Компенсація збитків бізнесу під час війни: як підготуватися до міжнародного відшкодування

Державне кредитування

Про нові можливості державної підтримки бізнесу розповіла начальниця відділу по роботі з клієнтами АБ «Укргазбанк» Юлія Біда.

За її словами, Кабінет Міністрів України доповнив постанову від 24 січня 2020 р. № 28 новим напрямом фінансування, який орієнтований саме на підприємства, що постраждали внаслідок війни. Максимальна сума кредиту може становити до 150 млн грн, але лише в межах документально підтвердженого розміру збитків.

Отримані кошти можна спрямувати як на інвестиційні потреби — відновлення виробничих приміщень, придбання обладнання, транспортних засобів чи реконструкцію логістичної інфраструктури, — так і на поповнення обігового капіталу. Це стосується, зокрема, випадків, коли підприємство втратило готову продукцію, сировину або інші матеріальні запаси внаслідок бойових дій. При цьому обов’язковою умовою є документальне підтвердження розміру збитків.

Для мікро-, малого та середнього бізнесу перші 2 роки передбачено символічну відсоткову ставку — 0,1% річних. Після цього для мікро- та малого бізнесу ставка становитиме 7%, а для середнього — до 9%. Строк кредитування аналогічний програмі «5–7–9%»: до 60 міс для інвестиційних проєктів і до 36 міс — для поповнення обігових коштів.

Водночас банк звертає особливу увагу на якість підготовки документів. Для участі у програмі підприємство має надати:

• висновок про фіксацію пошкодженого майна;
• звіт про оцінку збитків;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• відомості з Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Як наголосила Ю. Біда, саме ці документи є ключовими для підтвердження права підприємства на отримання фінансування.

Міжнародний реєстр збитків

Спеціалістка міжнародного реєстру збитків для України Катерина Прохоренко детально роз’яснила механізм функціонування цієї міжнародної інституції, правила подання заяв та практичні нюанси для постраждалого бізнесу.

Вона наголосила, що Міжнародний реєстр збитків є першим елементом всеохопливого компенсаційного механізму, концепцію якого зафіксовано в Резолюції Генасамблеї ООН від 14 листопада 2022 р. Цей механізм у майбутньому також включатиме Міжнародну компенсаційну комісію для розгляду заяв по суті та Компенсаційний фонд для виплат. При цьому Реєстр діє автономно й не пов’язаний із національними програмами підтримки, адже його головна мета — забезпечити відшкодування збитків безпосередньо за рахунок держави-агресора.

К. Прохоренко окреслила три обов’язкові критерії прийнятності заяв. Шкода має бути завдана після 24 лютого 2022 р. в межах міжнародно визнаних кордонів України (включаючи тимчасово окуповані території) та бути прямим наслідком російської агресії. Заявниками можуть виступати фізичні особи, юридичні особи незалежно від форми власності, а також держава Україна та органи місцевого самоврядування.

Окрему увагу було приділено категоріям збитків для бізнесу, які активно відкриваються для подання через портал «Дія». Зокрема, юридичні особи можуть подавати заяви щодо пошкодженої або знищеної інфраструктури, а також щодо втрати активів та втраченого прибутку. Спікерка підкреслила гнучкість інструменту: якщо заявник помилився з категорією чи не готовий одразу подати повний пакет документів, це не призведе до автоматичного відхилення. Заяви можна доповнювати новими доказами з часом, а подання дозволено здійснювати окремо на різні об’єкти майна. Для зручності бізнесу в «Дії» реалізовано інструмент цифрового представництва, який дозволяє керівникові делегувати права на заповнення форми співробітникові.

К. Прохоренко закликала бізнес не зволікати з фікса­цією шкоди й поданням заяв, оскільки з часом доказову базу збирати складніше. Наповнення майбутнього Компенсаційного фонду залишається предметом міжнародних дипломатичних перемовин (зокрема щодо використання заморожених суверенних активів РФ), і саме активне подання заяв українськими підприємствами демонструє світовій спільноті реальні масштаби завданих збитків та прискорює запуск виплат.

Документи, без яких буде складно отримати фінансування або компенсацію

Майже всі спікери вебінару звертали увагу на одну й ту саму проблему: багато підприємств починають збирати документи вже після того, як виникла потреба звернутися до банку, страхової компанії чи міжнародних механізмів компенсації. Проте в такому разі частина доказів уже може бути втрачена.

Саме тому підготовку доказової бази необхідно розпочинати одразу після пошкодження підприємства.

