Релаксил та Сонміл: обґрунтоване рішення при стресі та розладах сну

Чому стрес і безсоння варто розглядати разом?

Постійне нервове напруження, тривожність і необхідність адаптуватися до нових стресових факторів позначаються, зокрема, на якості сну: за даними Дайджесту досліджень ментального здоров’я українців, щонайменше одну виражену стресову подію протягом року переживають 87% опитаних, ознаки тривоги, депресії чи значного стресу відзначають у себе 70% респондентів, а погіршення сну — близько 50% українців, тоді як у світі симптоми безсоння (інсомнії) серед дорослого населення варіюють у межах 10–40% (Naha S. et al., 2024). Водночас стрес і порушення сну не просто часто виникають одночасно — вони можуть взаємно збільшувати вираженість одне одного, формуючи замкнене коло: психоемоційне напруження ускладнює засинання та підтримує стан гіперактивації нервової системи, а недостатній або неякісний сон наступного дня знижує стресостійкість, підвищує емоційну реактивність і ускладнює адаптацію до навантажень (Kalmbach D.A. et al., 2018). Саме тому скаргу на безсоння в умовах тривалого стресу не завжди доцільно розглядати як ізольовану проблему.

Раціональна фармацевтична допомога має враховувати обидві ланки цього взаємопов’язаного процесу — денне нервове напруження та нічне відновлення — та, за наявності відповідних показань, передбачати диференційований підхід до їх корекції.

Чому «день» і «ніч» варто розділяти?

У рекомендаціях Американської академії медицини сну (American Academy of Sleep Medicine — AASM) зазначено, що оцінка ефективності лікування безсоння має охоплювати не лише параметри сну, а й денне функціонування пацієнта. Тобто застосування одного умовно «універсального» седативного засобу не завжди є оптимальною стратегією.

Причина полягає в тому, що надмірна седативна дія вдень може негативно позначатися на концентрації та праце­здатності, тоді як засіб, достатній для зниження помірного нервового напруження, необов’язково забезпечуватиме необхідний ефект при виражених порушеннях сну. Водночас надмірне посилення седативної дії ввечері не є самоціллю — важливо забезпечити той терапевтичний ефект, якого потребує пацієнт, а саме полегшення засинання та усунення проявів безсоння, асоційованого з тривалим впливом стресу.

У цьому контексті доцільно використовувати диференційований підхід до фармакологічної підтримки за принципом «день-ніч», враховуючи не лише нічні порушення сну, а й те, як людина почувається та функціонує протягом доби: денні прояви стресу — нервове напруження, дратівливість, емоційна лабільність — потребують контролю без небажаної надмірної седації, тоді як у вечірній та нічний час терапевтичним завданням має бути полегшення засинання та корекція порушень сну.

Водночас такий підхід не означає автоматичного призначення двох препаратів кожному пацієнту. Вибір засобів, можливість їх поєднання, тривалість застосування та потенційні ризики мають визначатися індивідуально — з урахуванням віку, супутніх станів, інших лікарських засобів, вираженості симптомів та характеру порушення сну.

Який лікарський засіб обрати?

У контексті алгоритму «день-ніч» може бути застосована комплексна рекомендація препаратів РЕЛАКСИЛ та СОНМІЛ­ від АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД»¹ — двох засобів з чітко розділеними показаннями:

• РЕЛАКСИЛ призначений винятково на основі довготривалого досвіду застосування при неврозах, що супроводжуються такими симптомами, як нервове збудження, неспокій, напруження, спричинене стресом, розлади сну²;
• СОНМІЛ — при періодичному та транзиторному безсонні у дорослих³.

Релаксил: обґрунтована підтримка вдень

Одна з важливих характеристик для «денного» лікарського засобу при стресі — зниження нервового напруження та неспокою без необґрунтовано вираженої седації, адже людині важливо зберегти можливість нормально виконувати повсякденні справи, концентруватися, працювати та реагувати на ситуацію.

Лікарський засіб РЕЛАКСИЛ містить комбінацію рослинних компонентів: сухий водно-спиртовий екстракт валеріани 125 мг, екстракт м’яти перцевої 25 мг та екстракт меліси лікарської 25 мг на 1 тверду желатинову капсулу — склад, для якого в інструкції зазначено м’яку седативну дію²:

• за даними Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA), для препаратів валеріани є дані щодо зменшення вираженості легкої форми нервової напруги, скорочення часу засинання і підвищення якості сну;
• м’ята перцева традиційно застосовується у комбінації з валеріаною у заспокійливих лікарських засобах²;
• меліса чинить седативну та спазмолітичну дію².

