Під прицілом

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з найпоширеніших причин смертності в усьому світі, й Україна не є винятком. Війна — це час, коли людина постійно перебуває в емоційному напруженні та стресі. Надмірне збудження симпатичної нервової системи, надмірна секреція гормонів глюкокортикоїдів та зниження рівня гормону естрогену можуть підвищувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань. У межах цієї статті представлено огляд сегмента лікарських засобів, які впливають на серцево-судинну систему.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна має найвищий рівень поширеності депресії у світі — 6,3%, що майже вдвічі перевищує середній світовий показник 3,8%. Нинішнє зростання поширеності депресії в нашій державі, яке фіксують як українські, так і міжнародні експерти, пов’язують із наслідками повномасштабного вторгнення. На цьому тлі фармацевтичний ринок демонструє показову динаміку.

У сучасному світі вітаміни та дієтичні добавки відіграють важливу роль у підтримці здоров’я. В ідеалі всі необхідні мікронутрієнти людина має отримувати з їжі. Однак на практиці це вдається не завжди. Сьогодні на ринку представлено широкий спектр вітамінно-мінеральних комплексів та дієтичних добавок, спрямованих на підтримку різних функцій організму.

10 грудня 2025 р. Президент України підписав Закон України «Про державний бюджет на 2026 р.». Охорона здоров’я залишається одним із ключових пріоритетів державної політики. Ця публікація пропонує огляд ключових макроекономічних орієнтирів та основних видатків Держбюджету–2026 з акцентом на фінансуванні охорони здоров’я.

Антибактеріальні препарати залишаються одним із ключових інструментів сучасної медицини, необхідним для лікування бактеріальних інфекцій. Водночас застосовувати їх слід обґрунтовано, адже нераціональне застосування прискорює формування антимікробної резистентності. Напередодні Всесвітнього тижня обізнаності про стійкість до антимікробних препаратів Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднила звіт «Global antibiotic resistance surveillance report 2025», у якому зазначено, що приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі […]

Формування Національного каталогу цін на лікарські засоби триває (далі — Нацкаталог). Кількість препаратів, на які задекларовано оптово-відпускну ціну в Нацкаталозі, постійно збільшується, однак далеко не на всі ліки, що реалізуються на українському ринку. Як відомо, наближається час «Ч», адже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 4 квітня 2025 р. № 439, залишки лікарських засобів, на які не задекларовано оптово-відпускну ціну в Нацкаталозі, дозволяється реалізовувати до 1 листопада 2025 р. Спробуємо розібратися в тому, скільки налічується таких ліків на ринку та яку частку в ньому вони займають.

Нарешті завершено формування Національного каталогу цін на лікарські засоби (далі — Нацкаталог). Наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 1.09.2025 р. № 1370 затверджено відомості про задекларовані граничні оптово-відпускні ціни на безрецептурні лікарські засоби, що не включені до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Нацперелік). У попередній публікації, присвяченій формуванню Нацкаталогу, ми розглядали перші 2 етапи його розроблення та їх потенційний вплив на ринок. У цій статті розглянемо окремо третій етап формування Нацкаталогу та підіб’ємо попередні підсумки загального впливу на ринок цієї ініціативи. Для підготовки матеріалу використані дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research», а також інформацію з офіційного сайту МОЗ України.

З початку повномасштабного вторгнення в Україні виникла проблема суттєвого зростання споживання налбуфіну, що могло бути пов’язано із розвитком залежності внаслідок його застосування. Водночас останніми місяцями споживання препаратів налбуфіну суттєво зменшилося. За даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії Proxima Research, у серпні 2025 р. споживання препаратів налбуфіну зменшилося у понад 5 разів у натуральному вираженні порівняно […]

Триває робота над формуванням Національного каталогу цін (далі — Нацкаталог). Ми продовжуємо уважно слідкувати за його формуванням та аналізувати вплив на ринок цієї законодавчої ініціативи. Основною метою запровадження Нацкаталогу було зниження цін та підвищення доступності ліків для пацієнтів. У цій публікації розглянемо вплив на ринок двох етапів формування Нацкаталогу — ліки, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Нацперелік), та рецептурні препарати, які не входять до цього переліку.

Як відомо, в Україні триває робота над виконанням доручення Президента України щодо зниження цін на лікарські засоби. Одним із перших кроків стало підписання 7 лютого 2025 р. декларації між провідними вітчизняними виробниками препаратів про взаємодію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби, у межах якої виробники погодилися знизити ціни з 1 березня 2025 р. на 30% на визначений перелік препаратів. Пізніше до ініціативи долучилася ще низка вітчизняних виробників. Минуло вже понад 4 міс із моменту зниження цін, тож цікаво, чи дотримуються виробники домовленостей з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України.