Як зазначила керівниця напряму фіксації пошкодженого майна та експертизи Харківської торгово-промислової палати Дарія Бородай, експертний висновок про фіксацію пошкодженого або знищеного майна сьогодні використовується значно ширше, ніж лише для оцінки збитків. Він може стати підставою для подальшої роботи оцінювача, оформлення сертифіката про форс-мажорні обставини, взаємодії зі страховими компаніями, банками, митними органами, участі у грантових програмах, подання заяв до Міжнародного реєстру збитків, а також використовується як доказ у судових спорах.

За словами експертки, перші документи підприємство починає отримувати ще в день обстрілу або іншої події. Насамперед це матеріали, які оформлюють правоохоронні органи та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС): акти про пожежу, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження та інші документи, що підтверджують сам факт пошкодження. Саме вони надалі формують основу доказової бази.

Не менш важливими є документи, що підтверджують право власності або користування майном. Для нерухомості це можуть бути витяги з державних реєстрів, для рухомого майна — бухгалтерські документи, інвентарні картки, балансові відомості та інші документи, які підтверджують належність активів підприємству.

Окремий блок становлять інвентаризаційні документи. Саме вони дозволяють експерту встановити, які матеріальні цінності перебували на балансі підприємства до пошкодження та що фактично залишилося після обстрілу. Під час огляду експерти порівнюють результати інвентаризації з реальним станом майна, що дає можливість максимально точно зафіксувати втрати.

Чому не варто поспішати з розбиранням завалів

Після ліквідації наслідків обстрілів підприємства часто прагнуть якомога швидше відновити роботу. Однак експерти застерігають: передчасне розчищення території може суттєво ускладнити подальше документування збитків.

Д. Бородай порекомендувала до приїзду експертів не прибирати залишки пошкодженого обладнання, конструкцій чи товарно-матеріальних цінностей без нагальної потреби. Експерт повинен особисто оглянути місце події, провести фото- та відеофіксацію, зіставити побачене з інвентаризаційними документами та сформувати висновок, який у майбутньому використовуватиметься різними установами — від банків до судів.

Водночас підприємству необхідно забезпечити максимально безпечний доступ до пошкоджених приміщень та визначити відповідальних працівників, які добре знають розташування обладнання, запасів та інших активів до моменту пошкодження. Як свідчить практика, після потужних обстрілів окремі об’єкти настільки зруйновані, що без пояснень представників підприємства їх практично неможливо ідентифікувати.

Якщо постраждали не лише будівлі, а й документи

Окрему увагу під час вебінару приділили ситуаціям, коли внаслідок бойових дій були знищені або пошкоджені первинні бухгалтерські документи підприємства.

За словами Д. Бородай, саме ця категорія справ останнім часом викликає найбільше запитань у бізнесу. Залишки документів також необхідно зберегти до огляду експертом, адже вони можуть підтвердити факт їх знищення. Крім того, підприємству слід оформити відповідні внутрішні документи, провести інвентаризацію втрачених документів та підготувати максимально повний їх перелік. Надалі ці матеріали можуть бути використані під час взаємодії з податковими органами.

Експерт також звернула увагу на типові помилки, яких припускаються підприємства. Серед них — неточності в актах про пожежу або витягах з Єдиного реєстру досудових розслідувань, неправильне зазначення назви юридичної особи чи адреси об’єкта, неповні інвентаризаційні відомості. Якщо такі помилки виявлено, їх рекомендують виправити якомога раніше шляхом звернення до відповідних органів із заявою про внесення змін або уточнень.

Що варто зробити одразу після пошкодження підприємства

Таким чином, можна сформувати практичний алгоритм дій для підприємства:

1. Викликати компетентні служби та отримати документи, що підтверджують факт пошкодження (ДСНС, поліція тощо).

2. Зберегти всі сліди пошкоджень до приїзду експертів, якщо це не створює загрози безпеці.

3. Підготувати документи про право власності на нерухоме та рухоме майно.

4. Провести інвентаризацію пошкоджених активів.

5. Організувати виїзд експертів для фіксації пошкоджень.

6. Не забути про первинні документи, якщо вони також постраждали внаслідок обстрілу.

Оцінка збитків: чому балансова вартість — це ще не розмір компенсації

Після фіксації пошкоджень наступним кроком має стати професійна оцінка збитків. Саме вона дозволяє визначити розмір шкоди та сформувати документ, який може використовуватися під час звернення до банків, державних програм підтримки, Міжнародного реєстру збитків, а також у судових спорах.

Експертка-оцінювачка Харківської торгово-промислової палати Валентина Журавльова звернула увагу, що перед вибором оцінювача підприємству варто перевірити його повноваження. Зокрема, необхідно переконатися, що фахівець має чинне кваліфікаційне свідоцтво та право виконувати оцінку саме того виду майна, яке постраждало, — рухомого чи нерухомого. Перевірити інформацію можна на сайті Фонду державного майна України.

