
Від ГРІ до ГРВІ: чому необхідна домашня аптечка?
Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) — це група гострих захворювань дихальних шляхів із синдромом інтоксикації та схожою симптоматикою, що ускладнює їх диференціацію. Щороку на ГРІ хворіє 1/6 населення планети, а в Україні — 10–14 млн осіб (до 90% усієї інфекційної патології). Через урбанізацію та високу мобільність суспільства захворюваність невпинно зростає. Головними збудниками є віруси, переважно з 9 основних груп: грип, парагрип, адено-, РС-, пікорна-, корона-, рео-, ентеро- та герпесвіруси. [].
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розглядає самолікування як важливий елемент системи охорони здоров’я за умови, що людина має доступ до достовірної інформації та кваліфікованої підтримки [3].
Для більшості ГРІ це дійсно так, адже у багатьох випадках гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) — ГРІ, викликані вірусами, мають самообмежений відносно легкий перебіг, при якому безрецептурна симптоматична терапія здатна суттєво покращити самопочуття [].
Тож збір домашньої аптечки [5] на період сезонних осінньо-зимових захворювань є обґрунтованим рішенням. Проте сама собою симптоматика не визначає, чи є стан безпечним для самолікування. Саме тому роль фармацевта полягає не в тому, щоб сформувати аптечку для відвідувача та відпустити низку «сезонних» препаратів, а в тому, щоб структурувати вибір та допомогти зробити оптимальний вибір.
Що має з’ясувати фармацевт при зборі сезонної аптечки?
Раціональне консультування при зборі аптечки на осінньо-зимовий період має починатися із з’ясування анамнезу, а не з рекомендації препаратів.
Фармацевту слід уточнити кількість і вік потенційних користувачів аптечки, супутні хронічні захворювання, стан вагітності або лактації, а також перелік ліків, які людина вже приймає. Обов’язково варто запитати про наявність алергічних реакцій чи індивідуальної непереносимості лікарських засобів у минулому [5].
Окремо фармацевт має застерегти відвідувача про «червоні прапорці» — загрозливі симптоми та стани, виявлення яких потребує негайного звернення до лікаря та утримання від самолікування. До них належать значно виражений або прогресуючий біль у животі, голові чи грудній клітці (з іррадіацією в ліву руку, шию або щелепу), запаморочення, непритомність, задишка, явища кардіалгії, виражена артеріальна гіпертензія та раптове стрімке підвищення температури тіла. Негайної медичної допомоги потребують безперервна нудота, блювання, діарея з тенезмами чи меленою (чорним випорожненням), масивні або тривалі кровотечі (понад 15–20 хв), спонтанні гематоми, будь-які опіки, а також збереження або збільшення вираженості симптомів ГРВІ, алергії чи диспепсії протягом ≥3 днів. Особливої пильності потребують погіршення самопочуття у вагітних, будь-які зміни стану й поведінки у дітей (особливо раннього віку), а також розвиток ГРВІ у пацієнтів із груп високого ризику (особи віком від 60 років, пацієнти з хронічними хворобами серця, легень, нирок, ендокринною патологією чи імунодефіцитом) та у тих, хто хворіє на респіраторні інфекції надто часто (понад 4 рази на рік для дорослих і 5–6 разів для дітей) [5].
Що додати в домашню аптечку, зокрема з огляду на сезонний impact?
Якщо домашня аптечка формується вперше, доцільно включити до її основного складу безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості користувачів аптечки (анальгетики, антипіретики, нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати, антисептичні та дезінфекційні, топічні ранозагоювальні засоби, дихальні аналептики, спазмолітики), препарати для лікування хронічної патології, а також перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо), медичні вироби (джгут кровоспинний, термометр максимальний, стаканчик для прийому ліків, грілка, ножиці, гіпотермічний пакет тощо), а також супутні засоби гігієни (антисептики для рук та поверхонь, одноразові медичні маски та рукавички, спиртові та вологі гігієнічні серветки тощо). Якщо ж вдома вже є сформована аптечка, доцільно поновити запас лікарських засобів, які закінчилися. В обох випадках варто розширити вміст з акцентом на сезонність [5].
Захворюваність на ГРІ сягає пікових показників у періоди сезонного зниження імунного захисту населення, зокрема в осінньо-зимовий та зимово-весняний періоди []. Оскільки за вікном уже середина осені, доцільність своєчасного формування та оновлення сезонної домашньої аптечки є беззаперечною.
Прояв більшості ГРІ характеризується поєднанням помірно виражених симптомів загальної інтоксикації та катарального синдрому, що проявляється відчуттям дряпання чи болю в горлі, нежитем і сухим кашлем []. З огляду на зазначену симптоматику основний акцент при зборі аптечки має робитися саме на симптоматичній допомозі [5].
