Захист від сонця навесні: рекомендація чи необхідність

Про санскріни та чому вони потрібні навесні

Ультрафіолетове випромінювання (УФВ) є основним фактором навколишнього середовища, який впливає на функцію та виживання багатьох типів клітин, і вважається основним причинним фактором у розвитку пухлин шкіри. Пігментація шкіри є найважливішим фотозахисним фактором, оскільки природний пігмент, що виробляється меланоцитами у шкірі, — меланін, окрім того, що функціонує як широкосмуговий абсорбент УФВ, має антиоксидантні властивості та може поглинати радикали (Brenner M. et al., 2008). Однак протягом холодних зимових місяців шкіра людини здебільшого адаптується до низького рівня інсоляції, що призводить до зниження концентрації меланіну. Як наслідок, після зимового періоду шкіра стає максимально фото­чутливою (Hexsel D. et al., 2013). Навіть при невеликих показниках УФ-індексу (від 3 і вище), які зазвичай фіксуються вже із середини березня, ризик отримання мікропошкоджень ДНК клітин значно підвищується (Kciuk M. et al., 2020). Водночас не варто забувати, що інтенсивність ультрафіолету не корелює з температурою повітря: прохолодний вітер або хмари, що фільтрують лише частину променів, створюють ілюзію безпеки, тоді як до 80% випромінювання безперешкодно досягає поверхні землі. Особливу небезпеку становлять промені типу А (UVA), інтенсивність яких залишається стабільно високою протягом усього року¹. На відміну від променів типу В (UVB), що спричиняють видимі сонячні опіки шкіри, UVA-промені проникають у глибокі шари дерми, руйнуючи колагенові та еластинові волокна. Цей процес є головною причиною передчасного фотостаріння, виникнення глибоких зморшок, гіперпігментації та розширення кровоносних судин (Brar G. et al., 2025). Ба більше, значна частина видимих ознак старіння шкіри є результатом кумулятивного впливу ультрафіолету, отриманого під час звичайних прогулянок чи навіть перебування біля вікна, оскільки UVA-промені здатні проходити навіть крізь скло (Mac-Mary S. et al., 2010). З огляду на специфіку весняної інсоляції та знижений поріг фоточутливості шкіри після зими, обґрунтованим рішенням буде комплексна стратегія захисту, ключовим аспектом якої є щоденне використання сонцезахисних засобів (Gabros S. et al., 2026).

Сонцезахисні засоби (санскріни) (таблиця) — це спеціалізовані косметичні продукти (креми, флюїди, пінки, лосьйони, спреї або олії), що містять фотофільтри для абсорбції або відбиття УФВ. Їхня основна функція полягає у створенні бар’єра, який буде запобігати розвитку еритеми (сонячним опікам), фотоіндукованому старінню, виникненню дисхромії (пігментних плям) та, що найважливіше, мінімізуватиме ризик розвитку неопластичних процесів, зокрема раку шкіри (Salih H. et al., 2024).

Про особливості санскрінів, про які має знати першостільник при їх рекомендації

Сучасний розширений асортимент санскрінів створює не лише широке поле для вибору, а й численні виклики.

Одним із ключових критеріїв вибору є склад засобу³, що базується на поєднанні активних та неактивних інгредієнтів⁴.

Активні інгредієнти санскрінів — це безпосередньо фотофільтри, що забезпечують захист епідермісу від деструктивного впливу ультрафіолету⁴.

Наразі офіційно схвалено 16 УФ-фільтрів, які поділяються залежно від фотозахисного компонента на:

• органічні, що базуються на вуглецевих сполуках, які поглинають УФВ раніше за шкіру, трансформуючи його в теплову енергію, що згодом вивільняється з поверхні епідермісу (термін «органічний» у цьому контексті вказує на хімічну структуру, а не на природне походження);
• неорганічні, які здатні створювати фізичний бар’єр: їхні відносно великі частинки не лише поглинають ультрафіолет, а й відбивають видиме світло, що часто супроводжується помітним білим відтінком на шкірі, через що з естетичної точки зору часто робить їх менш прийнятними для пацієнтів (Salih H. et al., 2024).