За її словами, сьогодні всі оцінювачі працюють відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією рф, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої у 2022 р. Водночас практика показує, що вона вже потребує оновлення, адже не завжди дозволяє повною мірою відобразити реальні втрати бізнесу, який працює в умовах тривалої війни. Проте саме ця методика наразі є обов’язковою для проведення оцінки в Україні.

Як пояснила експертка, звіт про оцінку збитків сьогодні використовується не лише під час звернення до Міжнародного реєстру збитків. Його також подають до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, використовують для участі в грантових програмах, під час оформлення кредитів на відновлення бізнесу та як доказ у судових процесах.

Під час дискусії учасників цікавило й практичне питання: як діяти, якщо підприємство зазнавало пошкоджень неодноразово. За словами В. Журавльової, усе залежить від того, як були зафіксовані наслідки кожної події. За наявності належно оформлених документів оцінка може бути виконана як одним звітом, так і окремо щодо кожного випадку.

Втрачене обладнання — лише частина збитків

Водночас виконавчий директор компанії Solomon Appraisal Андрій Шульга закликав дивитися на оцінку збитків значно ширше.

За його словами, поширеною помилкою є ототожнення збитків виключно з балансовою вартістю зруйнованого майна. Насправді ж професійна оцінка має охоплювати весь економічний ефект, який спричинила війна для конкретного підприємства.

Саме звіт оцінювача стає основою для звернення до міжнародних судів, подання заяв до Міжнародного реєстру збитків та формування вимог про компенсацію.

При цьому йдеться не лише про вартість пошкоджених будівель чи обладнання.

За словами А. Шульги, у багатьох випадках значно більшу частину втрат становлять:

• втрачений прибуток через зупинку діяльності;
• пошкодження або втрата товарних запасів;
• переривання виробничих і логістичних процесів;
• розірвання контрактів із партнерами;
• втрата ринкової вартості бізнесу;
• погіршення ділової репутації.

Саме тому професійна оцінка має враховувати не лише бухгалтерські показники, а й економічні наслідки для підприємства.

Чому не варто недооцінювати упущену вигоду

Окрему увагу під час виступу А. Шульга приділив поняттю упущеної вигоди. За його словами, на відміну від вартості фізично знищеного майна, упущена вигода не зменшується з часом. Якщо підприємство не може повністю відновити діяльність, збитки продовжують накопичуватися. Саме тому в окремих випадках експерти рекомендують проводити повторну оцінку упущеної вигоди, особливо якщо судовий процес триває кілька років.

Які можливості відкривають міжнародні судові механізми

Окремо А. Шульга звернув увагу, що частина українських компаній уже не очікує на створення повноцінного міжнародного компенсаційного механізму, а використовує інші правові інструменти для захисту своїх інтересів.

За його словами, окремі підприємства, підготувавши належну доказову базу та професійну оцінку збитків, звертаються до міжнародних судових інстанцій. У низці випадків такі справи вже мають позитивні рішення та переходять до стадії виконання шляхом стягнення активів, пов’язаних із державою-агресором. Водночас експерт наголосив, що успіх таких справ значною мірою залежить від якості підготовленої доказової бази, професійної оцінки та правильно обраної юридичної стратегії.

Форс-мажор під час війни: чому самого факту воєнного стану недостатньо

Одним із найпоширеніших запитів бізнесу після початку повномасштабної війни стало отримання сертифікатів про форс-мажорні обставини. Водночас, як наголосила віцепрезидентка Харківської торгово-промислової палати Інна Каутна, підприємці нерідко помилково вважають, що сам факт воєнного стану автоматично звільняє їх від відповідальності за невиконання договорів чи інших зобов’язань. Насправді це не так.

Вона зазначила, що під час розгляду кожного звернення Торгово-промислова палата досліджує не сам факт війни, а причинно-наслідковий зв’язок між конкретною подією та неможливістю виконати певне зобов’язання. Лише після аналізу документів і встановлення такого зв’язку може бути видано сертифікат про форс-мажорні обставини.

Іншими словами, якщо підприємство не виконало договір через пошкодження виробництва внаслідок обстрілу — це одна ситуація. Якщо ж причиною стали фінансові труднощі або проблеми контрагента — підстав для підтвердження форс-мажору може не бути.

Від чого звільняє сертифікат про форс-мажор

Ще одна поширена помилка — вважати, що сертифікат звільняє підприємство від виконання договору. І. Каутна наголосила, що форс-мажор не скасовує самого зобов’язання. Він лише може звільнити сторону від відповідальності за його несвоєчасне виконання, зокрема від штрафних санкцій, пені чи інших негативних наслідків прострочення. Після припинення дії відповідних обставин договір усе одно має бути виконаний, якщо інше не передбачено законом або домовленістю сторін.

