Наказом були внесені зміни до наказу МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад, посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров’я, посад фахівців у галузі охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я та переліку посад професіоналів з вищою немедичною освітою».
Суть наказу полягає в тому, що така спеціальність, або швидше назва спеціальності, «провізор» ліквідовується, і в подальшому осіб з повною вищою освітою (спеціалістів, магістрів) слід називати «фармацевтом». У свою чергу, молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, тих, хто не має повної вищої освіти, спеціальність яких називалася «фармацевт», в подальшому іменуватимуть «асистентом фармацевта».
Судячи з всього, ініціатором таких змін виступив саме НФаУ, про що свідчить багато джерел, в тому числі повідомлення кафедри управління економіки та забезпечення якості у фармації НФаУ*: «Як вказано в листі НФаУ, на сьогодні назву спеціальності «провізор» в аптеках мають лише 3 країни у світі: Україна, Росія і Фінляндія. У переважній більшості інших країн світу фахівців, що працюють в аптеці, називають фармацевтом чи аптекарем. Кваліфікація «провізор» незрозуміла для іноземних громадян, які проходять навчання в Україні, а потім підтверджують отриманий диплом на батьківщині, де існує традиційна назва «фармацевт». Схожа ситуація виникає, коли наші співвітчизники підтверджують диплом за кордоном».
Зрозуміло, що працевлаштування наших співвітчизників за кордоном — дуже важлива річ.
Але все одно виникають питання до юридичного підрозділу МОЗ:
- чому цей наказ не відповідає ряду законодавчих актів, у тому числі підзаконних;
- як сталося, що цей наказ був поданий на підпис міністру та на реєстрацію до Міністерства юстиції України без врахування комплексу як інших нормативно-правових актів, у тому числі МОЗ, так і нормативних документів?
Таким чином, у зв’язку з непрофесійністю окремих правознавців, а можливо ігноруванням їх точки зору, здавалося б, знаменна подія перетворилася на фарс.
Ще більше заплутало ситуацію набрання чинності наказом Міністерства економіки від 25.10.2021 р. № 810-21 «Про затвердження Зміни № 10 до національного класифікатора ДК 003:2010».
Згідно з цим наказом у Розділі 4 «Описання розділів класифікації професій» зазначено: 1) до розділу (п. 4.2.) «Професіонали» належать професії, що вимагають від працівника (з урахуванням кола та складності певних професійних завдань та обов’язків) освітньої кваліфікації за першим (бакалаврським), другим (магістерським), третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) рівнем вищої освіти; 2) до розділу (п. 4.3.) «Фахівці» належать професії, що вимагають освітньої кваліфікації за початковим (коротким циклом) рівнем вищої освіти і в окремих випадках — першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, а згідно з Розділом 5 «Класифікація професій» спеціальність «Провізори» змінюється на «Фармацевти», а спеціальність «Фармацевти» замінюється на «Фармацевтичні асистенти».
Тобто цей наказ фактично легітимізував перейменування посад. Хотілося б нагадати, що НАЦІОНАЛЬНА РАМКА КВАЛІФІКАЦІЙ затверджена постановою КМУ від 23.11.2011 р. № 1341 у редакції постанови КМУ від 25.06.2020 р. № 519.
А тепер найцікавіше — це термінологія, якою оперує законодавець станом на 06.12.2021 р., зокрема:
1) в ст. 18 Закону України «Про освіту»: «ч. 7. Післядипломна освіта у сфері охорони здоров’я також включає: інтернатуру; лікарську резидентуру. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази інтернатури, і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста»;
2) Закон України «Про вищу освіту» оперує поняттям (провізор) інтерн в ч. 3 ст. 36, п. 3 ч. 3 ст. 61;
3) абз. 13, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про лікарські засоби» встановлює: «… погоджувати у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, паспорти аптечних закладів (структурних підрозділів), здійснювати галузеву атестацію лабораторій з контролю якості лікарських засобів, проводити атестацію провізорів і фармацевтів».
А тепер згадаємо деякі підзаконні акти, зокрема:
1. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), що затверджені постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929. У цьому документі:
- абз. 33, п. 3 встановлено: «…для суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю лікарськими засобами, — особа, що має документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», сертифікат провізора-спеціаліста…»;
- абз. 33, п. 3 встановлено: «…для суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, — особа, що має документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», сертифікат провізора-спеціаліста…»;
- абз. 1 п. 151 встановлює: «Посади завідувачів аптечного складу (бази), заступників завідувачів аптечного складу (бази) можуть заміщатися особами, які мають документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» та сертифікат провізора-спеціаліста за спеціалізацією «Організація та управління фармацією» або атестовані за цією спеціалізацією з присвоєнням (підтвердженням) відповідної категорії…».
У Ліцензійних умовах спеціальність «провізор» згадується ще декілька разів. Тому мені незрозуміло, як на сьогодні будуть отримувати ліцензії суб’єкти господарювання, які внесуть зміни в найменування спеціальності?
