Вітамін D — мінімум, максимум, оптимум: зміна вектора в межах конференції EVIDAS 2025

7-ма Міжнародна конференція «Вітамін D — мінімум, максимум, оптимум», яка нещодавно відбулася у Варшаві під патронатом Європейської асоціації з вивчення вітаміну D (European Vitamin D Association — EVIDAS), стала знаковою міжнародною платформою, зібравши провідних експертів світу, щоб забезпечити критичний обмін останніми науковими даними щодо ролі D-гормону у складному механізмі підтримки людського здоров’я. Захід був проведений за підтримки фармацевтичної компанії Polpharma, кейс якої включає продуктову лінійку ОЛІДЕТРИМ^® на основі вітаміну D, що засвідчила свою непохитну відданість науковому обміну, розвитку доказової медицини та стрімкому впровадженню найсучасніших технологій у клінічну практику. До участі в цьому заході також долучилися українські науковці, з власними коментарями яких щодо ключових тенденцій та світових рекомендацій пропонуємо ознайомитися в нижченаведеній статті.

EVIDAS 2025 — 7-ма Міжнародна конференція Європейської асоціації з вивчення вітаміну D, що цього року відбулася під знаковим гаслом «Вітамін D — мінімум, максимум, оптимум». Це один із найавторитетніших наукових майданчиків у галузі ендокринології та метаболічної медицини, який традиційно об’єднує провідних дослідників, клініцистів і експертів з Європи та Північної Америки. Конференція слугує ключовим простором для представлення нових даних, критичної дискусії та формування сучасних підходів до практики.

Цьогорічна програма EVIDAS 2025 охопила не лише оновлені міжнародні рекомендації^*, а й їхню переоцінку через призму сучасної клінічної необхідності. Адже роль вітаміну D давно вийшла за межі простого дієтичного компонента, що запобігає рахіту, перетворившись на важливу ланку складної системи імунного та метаболічного здоров’я. Сьогодні його розглядають як критичний D-гормон, здатний модулювати імунну відповідь, впливати на метаболічні шляхи й відігравати визначальну роль у підтримці тривалості здорового життя.

Сучасні рекомендації^*, представлені під час конференції, пропонують змістити акцент із рутинного тестування рівня 25(OH)D на раціональну профілактику.

Для загальної популяції рекомендована добова норма залишається на рівні 600–800 МО, однак у вразливих груп потреба може бути суттєво вищою, а регулярний щоденний прийом — дієвішим за періодичні високі дози*.

Про особливості прийому вітаміну D відповідно до сучасних рекомендацій, представлені на конференції EVIDAS 2025, видання «Щотижневик АПТЕКА» попросило прокоментувати вітчизняних експертів, які взяли участь у цьому заході.

— Дійсно, на сьогодні вітамін D розглядають не просто як традиційний вітамін, а як активний прогормон з цілою низкою ключових для організму ефектів, тому його адекватне забезпечення є вкрай важливим. Проте наразі деякі міжнародні профільні інституції, включаючи Ендокринне товариство, у своїх рекомендаціях (2024 р.) допускають емпіричне призначення добавок вітамін D без обов’язкового лабораторного тестування в загальній здоровій популяції. Відсутність необхідності рутинного скринінгу рівня 25(ОН)D підтримується й українським Консенсусом, опублікованим у 2023 р., проте більшість європейських та українських експертів наполягають на підборі доз для профілактики та лікування дефіциту вітаміну D, визначених на основі результатів тестування сироваткового рівня 25(ОН)D. Призначення емпіричних доз вітаміну D, можливо, й може використовуватись у здорових осіб, проте може бути пов’язане як з неадекватною корекцією дефіциту вітаміну D, так і з можливим його передозуванням.

