДВ при списанні знищеного майна.
Якщо ж знищене майно знаходилося на території підприємства, яке було в його власності або орендоване, то в цьому випадку можна відразу звертатися до ТПП для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини за законодавчими та іншими нормативними актами.
ЗАСВІДЧЕННЯ ФОРС-МАЖОРНИХ ОБСТАВИН
Тягар доказування настання форс-мажорних (непереборної сили) обставин покладений на заявника. Перелік документів, що повинен додаватися до заяви, не передбачений, тому кожен заявник сам визначає та подає ті документи, які, на його думку, засвідчують настання форс-мажорних обставин за конкретним зобов’язанням. Це можуть бути звіти експертів-будівельників, акти про пожежу, матеріали інвентаризації, акт про списання майна з бухгалтерського обліку тощо. Датою початку форс-мажорних обставин буде дата події воєнного характеру, а датою закінчення форс-мажорних обставин буде дата списання майна з бухгалтерського обліку.
Неналежне та неповне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників щодо отримання відповідного сертифіката та/або ненадання документів, передбачених у цій заяві, є підставою для відкладення ТПП розгляду заяви.
Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, правильність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України. З формами відповідних заяв можна ознайомитися на сайті ТПП.
Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб за кожним окремими договором, податковим та/чи іншим зобов’язанням, виконання яких настало і стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Тобто 1 договір / зобов’язання передбачає видачу 1 сертифіката. Відповідно, до кожної окремої заяви додається окремий комплект документів, які подаються в письмовому вигляді на адресу ТПП. Електронний варіант документів можна надіслати для прискорення процедури, але паперовий усе одно має обов’язково подаватися.
Н. Мащенко зауважила, що в документах, які долучаються до заяви про отримання відповідного сертифіката, обов’язково потрібно зазначати адресу проведення інвентаризації, тобто адресу матеріальних цінностей. Також обов’язково слід вказувати, що інвентаризація проводиться позачергово у зв’язку з подіями воєнного характеру. У протоколі інвентаризації теж обов’язково мають зазначатися висновки інвентаризаційної комісії, скільки майна пошкоджено, знищено, яка його вартість та рекомендації щодо майна (списання, відновлення тощо).
Якщо в документах, що підтверджують факт події воєнного характеру, не вказано безпосередньо підприємства, які звертаються до ТПП, то слід подавати заяву до поліції для отримання постанови слідчого про залучення підприємства в якості потерпілого до кримінального провадження, у рамках якого розслідується подія воєнного характеру.
ПИТАННЯ / ВІДПОВІДІ
Під час заходу учасники змогли поставити запитання, зокрема:
— Усе залежить від мети проведення експертизи будівлі. Якщо йдеться про отримання компенсації за пошкоджену будівлю, то експертизу повинен проводити експерт-будівельник, який складатиме звіт експерта-будівельника. Цей експерт повинен мати кваліфікацію, бути занесеним до Реєстру будівельної діяльності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Складений таким експертом звіт використовується підприємством для отримання оцінки пошкодженого майна і можливості претендувати на компенсацію.
Якщо ж йдеться про списання пошкодженого майна, то дослідження будівлі може зробити експерт регіональної ТПП.
— У разі річної інвентаризації керівник сам може її провести, якщо ж це інвентаризації через бойові дії, то в такому разі варто залучити незалежних експертів.
— Немає, потрібно очікувати завершення бойових дій, а потім вже робити інвентаризацію та огляд будівлі чи майна. Однак підприємство може отримати довідку від регіональної ТПП, в якій констатуватиметься факт того, що підприємство знаходиться в зоні активних бойових дій. Ця довідка зможе допомогти підприємству при комунікації з ДПС або контрагентами.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим