Біологія та хімія щастя

Щастя передається спадково: міф чи правда?

Щастя тривалий час залишалося предметом філософських роздумів, проте останніми роками воно перетворилося на об’єкт пильного наукового інтересу з боку науковців. Зокрема, визначено, що щастя формується на перетині генетичних, нейрохімічних, ендокринних та морфологічних чинників, причому спадковий компонент задоволеності життям становить близько 35–50% (Dfarhud D. et al., 2014), тобто майже у половини людей схильність до переживання позитивних емоцій визначається не обставинами життя, а вродженими особливостями роботи головного мозку та ендокринної системи, тоді як в іншої половини залишається простором для свідомого впливу через поведінку, звички та соціальне середовище.

Хто в організмі відповідальний за позитивні емоції?

Сучасна наука виокремлює групу речовин, які найбільш послідовно та незалежно пов’язані з переживанням щастя, — дофамін, серотонін, окситоцин та ендорфіни. Кожна з них виконує окрему фізіологічну функцію, і саме їхня узгоджена дія на організм людини формує відчуття відповідних емоцій (Dfarhud D. et al., 2014; Dsouza J.M. et al., 2020).

• Дофамін традиційно вважають медіатором передчуття винагороди, а не самого задоволення. Його рівень стрімко зростає саме тоді, коли омріяна ціль стає досяжною. Саме цей механізм підживлює мотивацію людини, наполегливість та допомагає формувати корисні звички. Зростання дофамінергічної активності в мезолімбічній системі головного мозку безпосередньо пов’язане з позитивним емоційним станом. До того ж саме коливання дофамінового обміну зумовлюють когнітивні відмінності гарного настрою: гнучкість мислення, спалахи креативності та здатність легко перемикатися між завданнями (Dfarhud D. et al., 2014).
• Своєю чергою, серотонін — це спокій і стабільність. Він дає людині відчуття внутрішньої рівноваги та задоволення життям, а його брак часто призводить до розвитку тривожності та депресії. Примітно, що здатність радіти життю частково прописана в ДНК. Наприклад, за те, як ефективно головний мозок використовує серотонін, відповідає особливий ген (5-HTTLPR). Дослідження свідчать, що саме від його форми залежить, наскільки щасливими люди почуваються, а це ще раз доводить — щастя має спадкову, генетичну складову (Dfarhud D. et al., 2014).
• Окситоцин — «гормон прив’язаності», який активується під час щирих розмов та приємного спілкування. Саме він дає людям відчуття безпеки та близькості з іншими. При цьому окситоцин та дофамін працюють разом, посилюючи дію один одного в головному мозку. Саме тому приємне спілкування з близькими може приносити подвійну радість — одночасно відчувається і глибокий спокій, і прилив задоволення. Якщо ж цей баланс порушується, а окситоцину бракує, людина може зіткнутися з тривожністю, депресією або труднощами у спілкуванні, що часто відмічається при аутизмі (Petersson M. et al., 2024) .
• Ендорфіни — природні «анальгетики» організму, які вміють спричиняти відчуття легкості та ейфорії. Головний мозок активно виділяє їх, коли людина займається спортом, щиро сміється, творить або просто безкорисливо допомагає іншим. Саме ендорфіни відповідають за «ейфорію бігуна» — піднесений стан і прилив сил, який може відчуватися після легкої пробіжки чи руханки (Dsouza J.M. et al., 2020).

Стрес — зворотна сторона щастя?

Дзеркальним відображенням щастя на біохімічному рівні є хронічний стрес, який реалізується через гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову (ГГН) вісь. У відповідь на стресовий подразник гіпоталамус вивільняє кортикотропін-рилізинг-гормон, який стимулює гіпофіз до секреції адренокортикотропного гормону, а той, зі свого боку, — надниркові залози до продукції кортизолу (Motrenikova M. et al., 2025). Короткочасний скачок кортизолу — це корисна реакція, яка допомагає організму зреагувати на небезпеку. Проте, коли стрес стає хронічним, постійно високий рівень цього гормону може почати виснажувати тіло та негативно впливати на імунітет, роблячи організм беззахисним перед хворобами (Niharika L. et al., 2024). Дослідження підтверджують: тривалий стрес підтримує в організмі постійне приховане запалення. Це робить людину вразливою не лише до звичайних застуд, а й до серйозніших хронічних інфекцій, а також запускає механізми автоімунних захворювань, коли імунітет починає атакувати власне тіло (Niharika L. et al., 2024; Balakin E. et al., 2025). Клітини організму просто перестають реагувати на гормони стресу і виникає стійкість (резистентність) рецепторів, через яку тіло втрачає здатність вчасно реагувати на стресову атаку, що з часом і переростає в автоімунні хвороби (Nunez S.G. et al., 2025).

