Сольові зрошення порожнини носа восени: користь чи зайве втручання?

Що відбувається зі слизовою оболонкою носа восени?

Слизова оболонка носа виконує важливу бар’єрну функцію. Вона не просто контактує з повітрям, а бере участь у його зігріванні, зволоженні та очищенні. Частинки пилу, алергени й мікроорганізми затримуються в слизі, після чого видаляються завдяки роботі мукоциліарного кліренсу — узгодженому руху війок епітелію та слизового шару. Сухе повітря в приміщенні та подразнювальні фактори можуть спричиняти дискомфорт, сухість й утворення густішого секрету (Fahy J.V. et al., 2010; Byber K. et al., 2021).

Гігієну носа можна підтримувати шляхом регулярного зрошення сольовими розчинами, які допомагають усунути надмірну кількість секрету, забруднювальних речовин, патогенів та алергенів, що накопичуються в носовій порожнині, зменшити вираженість закладеності та зволожити ніс (Huang S. et al., 2021). У 2007 р. у Кокранівському огляді було відмічено, що назальне зрошення мало більше переваг, ніж плацебо.

Важливо розділяти 2 поняття: зволоження носа сольовими спреями і назальне зрошення (промивання) великим об’ємом розчину. Зокрема, Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) зазначається, що спреї можуть бути корисними для зволоження, тоді як пристрої для іригації ефективніше вимивають слиз, алергени та інші частинки.

У клінічній настанові з лікування гострого бактеріального риносинуситу в дорослих, опублікованій у 2025 р., сольове промивання розглядається як метод, що може використовуватися для симптоматичної допомоги при хронічних синоназальних симптомах (Payne S.C. et al., 2026).

Чи допомагають сольові розчини при алергічному риніті?

Доволі широкою є доказова база щодо сольових зрошень при алергічному риніті. Причина полягає в тому, що промивання допомагає фізично видаляти з поверхні слизової оболонки частину алергенів і густого секрету. І хоч це не усуває саму причину алергії, але може зменшувати вираженість назальних симптомів (Head K. et al., 2018). Наприклад, у дослідженні у дітей з алергічним ринітом встановлено, що зрошення носа сольовим розчином може бути сприятливим додатковим терапевтичним втручанням, яке також знижує частоту застосування місцевих стероїдів для контролю алергічного риніту, що зрештою може зменшити вираженість побічних ефектів та економічне навантаження (Huang S. et al., 2021).

У систематичному Кокранівському огляді 2018 р., який включив 14 досліджень із залученням 747 дітей і дорослих, сольове промивання могло зменшувати вираженість симптомів алергічного риніту порівняно з відсутністю такого втручання. Водночас автори оцінили якість доказів як низьку або дуже низьку, тому дійти висновків про оптимальну концентрацію, об’єм або частоту процедур на підставі цих даних не можна.

Водночас новіші дані також підтримують можливу користь цього підходу. Систематичний огляд і метааналіз 2026 р., присвячений дітям та підліткам із алергічним ринітом, містив 7 досліджень із охопленням 462 учасників. Назальне зрошення було пов’язане зі зменшенням вираженості назальних симптомів та меншою потребою в антигістамінних препаратах для полегшення стану, однак автори також характеризували певні результати як такі, що мають низьку або дуже низьку достовірність доказів (Esmaeel S.E. et al., 2026).

Отже, сольове зрошення можна розглядати як допоміжний нефармакологічний метод при алергічному риніті, але не як заміну терапії, призначеної відповідно до тяжкості захворювання.

Сольові зрошення при ГРВІ

Оскільки гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) мають вірусну природу, а сольовий розчин не є противірусним препаратом, його використання може зменшувати вираженість окремих симптомів, зокрема у дітей було зафіксовано, що проведення сольового зрошення носа відновлює прохідність носа після риніту, запобігає рецидивам застуди та грипу, а також закладеності носа (Huang S. et al., 2021), але доказів того, що регулярне промивання гарантовано запобігає ГРВІ або суттєво скорочує їх тривалість, недостатньо.

Кокранівський огляд щодо гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів включив 5 рандомізованих досліджень за участю 749 осіб. Результати були неоднорідними: у більшості показників не відзначалося чіткої переваги сольового промивання над контрольною групою, хоча в окремому дослідженні у дітей виявлялося зменшення вираженості деяких назальних симптомів. Автори дійшли висновку, що сольове промивання може мати певну симптоматичну користь, але доказів недостатньо для однозначної рекомендації як стандартного втручання при гострих ГРВІ.

Тому формулювання «промивання носа захищає від застуди» є надто категоричним. Натомість коректніше говорити про підтримання комфорту та очищення носової порожнини.

Ізотонічний чи гіпертонічний розчин?

