Фармацевт: хто це, що робить і чим відрізняється від провізора

Як «провізор» став «фармацевтом»: еволюція у Фармі

Українська фармація має давню традицію професійного розмежування аптечної роботи. У ХІХ — на початку ХХ ст. в Україні існувала послідовна система підготовки: учень аптекаря → помічник аптекаря (гезель) → провізор → магістр фармації. Тобто професія помічника аптекаря історично вже була частиною вітчизняної аптечної системи. Згодом ця система трансформувалася разом із розвитком фармацевтичної освіти та професійних стандартів.

Сучасний етап такого розмежування в Україні був нормативно закріплений у 2021 р., коли Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України наказом № 1316 привело назви фармацевтичних посад у відповідність із Міжнародною стандартною класифікацією професій (ISCO-08). Так, 27.08.2021 р. набув чинності наказ МОЗ України від 1.07.2021 р. № 1316, яким було внесено зміни до наказу МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження Переліку закладів охорони здоров’я». Суть змін була наступною: спеціальність «Провізор» ліквідували, і надалі осіб з повною вищою освітою (спеціалістів, магістрів) постановили називати фармацевтами. Натомість молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, які раніше були фармацевтами, з того часу почали називати асистентами фармацевта.

За наявними даними, на момент ухвалення наказу назву спеціальності «Провізор» в аптеках зберігали лише 3 країни світу — Україна, Фінляндія та ще одна країна на сході. Тоді як у переважній більшості інших держав працівників аптек називають фармацевтом чи аптекарем, кваліфікація «провізор» ускладнювала підтвердження дипломів як іноземцями, які навчалися в Україні, так і українцями за кордоном.

Остаточно перейменування було легітимізовано наказом Міністерства економіки та довкілля України від 25.10.2021 р. № 810-21 «Про затвердження Зміни № 10 до національного класифікатора ДК 003:2010», яким спеціальність «Провізори» замінено на «Фармацевти», а «Фармацевти» — на «Фармацевтичні асистенти».

Отже, для сучасного працівника аптеки різниця між провізором і фармацевтом — передусім у назві професії, закріпленій у чинній нормативній базі. Провізор — це історична назва, тоді як сьогодні фахівця з відповідною повною вищою фармацевтичною освітою називають фармацевтом.

Фармацевт як професія: що визначають професійні стандарти

У квітні 2023 р. Національне агентство кваліфікацій оприлюднило професійні стандарти для низки професій та фахівців у сфері фармації, згідно з якими:

• фармацевт — професіонал, метою професійної діяльності якого є забезпечення населення та закладів охорони здоров’я лікарськими засобами та супутніми товарами: розроблення, виробництво, забезпечення якості, реалізація препаратів і супутніх товарів, надання фармацевтичної допомоги;
• клінічний фармацевт — професіонал, який додатково забезпечує раціональне застосування ліків: бере участь у клінічних дослідженнях лікарських засобів, здійснює моніторинг ефективності та безпеки терапії, фармаконагляд;
• асистент фармацевта — фахівець (не професіонал), метою професійної діяльності якого є надання фармацевтичної допомоги населенню України з дотриманням вимог та положень, визначених стандартами та законодавством.

До того ж пакету стандартів увійшли також суміжні професії — промисловий фармацевт, професіонал з фармаконагляду та експерт з оцінки медичних технологій, що відображає загальну тенденцію до диференціації фармацевтичних спеціальностей за напрямами діяльності.

Кваліфікаційні вимоги та посадові обов’язки фармацевта

Детальний перелік завдань, обов’язків і знань фармацевта наведено в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я». За цим документом фармацевт повинен мати вищу освіту другого (магістерського) рівня за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» (спеціалізація «Фармація») або відповідну освіту за раніше чинними кодами, пройти інтернатуру за спеціальністю «Фармація», «Загальна фармація» або «Провізор загального профілю» та безперервно підвищувати кваліфікацію в межах системи безперервного професійного розвитку (БПР).

До функціоналу фармацевта, зокрема, належать участь у забезпеченні населення й закладів охорони здоров’я лікарськими засобами та медичними виробами; надання фармацевтичної допомоги під час відпуску рецептурних і безрецептурних препаратів; оцінка переваг і недоліків лікарських засобів різних фармакологічних груп; участь у функціонуванні системи управління якістю; контроль якості ліків та запобігання обігу фальсифікату; моніторинг ефективності й безпеки застосування препаратів та визначення ризиків їх взаємодії; виготовлення лікарських форм за рецептами лікарів; санітарно-просвітницька робота; надання домедичної допомоги при невідкладних станах. Окремий напрям — організація та керівництво роботою середнього фармацевтичного персоналу – пункт, важливий для розуміння різниці між двома професіями: фармацевт не лише виконує окремі аптечні операції, а й має ширше поле професійної відповідальності.