На нашу думку, індивідуальний підхід до призначення вітаміну D є більш доцільним, адже значна поширеність гіповітамінозу D в європейській популяції (зокрема близько 20% населення України) потребує переходу від винятково профілактичних заходів до активного виявлення та лікування вже існуючих дефіцитних станів, особливо якщо говорити про підвищену вразливість специфічних груп ризику.

Класичною групою в контексті дефіциту, на мою думку, все ж є діти, особливо ті, хто проводить мало часу на свіжому повітрі, що обмежує природний синтез вітаміну D. Парадоксально, але молода активна популяція (віком до 40 років) також демонструє зростаючий рівень дефіциту (до 30%), що корелює з урбанізацією способу життя, офісною роботою та недостатньою інсоляцією, та у переважній частині випадків зумовлена низьким рівнем уваги до власного здоров’я. Водночас у людей старшого віку (50–70 років) рівень саплементації є одним із найвищих, що може бути корисним у профілактиці цілої низки захворювань, пов’язаних із дефіцитом вітаміну D.

Найбільшої уваги потребують військовослужбовці з недавніми травмами чи хірургічними втручаннями (включно з ампутаціями та тяжкими переломами): у них фіксується зниження рівня вітаміну D до 10–20 нг/мл при обстеженні, що вказує на необхідність негайної та інтенсивної корекції дефіциту вітаміну D для забезпечення регенеративних процесів та успішної реабілітації. Це свідчить про високу вразливість цієї категорії та нагальну необхідність корекції статусу вітаміну D.

Таким чином, ефективна стратегія має полягати в диференційованому підході — як профілактичному для здорового населення, так і спрямованому на цільову корекцію гіповітамінозу у найбільш уразливих верств населення.

— Міжнародна наукова спільнота, підкреслюючи результати таких платформ, як EVIDAS 2025, остаточно переглянула парадигму: дефіцит D-гормону вийшов із категорії виключно порушення мінерального обміну і набув статусу критичного модулятора метаболічного здоров’я.

Зокрема, наші власні дослідження, підтверджені світовими даними, демонструють критичний інверсійний зв’язок між рівнем 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) та тяжкістю і ступенем компенсації цукрового діабету (ЦД) 1-го та 2-го типу. Ми виявили, що у переважної більшості пацієнтів із ЦД рівень D-гормону знаходиться в зоні дефіциту (<50 нмоль/л) або недостатності (50–75 нмоль/л). Наприклад, у пацієнтів із ЦД 2-го типу середній показник 25(OH)D3 становить лише 46,5±6,5 нмоль/л, що значно нижче за бажаний цільовий рівень (понад 100 нмоль/л). Цей виражений дефіцит відзначається у 55% обстежених і має прямі небажані наслідки.

Дефіцит вітаміну D не лише поглиблює порушення мінерального обміну (що спричиняє вторинний гіперпаратиреоз та підвищення рівня кальцію в крові (гіперкальціємію)), але й призводить до стійкого погіршення вуглеводного та ліпідного обміну: ми фіксуємо підвищення глікемії, глікозильованого гемоглобіну (HbА1c) та виражену дисліпідемію. Ця дисрегуляція стає потужним додатковим фактором прогресування усіх мікро- та макросудинних ускладнень ЦД.

Ключовим механізмом є підтверджений зворотний зв’язок між 25(OH)D та інсулінорезистентністю. Ба більше, існує чітка залежність: чим вищий індекс маси тіла (ІМТ) у пацієнтів із ЦД 2-го типу, тим нижчий їхній середній рівень забезпеченості вітаміном D. Це має пряме практичне значення, оскільки вітамін D є жиророзчинним і депонується в жировій тканині: для досягнення бажаних рівнів пацієнтам з ожирінням часто потрібні дози, що у 2–3 рази перевищують стандартні профілактичні.