Отже, щастя та хронічний стрес — це дві абсолютно протилежні хімічні програми тіла, що запускають усередині організму різні ланцюгові реакції, які на біохімічному рівні повністю «перепрограмовують» роботу серця, судин та імунітету: або на режим відновлення й захисту, або на режим виснаження.

Вісь «головний мозок — кишечник» та до чого тут щастя

Окремої уваги заслуговує той факт, що переважна більшість серотоніну — гормону спокою — виробляється зовсім не в голові, а в кишечнику. За це відповідають клітини його слизової оболонки та спеціальний фермент — триптофангідроксилаза. А «будівельним матеріалом» для створення цього гормону є триптофан — незамінна амінокислота, яку людина отримує виключно з їжею (Roth W. et al., 2021). Кишкова мікрофлора бере безпосередню участь у метаболізмі триптофану та регуляції серотонінергічної системи, впливаючи на його біодоступність для організму (Roth W. et al., 2021; O’Mahony S.M. et al., 2015). Зокрема, дослідження свідчать, що бактерії, які живуть у кишечнику людини, здатні напряму впливати на її емоції. Окремі види мікроорганізмів можуть самі виробляти серотонін або ж, навпаки, активно поглинати триптофан, забираючи його у людського організму. Завдяки такому балансу мікрофлора стає невидимим регулятором, який керує не лише настроєм та травленням, а й навіть тим, наскільки сильно людина відчуває біль чи радість (Mhanna A. et al., 2024; Xu M. et al., 2025). Тісний зв’язок між триптофаном, серотоніном та когнітивно-емоційною сферою підтверджують і дані про роль цієї амінокислоти в регуляції настрою через вісь «головний мозок — кишечник» (Jenkins T.A. et al., 2016). Саме це відкриття пояснює, чому харчування та стан мікрофлори так сильно впливають на душевний спокій.

Для фармацевта ці факти — потужний інструмент, який можна використати, консультуючи відвідувачів у аптеці. Зокрема, працівник першого столу може науково обґрунтувати, чому правильний раціон або прийом курсу пробіотиків потрібні не лише для підтримки шлунково-кишкового тракту, а й нервової системи та гарного настрою.

Позитивний афект як чинник соматичного здоров’я

У численних медичних спостереженнях виявлено, що зв’язок між щастям і здоров’ям — це не просто гарні слова, а реальний прогноз на майбутнє. Так, довготривалі дослідження серед осіб літнього віку свідчать, що у тих, хто частіше відчуває радість і оптимізм, ризик передчасної смерті зазвичай нижчий на 15–25%. Причому цей захисний ефект зберігається навіть тоді, коли лікарі враховують хронічні хвороби, спосіб життя чи соціальні умови людини (Zhang Y. et al., 2016). Огляд захисної ролі психологічного благополуччя щодо серцево-судинних захворювань констатує, що оптимізм і емоційна життєвість пов’язані зі зниженою частотою ішемічної хвороби серця, причому частину цього ефекту (до 27%) пояснюють опосередковані поведінкові чинники — вища фізична активність, відмова від куріння та помірне вживання алкоголю, а частину (близько 16%) — метаболічні показники, як-от рівень холестерину та індекс маси тіла (Sin N.L., 2016). В одному з проведених метааналізів зафіксовано зниження ризику серцево-судинної та загальної смертності в осіб з високим рівнем оптимізму порівняно з песимістично налаштованими учасниками (Rozanski A. et al., 2019; Kubzansky L.D. et al., 2018). Тобто, як бачимо, позитивні емоції працюють як захисний буфер проти стресу та допомагають серцю та судинам швидше повернутися до норми, а також не дають розуму «зациклитися» на проблемі, зберігаючи здатність мислити ширше (Okely J.A. et al., 2017).

Розуміння біохімічних основ щастя має важливе практичне значення для працівників першого столу, які щодня спілкуються з пацієнтами в стані тривоги, хронічного стресу чи емоційного виснаження — станами, що, на жаль, стали частиною нашої буденності. Оскільки відчуття щастя позитивно впливає на роботу серця, судин, імунітету та нервової системи, турботу про хороший настрій можна віднести до стратегій превентивної медицини.

