Дієтичні добавки: більше, ніж тренд — нова парадигма довголіття

Від лікування до профілактики: зсув парадигми

Сучасне суспільство поступово переходить від реактивної медицини (лікування хвороб) до проактивного управління власним благополуччям (профілактика та збереження здоров’я). Важливими каталізаторами цього процесу стали наслідки пандемії COVID-19, яка підвищила увагу до важливості здоров’я, а також довгострокові демографічні зміни, зокрема старіння населення.

Ринок, що стрімко зростає

Обсяги європейського ринку дієтичних добавок оцінюються у 49,4 млрд дол. США за підсумками 2025 р. А у 2033 р. цей показник може сягнути 97,8 млрд дол. Середньорічні темпи приросту (CAGR) при цьому становитимуть 9%. Одним із ключових драйверів зростання виступає старіння населення.

В Україні сегмент дієтичних добавок є одним із найдинамічніших на фармацевтичному ринку. У період 2015–2025 рр. питома вага цього сегменту у продажу товарів «аптечного кошика»* зросла з 3,4 до 12,1% у грошовому вираженні. Така динаміка може бути зумовлена тим, що сегмент дієтичних добавок характеризується нижчими бар’єрами для входу на ринок порівняно з лікарськими засобами. Це також дозволяє аптечним мережам активно розвивати власні лінійки (власні торговельні марки — ВТМ).

Рівень споживання

Понад половина європейських споживачів (55%) купують дієтичні добавки, причому 62% із цієї когорти вживають їх щодня. Рівень довіри також високий: 82% вважають дієтичні добавки важливими для їхнього здоров’я.

Між країнами цей показник варіює. Одні з найвищих показників фіксують у Скандинавських країнах: у Фінляндії та Данії більше половини дорослого населення є споживачами дієтичних добавок. Трохи нижчі показники відмічені у Швейцарії та Нідерландах. Жінки, як правило, демонструють вищий рівень споживання порівняно з чоловіками. Наприклад, у Фінляндії цей показник серед жінок становить 64%, серед чоловіків — 52%.

В Україні, за даними опитування, яке проводилося серед мешканців Києва, Полтави, Харкова та Вишневого, 72% респондентів зазначили про споживання дієтичних добавок.

Поведінка та мотиви споживання

У деяких країнах (наприклад у Нідерландах, Фінляндії, Бельгії, Німеччині та Швейцарії) старше населення споживає дієтичні добавки більше порівняно з молодшим. Це відповідає загальній логіці: вікові зміни знижують здатність організму синтезувати деякі вітаміни (наприклад вітамін D через шкіру) та засвоювати інші (наприклад вітамін B₁₂).

Однак низка країн демонструє протилежну тенденцію — наприклад, у Греції, Франції, Італії та Польщі серед споживачів добавок частіше переважає молодша вікова група. Це може бути пов’язано з впливом маркетингу, а також стилем споживання, пов’язаним з культурою спорту.

Що стосується мотивації, дослідження, проведене у Німеччині в рамках програми NEMONIT (Національний моніторинг харчування), виявило 3 підгрупи споживачів залежно від мотивації. Перша — «профілактика»: люди, мотивом яких є запобігання дефіциту поживних речовин. Друга — «профілактика з додатковими перевагами»: характеризується мотивами запобігання проблемам зі здоров’ям та покращенням самопочуття й працездатності. Третя — «терапевтичне споживання»: їх метою є усунення вже виявленого дефіциту, вони можуть мати супутні захворювання.

Опитування, проведене в Україні, показало, що майже половина респондентів (49%) мали незначні проблеми зі здоров’ям, відповідно, можна припустити, що дієтичні добавки використовувалися для корекції стану організму. 39% респондентів не мали проблем зі здоров’ям, і це може свідчити про те, що їх метою є корекція раціону харчування для покращення або підтримки здоров’я. 12% опитаних мали серйозні проблеми зі здоров’ям та використовували дієтичні добавки, ймовірно, у складі комбінованої терапії з лікарськими засобами.

Старіння населення

Демографічний профіль країн ЄС зазнає глибоких змін через збільшення тривалості життя та зниження рівня народжуваності. Тривалість життя при народженні в ЄС збільшилася більш ніж на 4 роки у 2000–2023 рр., з 77,3 року у 2000 до 81,5 року у 2023 р. При цьому багато років життя в похилому віці проживаються з хронічними захворюваннями та інвалідністю.

Значній частині проблем зі здоров’ям у похилому віці можна запобігти або відтермінувати їх, підтримуючи здоровіший спосіб життя та сприятливе для здоров’я середовище, щоб зменшити вплив факторів ризику різних захворювань і травм.

Чи впливають дієтичні добавки на тривалість життя?

Зростання обсягів ринку дієтичних добавок і покращення демографічних показників у ЄС спонукає до питання: чи є між цими явищами причинно-наслідковий зв’язок?

Результат зіставлення даних щодо поширеності споживання дієтичних добавок у країнах ЄС з показниками тривалості життя продемонстрував наявність помірного позитивного взаємозв’язку. Дослідження включає 12 країн ЄС. Аналіз проведено окремо для чоловіків і жінок.

