Йод у період вагітності та грудного вигодовування: чому важливо подбати про достатнє надходження заздалегідь

Поділитися
Йод необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози, які відіграють важливу роль у розвитку головного мозку та центральної нервової системи (ЦНС) дитини [1]. У період вагітності потреба в цьому мікроелементі зростає, а під час грудного вигодовування достатнє надходження йоду від матері впливає на його вміст у грудному молоці [2]. Дані дослідження йодного статусу населення України свідчать про недостатнє забезпечення йодом жінок репродуктивного віку та вагітних [3]. Тому оцінка харчових джерел йоду й своєчасне обговорення індивідуальної йодопрофілактики мають бути складовою підготовки до вагітності та післяпологового супроводу.

Чому йод особливо важливий у період вагітності?

Йод — незамінний мікроелемент, необхідний для утворення тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3) — гормонів, які регулюють обмін речовин, беруть участь у рості й дозріванні тканин та мають особливе значення для формування ЦНС дитини під час вагітності [1].

У перші місяці вагітності розвиток плода повністю залежить від тиреоїдних гормонів матері. Згодом його власна щитоподібна залоза починає працювати самостійно, однак потреба в йоді залишається значною. На це є кілька причин: підвищення вироблення гормонів для потреб двох організмів, активний ріст дитини та прискорене виділення йоду нирками матері. Якщо не компенсувати ці надмірні витрати, в організмі може виникнути дефіцит йоду, що порушуватиме належну роботу щитоподібної залози [4].

Важливо зауважити, що нестача йоду в період вагітності може супроводжуватися порушенням функції щитоподібної залози матері та створювати ризики для розвитку плода: дефіцит йоду пов’язаний із серйозними порушеннями нервово-психічного розвитку. Навіть за легкого або помірного дефіциту відмічають можливі несприятливі наслідки для когнітивного розвитку дітей [5].

Яка добова потреба в йоді в період вагітності та годування грудьми?

Рекомендована кількість йоду залежить від фізіологічного стану та підходу організації, яка формує рекомендації. Зокрема, за даними Національних інститутів здоров’я США (National Institutes of Health — NIH), рекомендоване добове споживання йоду становить 220 мкг для вагітних і 290 мкг для жінок, які годують грудьми [6]. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує забезпечувати загальне надходження йоду на рівні 250 мкг/добу під час вагітності та грудного вигодовування [7]. У рекомендаціях Американської тиреоїдної асоціації (American Thyroid Association — ATA) 2026 р. також наголошено, що вагітним і жінкам, які годують грудьми, слід прагнути загального надходження 250 мкг йоду на добу з їжею та, за потреби, додатково за допомогою фармакологічних втручань [8]. Окрім того, ATA рекомендує оптимізувати надходження йоду ще до зачаття. Для жінок, які планують вагітність, а також вагітних і жінок у період грудного вигодовування передбачено додаткове надходження 150 мкг йоду на добу, бажано у формі калію йодиду, з урахуванням загального споживання та індивідуальних чинників ризику [8].

Йодний статус в Україні: чому проблема залишається актуальною?

За даними дослідження йодного статусу населення України за 2021 р. [3], медіанна концентрація йоду в сечі у жінок репродуктивного віку становила близько 90 мкг/л [3]. Такі показники свідчать про недостатнє надходження йоду на популяційному рівні та підкреслюють необхідність системних заходів для поліпшення йодного забезпечення, зокрема ширшого використання йодованої солі та профілактики в групах підвищеної потреби [3].

Для жінок, які планують вагітність, уже вагітні або годують грудьми, це питання має особливу вагу через значення йоду для розвитку дитини.

Чи достатньо йоду в раціоні?

До харчових джерел йоду належать морська риба та інші морепродукти, молочні продукти, яйця тощо. Однак більшість продуктів харчування мають відносно низький вміст йоду [6].

Щоб забезпечити достатнє споживання йоду, рекомендують універсальне йодування солі як глобальну стратегію [9]. Однак у деяких країнах йодування солі може бути неможливим у всіх регіонах.

