Європейська асоціація, що представляє виробників генеричних препаратів та біосимілярів, «Лікарські засоби для Європи» (Medicines for Europe) оприлюднила позиційний документ на підтримку перегляду Директиви 2014/24/ЕС про державні закупівлі.
За оцінками асоціації, поточна модель державних закупівель лікарських засобів демонструє низку тривожних тенденцій, зокрема обмежене використання підходу «найбільш економічно вигідного тендера» (Most Economically Advantageous Tender — MEAT), наявність одного переможця в більшості процедур, а також зменшення кількості учасників торгів.
Поточна найбільш поширена практика закупівель враховує лише критерій найнижчої ціни. За даними асоціації, це пов’язано, зокрема, зі зростаючою консолідацією, яка відзначається в секторі генеричних препаратів. Так, 8 із 10 критично важливих генериків мають менше 3 постачальників у всій Європі. Це створює ризики для безпеки постачання та підвищує ймовірність утворення дефіциту ліків.
Medicines for Europe підтримує перегляд Директиви про державні закупівлі та пропонує низку рекомендацій з урахуванням особливостей фармацевтичного сектору Європейського Союзу (ЄС). Зокрема, підхід MEAT, що дозволяє враховувати комбінацію критеріїв, а не лише ціну, має стати стандартом для всіх закупівель лікарських засобів. Відхід від практики присудження контрактів, що базуються лише на ціні, є необхідним для захисту безперервності ланцюга постачання та довгострокової стійкості ринку. Гармонізація критеріїв MEAT допоможе зменшити фрагментацію між державами-членами.
Окремо асоціація наголошує на необхідності ширшого використання тендерів із кількома переможцями, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та безпеки постачання. Коли структура тендеру не забезпечує наявності кількох постачальників, навіть незначна операційна проблема може призвести до тривалої недоступності критично важливих лікарських засобів. Окрім того, враховуючи, що деякі препарати доступні лише в госпітальному сегменті, присудження тендеру одному переможцю може створювати фактичні монополії. У цьому контексті більш привабливим є забезпечення пропорційного розподілу обсягів закупівель між кількома постачальниками в межах одного контрактного періоду, а тендери з одним переможцем мають стати винятком для певних обставин.
Терміни виконання поставок слід адаптувати до характеристик товару, а також до обсягів закупівель. Наразі час, відведений на виконання замовлення між укладенням контракту та першою поставкою, надзвичайно короткий у більшості країн. У прагненні дотримуватися коротких термінів виконання у разі виграшу тендеру виробникам доводиться тримати запаси на випередження. Однак якщо виробник не виграє тендеру, у нього залишається надлишок запасів. У результаті може утворюватися додатковий тиск — виграти наступний тендер за дуже низькою ціною, що може порушувати конкуренцію та призводити до демпінгу за неприйнятно низькими цінами (іноді навіть нижчими за рівень собівартості товарів, що вважається аномально низькою пропозицією). Асоціація рекомендує встановити мінімальний 6-місячний період, що застосовуватиметься до лікарських засобів з простими виробничими процесами між укладанням договору та першою поставкою. А для лікарських засобів з більш складним виробництвом слід передбачити довші терміни виконання поставок.
Також рекомендується забезпечити механізми коригування цін у багаторічних контрактах. Тендери мають включати прозорі механізми коригування цін, що враховують інфляцію та зміну ринкових умов. Окрім того, необхідно забезпечити справедливу та передбачувану систему штрафів, що враховують причини збою постачання та, де це доречно, складність виробництва. Штрафи повинні застосовуватися лише до невиконання поставок, не підриваючи здатності постачальника повторно брати участь у майбутніх тендерах.
Наостанок, асоціація вважає за доцільне уточнити критерії визначення аномально низьких тендерних пропозицій та початку розслідування причин.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим