Ніксар^®: обґрунтована фармацевтична допомога на піку сезонної алергії

Сезонний алергічний риніт (САР) — поширене складне захворювання, зокрема в період цвітіння дерев, злакових трав та амброзії. Закладеність носа, водяниста ринорея, свербіж у носі та очах, чхання і сльозотеча — ключові прояви САР, які можуть суттєво впливати на повсякденну активність, сон і працездатність. За оцінками, на алергічний риніт у тій чи іншій формі хворіє близько 25% дорослих та 40% дітей. Значна частка пацієнтів уперше стикається із симптомами саме на первинній консультації фармацевта, а не лікаря-алерголога (Lombardi C. et al., 2015; Bousquet J. et al., 2020; Nur Husna S.M. et al., 2022). Завдання фармацевтичного працівника — не просто запропонувати препарат «від алергії», а вміти оцінити симптоми, виключити ситуації, що потребують невідкладної лікарської допомоги, та обрати безрецептурний антигістамінний препарат (АГП) з урахуванням його ефективності, безпеки та зручності застосування.

Покроковий алгоритм дій фармацевта при зверненні пацієнта із симптомами САР

Роль фармацевта при САР має дві складові: з одного боку, це компетентна та доказово обґрунтована рекомендація безрецептурного АГП, з іншого — нагадування відвідувачу аптеки, що будь-який прояв алергії потребує консультації лікаря для вибору належної тактики лікування. Зокрема, структурований протокол дає змогу першостільнику вже за декілька хвилин діалогу отримати ключову інформацію для ухвалення такого рішення.

Перед рекомендацією препарату фармацевт має переконатися, що симптоми не свідчать про інший патологічний процес або стан, який потребує невідкладної медичної допомоги. Серед іншого, закладеність носа, водянисті виділення, свербіж у носі або піднебінні, чхання, сльозотеча, свербіж і почервоніння очей — можливі прояви алергічного риніту. Якщо ж ці симптоми виникають щороку приблизно в той самий період чи пов’язані з перебуванням на вулиці, контактом із рослинами, тобто йдеться про чіткий сезонний або ситуаційний зв’язок поєднано з типовою симптоматикою — це підказка на користь САР (Poláková J., 2026).

Наступний етап — оцінка віку пацієнта, попереднього діагнозу алергічного риніту та досвіду застосування АГП. Необхідно запитати про супутні захворювання, зокрема бронхіальну астму, серцево-судинну патологію та порушення функції нирок, а також вагітність і лактацію. Окремо слід з’ясувати, які лікарські засоби пацієнт приймає, адже потенційні взаємодії можуть впливати на вибір терапії.

Особливої уваги потребують такі тривожні симптоми, як тяжка форма задишки, ядуха, набряк гортані й обличчя, різке зниження артеріального тиску, абдомінальний синдром, виражена слабкість, неспокій, відчуття страху, а також кров’янисті або гнійні виділення з носа з підвищенням температури тіла. За їхньої відсутності, коли стан відповідає типовій картині САР і не потребує невідкладної медичної допомоги, фармацевт може рекомендувати безрецептурні АГП.

Який АГП є обґрунтованим?

Для пацієнтів із алергічним ринітом, у тому числі САР, пероральні АГП 2-го покоління є одним із варіантів терапії першої лінії (Demoly P. et al., 2014). Однак на практиці вибір не має зводитися лише до приналежності препарату до певної фармакологічної групи. Для фармацевтичної допомоги важливі й інші характеристики: здатність контролювати симптоми протягом доби, низький седативний потенціал, зручність режиму дозування, профіль лікарських взаємодій та простота застосування.

У зв’язку із цим у сучасній терапії алергії пріоритет надається АГП 2-го покоління, яким притаманна низька проникність через гематоенцефалічний бар’єр та відсутність вираженої седації (Kawauchi H. et al., 2019).

Саме за цими критеріями як переважний варіант для фармацевтичної рекомендації пацієнту із САР за відсутності протипоказань та «червоних прапорців» може розглядатися біластин — АГП 2-го покоління, який має найнижчу зайнятість порівняно з іншими Н₁-АГП 2-го покоління (Kawauchi H. et al., 2019), схвалений для симптоматичного лікування алергічного риніту та хронічної кропив’янки (Ridolo E. et al., 2015).

Біластин (НІКСАР^®) є селективним антагоністом периферичних H₁-гістамінових рецепторів, який характеризується низьким седативним потенціалом у терапевтичних дозах. Максимальна концентрація в плазмі крові після перорального прийому досягається приблизно через 1,3 год^3,4, а фармакокінетичний профіль підтримує тривалу дію, достатню для одноразового добового застосування. Після перорального прийому біластин може зберігати свій ефект до 26 год (Ridolo E. et al., 2015).

Зокрема, в дослідженнях встановлено, що прийом біластину, що є діючою речовиною лікарського засобу НІКСАР^®, 1 р/добу впродовж 2–4 тиж виявився ефективним у полегшенні стану при таких алергічних симптомах, як чхання, виділення з носа, свербіж у носі, закладеність носа, свербіж та почервоніння очей, сльозотеча, тобто провідних симптомів САР, з їх контролем протягом усієї доби^3,4.

