У відвідувача аптеки гостра стресова реакція після травматичної події: чим може допомогти фармацевт

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 11-го перегляду Всесвітньої організації охорони здоров’я, гостра стресова реакція визначається як розвиток транзиторних емоційних, соматичних, когнітивних або поведінкових симптомів унаслідок впливу події чи ситуації надзвичайно загрозливого або жахливого характеру, зокрема бойових дій, обстрілів, стихійних або техногенних катастроф. Клінічно це може проявлятися станом заціпеніння, сплутаністю свідомості, тривогою, гнівом, відчаєм, гіпер- або гіпоактивністю, соціальним відстороненням, а також вегетативними ознаками тривоги — тахікардією, підвищеним потовиділенням, припливами.

Доказовою основою нефармакологічної підтримки в перші години і дні після травматичної події є концепція психологічної першої допомоги (Psychological First Aid) — мануалізований підхід до надання підтримки особам одразу після стресової події, розроблений для зменшення безпосереднього дистресу та зниження ризику психопатології. Цей підхід може використовуватися фармацевтами, адже передбачає гуманну, практичну підтримку, що не потребує спеціальної психологічної освіти: забезпечення відчуття фізичної та емоційної безпеки, спокійну й ненав’язливу присутність, практичну допомогу в нагальних потребах, сприяння відновленню зв’язку з рідними та значущими людьми. Примітно, що в контексті цієї стратегії не рекомендується практика примусового психологічного дебрифінгу, тобто спонуканню людини детально й систематично переказувати свої враження, думки та емоційні реакції одразу після стресової події, оскільки ефективність такого втручання не підтверджена, а потенційна шкода є можливою (Hermosilla S. et al., 2023). Для фармацевта це означає, що не варто розпитувати відвідувача про деталі пережитого обстрілу — достатньо короткої, спокійної, підтримувальної репліки на кшталт визнання нормальності його стану.

Важливо, що сьогодні гостра стресова реакція офіційно розглядається не як психічний розлад, а як нормальна здорова реакція організму на травматичні події, зокрема обстріли. Це принципово важливо для комунікації фармацевта з відвідувачем: пояснення нормальності реакції саме собою має заспокійливий ефект та може допомогти знижувати рівень тривоги у відвідувача аптеки, що має гостру стресову реакцію.

Окремої уваги заслуговує доведений зв’язок між повторним переглядом травмувального медіаконтенту та пролонгацією гострого стресу. Дослідження свідчить, що ≥6 год щоденного перегляду пов’язаних із травматичною подією медіаматеріалів на тиждень після такої події асоціювалися з вищим рівнем гострого стресу, ніж безпосередня присутність на місці події. Водночас повторний перегляд травматичних зображень підтримує реакцію страху та навіть може перетворити гостру стресову реакцію на хронічну (Holman E.A. et al., 2014). Це є вагомою підставою для практичної поради фармацевта: обмежити повторний перегляд відео й фотографій з місця обстрілу, зокрема у соціальних мережах.

Серед іншого фармацевт може порадити відвідувачу техніки повільного дихання — уповільнений вдих і подовжений видих (наприклад у співвідношенні 4:6–4:8 с), що сприяє зниженню симпатичної активації через стимуляцію парасимпатичної нервової системи (Birdee G. et al.,2023).

Не менш важливими після перенесеного стресу є підтримання регулярного режиму сну з обмеженням екранного часу та новинної стрічки у вечірні години, помірна фізична активність, підтримання соціальних контактів із близькими людьми, а також свідоме уникнення алкоголю (Chandler M.C. et al., 2024; Šmotek M. et al., 2020; Martino J. et al., 2015; Sayette M.A., 1999).

Для безрецептурного симптоматичного лікування стресу та його проявів застосовують широкий спектр лікарських засобів з різними механізмами дії. Основу такої терапії становлять седативні та снодійні препарати рослинного походження на основі валеріани, пустирника й пасифлори, зокрема їхні комбінації. Для корекції емоційного стану та подолання тривожності можуть бути застосовані безрецептурні анксіолітики, а за потреби знизити психоемоційне напруження й покращити когнітивні функції – безрецептурні засоби, що діють на нервову систему. Крім того, при пригніченому настрої та легких формах депресивних розладів, спричинених хронічним стресом, доцільним є застосування рослинних антидепресантів на основі трави звіробою (Протоколи фармацевта).