До найбільш вживаних органічних фільтрів належать авобензон, октокрилен, октиноксат, оксибензон, гомосалат, а до неорганічних — діоксид титану та оксид цинку⁴.

Завдяки сучасним технологіям мікронізації розроблено засоби з наночастинками оксиду цинку та діоксиду титану, що суттєво покращує косметичний вигляд засобів, роблячи їх прозорими при нанесенні. Проте варто враховувати, що при мікронізації механізм дії неорганічних фільтрів стає подібним до органічних — вони переважно поглинають випромінювання, дещо втрачаючи здатність відбивати видиме світло (Salih H. et al., 2024).

Оскільки окремі фільтри рідко перекривають увесь спектр, більшість сучасних формул є складними сумішами, ефективність яких прямо залежить від концентрації активних речовин та їхньої фотостабільності³.

Для забезпечення комплексного захисту критично важливо обирати засоби з позначкою «широкий спектр» (Broad Spectrum), яка свідчить про те, що продукт створює бар’єр не лише від UVB-, а й від UVA-променів⁴.

Звичайно, що вибір санскріну неможливий без розуміння поняття міжнародного індексу ефективності — фактора захисту від сонця — SPF (Sun Protection Factor) — кількісного показника ефективності в блокуванні УФВ типу B (UVB), та вказує на відношення мінімальної еритемної дози на захищеній шкірі до мінімальної еритемної дози на незахищеній ділянці (наприклад за умови коректного використання сонцезахисний засіб із SPF 30 теоретично дає змогу шкірі витримати у 30 разів вищу дозу UVB-випромінювання без появи почервоніння, блокуючи близько 97% променів) (Salih H. et al., 2024).

Одним із ключових факторів реальної ефективності SPF є дотримання рекомендованого дозування. Серед іншого, глобальним стандартом оцінки in vivo є протокол ISO 24444:2019, згідно з яким рівень захисту визначається шляхом нанесення засобу в дозуванні 2 мг/см² продукту, що у повсякденній практиці відповідає «правилу 2 пальців» (2 смужки крему завдовжки з вказівний та середній пальці) лише для зони обличчя та шиї (Salih H. et al., 2024). Зокрема, для повноцінного захисту всього тіла дорослій людині або дитині середнього зросту рекомендованим є використання не менше ніж 30 мл санскріну, що дає змогу уникнути «прогалин» у захисному бар’єрі⁴.

Для того щоб сонцезахисні фільтри встигли утворити рівномірний адгезивний шар, засіб слід наносити щонайменше за 15 хв до виходу на сонце⁴.

Крім активних фільтрів, на захисну здатність сонцезахисного продукту суттєво впливає його субстантивність — здатність утворювати стійку плівку, що протистоїть змиванню водою, потом чи тертям³. Важливо зазначити, що термін «водонепроникний» є некоректним стосовно фотозахисту, оскільки жоден засіб не здатний нескінченно протидіяти впливу вологи, тому маркування «водостійкий» (Water Resistant) підлягає суворому лабораторному тестуванню згідно з регламентованими протоколами. Такі продукти обов’язково повинні містити на етикетці часовий ліміт ефективності — 40 або 80 хв активного перебування у воді чи інтенсивного потовиділення⁴.

Своєю чергою, неактивні інгредієнти (вода, олії, емульгатори) формують основу засобу, визначаючи його текстуру, стабільність та потенційну зручність використання. У цьому контексті сучасна фармакологічна індустрія пропонує широку лінійку сонцезахисних засобів, адаптованих до різних типів шкіри та умов експлуатації: від класичних кремів, лосьйонів та гелів до компактних стіків, олій, батерів, паст і спреїв⁴.

