ГРВІ 2026–2027: як може змінитися вектор еволюції штамів та що рекомендувати для полегшення?

Про ГРВІ

ГРВІ є наймасовішими інфекційними захворюваннями у світі, від яких не захищена жодна вікова група. Саме вони є головною причиною тимчасової непрацездатності: навіть у міжепідемічний період від них страждає кожен шостий житель планети. В Україні масштаб проблеми сягає 10–14 млн випадків щороку. І, як повідомляється, динаміка поширення ГРВІ останніми роками продовжує невпинно зростати.

Грип посідає чільне місце серед усіх ГРВІ, залишаючись однією з найменш керованих та практично непідконтрольних хвороб у глобальному масштабі. У періоди спалахів епідемічного характеру це захворювання здатне уражувати до половини мешканців відповідного регіону. Наука виділяє три основні типи сезонного грипу — А (який додатково класифікують за підтипами залежно від специфічного поєднання поверхневих білків вірусу), В та С. Мутаційні зміни та шляхи поширення цих штамів знаходяться під постійним спостереженням науковців.

Клінічна картина сезонного грипу зазвичай розгортається стрімко. Для неї характерні такі симптоми:

• гострий початок (раптове та виражене підвищення температури тіла);
• респіраторні прояви (переважно сухий кашель, першіння чи біль у горлі, а також закладеність носа й нежить);
• загальна інтоксикація (інтенсивний головний біль, ломота в м’язах і суглобах, виражена слабкість та загальне нездужання.

Інкубаційний період від моменту зараження до появи перших ознак хвороби становить орієнтовно 2 доби. Переважна більшість пацієнтів долає інфекцію самостійно протягом одного тижня, не потребуючи спеціалізованого лікування. Проте для вразливих категорій населення грип становить смертельну загрозу або може спричинити критичні ускладнення.

Хоча щорічні епідемії негативно впливають на самопочуття людей будь-якого віку, до групи найвищого ризику належать малюки, які ще не досягли віку 2 років, особи поважного віку (від 65 років і старше), пацієнти з пригніченим імунітетом або тяжкими супутніми захворюваннями (хронічними ураженнями серцево-судинної системи, дихальних шляхів, нирок, органів кровотворення, а також розладами обміну речовин, зокрема цукровим діабетом) тощо.

Щорічна та своєчасна вакцинація проти грипу населення та медичних працівників є важливою первинною профілактикою захворювання на грип.

Вакцинацію доцільно проводити не пізніше, ніж за 1,5–2 міс до передбачуваного початку епідемії грипу або сезонного підвищення захворюваності за відсутності протипоказань і після консультації лікаря.

Водночас навіть вакциновані люди можуть хворіти, адже віруси грипу постійно змінюються, коли розмножуються. Цей процес називають антигенним дрейфом. На поверхні вірусу є білки (гемаглютинін (HA) та нейрамінідаза (NA)), за якими імунна система людини та вакцини вчаться його розпізнавати. Коли вірус незначно мутує, антитіла ще можуть його впізнати та знешкодити. Але коли точкові зміни накопичуються (або стається одна критична мутація), вірус «змінює зовнішність» (Schotsaert M. et al., 2016).

Примітно, що прискорений антигенний дрейф не тотожний підвищенню патогенності вірусу. Проблема радше в іншому — у зниженні відповідності циркулюючого штаму вакцинному, що знижує ефективність щеплення проти самого факту інфікування, хоча захист від тяжкого перебігу та госпіталізації, за попередніми оцінками, зберігається на рівні, близькому до багаторічного.

Так, улітку 2025 р. в межах гілки H₃N₂ виникла антигенно відмінна від попередніх сезонів гілка, класифікована як J.2.4.1 (субклад K); вона накопичила близько 7–10 амінокислотних замін у гемаглютиніні, зокрема в антигенних ділянках A і B, і протягом кількох місяців витіснила інші варіанти H₃N₂ у більшості регіонів світу. Саме ця динаміка зумовила ранній та інтенсивний початок епідемічного сезону 2025–2026 рр. у низці країн (Harvey R. et al., 2026).

Тож через зміни старі антитіла можуть більше не «працювати»: людина може захворіти знову, навіть якщо була вакцинована чи вже хворіла раніше. Саме тому науковці щороку оновлюють склад вакцин проти грипу під нові варіанти вірусу. Щорічне оновлення гарантує, що вакцини забезпечують максимально надійний захист від існуючих та нових штамів, підтримуючи глобальні зусилля щодо зменшення кількості госпіталізацій, тяжких захворювань та смертності.

Що відомо про вакцину напередодні епідсезону?

Склад вакцини проти грипу на сезон 2026–2027 рр. у північній півкулі вже визначено після детального огляду даних глобального епіднагляду, координованого Все­світньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Цьогорічне оновлення було значною мірою зумовлене глобальним поширенням нового варіанта A(H3N2), класифікованого як J.2.4.1, або «підклад K», який спричинив ранню та інтенсивну хвилю захворюваності. Наразі у світі домінують віруси грипу А, тоді як випадки грипу B поодинокі, а лінія B/Yamagata взагалі не фіксується з 2020 р.