Таким чином, науково обґрунтована стратегія вимагає, щоб корекція дефіциту D-гормону стала обов’язковим кроком у веденні пацієнтів із метаболічним синдромом та ЦД 2-го типу. Медикаментозне насичення вітаміну D сприяє нормалізації показників обміну речовин, що потенційно зумовлює позитивний ефект на відновлення чутливості до інсуліну, покращуючи результативність лікування та профілактику тяжких хронічних ускладнень.

— Ключовим лейтмотивом 7-ї міжнародної конференції «Вітамін D: мінімум, максимум, оптимум», яка проводилася EVIDAS у 2025 р., стали клінічні настанови Ендокринологічної асоціації 2024 р.

Щодо дітей та підлітків, ефективність саплементації вітаміну D є доведеною не лише для запобігання аліментарному рахіту, але й для потенційного зниження ризику інфекцій дихальних шляхів. Численні клінічні випробування продемонстрували достовірне зниження частоти респіраторних інфекцій у дітей віком 1–18 років, які отримували додатково вітамін D у дозі від 300 до 2000 МО, а середнє ефективне профілактичне значення становить 1200 МО.

Окремої уваги потребують діти з хронічними захворюваннями, в яких ризик дефіциту є значно вищим. Зокрема, у дітей із муковісцидозом дуже часто реєструється виражений дефіцит вітаміну D, що потребує індивідуалізованої та ступінчастої терапії із застосуванням значно вищих доз порівняно зі здоровими дітьми. У випадках дефіциту терапія починається з відповідних віку терапевтичних доз (наприклад 1600–3000 МО для дітей віком до 10 років і 1–2 тис. МО для підлітків). При неефективності першої сходинки доза може бути підвищена (наприклад до 6 тис. МО/добу для пацієнтів віком до 10 років та до 10 тис. МО/добу для дітей віком старше 10 років). Якщо ж і це не дає ефекту, розглядається питання про призначення активних метаболітів вітаміну D.

Польські експерти також поділилися успішним досвідом: використання їхніх національних рекомендацій щодо профілактики дефіциту вітаміну D (від 600 до 1000 МО для дітей віком 4–10 років та 1000–2000 МО для підлітків), використання саплементації вітаміном D зумовило різке зниження частоти дефіциту серед дітей у Польщі. Крім того, були представлені дані щодо пацієнтів із хронічною ревматологічною патологією, зокрема, ювенільним ідіопатичним артритом. У цій групі зафіксовано вищий дефіцит вітаміну D та виявлено негативну кореляцію між рівнем 25 (ОН) вітаміном D та маркерами запалення. Хоча саплементація вітаміном D не модифікує перебігу захворювання, вона є важливим елементом комплексної терапії разом із хворобомодифікуючими протиревматичними препаратами.

— Складність полягає в тому, що ми діагностуємо інсулінорезистентність, як правило, вже на етапі її метаболічних наслідків — як-от метаболічний синдром чи переддіабет. Це унеможливлює точне встановлення її частоти у загальній популяції. Проте серед осіб із порушеннями вуглеводного обміну цей показник зростає багаторазово. Найкраще поширеність інсулінорезистентності сьогодні оцінювати опосередковано — через частоту метаболічного синдрому, поширеність компонентів якого у Європі становить близько 10,5%, залежно від критеріїв діагностики, віку та етнічної приналежності.

Головний стратегічний момент полягає в тому, що період від початку інсулінорезистентності до розвитку маніфестного цукрового діабету 2-го типу становить 10–15 років. Цей проміжок дає нам унікальну можливість для активної корекції та профілактики.

Саме тут на перший план виходить D-гормон. Наразі D-гормон розглядають не тільки як засіб для профілактики остеопорозу, а як критичний модулятор метаболічного здоров’я. Наші дослідження підтверджують, що існує чіткий обернений зв’язок між рівнем забезпечення вітаміном D та інсулінорезистентністю. Дефіцит D-гормону (нижче 50 нмоль/л (20 нг/мл) у плазмі крові) призводить до стійкого погіршення не лише мінерального, але й вуглеводного та ліпідного обміну, впливає на збільшення вираженості психологічних порушень: депресії, тривоги, супроводжується вищою частотою гіпотиреозу. Усі ці фактори як коморбідні стани підвищують тяжкість перебігу цукрового діабету 2-го типу, спричиняють декомпенсацію вуглеводного обміну, загалом знижують якість життя пацієнтів.