Кваліфікаційні вимоги до фармацевтів диференційовано за категоріями: фармацевт вищої категорії повинен мати стаж роботи за фахом понад 10 років, I категорії — понад 7 років, II категорії — понад 5 років, тоді як для присвоєння звання «фармацевт» без категорії вимог до стажу не встановлено — достатньо сертифіката за спеціальністю.

• Примітно, що на посаді завідувача аптеки може працювати спеціаліст з вищою освітою другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», спеціалізація 226.01 «Фармація» або у галузі знань 1202 «Фармація» (крім спеціальності «Технології фармацевтичних препаратів»), або напряму підготовки 1102 «Фармація» (крім спеціальності «Технологія фармацевтичних препаратів»). Проходження інтернатури за спеціальністю «Фармація», «Загальна фармація», «Провізор загального профілю» з наступною спеціалізацією «Організація і управління фармацією».

Фармацевт та асистент фармацевта: у чому принципова різниця

Ключова відмінність між фармацевтом і асистентом фармацевта — у рівні освіти й, відповідно, обсязі повноважень. Асистент фармацевта повинен мати вищу освіту першого (бакалаврського) рівня або початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти за ступенем «молодший бакалавр», або фахову передвищу освіту за ступенем «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», освітньо-професійна програма «Фармація». Це суттєво коротший освітній цикл порівняно з магістерським рівнем підготовки фармацевта.

Відповідно, різниться і функціонал. Асистент фармацевта: організовує діяльність структурних підрозділів аптеки та керує аптечним закладом лише за відсутності фахівця з магістерським рівнем освіти; формує асортимент, замовляє та приймає товар; реалізує лікарські засоби згідно із законодавством; виготовляє ліки в умовах аптеки; забезпечує належне зберігання препаратів; готує товар до реалізації та оформлює вітрини; консультує щодо застосування препаратів і медичних виробів під час відпуску; надає домедичну допомогу; проводить інвентаризацію та первинний облік господарських операцій тощо.

Отже, асистент — це не «другий фармацевт» і не працівник, який виконує лише технічні доручення. Це окрема професія зі своїм набором компетентностей, значна частина яких безпосередньо реалізується на першому столі.

Водночас ширший спектр професійної відповідальності та функцій, зокрема у сфері управління якістю, фармацевтичної допомоги, оцінки ризиків фармакотерапії та керівництва середнім фармацевтичним персоналом, належить до компетенції фармацевта.

Міжнародний контекст: як розподілені ролі в ЄС

Українська модель не є унікальною. У багатьох європейських країнах поруч із фармацевтом працюють окремі категорії фармацевтичних асистентів або техніків. Їхні назви, освітні траєкторії та повноваження відрізняються, однак спільною є ідея розподілу професійних функцій залежно від рівня підготовки.

1. Данія — farmakonom

• Наприклад, у Данії молодший фармацевт — фармаконом (farmakonom), здобуває середню спеціальну освіту за 3 роки, яка поєднує теоретичну підготовку у із практикою в аптеці. Програма орієнтована на роботу з лікарськими засобами та консультування пацієнтів. Після підготовки фармакономи можуть виконувати широкий спектр аптечних професійних завдань, зокрема перевірка техніки інгаляції. У 2023 р. на кожного працюючого фармацевта припадало 2,77 фармаконома (Bech C.F. et al., 2025).

2. Німеччина — Pharmazeutisch-technische Assistenz (РТА)

• У Німеччині фармацевтично-технічний асистент (PTA) проходить 2 роки навчання у спеціалізованій школі + 6 міс практичної підготовки в аптеці. Законодавство передбачає також практику 160 год у аптеці та державний іспит. PTA працює з відпуском лікарських засобів, консультуванням пацієнтів, виготовленням препаратів, перевіркою сировини талікарських засобів. При цьому діяльність здійснюється під відповідальністю / наглядом фармацевта.