Для загальної вибірки населення коефіцієнт Пірсона становить r=+0,41, що відображає впевнену помірну кореляцію і вказує на наявність лінійного тренду. Для групи чоловіків цей показник становить +0,37, жінок — +0,19 (таблиця). Така різниця може бути пов’язана з тим, що у чоловіків тривалість життя нижча й коливається сильніше.

Практичним відображенням виявленої кореляції виступає кейс країн Скандинавії. Під час загальноєвропейського сповільнення темпів зростання тривалості життя, що відзначалося після 2011 р., саме цей регіон виявився найбільш стійким і продемонстрував найвищу демографічну стабільність. Збіг цих даних із одними з найвищих показників поширеності споживання дієтичних добавок у ЄС (понад 50% населення) підтверджує гіпотезу про те, що масова культура превентивної підтримки може сприя­ти кращій стійкості до зовнішніх криз у сфері охорони здоров’я та вікових змін.

Доказова база: що говорить наука

Аргументи на користь позитивного впливу дієтичних добавок на зниження смертності та збільшення тривалості здорового життя демонструють дослідження, присвячені окремим категоріям дієтичних добавок.

Вітамін D

За даними метааналізу 42 рандомізованих контрольованих досліджень, застосування вітаміну D сприяє зниженню відносного ризику смерті від усіх причин при тривалості споживання понад 3 роки. Дані свідчать про те, що прийом вітаміну D може чинити позитивний вплив на показники смертності при тривалому застосуванні, особливо у пацієнтів з недостатністю вітаміну D та віком до 80 років. Дефіцит вітаміну D (<50 нмоль/л) пов’язаний із широким спектром захворювань людини — від онкологічних до серцево-судинних та аутоімунних станів. Дослідження вчених Гарвардської школи громадського здоров’я підтверджує, що нутрицевтична підтримка із застосуванням вітаміну D₃ асоційована зі зниженням смертності від онкологічних захворювань на 13% протягом 3–10 років.

Магній

Систематичний огляд та метааналіз проспективних когортних досліджень виявив, що кожне додаткове збільшення споживання магнію на 100 мг/добу пов’язане зі зниженням ризику смерті від усіх причин на 6%, а онкологічних захворювань — на 5%. Результати іншого дослідження підтвердили, що збільшення споживання магнію на 100 мг/добу пов’язане зі зниженням ризику розвитку інсульту, серцевої недостатності, цукрового діабету ІІ типу та смерті від усіх причин на 7; 22; 19 та 10% відповідно.

Омега-3

Аналіз 13 рандомізованих досліджень засвідчив, що добавки з морськими омега-3 жирними кислотами значно знижують ризик інфаркту міокарда, загальної ішемічної хвороби серця та смерті від ішемічної хвороби серця або захворювань серцево-судинної системи. Кожні 1000 мг/добу добавок морських омега-3 жирних кислот відповідали зниженню ризику інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця на 9 та 7% відповідно, розвитку захворювань серцево-судинної системи — на 17% та серйозних судинних подій — на 17%.

Дефіцит мікронутрієнтів та роль добавок

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 2 млрд людей у світі відчувають дефіцит ключових вітамінів і мінералів. Найбільш вразливими є вагітні, матері, які годують грудьми, та діти, оскільки вони мають підвищену потребу у вітамінах і мінералах. Дефіцит мікронутрієнтів може підвищувати ризик розвитку інфекційних захворювань та інших хвороб.

Дефіцит вітамінів також може впливати на здорове старіння у людей похилого віку. Дефіцит поживних речовин, особливо вітамінів B₉, B₁₂ та D, поширений серед людей похилого віку через фізіологічні зміни та зменшення споживання їжі. Для людей старшого віку часто характерне недостатнє споживання поживних речовин під впливом різних факторів, як-от фізіологічні зміни в метаболізмі, зміна харчових вподобань, зниження апетиту, а також психологічні та соціально-економічні чинники. Ці проблеми можуть призводити до виникнення дефіциту необхідних поживних речовин, що може впливати на загальний стан здоров’я та перебіг наявних захворювань.

Підсумки

Споживання дієтичних добавок стало стійким трендом, що відображає перехід споживачів до проактивної моделі управління здоров’ям. Мотиваційні патерни споживачів в Україні та ЄС мають багато спільного. Основ­ним рушієм є підтримка здоров’я. Жінки переважно є активнішими споживачами дієтичних добавок порівняно з чоловіками.

Старіння населення є головним структурним драйвером зростання ринку. Збільшення тривалості життя та супутні фізіологічні зміни формують стійкий попит на цільові добавки серед старшої вікової групи.

Математичний аналіз даних підтверджує наявність стабільного позитивного зв’язку (r=+0,41) між споживанням нутрицевтиків та показниками тривалості життя. На рівні конкретних категорій дієтичних добавок (вітаміну D, магнію, омега-3) клінічно доведено їхній позитивний вплив на зниження ризику смерті. Щоденна інтеграція дієтичних добавок у раціон може виступати ефективним інструментом проактивного управління своїм здоров’ям.

Список використаної літератури знаходиться в редакції.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!