Таким чином, якщо ми прагнемо ефективно втрутитися у 10–15-річний період до розвитку маніфестного цукрового діабету 2-го типу, корекція незадовільної забезпеченості вітаміном D має стати обов’язковим кроком у протоколах ведення пацієнтів із метаболічним синдромом та переддіабетом. Це потенційно забезпечує позитивний ефект на підвищення чутливості до інсуліну, посилюючи ефект від дієти та зменшення маси тіла. Доза вітаміну D залежатиме від рівня його дефіциту, який можна перевірити за допомогою лабораторного дослідження «25-гідроксивітамін D».

Концепція «Minimum, Maximum, Optimum», що стала лейтмотивом конференції, — це саме те, що потрібно сьогодні. Ми часто бачимо пацієнтів, які займаються самолікуванням і приймають мегадози «про всяк випадок». Варшавський форум дав чіткий орієнтир: наша ціль — не рекорди, а безпечний оптимум у межах 75–125 нмоль/л (30–50 нг/мл). Це дозволяє отримати захисні позаскелетні ефекти, позитивно вплинути на вуглеводний обмін, підвищити чутливість до інсуліну без ризику токсичності. Саме на цьому наголошували європейські та українські експерти.

— Центральним елементом програми EVIDAS 2025 став детальний розгляд оновлених рекомендацій Ендокринологічного товариства 2024 р., що знаменують собою зміну парадигми, зосереджуючись на емпіричному застосуванні вітаміну D для зниження ризику захворювань у людей, які ще не мають встановлених показань до його вживання чи тестування рівня 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D). Однак попри те, що ця настанова офіційно не рекомендує рутинного тестування рівня 25(OH)D у загальній популяції, експерти визнають, що оптимальна профілактична доза залишається невизначеною, і, базуючись на результатах рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень, висловлюють припущення про доцільність емпіричної саплементації для таких цільових груп, як діти та підлітки (віком 1–18 років) для профілактики рахіту та, потенційно, зниження ризику інфекцій дихальних шляхів, дорослі віком від 75 років — через потенційне зниження ризику смертності, вагітні — через потенційне зниження ризику прееклампсії, передчасних пологів та неонатальної смертності та особи з переддіабетом високого ризику.

Головна ідея, яка пролунала на всіх спеціальних сесіях заходу, полягала в тому, що неможливо повністю оцінити клінічне значення вітаміну D, спираючись лише на результати строго контрольованих рандомізованих досліджень. Його важливі ефекти, які стосуються загального здоров’я, значно краще ілюструються в когортних та інших спостережних дослідженнях, тоді як експериментальна робота відкриває нові перспективи для його застосування. Зважаючи на це, більшість експертів дійшли думки, що необхідно визначати рівень вітаміну D та проводити індивідуалізовану корекцію його дефіциту, адаптуючи терапію до потреб кожного пацієнта.

Окрема сесія була присвячена терапії «високими дозами» вітаміну D з акцентом на безпеку та ефективність навантажувальних (кумулятивних) доз та розробку рекомендацій для швидкого й ефективного відновлення оптимального рівня вітаміну D. Важливим висновком представлених досліджень стало те, що токсичних ефектів навантажувальних доз не виявлено, що вкотре підтверджує сприятливий профіль безпеки сучасних препаратів вітаміну D.Надзвичайно цікаві дані розкривають ключову роль вітаміну D у регуляції імунних процесів. Його рецептор (VDR) та ферменти метаболізму експресуються у клітинах як вродженої, так і адаптивної імунної системи. Коли імунні клітини, наприклад, макрофаги, виявляють патогени, вони можуть самостійно активувати вітамін D (через фермент CYP 27B1). Цей локальний сигнал діє незалежно від системного рівня кальцію і виконує подвійну функцію: посилює вроджений імунітет, стимулюючи вироблення антимікробних пептидів для боротьби з бактеріями та вірусами, і водночас є критичним регулятором, який пригнічує надмірну запальну імунну відповідь, що є основою аутоімунітету та алергічних реакцій.