3. Польща — technik farmaceutyczny

• Польська модель фармосвіти теж має свої особливості. Technik farmaceutyczny навчається у післясередній професійній школі; актуальна програма підготовки триває 2,5 року. Після отримання кваліфікації та необхідної 2-річної практики в аптеці технік може виконувати професійні операції з виготовлення та відпуску лікарських засобів і медичних виробів у межах своїх повноважень. Водночас законодавство встановлює перелік препаратів, які технік не має права відпускати самостійно, зокрема такі, що містять сильнодіючі, наркотичні або психотропні речовини.

4. Нідерланди — apothekersassistent

• У Нідерландах apothekersassistent є окремою професією, яка не входить до переліку професій, що потребують реєстрації в BIG-register. Водночас це професійно захищений освітній титул. Нідерландський асистент фармацевта бере участь у перевірці рецептів і medication safety, відпускає препарати, консультує пацієнтів щодо застосування, побічних ефектів та взаємодій, а також проводить фармацевтичне консультування при поширених незначних захворюваннях. У разі необхідності зміни терапії питання передається фармацевту.

5. Франція — préparateur en pharmacie

• У Франції існує законодавчо врегульована професія préparateur en pharmacie. Кодекс охорони здоров’я прямо визначає професію та встановлює освітні кваліфікації, необхідні для її здійснення. Професія охоплює роботу з лікарськими засобами та їх підготовкою в аптеці, але préparateur не замінює фармацевта як особу, відповідальну за аптеку. Особливо цікаво, що французька система останніми роками реформує фармацевтичну освіту, а з вересня 2026 р. фінальний рік навчання фармацевтів в офіцинальній та промисловій спеціалізаціях переходить у формат DES (diplômes d’études spécialisées), щоб наблизити навчання до реалій на місцях та адаптувати навчальні програми до нових професійних практик.

6. Бельгія — assistant pharmaceutico-technique

• У Бельгії assistant pharmaceutico-technique є офіційно визнаним парамедичним професійним працівником. Причому з 2024 р. законодавство розділяє 2 професійні орієнтації: асистент для публічної аптеки та асистент для лікарняної аптеки. Королівський указ визначає мінімальні кваліфікаційні вимоги та перелік дій, які можуть бути доручені асистенту. Вимога щодо офіційного визнання професії набула чинності з 1 січня 2025 р.

7. Австрія — Pharmazeutisch-kaufmännische Assistenz (PKA)

• В Австрії професія PKA має 3-річну професійну підготовку. Офіційний профіль включає управління запасами, замовлення та приймання товарів, їх зберігання, роботу з рецептами, продаж і консультування клієнтів у межах установлених повноважень. Важливе застереження: PKA не є прямим аналогом німецького PTA — австрійська модель більше поєднує фармацевтичні та комерційно-логістичні функції.

8. Швейцарія — Fachfrau / Fachmann Apotheke EFZ

• У Швейцарії традиційна назва Pharma-Assistent / in EFZ із набуттям чинності нової постанови про освіту (BiVo) замінена новою професійною назвою Fachfrau / Fachmann Apotheke EFZ. Це 3-річна професійна освіта, яка передбачає 3–4 дні практики в аптеці, 1–2 дні навчання у професійній школі та міжфірмові курси. Програма включає консультування та обслуговування клієнтів, відпуск призначених лікарських засобів і медичних товарів, проведення медичних перевірок / процедур, управління лікарськими засобами та адміністративні функції.

9. Норвегія — apotektekniker

• У Норвегії apotektekniker — професія аптечного техніка з 3-річною професійною освітою на рівні середньої школи. Офіційна інформація аптечного сектору зазначає, що протягом навчання такий фахівець отримує знання про охорону здоров’я, консультування щодо правильного застосування лікарських засобів, а на 3-му році спеціалізується на роботі в аптеці. Навчання також охоплює надання аптечних медичних послуг, зокрема вакцинацію.

10. Фінляндія — lääketeknikko

• У Фінляндії існує професія lääketeknikko — pharmaceutical technician. Національне агентство освіти Фінляндії включає її до Lääkealan perustutkinto — професійної кваліфікації у фармацевтичній сфері. До компетенцій належать клієнтське обслуговування в аптеці, адміністративна робота, закупівлі та логістика лікарських засобів, а також робота з якістю.

Найширші права асистентів фармацевта порівняно з іншими країнами Європейського Союзу (ЄС) зафіксовано в Данії, Німеччині, Португалії та Великій Британії — там вони можуть приймати рецепт, перевіряти алергічні реакції й протипоказання, консультувати щодо дозування та рекомендувати безрецептурні препарати. Право відпускати рецепти на контрольовані лікарські засоби асистенти мають у Данії, Франції, Німеччині, Ірландії, Норвегії, Португалії та Швеції, а самостійне виготовлення ліків за рецептами без нагляду фармацевта дозволене в Чехії, Франції, Португалії та Швеції (www.apteka.ua/wp/article/628158).