Вивчаючи вплив біластину в дозі 20 мг на рівень пильності та точність виконання складних професійних завдань в умовах гіпобаричної барокамери у 24 досвідчених пілотів, дослідники не виявили розвитку сонливості чи зниження якості керування (Valk P.J. et al., 2016). До того ж навіть дворазове перевищення рекомендованого добового дозування (40 мг) не чинило негативного впливу на психомоторні функції та безпеку водіння (Kawauchi H. et al., 2019).

Сукупність фармакокінетичних характеристик, вираженої ефективності та сприятливого профілю безпеки робить біластин (НІКСАР^®) обґрунтованим рішенням для терапії алергічного риніту, у тому числі САР.

Завершуючи консультування, фармацевт має переконатися, що пацієнт розуміє, як і коли приймати лікарський засіб. Для препарату НІКСАР^® принциповим є застосування натще: таблетку слід приймати за 1 год до або через 2 год після їди чи вживання фруктового соку, адже їжа та деякі фруктові соки можуть зменшувати всмоктування біластину^3,4. Ця особливість повинна бути окремо проговорена працівником першого столу як умова належної ефективності лікарського засобу.

Однією з практичних особливостей біластину (препарат НІКСАР^®) для пацієнта є відсутність необхідності багаторазового прийому протягом доби. Зокрема, лікарський засіб НІКСАР^® доступний до застосування у формі таблеток у 2 дозуваннях — 20 мг для дорослих та дітей (віком від 12 років)³ та, за оновленими даними, 10 мг для дітей віком 2–11 років із масою тіла не менше ніж 15 кг⁴, яке рекомендується приймати відповідно до віку за один прийом 1 раз на добу^3,4. Такий режим є потенційно простим для пацієнта та може сприяти дотриманню терапії протягом усього сезону цвітіння.

Фармакотерапію САР доцільно доповнити такими заходами, як-от обмеження перебування на вулиці в періоди високої концентрації пилку, прийом душу після повернення додому, зміна одягу, провітрювання приміщення у відповідний час, промивання носа сольовими розчинами тощо.

Якщо симптоми не контролюються, їхня вираженість збільшується або розвиваються нові нетипові прояви, самостійне лікування слід припинити та рекомендувати консультацію лікаря.

У разі повторення симптомів щороку корисно рекомендувати пацієнту фіксувати їх сезонність, обставини виникнення та вираженість. Такий «щоденник симптомів» може стати додатковою інформацією для подальшої консультації алерголога та визначення причинно-значущого алергену.

Тож належна фармацевтична допомога при САР — це послідовність дій: розпізнати типові симптоми → виключити «червоні прапорці» → оцінити фактори ризику та можливі взаємодії → обрати обґрунтований АГП → правильно пояснити його застосування → визначити, коли потрібен лікар. Як бачимо, лікарський засіб НІКСАР^® (біластин) є обґрунтованим пріоритетним варіантом вибору, який дає можливість не просто запропонувати засіб «від алергії», а сформувати аргументовану рекомендацію, пояснивши пацієнту, чому саме цей препарат є доцільним у його ситуації.

Список використаної літератури

1. Протокол фармацевта при відпуску лікарських засобів без рецепта «Симптоматичне лікування алергії» (наказ МОЗ України від 5.01.2022 р. № 7).
2. Lombardi C., Musicco E., Rastrelli F. et al. (2015). The patient with rhinitis in the pharmacy. A cross-sectional study in real life. Asthma Res. Pract.,1: 4. doi: 10.1186/s40733-015-0002-6. PMID: 27965758; PMCID: PMC4970378.
3. Bousquet J., Anto J.M., Bachert C. et al. (2020). Allergic rhinitis. Nat. Rev. Dis. Primers., 6(1): 95. doi: 10.1038/s41572-020-00227-0. PMID: 33273461.
4. Nur Husna S.M., Tan H.T., Md Shukri N. et al. (2022). Allergic Rhinitis: A Clinical and Pathophysiological Overview. Front Med (Lausanne), 9: 874114. doi: 10.3389/fmed.2022.874114. PMID: 35463011; PMCID: PMC9021509.
5. Poláková J. (2026). Seasonal allergic rhinitis: an overview of treatment. Ceska Slov. Farm., 75(2): 83–86. English. doi: 10.36290/csf.2026.015. PMID: 42334905.
6. Demoly P., Chiriac A.M., Berge B. et al. (2014). Reasons for prescribing second generation antihistamines to treat allergic rhinitis in real-life conditions and patient response. Allergy Asthma Clin. Immunol., 10(1): 29. doi: 10.1186/1710-1492-10-29. PMID: 24944561; PMCID: PMC4062518.
7. Kawauchi H., Yanai K., Wang D.Y. et al. (2019). Antihistamines for Allergic Rhinitis Treatment from the Viewpoint of Nonsedative Properties. Int. J. Mol. Sci., 20(1): 213. doi: 10.3390/ijms20010213. PMID: 30626077; PMCID: PMC6337346.
8. Ridolo E., Montagni M., Bonzano L. et al. (2015). Bilastine: new insight into antihistamine treatment. Clin. Mol. Allergy,13(1): 1. doi: 10.1186/s12948-015-0008-x. PMID: 25878559; PMCID: PMC4397738.
9. Valk P., Simons R., Jetten A. et al. (2016). Cognitive Performance Effects of Bilastine 20 mg During 6 Hours at 8000 ft Cabin Altitude. Aerospace Medicine and Human Performance, 87(7): 622–7. doi: 10.3357/AMHP.4522.2016.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!