Слід відмітити, що, обираючи санскрін, слід також враховувати індивідуальні особливості фототипу (світлошкірі пацієнти поглинають сонячну енергію інтенсивніше, ніж темношкірі, і мають значно вищий ризик виникнення еритеми за однакових умов інсоляції), а також пам’ятати про те, що навіть найстійкіші формули потребують регулярної пролонгації (щонайменше кожні 2 год). У разі активного плавання, підвищеного потовиділення або механічного тертя (наприклад рушником) частоту поновлення шару слід підвищити (оскільки будь-який фізичний вплив порушує цілісність захисної плівки), особливу увагу під час нанесення приділяючи ділянкам, які традиційно залишаються поза увагою, проте піддаються інтенсивному сонячному впливу (вушні раковини, ніс, задня частина шиї, тильна сторона рук та верхівки стоп). Окремої уваги потребує обличчя: захисний шар має бути ретельно розподілений уздовж лінії росту волосся, а для захисту делікатної шкіри губ обов’язковим є використання спеціальних бальзамів із SPF-фільтрами. Не менш вразливою є шкіра голови в місцях проділів, при витонченні волосся або наявності зон облисіння — тут ультрафіолет діє максимально агресивно через прямий кут падіння променів, тому ретельне покриття цих специфічних ділянок є критично важливим⁴.

Отже, фармдопомога при виборі санскріну має базуватися на рекомендаціях Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA): оптимальним вибором є санскрін, що має широкий спектр дії (маркування «широкий спектр» (Broad Spectrum)), має показник SPF не нижче ніж 15³, утворює невідчутну, але цілісну плівку, що витримує мінімум 40–80 хв вологого середовища та залишається активним протягом 2 год сухої експозиції⁴.

При виборі санскріну варто звертати увагу й на інші потенційні системи маркування, що уточнюють спектр захисту:

• зірковий рейтинг UVA (від 1 до 5 зірок) — відображає рівень захисту від променів типу А у діапазоні від мінімального до ультрависокого;
• символ UVA у колі (стандарт Colipa) — підтверджує, що засіб відповідає вимогам Європейського Союзу, де співвідношення UVA- до UVB-захисту становить не менше ніж ¹/₃;
• індекс PA (японська система) — використовує кількість знаків «плюс» (від + до ++++) для візуалізації інтенсивності захисту від UVA-випромінювання (Salih H. et al., 2024).

Сонце і діти

Окремої уваги потребує категорія пацієнтів наймолодшого віку. Використання сонцезахисних засобів не рекомендоване немовлятам віком до 6 міс, оскільки їхня шкіра має вищу проникність та схильність до системної абсорбції компонентів, що підвищує ризик розвитку дерматитів та алергічного висипу. Найкращою стратегією захисту для немовлят є повне уникання прямих сонячних променів, особливо в години пікової інсоляції (з 10:00 до 14:00), та використання щільного захисного одягу. Будь-яка аплікація санскріну дитині до піврічного віку має відбуватися виключно після консультації з лікарем. Для дітей старше 6 міс сонцезахисні засоби використовуються згідно з інструкціями на етикетці. Фармацевту при консультуванні батьків варто звертати увагу на формули, спеціально розроблені для дитячої шкіри, що зазвичай базуються на інертних неорганічних фільтрах та не містять агресивних консервантів чи ароматизаторів⁴.

Як бачимо, навесні, коли сонце лише починає долати вершини горизонту, без захисту від нього не обійтися. Водночас, попри всі вищезазначені рекомендації з використання санскрінів, усім відвідувачам аптеки слід наголошувати, що незалежно від пори року ці засоби є лише частиною комплексної стратегії, яка також має включати обмеження перебування на прямому сонці, використання захисного одягу⁴, сонцезахисних окулярів із сертифікованими фільтрами та експлуатацію автомобілів із атермальним або тонованим склом, що здатне блокувати УФВ (Gabros S. et al., 2026).

Інна Грабова

¹За даними www.epa.gov.
²За даними www.skincancer.org.
³За даними www.ncbi.nlm.nih.gov.
⁴За даними www.fda.gov.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!