Одним із варіантів підтримки при підвищеній тривожності можуть бути препарати магнію. Він є важливим елементом, який бере участь у реакціях, що регулюють стресову реакцію організму на кількох рівнях. Тяжка форма дефіциту магнію трапляється рідко, але хронічний латентний дефіцит, імовірно, поширений серед населення загалом і ще більше серед тих, хто має низку хронічних захворювань або стрес (Pickering G. еt al., 2020). Наявні дані свідчать на користь певного позитивного впливу магнію на суб’єктивну тривожність у осіб із вихідною вразливістю до тривожних станів (Boyle N.B. еt al., 2017), що дає змогу рекомендувати препарати на основі цього мікроелементу як обґрунтований допоміжний засіб, не позиціонуючи його як засіб гарантованого усунення тривоги.

А от фармакологічні інструменти з мелатоніном стануть в пригоді при порушеннях засинання, пов’язаних із десинхронізацією циркадного ритму на тлі стресу. Дослідження свідчать, що мелатонін достовірно знижує латентність засинання та збільшує загальну тривалість сну (Cruz-Sanabria F. еt al., 2024), зокрема й під час стресу.

Важливо окреслити межі доказовості: жоден із доступних безрецептурних засобів не є патогенетичним лікуванням гострої стресової реакції, а лише допоміжним інструментом зменшення вираженості окремих симптомів.

Попри переважно доброякісний і самообмежувальний перебіг гострої стресової реакції, фармацевт має бути готовим розпізнати ознаки, що потребують невідкладного скерування до сімейного лікаря, психіатра або психотерапевта. До таких ознак належать висловлювання про безнадійність або суїцидальні думки; симптоми, що зберігаються понад 4 тиж або прогресують з часом; дисоціативні прояви — відчуття нереальності того, що відбувається, або провали у пам’яті; виражене уникання повсякденної діяльності аж до нездатності функціонувати; стійкі психосоматичні скарги (біль у ділянці серця, задишка), які додатково потребують виключення соматичної патології; ознаки зловживання алкоголем чи седативними засобами як спосіб впоратися зі станом. У будь-якій із цих ситуацій консультування в аптеці має обмежуватися підтримувальною комунікацією та чітким скеруванням без спроб компенсувати необхідність спеціалізованої допомоги додатковими безрецептурними засобами.

Одним із найчастіше повідомлюваних психологічних наслідків збройного конфлікту є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Завдяки метааналізам виявлено, що 15,3–36,0% дорослого населення, яке постраждало від війни, переживають ПТСР порівняно з 3,9–7,8% загального населення (Williamson V. et al., 2025). Водночас слід враховувати, якщо був відсутній чіткий мінімальний часовий поріг для розвитку ПТСР і симптоми набувають стійкого, дезорганізаційного характеру вже в перші тижні, це може свідчити про формування розладу («червоні прапорці»), що потребує скерування до фахівця з ментального здоров’я, а не лише симптоматичної підтримки (Maercker A. et al., 2013).