На майбутній сезон рекомендований склад вакцини проти грипу включає оновлені штами, адаптовані для вакцинних платформ на основі яєць, клітин або рекомбінантних вакцин. До них належать віруси, подібні до A(H₁N₁)pdm09, A(H₃N₂) та B/Victoria lineage-like, відібрані за їхню близькість до циркулюючих штамів.

Тож поки епідемічний сезон в Україні не розпочався, готуватися потрібно уже сьогодні. А, отже, фармацевту варто орієнтувати відвідувачів аптеки на те, що вакцина сезону 2026–2027 рр. краще узгоджена з очікуваним домінантним штамом, ніж вакцина попереднього сезону, і хоча щорічна вакцинація не гарантує стовідсоткового захисту від інфікування — вона суттєво знижує ризик тяжкого перебігу, ускладнень і потреби в госпіталізації.

Сучасний погляд на терапію ГРВІ

Більшість випадків ГРВІ потребують симптоматичного лікування, спрямованого на полегшення стану пацієнта, а безрецептурні варіанти може рекомендувати працівник першого столу в межах фармдопомоги:

• анальгетики, інші анальгетики та антипіретики;
• нестероїдні протизапальні препарати;
• протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа (симпатоміметики; засоби елімінаційної терапії).

Водночас обов’язково слід застерігати пацієнтів від одночасного прийому кількох комбінованих «протизастудних» засобів через ризик передозування.

Що стосується попередження та лікування грипу, то тут має місце специфічна противірусна терапія, зокрема такі противірусні лікарські засоби, як інгібітори нейрамінідази та інгібітор ендонуклеази полімерази (призначаються лікарем). У деяких вірусів грипу може розвиватися стійкість до противірусного лікування, що є причиною зниження його ефективності. Примітно, що ВООЗ на постійній основі проводить моніторинг чутливості вірусів грипу, що циркулюють у світі, до противірусних лікарських засобів.

Зокрема, дані генотипового та фенотипового моніторингу циркулюючих вірусів А(H₃N₂), зокрема субкладу K, станом на початок 2026 р. не виявили ознак зниженої чутливості до інгібіторів нейрамінідази або до інгібітора ендонуклеази полімерази (Scarvaglieri I. et al., 2026). Це означає, що стандартні алгоритми призначення рецептурної противірусної терапії лікарем — за наявності показань, у групах ризику та в межах перших 48 год від початку симптомів — залишаються клінічно обґрунтованими. Для фармацевта це важливий аргумент: за призначенням лікаря ці препарати, за поточними даними, так само ефективні, як і в попередні сезони, і мутації субкладу K не є підставою для відмови від рецептурної противірусної терапії у пацієнтів груп ризику.

З метою забезпечення ефективності та безпеки фармакотерапії необхідно дотримуватися рекомендацій щодо застосування лікарських засобів, призначених лікарем, та інструкції для їх медичного застосування.

Ознайомлення населення із загальними та санітарно-гігієнічними заходами може допомогти значно знизити ризик інфікування грипом та іншими ГРВІ. Зокрема, надавати пацієнтам поради щодо належної організації праці, відпочинку та коригування раціону — критично важливий елемент профілактики.

Фундаментом міцного імунітету є поступове загартовування організму, регулярна помірна фізична активність, збалансоване харчування, повноцінний сон, щоденні прогулянки на свіжому повітрі та категорична відмова від тютюнопаління, алкоголю чи інших шкідливих звичок. Окрім цього, вкрай важливо уникати переохолодження й стресових ситуацій.

У період епідемічного підйому захворюваності необхідно суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм. Враховуючи високу контагіозність інфекцій, слід утримуватися від відвідування місць масового скупчення людей, уникати контактів із особами, які мають явні ознаки застуди (кашель, нежить, почервонілі очі), а також тимчасово відмовитися від обіймів, поцілунків і рукостискань.

Особливу увагу варто приділяти гігієні рук: регулярно мити їх із милом, особливо після кашлю чи чхання, або ж використовувати спиртовмісні антисептичні серветки. Категорично не рекомендується торкатися обличчя, очей, носа чи рота немитими руками.

Для підтримки безпечного середовища в приміщенні слід часто провітрювати кімнати та проводити вологе прибирання щонайменше двічі на день. Якщо ж хтось із близьких захворів, його необхідно якнайшвидше ізолювати в окремій кімнаті, мінімізувати будь-які контакти та спілкуватися з ним виключно в захисній медичній масці.

Головною запорукою швидкого одужання та запобігання тяжким ускладненням є категорична заборона переносити недугу «на ногах». За перших ознак нездужання слід залишатися вдома, негайно зв’язатися із сімейним лікарем та суворо виконувати всі його медичні призначення.