— Проблема дефіциту вітаміну D (D-гормону) сьогодні набула статусу не лише клінічного, а й стратегічного виклику для медицини. Сучасні наукові дані переконливо свідчать: роль вітаміну 25(OH)D значно ширша за регуляцію кальцієво-фосфорного обміну та підтримку міцності кісткової тканини. Вітамін D є ключовим фактором для забезпечення нервово-м’язової провідності, ефективної роботи імунної системи, оптимального загоєння ран та процесів тканинної регенерації — тобто саме тих функцій, що є критично важливими для поранених, травмованих і виснажених бійців.

В умовах війни, коли українські військовослужбовці працюють у режимі циклічних інтенсивних фізичних навантажень, хронічного недосипання, високого стресу та обмеженого сонячного випромінення через постійне носіння форми та бронезахисту, проблема дефіциту вітаміну D загострюється багаторазово. Наукові дані підтверджують: низький рівень вітаміну 25(OH)D є одним із найважливіших модифікованих факторів ризику розвитку стресових переломів — однієї з провідних причин втрати боєздатності у війську. До 95% військовослужбовців зі стресовими переломами мали дефіцит або недостатність вітаміну 25(OH)D, що не лише підвищує ризик травм, але й прямо впливає на тривалість лікування, підвищує витрати на реабілітацію, погіршує загоєння ран та суттєво сповільнює відновлення у пацієнтів із тяжкими пораненнями та ампутаціями — що має критичне значення для України.

З огляду на високу глобальну поширеність гіповітамінозу D, яка серед військових у різних країнах сягає до 67%, сучасні клінічні протоколи зміщують акцент на обов’язковий скринінг рівня 25(OH)D для мобілізованих, військових, бійців бойових підрозділів та осіб, що проходять інтенсивну реабілітацію. Для профілактики переломів, підтримки м’язової функції, оптимального загоєння та повноцінної регенерації після переломів рекомендований цільовий рівень — 30–60 нг/мл.
Досягти та підтримувати такий рівень неможливо лише за рахунок дієти чи сонячної інсоляції в умовах війни, тому необхідним стає регулярний прийом холекальциферолу (вітаміну D). Профілактичні дози застосовуються щоденно, тоді як для корекції вираженого дефіциту використовують навантажувальні схеми з подальшим переходом на підтримувальні дозування.

Отже, корекція дефіциту вітаміну 25(OH)D є науково обґрунтованою та економічно ефективною стратегією, що дозволяє прискорити одужання, знизити ризик травматизму, підтримати м’язову силу та витривалість, а головне — суттєво скоротити терміни повернення військовослужбовців до повноцінного життя й служби.

Конференція EVIDAS 2025 переконливо продемонструвала: вітамін D — це не просто молекула чи біо­хімічний маркер, а частина ширшої історії про природний ритм людини, її зв’язок зі світлом і гармонією життя. Справжнє завдання полягає не лише у виявленні дефіциту, а й у його мудрій, науково обґрунтованій корекції, що поєднує фармакологічну підтримку з природними чинниками — збалансованим харчуванням, достатньою фізичною активністю та виваженим впливом сонячного світла. Підтримати цей делікатний баланс може допомогти лінійка продуктів ОЛІДЕТРИМ^® від компанії Polpharma на основі вітаміну D, створених відповідно до сучасних рекомендацій та орієнтованих на індивідуальні потреби організму.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!