Так, європейський досвід свідчить не про одну «правильну» модель, а про різні варіанти розподілу роботи між фахівцями різного рівня підготовки. Порівняно з наведеними прикладами українська модель наразі визначає для асистента фармацевта, ймовірно, дещо вужчі законодавчо закріплені межі самостійності, хоча функціонально він виконує значну частину роботи першого столу.

Тож провізор, фармацевт чи асистент фармацевта?

«Провізор» в Україні — вже історична назва, а сучасний фахівець із магістерською фармацевтичною освітою — фармацевт. Асистент фармацевта — не спрощена версія фармацевта, а окрема професія зі своїм рівнем освіти та визначеним колом компетентностей. Така модель в ЄС може бути ефективною за умови чіткого розмежування: що може виконувати асистент самостійно, у яких випадках потрібне залучення фармацевта та хто несе професійну відповідальність за відповідне рішення. Отже, питання для української фармації полягає вже не стільки в назвах, а  в тому, як правильно визначити роль фармацевтичних працівників у команді аптеки, щоб використати потенціал кожного фахівця без розмивання професійної відповідальності.

Поширені запитання

Чи є провізор і фармацевт сьогодні різними професіями? —  «Провізор» — це назва, яка використовувалася в Україні раніше. Після нормативних змін 2021 р. фахівців із відповідною повною вищою фармацевтичною освітою називають фармацевтами.

Хто такий асистент фармацевта? — Це окрема фармацевтична професія, для якої передбачена підготовка на бакалаврському, молодшому бакалаврському або фаховому передвищому рівні залежно від освітньої траєкторії. Асистент може виконувати широкий спектр операційних, консультаційних та організаційних завдань в аптеці.

Чим асистент фармацевта відрізняється від фармацевта? — Передусім — рівнем професійної освіти та обсягом компетентностей. Фармацевт має магістерський рівень підготовки та ширше коло професійних функцій, зокрема у сфері фармацевтичної допомоги, контролю якості, оцінки ризиків фармакотерапії та управління фармацевтичним персоналом.

Чи є асистент фармацевта аналогом європейського pharmacy technician? — У різних країнах Європи аналогічні професії мають різні назви, освітні вимоги та повноваження. Тому порівнювати українського асистента з конкретною європейською професією потрібно за компетентностями, а не лише за назвою посади.

Коротко: головне

• «Провізор» — історична назва; сучасна назва професії — «фармацевт».
• Фармацевт і асистент фармацевта — дві різні професійні категорії.
• Основна відмінність між ними — рівень освіти, компетентності та професійної відповідальності.
• Асистент фармацевта може виконувати значний обсяг роботи на першому столі: відпускати лікарські засоби в межах законодавства, консультувати, працювати з асортиментом, зберіганням і виготовленням препаратів.
• Фармацевт має ширше коло професійних функцій, зокрема у сфері фармацевтичної допомоги, контролю якості, оцінки безпеки фармакотерапії та управління персоналом.
• Європейські країни також використовують моделі «фармацевт + асистент / технік», але рівень самостійності асистента в них різниться.
• Для України ключовим питанням є не лише назва професії, а чітке нормативне визначення компетентностей, меж самостійності та відповідальності кожного члена аптечної команди.

Інна Грабова,
за даними zakon.rada.gov.ua, me.gov.ua,  nqa.gov.ua та www.apteka.ua/wp/, www.pharmencyclopedia.com.ua,  www.pharmakon.dk, studenterguiden.dk, ejhp.bmj.com, www.abda.de, www.gesetze-im-internet.de, www.gesetze-im-internet.de, zpe.gov.pl, www.cedefop.europa.eu, www.apotheek.nl, www.bigregister.nl, www.knmp.nl, www.legifrance.gouv.fr, le-cluster.fr, www.health.belgium.be, www.pharmakon.dk, studenterguiden.dk, ejhp.bmj.com, www.abda.de, www.gesetze-im-internet.de, www.gesetze-im-internet.de, zpe.gov.pl, www.cedefop.europa.eu, www.apotheek.nl, www.bigregister.nl, www.knmp.nl, www.legifrance.gouv.fr, le-cluster.fr, www.health.belgium.be, www.karrierekompass.at, pharmasuisse.org, www.apotek.no, www.vilbli.no, www.oph.fi

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!