Інна Грабова

Список використаних джерел

1. Dfarhud D., Malmir M., Khanahmadi M. (2014) Happiness & Health: The Biological Factors- Systematic Review Article. Iran J. Public Health., 43(11), 1468-77. PMID: 26060713; PMCID: PMC4449495.
2. Dsouza J.M., Chakraborty A. (2020) Veigas J.Biological Connection to the Feeling of Happiness. J. Clin. of Diagn. Res.,  14(10), VE01-VE05. www.doi.org/10.7860/JCDR/2020/45423/14092.
3. Petersson M., Uvnäs-Moberg K. (2024) Interactions of Oxytocin and Dopamine—Effects on Behavior in Health and Disease. Biomedicines, 12, 2440. doi.org/10.3390/biomedicines12112440.
4. Motrenikova M., Boyanov K., Bojinova N. et al. (2025) Stress Pathways in Chronic Kidney Disease: Linking Cortisol, Oxidative Stress, and Inflammation. Antioxidants (Basel), 14(10), 1259. doi: 10.3390/antiox14101259. PMID: 41154568; PMCID: PMC12561467.
5. Niharika L., Sharma M., Babu V.S., Chahare V.W. (2024) The mind-body connection in stress and immunity: a systematic review // Eur. J. Cardiovasc. Med.
6. Balakin E., Yurku K., Ivanov M. et al. (2025) Regulation of Stress-Induced Immunosuppression in the Context of Neuroendocrine, Cytokine, and Cellular Processes. Biology (Basel), 14(1), 76. doi: 10.3390/biology14010076. PMID: 39857306; PMCID: PMC11760489.
7. Nunez S.G., Rabelo S.P., Subotic N. et al. (2025) Chronic Stress and Autoimmunity: The Role of HPA Axis and Cortisol Dysregulation. Int. J. Mol. Sci., 26(20), 9994. doi: 10.3390/ijms26209994. PMID: 41155288; PMCID: PMC12563903.
8. Roth W., Zadeh K., Vekariya R., Ge Y. at al. (2021) Tryptophan Metabolism and Gut-Brain Homeostasis. Int. J. Mol. Sci., 22(6), 2973. doi: 10.3390/ijms22062973. PMID: 33804088; PMCID: PMC8000752.
9. O’Mahony S.M., Clarke G., Borre Y.E., et al. (2015) Serotonin, tryptophan metabolism and the brain-gut-microbiome axis. Behav. Brain Res., 277, 32-48. doi: 10.1016/j.bbr.2014.07.027. Epub 2014 Jul. 29. PMID: 25078296.
10. Mhanna A., Martini N., Hmaydoosh G. et al. (2024) The correlation between gut microbiota and both neurotransmitters and mental disorders: A narrative review. Medicine (Baltimore), 103(5), e37114. doi: 10.1097/MD.0000000000037114. PMID: 38306525; PMCID: PMC10843545.
11. Xu M., Zhou E.Y., Shi H. (2025) Tryptophan and Its Metabolite Serotonin Impact Metabolic and Mental Disorders via the Brain-Gut-Microbiome Axis: A Focus on Sex Differences. Cells, 14(5), 384. doi: 10.3390/cells14050384. PMID: 40072112; PMCID: PMC11899299.
12. Jenkins T.A., Nguyen J.C., Polglaze K.E. et al. (2016) Influence of Tryptophan and Serotonin on Mood and Cognition with a Possible Role of the Gut-Brain Axis. Nutrients, 8(1), 56. doi: 10.3390/nu8010056. PMID: 26805875; PMCID: PMC4728667.
13. Zhang Y., Han B. (2016) Positive affect and mortality risk in older adults: A meta-analysis. Psych. J., 5(2) 125-38. doi: 10.1002/pchj.129. Epub. 2016 Apr. 26. PMID: 27113246.
14. Sin N.L. (2016) The Protective Role of Positive Well-Being in Cardiovascular Disease: Review of Current Evidence, Mechanisms, and Clinical Implications. Curr. Cardiol. Rep., 18(11), 106. doi: 10.1007/s11886-016-0792-z. PMID: 27612475; PMCID: PMC5060088.
15. Rozanski A., Bavishi C., Kubzansky L.D. et al. (2019) Association of Optimism With Cardiovascular Events and All-Cause Mortality: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Netw. Open., 2(9), e1912200. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2019.12200. PMID: 31560385; PMCID: PMC6777240.
16. Kubzansky L.D., Huffman J.C., Boehm J.K. et al. (2018 ) Positive Psychological Well-Being and Cardiovascular Disease: JACC Health Promotion Series. J. Am. Coll. Cardiol., 72(12), 1382-1396. doi: 10.1016/j.jacc.2018.07.042. PMID: 30213332; PMCID: PMC6289282.
17. Okely J.A., Weiss A., Gale C.R. (2017) The interaction between stress and positive affect in predicting mortality. J. Psychosom. Res., 100, 53-60. doi: 10.1016/j.jpsychores.2017.07.005. Epub. 2017 Jul. 8. PMID: 28789793; PMCID: PMC5555349.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!