Весняне «перезавантаження»: у фокусі — вітаміни та імунна система

Імунний «щит» організму

З першої секунди життя людський організм стає об’єктом впливу незліченної кількості патогенів, метою яких є виживання та відтворення у сприятливому середовищі організму людини. Проте внутрішній світ людини не є беззахисним. Еволюція створила унікальну багаторівневу систему імунного захисту, що включає структурні бар’єри, біохімічні фактори та спеціалізовані клітинні популяції:

• перша лінія захисту виконує бар’єрну функцію (епітеліальні покриви та слизові оболонки функціонують як бар’єри, що здійснюють механічну та антисептичну ізоляцію внутрішнього середовища);
• у разі подолання бар’єрної ізоляції активуються біохімічні механізми негайної відповіді (лейкоцити, зокрема нейтрофіли, NK-клітини та макрофаги, здійснюють розпізнавання загрози, запускаючи каскад цитокінової сигналізації для її локалізації та знищення);
• водночас імунна система виконує функцію біологічного моніторингу, нейтралізуючи живі інфекційні агенти та сполуки екзогенного походження;
• селективна стратегія захисту реалізується через Т- та В-лімфоцити, які розпізнають специфічні антигени та забезпечують синтез імуноглобулінів (антитіл).

Функціонування цієї системи критично залежить від адекватного забезпечення організму мікронутрієнтами, які виступають кофакторами ферментативних реакцій та діють синергічно (Cano R.L.E. et al., 2013; Gombart A.F. et al., 2020; Yüksel H. et al., 2022; Ju L. et al., 2023; Espinosa-Salas S. et al., 2026; Sabir S. et al., 2026).

Що вказує на дефіцит нутрієнтів?

У весняний період, на тлі постзимового виснаження, може формуватися дефіцит нутрієнтів — стан, за якого їхнє надходження не відповідає фізіологічним потребам організму, що призводить до порушення ферментативних процесів та зниження ефективності імунної відповіді (DiBaise M. et al., 2019; Kiani A.K. et al., 2022). Особливо вразливими в цей період є люди літнього віку, в яких ферментативні системи працюють менш ефективно, а також ті, хто змушений обмежувати раціон за терапевтичними показаннями, особи із синдромом мальабсорбції, вагітні та пацієнти в стані хронічного дистресу тощо (Zujko M.E. et al., 2015; (Kiani A.K. et al., 2022; Trangkanont T. et al., 2025).

Прояви весняного дефіциту нутрієнтів характеризуються варіативністю та головним чином залежать від того, яких вітамінів та мінералів не вистачає та наскільки серйозний дефіцит. Ознаки дефіциту, ймовірно, «маскуються» під синдром хронічної втоми, що може супроводжуватися персистуючою астенією, м’язовою гіпотонією та когнітивною дисфункцією. Водночас такі зовнішні ознаки, як ксероз шкіри, ангулярний стоматит (заїди) та ламкість волосся, можуть виступати маркерами внутрішнього метаболічного дисо­нансу, а блідість шкірних покривів та геморагічний синдром (кровоточивість ясен) — свідчити про розвиток дефіцитної анемії та зниження резистентності капілярів. Серед інших проя­вів сезонного дефіциту можуть відзначатися тяга до їжі або посилений голод, проблеми з очима та контролем м’язів, часті зміни настрою, поява нейропатій, зміни язика, еректильна дисфункція, крихкість кісток, часті втрати рівноваги або падіння тощо*.

Якщо ж розглядати дефіцит нутрієнтів безпосередньо у контексті імунології, то дефіцит ретинолу (вітаміну А) та холекальциферолу (вітаміну D) може ініціювати процеси десквамації та деградації епітеліальних тканин. Зокрема, виникатиме інгібування диференціації келихоподібних клітин, що призводитиме до гіпосекреції захисного муцину (слизу), що критично знижуватиме колонізаційну резистентність слизових оболонок дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту, створюючи сприятливі умови для адгезії та транслокації вірусних і бактеріальних агентів (Fan X. et al., 2015; Ryz N.R. et al., 2015). Своєю чергою, нестача аскорбінової кислоти (вітаміну С), цинку та заліза може блокувати фібрилогенез колагену та процеси біо­синтезу компонентів клітинних мембран, внаслідок чого гальмуватиметься регенерація епітелію, що перетворюватиме мікродефекти слизових оболонок на зони вразливості через неспроможність організму забезпечити оперативну проліферацію та відновлення тканинної цілісності (Boo Y.C., 2022; Maxfield L. et al., 2026).