- Жарознижувальні, знеболювальні та протизапальні препарати у відповідних дозуваннях (для дітей — рідкі форми / супозиторії з розрахунком за масою тіла) залишаються базовим вибором для симптоматичної терапії ГРІ [5]. Важливо зауважити, що антипіретики слід приймати лише тоді, коли підвищення температури тіла супроводжується значним дискомфортом або болем, оскільки сама лихоманка відіграє певну роль в імунній відповіді. При цьому парацетамолу слід віддавати перевагу як жарознижувальному засобу першої лінії через його сприятливий профіль безпеки, тоді як ібупрофен слід застосовувати з обережністю, особливо під час респіраторних інфекцій, вітряної віспи та тяжких бактеріальних інфекцій, через його потенціал загострення ускладнень [].
- Судинозвужувальні (протинабрякові, симпатоміметики) та засоби елімінаційної терапії при захворюваннях порожнини носа можуть сприяти зменшенню вираженості закладеності та полегшенню носового дихання [5]. Примітно, що застосування симпатоміметиків має бути коротким (зазвичай не довше кількох днів за інструкцією): тривале застосування може спричинити розвиток медикаментозного риніту, що є добре описаним клінічним феноменом. Також їх варто застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією або серцево-судинними захворюваннями [].
- Щодо кашлю, то у цьому контексті фармацевт має розрізняти продуктивний і непродуктивний кашель: відхаркувальні засоби (муколітики прямої та непрямої дії) доцільні при вологому кашлі, тоді як ненаркотичні протикашльові засоби можуть бути виправданими при сухому [5].
- При проявах болю в горлі актуальним доповненням осінньо-зимової аптечки стануть препарати, що застосовуються при захворюваннях горла (спреї, льодяники, розчини для полоскання) [5].
- Не менш важливим є включення до осінньо-зимової аптечки системних антигістамінних препаратів (АГП). Серед іншого, під час застуди вони можуть допомогти знижувати проникність судин, усувати набряк носоглотки, зменшувати вираженість закладеності, ринореї та дряпання в горлі, забезпечуючи короткострокове полегшення стану в перші 1–2 дні [], а в комбінації з назальними деконгестантами — пригнічувати нічний сухий кашель [9]. Крім того, АГП можуть стати в пригоді для контролю ризиків медикаментозної алергії через зростання фармакологічного навантаження в епідсезон, а також для усунення симптомів холодової алергії та реакцій на побутові алергени, що активізуються з початком опалювального сезону [, ].
- Важливим додатковим елементом осінньо-зимової аптечки мають бути і профілактичні засоби, зокрема вітамін D 3 у дозах, підібраних відповідно до вікових норм. У період зниженої сонячної інсоляції його прийом може сприяти підтримці вродженого імунітету, стимулювати синтез антимікробних пептидів та знижувати ризик розвитку й тяжкого перебігу ГРІ у дітей та дорослих [].
При відпуску переліку ліків для осінньо-зимової аптечки для пацієнта, фармацевту важливо нагадати, що для зберігання ліків варто обирати міцний і герметичний контейнер, який захистить уміст від світла й вологи та забезпечить швидкий доступ до засобів у невідкладній ситуації. Усі ліки, перев’язувальні матеріали та медичні вироби слід впорядкувати за секціями, категорично уникаючи зберігання препаратів без назв, термінів придатності чи інструкцій. Дитячі лікарські засоби обов’язково тримають окремо від дорослих, а купувати всі підряд ліки про запас чи без потреби не варто. Кожні 3–4 міс необхідно проводити ревізію вмісту, перевіряючи цілісність упаковки та своєчасно вилучаючи протерміновані засоби. Крім того, для відкритих сиропів, крапель та мазей слід виділити окреме місце в холодильнику, пам’ятаючи, що термін їх застосування після розкриття зазвичай не перевищує 1 міс [5].
Окремо важливо підкреслити при відпуску, що будь-які ліки є ефективнішими лише поєднано з базовою профілактикою. Найдієвішим методом специфічної профілактики однієї з поширених ГРВІ — грипу та його тяжких наслідків — є вакцинація, яка особливо важлива для людей груп підвищеного ризику розвитку ускладнень та осіб, що мешкають разом або доглядають за ними. Вакцинацію доцільно проводити не пізніше ніж за 1,5–2 міс до передбачуваного початку епідемії грипу або сезонного підвищення захворюваності за відсутності протипоказань і після консультації лікаря.
Своєю чергою, рекомендація належного фармакологічного захисту має завжди супроводжуватися нагадуванням про «золоті правила» респіраторної гігієни. У період сезонного підвищення захворюваності варто уникати людних місць і тісних контактів із тими, хто має симптоми застуди, утриматися від рукостискань та обіймів, ретельно й регулярно мити руки з милом або використовувати спиртові антисептики, а також не торкатися обличчя немитими руками. Не менш важливими є щоденне вологе прибирання та регулярне провітрювання приміщень. У разі ж наявності хворого в родині його слід за можливості ізолювати, спілкування з ним обмежити, а за необхідності використовувати захисну маску [5].
Та головна запорука швидкого одужання без ускладнень залишається незмінною: жодних «застуд на ногах» — при перших ознаках хвороби варто залишатися вдома, тримати зв’язок із сімейним лікарем і чітко виконувати його призначення [5].