Негайне звернення до лікаря необхідне при таких загрозливих симптомах, як тривалий біль у грудній клітці із іррадіацією в ліву половину тіла, тяжка форма задишки, порушення серцевого ритму або високий артеріальний тиск на тлі стресу. Консультація спеціаліста потрібна, якщо стресова реакція супроводжується температурою тіла >38 °C, прогресуючим болем, кров’яними прожилками в калі під час діареї, а також значно вираженим головним болем із неврологічними порушеннями (розладами мовлення чи рухів) або зміною свідомості. Крім того, лікарська допомога потрібна в разі розвитку панічних станів, фобій і депресії, виникнення тривожності натще чи після фізичного навантаження (зокрема при цукровому діабеті), а також якщо пацієнткою є вагітна.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. Williamson V., Murphy D. (2025) Psychological consequences of global armed conflict. BMC Psychol., 13(1), 197. doi: 10.1186/s40359-024-02305-4. PMID: 40038763; PMCID: PMC11881406.
2. www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1472&page=1.
3. World Health Organization. QE84 Acute stress reaction. In: ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics [Internet]. Geneva: WHO; 2024.
4. Hermosilla S., Forthal S., Sadowska K., et al. (2023). We need to build the evidence: A systematic review of psychological first aid on mental health and well-being. J. Trauma Stress, 36(1), 5–16. doi: 10.1002/jts.22888. Epub. 2022 Oct. 27. PMID: 36300605; PMCID: PMC10624106.
5. Holman E.A., Garfin D.R., Silver R.C. (2014) Media’s role in broadcasting acute stress following the Boston Marathon bombings. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 111(1), 93–8. doi: 10.1073/pnas.1316265110. Epub. 2013 Dec. 9. PMID: 24324161; PMCID: PMC3890785.
6. Birdee G., Nelson K., Wallston K. et al. (2023) Slow breathing for reducing stress: The effect of extending exhale. Complement Ther. Med., 73, 102937. doi: 10.1016/j.ctim.2023.102937. Epub. 2023 Mar. 5. PMID: 36871835; PMCID: PMC10395759.
7. Chandler M.C., Ellison O.K., McGowan A.L. et al. (2024) Physical activity and sleep moderate the relationship between stress and screen time in college-aged adults. J. Am. Coll. Health., 72(5), 1401–1411. doi: 10.1080/07448481.2022.2077110. Epub. 2022 May 25. PMID: 35613432.
8. Šmotek M., Fárková E., Manková D., Kopřivová J. (2020) Evening and night exposure to screens of media devices and its association with subjectively perceived sleep: Should “light hygiene” be given more attention? Sleep Health., 6(4), 498–505. doi: 10.1016/j.sleh.2019.11.007. Epub. 2020 Mar. 18. PMID: 32197951.
9. Martino J., Pegg J., Frates E.P. (2015) The Connection Prescription: Using the Power of Social Interactions and the Deep Desire for Connectedness to Empower Health and Wellness. Am. J. Lifestyle Med., 11(6), 466–475. doi: 10.1177/1559827615608788. PMID: 30202372; PMCID: PMC6125010.
10. Sayette M.A. (1999) Does drinking reduce stress? Alcohol Res. Health., 23(4), 250–5. PMID: 10890821; PMCID: PMC6760384.
11. Pickering G., Mazur A., Trousselard M. et al. (2020) Magnesium Status and Stress: The Vicious Circle Concept Revisited. Nutrients., 12(12), 3672. doi: 10.3390/nu12123672. PMID: 33260549; PMCID: PMC7761127.
12. Maercker A., Brewin C.R., Bryant R.A. et al. (2013) Diagnosis and classification of disorders specifically associated with stress: proposals for ICD-11. World Psychiatry, 12(3), 198–206. doi: 10.1002/wps.20057. PMID: 24096776; PMCID: PMC3799241.3. World Health Organization, War Trauma Foundation, World Vision International. Psychological first aid: guide for field workers. Geneva: WHO; 2011.
13. ПРОТОКОЛ ФАРМАЦЕВТА ПРИ ВІДПУСКУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ БЕЗ РЕЦЕПТА «СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ СТРЕСУ» (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01.2022 р. № 7).
14. Boyle N.B., Lawton C., Dye L. (2017) The Effects of Magnesium Supplementation on Subjective Anxiety and Stress-A Systematic Review. Nutrients, 9(5), 429. doi: 10.3390/nu9050429. PMID: 28445426; PMCID: PMC5452159.
15. Cruz-Sanabria F., Bruno S., Crippa A. et al. (2024) Optimizing the time and dose of melatonin as a sleep-promoting drug: a systematic review of randomized controlled trials and dose-response meta-analysis. J. Pineal Res., 76(5), e12985.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!