При подоланні патогенами зовнішніх бар’єрних систем активуються механізми неспецифічної резистентності. Зокрема, дефіцит селену та вітаміну Е може порушувати анти­оксидантний захист, що може призводити до ушкодження імунних клітин в умовах оксидативного стресу (Liu M. et al., 2020; Elgendey F. et al., 2022; Chaudhary P. et al., 2023). А недостатність міді та заліза може призводити до пригнічення активності металоферментів (зокрема мієлопероксидази), що зумовлює зниження цитотоксичної та мікробіцидної здатності нейтрофілів. Внаслідок неможливості ефективної елімінації збудника відзначається неконтрольована проліферація бактеріальних популяцій, що трансформує гостру фазу імунної відповіді у персистувальний запальний процес із хронізацією патології (Shabani M. et al., 2011; Xiao X. et al., 2018).

Найбільш деструктивний вплив зниження рівня життєво важливих речовин в організмі чинить на адаптивну ланку імунітету, що базується на специфічному розпізнаванні антигенів та формуванні імунологічної пам’яті. Зокрема, при дефіциті фолатів (вітамін B₉) та кобаламіну (вітамін B₁₂), які є критичними кофакторами в циклі синтезу нуклео­тидів та реплікації ДНК, може інгібуватися розмноження Т- та В-лімфоцитів, внаслідок чого відмічатиметься зниження динаміки гуморальної відповіді, що дозволятиме патогенам випереджати темпи імунної реактивності та спричиняти генералізацію інфекції (Fenech M., 2012; Lyon P. et al., 2020; Baddam S. et al., 2026). Недостатність цинку, своєю чергою, може детермінувати дисфункцію Т-хелперів та порушувати розпізнавання антигенних детермінант, призводячи до імунологічної дискореляції або гіпореактивності, або до втрати імунологічної толерантності, що супроводжуватиметься неконтрольованою секрецією прозапальних цитокінів (Prasad A.S., 2013; Wessels I. et al., 2017; Parra M. et al., 2018; Kido T. et al., 2019; Costa M.I. et al., 2023). А от дефіцит магнію та кальцитріолу (активної форми вітаміну D₃) може перешкоджати своєчасній супресії імунного каскаду, що ініціюватиме перехід гострої фази у хронічний запальний процес, вичерпуючи метаболічні резерви організму (Gombart A.F. et al., 2020; Argano C. et al., 2025; Dominguez L.J. et al., 2025).

Таким чином, навесні додаткова «вітамінізація» постає не просто як спосіб модифікації раціону, а як стратегічне відновлення цілісності біологічного «щита», де кожен з вище­названих елементів може допомогти підтримати імунну систему.

Що може порадити фармацевтичний працівник?

Фармацевтична допомога при дефіцитах нутрієнтів має базуватися на двох ключових принципах: усуненні причин дефіциту та корекції харчування. При цьому пріоритет слід надавати повноцінному збалансованому раціону, а застосування вітамінно-мінеральних комплексів є доцільним за наявності показань і після консультації лікаря (Espinosa-Salas S. et al., 2026).

У рекомендаціях доцільно акцентувати увагу на продуктах, багатих на вітаміни групи B (м’ясо, риба, цільнозернові, бобові, зелені овочі), які підтримують енергетичний обмін і функції нервової системи (Hanna M. et al., 2022).

Для адаптації організму до сезонних змін важливим є також достатнє забезпечення організму вітамінами A, D і C: вітамін D є критично необхідним для імунної функції та кісткового метаболізму, особливо за умов недостатньої інсоляції (Holick M.F., 2004; Aranow C., 2011; Mavar M. et al., 2024), вітамін C може виявляти антиоксидантні властивості та покращувати засвоєння заліза (Alberts A. et al., 2025), а вітамін A — підтримувати бар’єрні функції організму (Huang Z. et al., 2018).

Серед мінералів ключове значення мають залізо, цинк, магній, мідь та селен, які беруть участь у регуляції імунної відповіді та метаболічних процесах (Weyh C. et al., 2022).

Додаткову роль відіграють омега-3 жирні кислоти та пробіотики, які можуть сприяти зменшенню вираженості запалення, підтримці серцево-судинної системи, емоційної стабільності та імунітету (Bland J.S., 2022; Chiou Y.-Y. et al., 2025).

Загалом весняне «перезавантаження» організму передбачає комплексний підхід: збалансоване харчування, що, зокрема, включатиме споживання ферментованих продуктів, достатній питний режим, повноцінний сон, регулярну фізичну активність та, за потреби та відповідних показань, — нутрієнтну підтримку через індивідуалізований прийом вітамінно-мінеральних комплексів (Leeuwendaal N.K. et al., 2022; Espinosa-Salas S. et al., 2026).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!