В аптеці відвідувач може зіткнутися з різними концентраціями сольових розчинів (розчинів NaCl): від ізотонічного рівня (0,9%) до гіпертонічного (наприклад 3%) (Štanfel D. et al., 2022).

Ізотонічний розчин має концентрацію солей, близьку до фізіологічної — 0,9% натрію хлориду. Такі розчини призначені для зрошення носа, добре переносяться та безпечні для регулярного назального використання, сприяючи м’якому та ефективному зрошенню без побічних ефектів.

Гіпертонічні розчини містять вищу концентрацію солей. Вони можуть зумовлювати переміщення води через осмотичний механізм і потенційно зменшувати набряк слизової оболонки (Elkins M.R. et al., 2011). Деякі дослідження при алергічному риніті свідчать про перевагу гіпертонічних розчинів порівняно з ізотонічними за окремими показниками — зменшують вираженість назальних симптомів та потребу в антигістамінних препаратах при алергічному риніті (Singh N. et al., 2025), однак результати досліджень не дають підстав вважати їх універсально кращими для кожного пацієнта.

Механізм дії розчинів для назального зрошення ґрунтується на поєднанні механічного очищення слизової оболонки та фізіологічного впливу води й іонів. Під час зрошення розчин допомагає видаляти слиз, кірки, алергени, патогени та інші частинки з поверхні носової порожнини. Водночас гіпер­тонічні розчини завдяки осмотичному ефекту сприяють переміщенню води через епітеліальну мембрану, що допомагає зменшувати набряк слизової оболонки, зволожувати її та підвищувати мукоциліарний кліренс (Štanfel D. et al., 2022).

Важливу роль відіграє зміна властивостей слизу: під впливом рідини він може переходити з більш в’язкого гелеподібного стану в рідший, що полегшує його транспортування війками епітелію. У результаті покращується природне очищення носових ходів. Додатковий вплив можуть чинити мінеральні компоненти морської води. Зокрема, магній бере участь у регуляції запальних процесів, кальцій — у регуляції частоти та синхронізації руху війок, калій може підтримувати відновлення респіраторного епітелію, а бікарбонат сприяє зниженню в’язкості слизу. Ефективність такого впливу оцінюють, зокрема, за показниками мукоциліарних кліренсу та транзиту. У осіб з алергічним ринітом, хронічним синуситом та деякими іншими станами цей процес може бути уповільнений. Дослідження свідчать, що гіпертонічні сольові розчини можуть поліпшувати мукоциліарний транспорт, зокрема за допомогою впливу на частоту коливання війок і рух рідини через епітелій. Водночас ефект залежить від концентрації розчину, його складу та клінічної ситуації. Отже, дія назальних сольових розчинів не обмежується простим «промиванням» носа. Механічне видалення секрету поєднується зі зволоженням слизової оболонки, осмотичним зменшенням набряку та підтримкою природного мукоциліарного очищення, що і становить основу їх фізіологічного ефекту (Štanfel D. et al., 2022).

Як бачимо, ніс має власну систему самоочищення. Слиз і війки епітелію постійно працюють як своєрідний «конвеєр»: слиз захоплює частинки, а рух війок переміщує його в напрямку носоглотки. Сольове зрошення не замінює цей механізм, а допомагає йому, коли секрет стає надто густим або на поверхні слизової оболонки накопичуються алергени та інші частинки.

Чи можна промивати ніс щодня?

Сам факт настання осені не означає, що кожному потрібно регулярно промивати ніс. Сольове зрошення має сенс тоді, коли є конкретна потреба: сухість слизової оболонки, густий секрет, закладеність, контакт з алергенами або певні риносинусальні симптоми. Якщо ніс нормально функціонує і жодних скарг немає, постійне промивання не є обов’язковою частиною щоденної гігієни.

Однак тут важливо акцентувати увагу, що в разі потреби у регулярному використанні сольових засобів принципово важливо звертати увагу на переносимість. Якщо після процедури виникають виражене печіння, біль, закладеність вух або носова кровотеча, частоту та спосіб застосування слід переглянути. При цьому доказів недостатньо, щоб встановити одну оптимальну схему частоти процедур для всіх пацієнтів.

Найважливіше правило тут не скільки, а чим промивати ніс. Для назального промивання не можна використовувати звичайну воду безпосередньо з-під крана. Навіть якщо вона відповідає вимогам до питної води, це не означає, що вона стерильна.

FDA та Центри з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) рекомендують для назального зрошення використовувати стерильну або дистильовану воду, або попередньо прокип’ячену та охолоджену. CDC окремо наголошують, що мікроорганізми, які зазвичай не становлять проблеми при ковтанні води, у рідкісних випадках можуть спричинити тяжкі інфекції, якщо потрапляють у носові ходи. Це не аргумент проти назальних зрошень. Навпаки, це аргумент на користь правильної техніки. Важливо також дотримуватися інструкції конкретного пристрою: мити руки, очищувати та повністю висушувати ємність після використання і не ділитися пристроєм з іншими людьми.