Крім того, сертифікат може стати підставою для перенесення строків виконання зобов’язань, якщо підприємство доведе, що саме наслідки війни зробили їх виконання неможливим у визначений договором термін.

У яких випадках сертифікати оформлюють найчастіше

За словами І. Каутної, сьогодні підприємства найчастіше звертаються за сертифікатами в кількох типових ситуаціях.

Серед них:

• невиконання договірних зобов’язань через пошкодження підприємства внаслідок обстрілів;
• порушення вимог валютного законодавства через проблеми з логістикою або постачанням;
• списання пошкодженого майна із застосуванням податкових пільг;
• підтвердження неможливості зберігати первинні документи, які були знищені під час бойових дій.

Зокрема, щодо списання майна податкове законодавство передбачає можливість не нараховувати податок на додану вартість (ПДВ) під час списання активів, пошкоджених унаслідок війни. Проте для цього підприємство повинно підтвердити, що такі втрати безпосередньо пов’язані з воєнними діями. Одним із документів, який може використовуватися для цього, є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.

Не менш актуальним стало питання втрати первинної документації. Якщо бухгалтерські чи інші документи були знищені внаслідок обстрілу, Торгово-промислова палата може видати сертифікат про неможливість їх зберігання. Це дозволяє підтвердити, що документи були втрачені не з вини підприємства, а внаслідок воєнних дій, що має значення під час взаємодії з податковими органами.

Один договір — один сертифікат

Під час вебінару І. Каутна окремо звернула увагу на ще одну типову помилку підприємств.

За її словами, бізнес нерідко намагається отримати один сертифікат одразу на всі проблеми: невиконання договорів, порушення податкових зобов’язань, валютного законодавства тощо. Однак чинне законодавство такого не передбачає.

Для кожного окремого зобов’язання оформлюється окремий сертифікат. Якщо підприємство не виконало кілька різних договорів або одночасно потребує підтвердження форс-мажору для податкових цілей, кожен із цих випадків розглядається окремо.

Саме тому спікерка порекомендувала насамперед визначити, які саме зобов’язання підприємство не змогло виконати, а вже після цього формувати пакет документів для кожного конкретного випадку.

Доводити форс-мажор має саме підприємство

При цьому наголошувалося, що обов’язок доведення форс-мажору покладається саме на підприємство.

Бізнес повинен надати документи, які підтверджують не лише сам факт війни чи пошкодження майна, а й те, що саме ці обставини зробили неможливим виконання конкретного зобов’язання. Торгово-промислова палата допомагає сформувати належну доказову базу та консультує щодо необхідних документів, однак саме підприємство повинно зібрати й надати всі підтвердження. У багатьох випадках до цієї роботи доводиться залучати бухгалтерів, юристів, технічних спеціалістів та інших працівників.

Особливо ретельно перевіряються сертифікати, які використовуються у взаємовідносинах із податковими органами. Після їх видачі податкова служба може звернутися до Торгово-промислової палати із запитом щодо документів, на підставі яких було підтверджено форс-мажорні обставини. Саме тому якість підготовленої доказової бази має принципове значення.

Якщо форс-мажору немає: може допомогти hardship

Окрім сертифікатів про форс-мажор, І. Каутна звернула увагу на ще один інструмент, який поки що недостатньо відомий українському бізнесу, — hardship (істотна зміна обставин).

Його застосовують у ситуаціях, коли підприємство не втратило можливості виконати свої зобов’язання повністю, але війна суттєво ускладнила їх виконання. Це можуть бути тривалі повітряні тривоги, перебої з електропостачанням, порушення логістики, пошкодження виробничих потужностей чи інші обставини, які істотно збільшують строки або витрати на виконання договору.

У таких випадках висновок про істотну зміну обставин може використовуватися як аргумент для зміни або розір­вання договору, перегляду строків його виконання, зменшення штрафних санкцій чи як доказ у судовому процесі. Положення ст. 652 Цивільного кодексу України регулює зміну або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин.

Таким чином, вебінар показав, що успіх отримання компенсації залежить не лише від наявності програм підтримки чи майбутнього запуску міжнародного компенсаційного механізму. Не менш важливими є своєчасна фіксація пошкоджень, належне оформлення документів, професійна оцінка збитків і системна робота з доказовою базою.

Фактично кожен із цих етапів пов’язаний між собою. Документи, підготовлені одразу після обстрілу, можуть знадобитися під час отримання банківського кредиту, звернення до страхової компанії, подання заяви до Міжнародного реєстру збитків або захисту інтересів підприємства в суді. Саме тому експерти радять не відкладати підготовчу роботу, навіть якщо механізми міжнародної компенсації ще перебувають на етапі формування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!