Загалом препарат РЕЛАКСИЛ зумовлює заспокійливий ефект і показаний для усунення транзиторного нервового напруження (як щоденний седативний засіб при розумових навантаженнях, збудженому стані, роздратованості), а також, що важливо, може також застосовуватися при неврозах, коли прийом сильнодіючих заспокійливих засобів є недоцільним².

При розумовому навантаженні, збудженому стані або роздратованості рекомендується застосовувати РЕЛАКСИЛ по 2 капсули 2 рази на добу, а при розладах сну — 2 капсули за 1 год до сну.

Примітно, що для досягнення оптимального ефекту лікування РЕЛАКСИЛ рекомендується застосовувати щонайменше впродовж 14 днів. При цьому важливо, що термін лікування цим препаратом необмежений, і навіть при тривалому прийомі лікарського засобу звикання не розвивається².

Роль препарату РЕЛАКСИЛ в концепції «день-ніч» — насамперед контроль денного нервового напруження та неспокою, які можуть бути пов’язані з труднощами вечірнього розслаблення та засинання.

СОНМІЛ: нічне відновлення

Завдання «нічного» засобу принципово відрізняється від завдання «денного»: якщо вдень важливо зменшити вираженість проявів нервового напруження без надмірної сонливості, то ввечері та вночі основною метою є полегшення засинання, а також підтримання достатньої тривалості та якості сну.

В основі лікарського засобу СОНМІЛ — доксиламіну сукцинат — блокатор Н₁-гістамінових рецепторів класу етаноламінів, що зумовлює седативний та атропіноподібний ефекти, який зменшує час, необхідний для засинання, а також нормалізує тривалість і якість сну³.

Препарат СОНМІЛ застосовують за 15–30 хв до сну. Рекомендована доза становить 7,5–15 мг на добу; за необхідності вона може бути підвищена до 30 мг. Тривалість лікування за інструкцією становить 2–5 днів. Якщо безсоння зберігається понад 5 днів, необхідно проконсультуватися з лікарем³. Це принципово важливий момент для фармацевтичної допомоги: препарат СОНМІЛ призначений для періодичного та транзиторного безсон­ня³, а не для безконт­рольного тривалого застосування при хронічній інсомнії.

Не слід забувати, що не кожне порушення сну на тлі стресу є транзиторним безсонням. Труднощі із засинанням можуть бути пов’язані з широким спектром чинників — від ситуативного психоемоційного напруження до інших психічних або соматичних станів, порушень дихання уві сні, болю чи впливу лікарських засобів. Тому пацієнта доцільно скерувати до лікаря, якщо порушення сну тривають або регулярно повторюються, істотно впливають на денне функціонування, супроводжуються вираженою денною сонливістю, гучним хропінням та епізодами зупинки дихання уві сні, значними змінами настрою або іншими симптомами, які не вкладаються у картину ситуативної реакції на стрес.

Отже, у ситуації, коли денне нервове напруження поєднується з нічними труднощами із засинанням, фармацевтична допомога має бути комплексною, а рекомендація — диференційованою за часом доби. Саме такий підхід дозволяє не просто реагувати на окрему скаргу пацієнта, а враховувати взаємозв’язок стресу та сну й формувати більш обґрунтовану стратегію допомоги, що за наявності відповідних показань може включати застосування препарату РЕЛАКСИЛ для корекції проявів нервового напруження та лікарського засобу СОНМІЛ — для короткотривалої терапії періодичного й транзиторного безсоння. Примітно, що обидва препарати виробляються українським виробником ліків — АТ «Київський вітамінний завод», що дає змогу сформувати комплексний підхід до симптомів нервового напруження та порушень сну із застосуванням препаратів одного українського виробника.

Список використаної літератури

• 1. Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України. Дайджест досліджень ментального здоров’я українців. Зведений каталог актуальних досліджень за 2024–2026 рр. Станом на лютий 2026 р. (uoz.cg.gov.ua/pub18032026.pdf).
• 2. Naha S., Sivaraman M., Sahota P. (2024). Insomnia: A Current Review. Mo Med., 121(1): 44–51. PMID: 38404423; PMCID: PMC10887463.
• 3. Kalmbach D.A., Anderson J.R., Drake C.L. (2018). The impact of stress on sleep: Pathogenic sleep reactivity as a vulnerability to insomnia and circadian disorders. J. Sleep Res., 27(6): e12710. doi: 10.1111/jsr.12710. Epub. 2018 May 2
• 4. PMID: 29797753; PMCID: PMC7045300.4. AASM practice guidelines (aasm.org/clinical-resources/practice-standards/practice-guidelines).
• 5. Valerianae radix — herbal medicinal product, ЕМА (http://www.ema.europa.eu/en/medicines/herbal/valerianae-radix).6. Протоколи фармацевта (наказ МОЗ України від 5.01.2022 р. № 7) (http://www.dec.gov.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!