Перед використанням систем для промивання варто звернути увагу на особливості пацієнта. FDA рекомендує особам із порушеннями імунної системи обговорити безпеку назального зрошення з медичним працівником. У разі вираженої або незвичної симптоматики також не слід намагатися тривало лікуватися самостійно.

Особливої уваги потребують повторні або значні носові кровотечі, виражений біль у ділянці носа чи обличчя, підвищена температура тіла, з тяжким перебігом або незвичний головний біль, погіршення стану замість очікуваного полегшення, симптоми, які тривалий час не минають, пацієнти з імунодефіцитними станами. У разі розвитку тривожних симптомів після назального промивання необхідна консультація лікаря.

То все ж користь чи зайве втручання?

Сольове зрошення носа восени — не обов’язкова процедура «на всяк випадок», але й не зайве втручання, якщо для нього є конкретна мета. Воно може допомагати зволожувати слизову оболонку, розріджувати та видаляти надмірну кількість секрету, механічно усувати алергени й частинки з поверхні носових ходів та доповнювати лікування при окремих риносинусальних станах. Водночас сольовий розчин не є противірусним препаратом, не гарантує профілактики застуди та не замінює специфічну терапію, коли вона необхідна. Тому правильніше говорити не про «користь сольового промивання взагалі», а про доречність його використання для конкретної людини та ситуації. Для когось восени достатньо сольового спрею при сухості слизової оболонки, комусь при алергічному риніті може бути корисне зрошення як додатковий метод, а за наявності тривожних симптомів головним кроком має бути не підвищення частоти промивань, а звернення по медичну допомогу. Саме такий підхід — від мети та симптомів, а не від принципу «чим частіше, тим краще», — є найбільш обґрунтованим і для пацієнта, і для фармацевтичного консультування.

Поширені запитання

Чи можна промивати ніс сольовим розчином для профілактики застуди? — Сольове зрошення не слід розглядати як гарантований спосіб профілактики ГРВІ. Воно допомагає очищувати та зволожувати слизову оболонку носа, але не замінює основних заходів профілактики респіраторних інфекцій. Докази щодо здатності регулярного назального промивання запобігати застуді або скорочувати тривалість ГРВІ залишаються обмеженими.

Чи можна промивати ніс, якщо вже розвинувся нежить? — Сольові розчини можуть використовуватися для симптоматичного зменшення вираженості нежитю та закладеності носа. Вони сприяють розрідженню секрету та його механічному видаленню.

Що краще — сольовий спрей чи промивання носа? — Спрей потенційно зручний для зволоження слизової оболонки та регулярного використання, тоді як зрошення великим об’ємом забезпечує більш інтенсивне механічне очищення носових ходів від слизу та частинок. Тому ці форми не завжди є взаємозамінними.

Чи можна використовувати сольовий розчин щодня? — Для сольових спреїв регулярне використання зазвичай добре переноситься, однак універсальної схеми «для всіх» не існує. Частоту використання варто визначати відповідно до інструкції конкретного засобу та індивідуальної переносимості. Якщо розвиваються виражене печіння, біль, носова кровотеча або інший дискомфорт, застосування слід переглянути.

Чи можна використовувати для промивання звичайну воду з-під крана? — Для назального зрошення слід використовувати стерильну або дистильовану воду, а також таку, яку попередньо прокип’ятили й охолодили. Використання нестерильної води пов’язане з рідкісним, але потенційно високим ризиком занесення мікроорганізмів у носові ходи.

Чи допомагає гіпертонічний розчин краще за ізотонічний? — Гіпертонічні розчини можуть мати вираженіший осмотичний ефект і в окремих ситуаціях сприяти зменшенню набряку, але можуть викликати більш виражене локальне подразнення. Ізотонічні розчини зазвичай краще підходять для регулярного зволоження та очищення. Вибір залежить від мети застосування та переносимості.

Чи можна промивати ніс при алергічному риніті? — Назальне зрошення може бути корисним допоміжним методом при алергічному риніті: воно сприяє механічному видаленню алергенів та секрету зі слизової оболонки. Водночас воно не замінює фармакотерапію, якщо вона показана.

Коли сольового розчину недостатньо і потрібно звернутися до лікаря? — Медична консультація необхідна, якщо симптоми виражені, тривало зберігаються або прогресують, а також у разі високої температури тіла, значному болю в ділянці обличчя, повторних носових кровотечах, вираженому головному болю чи інших незвичних симптомах. Сольове зрошення в таких випадках не повинно відкладати діагностику та лікування основного захворювання.