Вкрай важливо наголошувати, що антибактеріальна терапія при неускладнених вірусних інфекціях є непотрібною, неефективною та такою, що створює загрозу розвитку антибіотикорезистентності.

Якщо в аптеці є експрес-тести на грип чи COVID-19, їх доцільно пропонувати додатково як інструмент для первинної діагностики та вчасного скерування до лікаря.

Коли пацієнта з проявами ГРВІ слід скерувати до лікаря?

Фармацевтичний працівник відіграє вирішальну роль у своєчасному виявленні критичних ознак, які потребують обов’язкової консультації та професійного лікарського огляду. Насамперед насторожити має висока частота респіраторних епізодів, коли дорослі хворіють більш ніж 4 рази, а діти — частіше 5–6 разів на рік. Також серйозним приводом для звернення до лікаря є надмірна сприйнятливість організму, коли симптоми інфекції розвиваються навіть за найменшого чи короткочасного контакту з хворим. Потребують фахової медичної оцінки й випадки, коли ГРВІ виникають на тлі наявних хронічних осередків інфекції в ЛОР-органах чи дихальних шляхах або ж діагностуються у пацієнтів, які належать до груп підвищеного ризику. Нарешті, особливої уваги потребує розвиток хвороби після проведеної штучної імунізації — зокрема виконання щеплення чи прийому імуностимулюючих препаратів.

Поширені запитання

• Чому люди можуть захворіти на грип після вакцинації? — Віруси грипу постійно змінюються внаслідок антигенного дрейфу, тому відповідність між циркулюючим і вакцинним штамом може знижуватися.
• Які штами грипу включені до вакцини сезону 2026–2027 рр.? — Рекомендований склад включає віруси, подібні до A(H1N1)pdm09, A(H3N2) та B/Victoria lineage-like, адаптовані для різних вакцинних платформ.
• Яку терапію застосовують при ГРВІ? — Більшість випадків ГРВІ потребують симптоматичного лікування. Специфічна противірусна терапія при грипі призначається лікарем.
• Чи потрібні антибіотики при неускладнених вірусних інфекціях? — У тексті зазначено, що антибактеріальна терапія при неускладнених вірусних інфекціях є непотрібною та створює загрозу розвитку антибіотикорезистентності.
• Коли пацієнта з проявами ГРВІ потрібно скерувати до лікаря? — Зокрема, фахової оцінки потребують пацієнти з високою частотою респіраторних епізодів, хронічними осередками інфекції, належністю до груп підвищеного ризику та в інших ситуаціях, описаних у матеріалі.

Коротко: головне

• Сезон 2025–2026 рр. характеризувався поширенням нового варіанта A(H3N2) J.2.4.1, або «підкладу K».
• Антигенний дрейф вірусу грипу є однією з причин щорічного оновлення складу вакцин.
• Для сезону 2026–2027 рр. рекомендовано оновлений склад вакцини проти грипу для північної півкулі.
• Більшість випадків ГРВІ потребують симптоматичного лікування, тоді як специфічна противірусна терапія при грипі призначається лікарем.
• Фармацевтичний працівник має своєчасно виявляти ознаки, за яких пацієнта необхідно скерувати до лікаря.

Використана література

• 1. Scarvaglieri I., De Francesco M.A., Alberti M. et al. (2026) Influenza A(H3N2) Subclade K: Epidemiology, Molecular Evolution and Vaccine Effectiveness in Europe. Pathogens, Apr 28; 15(5): 474. doi: 10.3390/pathogens15050474. PMID: 42198601; PMCID: PMC13209883.
• 2. Протокол фармацевта при відпуску лікарських засобів без рецепта «Профілактика захворювання на грип та ГРВІ» (Наказ МОЗ України від 5.01.2022 р. № 7). http://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/dn_870_25062026_dod.pdf.
• 3. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги: «Гострі респіраторні інфекції у дорослих та дітей» (Наказ МОЗ України від 16.07.2014 р. № 499). http://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2014_499ykpmd_gri.pdf.
• 4. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Грип» (Наказ МОЗ України від 25.06.2026 р. № 870). http://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/2022_7_pf.pdf.
• 5. Schotsaert M., García-Sastre A.A. (2016) High-Resolution Look at Influenza Virus Antigenic Drift. J. Infect. Dis., Oct 1; 214(7): 982. doi: 10.1093/infdis/jiw183. Epub 2016 May 6. PMID: 27190189; PMCID: PMC5021226.
• 6. Harvey R., Welsh C., Byrne A.M. et al. (2026) Assessment of human immunity to A/H3N2 influenza subclade K during 2025 emergence. EBioMedicine, Jul; 129: 106332. doi: 10.1016/j.ebiom.2026.106332. Epub 2026 Jun 11. PMID: 42276011; PMCID: PMC13276524.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!