Хочу нагадати, що 01.01.2022 р. набирає чинності Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, що затверджене постановою КМУ від 14.07.2021 р. № 725, в обговоренні якої брав участь весь фармацевтичний «бомонд». Там, як можна здогадатися, мова також йде про провізорів.
Порядок реалізації права на першочергове зарахування до закладів вищої (фахової передвищої) медичної, мистецької та педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, що затверджений в редакції постанови КМУ від 03.06.2020 р. № 454, мова йде про порядок відпрацювання в сільській місцевості, в тому числі «провізорами».
Відповідно до Стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 р., що затверджена постановою КМУ від 05.12.2018 р. № 1022, наприклад, саме провізор повинен надавати консультацію споживачам.
Перелік цих підзаконних актів можна наводити дуже довго, тому немає сенсу продовжувати.
Між тим, якщо проаналізувати деякі накази МОЗ щодо спеціальності «провізор», можна згадати:
1. Наказ МОЗ від 07.12.1998 р. «Про затвердження Переліку назв циклів спеціалізації та вдосконалення лікарів і провізорів у вищих медичних (фармацевтичному) закладах (факультетах) післядипломної освіти»;
2. Наказ МОЗ від 12.12.2006 р. «Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів»;
3. Наказ МОЗ від 22.06.2021 р. «Про затвердження Положення про інтернатуру та вторинну лікарську (провізорську) спеціалізацію»;
4. Наказ МОЗ від 22.07.1993 р. «Про подальше удосконалення системи післядипломної підготовки лікарів (провізорів)».
Цікавою є Номенклатура провізорських спеціальностей, затверджена наказом МОЗ України від 12.12.2006 р. № 818.
Хоча мені здається, що найбільш важливим та ризиковим для фармацевтичних працівників є Положення про порядок проведення атестації провізорів, яке затверджено наказом МОЗ 12.12.2006 р. № 818. Справа в тому, що за цим Положенням атестація провізорів відбувається на базі Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби).
Зрозуміло, що Держлікслужба у своїй діяльності керуватиметься своїм власним Положенням та ст. 19 Конституції України, в якій наголошено: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Тобто Держлікслужба повинна буде атестувати саме фахівців за спеціальністю «провізор».
Іноді хочеться запитати, а кого будуть атестувати в Міністерстві надзвичайних ситуацій (МНС) відповідно до Інструкції про порядок проведення атестації лікарів, провізорів та молодших спеціалістів з медичною (фармацевтичною) освітою сфери управління МНС, що затверджена наказом МНС від 22.12.2008 р. № 942. Немає необхідності нагадувати, що мова йде лише про провізорів та фармацевтів.
Можна ще згадати Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. «Охорона здоров’я»: Професіонали в галузі фармації: 1. Провізор: завдання та обов’язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію фармацевтичної служби.
До речі, цей Довідник також затверджений наказом МОЗ України.
Зрозуміло, що не дуже просто внести зміни в окремі законодавчі акти, є труднощі щодо внесення змін і доповнень до підзаконних актів, зокрема постанови КМУ, проте незрозуміло, чому юридичний підрозділ МОЗ проігнорував наявність інших наказів МОЗ щодо регламентування спеціальності «провізор».
Дехто вважатиме, що ці зміни стосовно перейменування назв спеціальностей можна проігнорувати, і нічого особливого в цьому нема. Але це не так.
Справа в тому, що записи в трудовій книжці про найменування роботи, професії або посади повинні відповідати Класифікатору професій ДК 003:2010 відповідно до п. 2.14 Інструкції, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. № 58.
Крім того, у звіті з ЄСВ (вид податкової звітності) необхідно відображати професійну назву роботи, код ЗКППТР, код Класифікатора професій і посаду.
Державна служба України з питань праці дала роз’яснення із цього приводу в листі від 24.09.2018 р. № 4501/4/4.3-зв-18, що в разі порушення роботодавцем п. 2.14 Інструкції № 58 до нього можуть застосовуватися фінансові санкції згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю (КЗпП) України (за порушення інших вимог трудового законодавства). Штраф за таке порушення стягується в розмірі 1 мінімальної зарплати, що з 1 грудня становить 6500 грн. Цей штраф накладається на роботодавця — підприємство або підприємця.
Крім того, додатково посадових осіб роботодавця можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У такому разі штраф може становити 30–100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Тобто в будь-якому випадку всі роботодавці повинні привести у відповідність з наказом Мінекономіки від 25.10.2021 р. № 810-21 «Про затвердження Зміни № 10 до національного класифікатора ДК 003:2010» та перейменувати назви посад, але з дотриманням вимог КЗпП України, якщо, наприклад змінюються умови праці.
*Кафедра управління економіки та забезпечення якості у фармації НФаУ. Провізор и фармацевт: яку назву обрати? URL: https://quality.nuph.edu.ua/provizor-chy-farmatsevt-iaku-nazvu-obrat/
Коментарі