Коротко: головне

Сольові розчини не чинять доведеної прямої противірусної дії і не повинні позиціонуватися як стратегія, що гарантовано запобігає ГРВІ.

Восени вони можуть бути корисними для зволоження та механічного очищення носової порожнини.

Найбільш обґрунтоване призначення — як допоміжний метод при алергічному риніті та окремих риносинусальних станах.

При гострих ГРВІ сольове промивання може зменшувати вираженість окремих симптомів, але доказова база щодо скорочення тривалості патології залишається обмеженою.

Ізотонічні та гіпертонічні розчини мають різні властивості. Вибір залежить від мети та переносимості.

Для промивання слід використовувати тільки дистильовану, стерильну або попередньо прокип’ячену й охолоджену воду.

Сольове зрошення не замінює специфічного лікування, коли воно показане.

Список використаної літератури

• 1. Fahy J.V., Dickey B.F. (2010) Airway mucus function and dysfunction. N. Engl. J. Med., 363(23): 2233–47. doi: 10.1056/NEJMra0910061. PMID: 21121836; PMCID: PMC4048736.
• 2. Byber K., Radtke T., Norbäck D. et al. (2021) Humidification of indoor air for preventing or reducing dryness symptoms or upper respiratory infections in educational settings and at the workplace. Cochrane Database Syst. Rev., 12(12): CD012219. doi: 10.1002/14651858.CD012219.pub2. PMID: 34891215; PMCID: PMC8664457.
• 3. Huang S., Constant S., De Servi B. et al. (2021) Is a diluted seawater-based solution safe and effective on human nasal epithelium? Eur. Arch. Otorhinolaryngol., 278(8): 2837–2842. doi: 10.1007/s00405-020-06527-1. Epub 2021 Jan 3. PMID: 33392764; PMCID: PMC8266784.
• 4. За даними http://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD006394.pub2/abstract.
• 5. За даними http://www.fda.gov/consumers/consumer-updates/rinsing-your-sinuses-neti-pots-safe?utm_source=chatgpt.com.
• 6. Payne S.C., McKenna M., Buckley J. et al. (2026) Executive Summary of the Clinical Practice Guideline on Adult Sinusitis Update. Otolaryngol Head Neck Surg., 173(2): 299–316. doi: 10.1002/ohn.1342. Erratum in: Otolaryngol Head Neck Surg., 2026 Mar; 174(3): 861. doi: 10.1002/ohn.70003. PMID: 40741969.
• 7. Head K., Snidvongs K., Glew S. et al. (2018) Saline irrigation for allergic rhinitis. Cochrane Database Syst Rev., 6(6): CD012597. doi: 10.1002/14651858.CD012597.pub2. PMID: 29932206; PMCID: PMC6513421.
• 8. За даними http://www.cochrane.org/about-us/news/featured-review-saline-irrigation-allergic-rhinitis.
• 9. Esmaeel S.E., Alanazi R.I.S., Albladi O.O.A. et al. (2026) Efficacy and safety of nasal saline irrigation for allergic rhinitis in children and adolescents: A systematic review and meta-analysis with GRADE assessment. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol., ;208: 112973. doi: 10.1016/j.ijporl.2026.112973. Epub 2026 Aug 10. PMID: 42579992.
• 10. За даними http://www.cochrane.org/evidence/CD006821_nasal-saline-irrigation-acute-upper-airway-infection-symptoms.
• 11. Štanfel D., Kalogjera L., Ryazantsev S.V. et al. (2022) The Role of Seawater and Saline Solutions in Treatment of Upper Respiratory Conditions. Mar. Drugs., 20(5): 330. doi: 10.3390/md20050330. PMID: 35621981; PMCID: PMC9147352.
• 12. За даними http://www.sciencedirect.com/topics/chemistry/isotonic-solution.
• 13. За даними jcimcr.org/articles/JCIMCR-V5-3043.html#:~:text=Isotonic%20solutions%2C%20matching%20the%20osmolarity%20of%20nasal%20tissues%2C,and%20compatibility%20with%20mucosal%20health%20and%20physiological%20balance.
• 14. Elkins M.R., Bye P.T. (2011) Mechanisms and applications of hypertonic saline. J. R. Soc. Med., 104(1): S2–5. doi: 10.1258/jrsm.2011.s11101. PMID: 21719889; PMCID: PMC3128163.
• 15. Singh N., Sharma А., Singh U. et al. (2025) Virendra SinghEfficacy of hypertonic saline nasal irrigation in allergic rhinitis: a systematic review and meta-analysis European Respiratory Journal, 66(69): PA490. doi.org/10.1183/13993003.congress-2025.PA490.
• 16. За даними http://www.cdc.gov/naegleria/prevention/sinus-rinsing.html.1.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!