Поширені запитання
Що має бути в домашній аптечці на осінньо-зимовий період? — Безрецептурні засоби для симптоматичного лікування, препарати для постійної терапії хронічних захворювань, перев’язувальні матеріали, медичні вироби та засоби гігієни.
Що потрібно з’ясувати фармацевту перед рекомендацією препаратів? — Вік і кількість потенційних користувачів аптечки, хронічні захворювання, вагітність або лактацію, алергічні реакції та ліки, які людина вже приймає.
Коли не можна обмежуватися самолікуванням? — За появи задишки, непритомності, вираженого болю, значного погіршення стану та інших тривожних симптомів необхідно звернутися по медичну допомогу. Особливої уваги потребують діти раннього віку, вагітні та особи з хронічними захворюваннями.
Як правильно зберігати домашню аптечку? — Ліки слід зберігати в оригінальних упаковках з інструкціями, контролювати терміни придатності й регулярно перевіряти їхній стан. Умови зберігання, зокрема необхідність охолодження після відкриття, визначаються інструкцією конкретного препарату.
Як знизити ризик грипу та інших ГРВІ? — Важливими заходами є вакцинація проти грипу за відсутності протипоказань, гігієна рук, провітрювання приміщень, обмеження контактів із хворими та дотримання респіраторної гігієни.
Коротко: головне
• Домашню аптечку слід формувати з урахуванням віку, стану здоров’я та потреб усіх членів родини.
• Перед рекомендацією препаратів фармацевту необхідно з’ясувати анамнез, супутню терапію та можливі протипоказання.
• Симптоматичні засоби потрібно застосовувати відповідно до показань, дозування та інструкції.
• Регулярна перевірка аптечки, вакцинація проти грипу та дотримання правил респіраторної гігієни можуть допомогти знизити ризики в сезон підвищеної захворюваності.
Список використаних джерел
- 1. Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. В Україні розпочато епідсезон грипу та інших ГРВІ 2026–2027 рр. [Інтернет]. Київ: ЦГЗ; 2026 [цитовано 2026 Жов 18]. Доступно: .
- 2. Державний експертний центр (ДЕЦ) МОЗ України. Грип та гострі респіраторні інфекції у дітей: Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги [Інтернет]. Київ: ДЕЦ МОЗ України; 2014 [цитовано 2026 Жов 18]. 39 с. (Затверджено наказом МОЗ України від 9.07.2014 р. № 499). Доступно: http://www.dec.gov.ua/files/uGoYUQ4yMo/2014_499ykpmd_gri.pdf.
- 3. World Health Organization. Self-care [Internet]. Geneva: WHO [cited 2026 Oct 18]. Available from: http://www.who.int/health-topics/self-care#tab=tab_1.
- 4. van Doorn HR, Yu H. Viral Respiratory Infections. Hunter’s Tropical Medicine and Emerging Infectious Diseases. 2020: 284–8. doi: 10.1016/B978-0-323-55512-8.00033-8. Epub 2019 May 28. PMCID: PMC7152106.
- 5. МОЗ України. Про затвердження протоколів фармацевта [Інтернет]: Наказ МОЗ України від 5.01.2022 № 7. Законодавство України. Київ: Верховна Рада України; 2022 [цитовано 2026 Жов 18]. Доступно: zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-22#Text.
- 6. Nicolini G, Crapis M, Lo Vecchio A, Parrella R. Appropriateness and Abuse of Antipyretics, Anti-Inflammatory Drugs and Antibiotics in Children and Adults. Antibiotics 2026, 15, 436. .
- 7. Alromaih S, Alsagaf L, Aloraini N, Alrasheed A, Alroqi A, Aloulah M, et al. Drug-Induced Rhinitis: Narrative Review. Ear Nose Throat J. 2025 Sep; 104(9): 582–590. doi: 10.1177/01455613221141214. Epub 2022 Nov 15. PMID: 36377650.
- 8. De Sutter AI, Saraswat A, van Driel ML. Antihistamines for the common cold. Cochrane Database Syst Rev. 2015 Nov 29; 2015(11): CD009345. doi: 10.1002/14651858.CD009345.pub2. PMID: 26615034; PMCID: PMC9468790.
- 9. Nosalova G, Mokry J, Franova S. Pharmacological modulation of cough reflex. Advances in Phytomedicine. 2006; 2: 87–110. doi: 10.1016/S1572-557X(05)02006-4. Epub 2007 Sep 27. PMCID: PMC7148706.
- 10. Randall KL, Hawkins CA. Antihistamines and allergy. Aust Prescr. 2018 Apr; 41(2): 41-45. doi: 10.18773/austprescr.2018.013. Epub 2018 Apr 3. PMID: 29670310; PMCID: PMC5895478.
- 11. Rebelos E, Tentolouris N, Jude E. The Role of Vitamin D in Health and Disease: A Narrative Review on the Mechanisms Linking Vitamin D with Disease and the Effects of Supplementation. Drugs. 2023 Jun; 83(8): 665-685. doi: 10.1007/s40265-023-01875-8. Epub 2023 May 6. PMID: 37148471; PMCID: PMC10163584.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим