EBA про правило «трьох найнижчих цін» у лікарняних аптеках: доступність чи ризики для пацієнтів і ринку?

— Європейська Бізнес Асоціація підтримує мету держави підвищувати доступність лікарських засобів, схвально оцінює і дякує за кроки, які держава вже зробила в бік збільшення державного фінансування ліків, що напряму впливає на їх доступність. Водночас запровадження правила «трьох найнижчих цін» не є таким кроком. Асоціація не підтримує механізм, за яким в аптеках при закладах охорони здоров’я зможуть реалізовуватися виключно 3 найдешевші торговельні назви ліків з Національного каталогу цін. Насамперед такий підхід обмежує право пацієнтів на вільний вибір лікарського засобу серед наявного асортименту в ме­жах призначеного лікарем міжнародного непатентованого найменування (МНН). Таке штучне звуження асортименту не лише не завжди відповідає потребам конкретного пацієнта (зокрема з огляду на переносимість, безперервність терапії оригінальним лікарським засобом тощо), а й може призвести до відсутності ліків.

Не менш критичним є те, що це рішення, на переконання експертів Асоціації, порушує засади справедливої конкуренції між виробниками в межах одного МНН, адже фактично створюється ситуація, коли доступ до каналу реалізації препаратів можуть отримати одні виробники, а інші — ні. Хоча для отримання можливості доступу й обігу на ринку усі виробники повністю виконали відповідні законодавчі вимоги: зареєстрували лікарські засоби, пройшли державний контроль якості, ліцензування імпорту, щодо відповідності вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP), інвестували кош­ти у виведення своєї продукції на ринок, уклали необхідні договори для подальшого постачання на території України, розрахували обсяги постачання для покриття потреб пацієнтів, розмістили необхідні запаси на складах.

Тому Асоціація звертає увагу, що ухвалене законодавство безпідставно обмежує діяльність фармкомпаній в Україні, впливаючи на передбачуваність бізнес-планування. Що, зі свого боку, може призвести до неочікуваних фінансових втрат для легального бізнесу та негативно вплинути на інвестиційний клімат не лише у фармацевтичному секторі. Для сфери охорони здоров’я — на додаток до інших неврегульованих колізій — це спричинить втрату певної частини інвестицій від провідних компаній-виробників, які тривалий час працюють в Україні та, попри воєнні ризики, забезпечують стабільне постачання ліків, вкладають ресурси у збільшення проєктів клінічних досліджень, підтримують широкий портфель препаратів, розвивають нові технології діагностики і лікування, а також розвивають партнерства й ланцюги постачання.

До того ж непередбачуваність регуляторного сере­довища та обмеження конкурентного доступу до ринку створюють ризики для виведення на ринок нових ліків, яких очікують українські пацієнти, а також обмежують можливості локалізації, розвитку ланцюгів постачання та багато поточних і потенційних інвестиційних проєктів.

— Асоціація вбачає суттєві ризики як для пацієнтів, так і ринку в цілому. Певні виробники опиняться в ситуації, коли частина або весь портфель їхньої продукції буде поза переліком дозволених для відпуску позицій в аптеках при закладах охорони здоров’я. Це значно ускладнить планування діяльності виробників з постачання ліків в Украї­ну, зменшить потребу підтримувати широку лінійку препаратів та підвищить ризики перебоїв з ліками не лише в аптеках при закладах охорони здоров’я, а й у інших. Крім того, це підвищить ризики перебоїв у межах самого МНН, оскільки є сумніви, що виробники трьох найдешевших ліків у кожній категорії зможуть забезпечити всю незадоволену медичну потребу. Такі розрахунки та ретельний аналіз впливу за кожною з категорій на сьогодні відсутні. Для пацієнтів це означає не лише звуження вибору в межах призначеного МНН, а й можливе переривання терапії. Якщо одна з «трьох» позицій тимчасово відсутня, альтернатив у цьому сегменті може більше не бути.

Сьогодні вищезазначені фактори несуть особливі системні ризики для галузі та пацієнтів. У 2025 р. публічно повідомлялося про знищення запасів ліків і медичних виробів сукупно на понад $200 млн унаслідок ударів по складах фармдистриб’юторів. В умовах воєнних загроз для складської та логістичної інфраструктури потрібні антикризові заходи, які підтримують постачальників, а не впроваджують обмеження. Також заходи, що запроваджуються, мали б підтримувати конкурентне середовище і забезпечувати наявність усіх зареєстрованих ліків в Україні, щоб у разі будь-яких збоїв пацієнт завжди міг мати вибір і альтернативу.

Асоціація закликає державні органи переглянути підхід та скасувати обмеження продажу в лікарняних аптеках виключно препаратів з трьома найнижчими цінами з Національного каталогу цін. Бізнес-спільнота наголошує, що лише поступове збільшення частки державного фінансування ліків може сприяти підвищенню їх доступності й позитивному впливу на ціноутворення. Будь-які обмеження, штучні перепони в бізнес-діяльності й хаотичні регуляторні рішення, які компанії спостерігають останнім часом, можуть призвести лише до проблемних ситуацій і ускладнень, що відобразяться на доступності препаратів — як фізичній, так і фінансовій.

Асоціація також звертає увагу на важливість прозорої та послідовної комунікації з боку держави щодо логіки, цілей і аналізу очікуваних наслідків запроваджуваних змін. Учасники ринку відзначають потребу в більшій визначеності та завчасному інформуванні, що дало б змогу якісніше планувати постачання, формування асортименту та ухвалення довгострокових інвестиційних рішень.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!