Дані свідчать про те, що в умовах, коли універсальне йодування солі не впроваджено пов­ністю, вагітні та жінки, що годують грудьми, а також діти віком до 2 років можуть не отримувати достатньої кількості йодованої солі [9].

Зокрема, як показують дослідження [10], використання йодованої солі не гарантує, що кожна вагітна отримає необхідну кількість мікроелемента [10]. Фактичне надходження йоду залежить від кількості солі в раціоні, вмісту йоду в продукті, умов зберігання та приготування їжі. Не слід забувати, що визначено рекомендовані межі споживання харчової солі, які також поширюються на йодовану сіль [11], тож просто збільшувати кількість цього продукту в раціоні майже неможливо.

Окремої уваги потребують полівітамінні комплекси для вагітних. Не всі вони містять йод, а ті, що містять, можуть відрізнятися за його кількістю і хімічною формою [12]. Одне з досліджень підтвердило недостатнє йодне забезпечення попри використання йодованої солі та прийом додаткових йодовмісних комплексів у період вагітності [13].

Індивідуальна профілактика: роль калію йодиду

Якщо звичайний раціон не забезпечує достатнього надходження йоду, лікар може рекомендувати додаткове джерело цього мікроелемента. У міжнародних рекомендаціях для профілактики йододефіциту в період планування вагітності, вагітності та грудного вигодовування розглядають препарати або дієтичні добавки з калію йодидом [8, 14].

Зокрема, у нових рекомендаціях АТА 2026 [8] щодо ведення пацієнтів із хворобами щитоподібної залози підкреслено, що адекватне забезпечення йодом має особливе значення в період вагітності і грудного вигодовування, коли зростає потреба в тиреоїдних гормонах, посилюється ниркова екскреція йоду та виникає додаткова потреба в цьому мікроелементі з боку плода, що розвивається. Вагітним і жінкам, які годують грудьми, рекомендується щоденно споживати йод у дозі 250 мкг/добу з харчових джерел та/або йодовмісних засобів [8].

У цьому контексті актуальним фармакологічним втручанням може стати індивідуальна профілактика за допомогою додаткового прийому йоду у вигляді йодиду калію. Примітно, що таке втручання є більш доцільним для індивідуальних потреб і може швидко підвищити йодний статус, особливо в регіонах, де йодування солі неможливе або не може бути реалізовано в короткостроковій перспективі [15].

ЙОДОМАРИН®: коли важливо подбати про йод заздалегідь

ЙОДОМАРИН® 100 та ЙОДОМАРИН® 200 — лікарські засоби від німецького виробника «Берлін-Хемі АГ», що містять точну дозу калію йодиду 131 мкг (еквівалентно йодиду 100 мкг) та 262 мкг (дорівнює 200 мкг йодиду) відповідно до затвердженої інструкції, показані, зокрема, для профілактики розвитку дефіциту йоду, у тому числі в період вагітності або годування грудьми [16,, 17]. Важливо, що вибір конкретної дози має відповідати меті застосування, віку, фізіологічному стану та рекомендаціям лікаря.

ЙОДОМАРИН® 100 та ЙОДОМАРИН® 200 у період вагітності або годування грудьми рекомендовано приймати по 200 мкг йоду на добу (2 таблетки лікарського засобу ЙОДОМАРИН® 100, або 1 таблетка ЙОДОМАРИН® 200). Таб­летки приймають після їди та запивають достатньою кількістю рідини, наприклад склянкою води. Примітно, що застосування лікарського засобу з профілактичною метою проводиться, як правило, протягом кількох місяців або років, а частіше — протягом усього життя [16,, 17].

Вагітність — це дивовижний, особливий період у житті жінки, коли всередині зароджується нове життя. У наш складний час, коли країна переживає глибоку демографічну кризу, кожне маленьке серце, що починає битися, має безцінне значення для нашого майбутнього, а берегти це життя — почесна місія та велика відповідальність. Саме тому період вагітності є слушним часом, щоб уважно оцінити харчові джерела йоду та за потреби вчасно обговорити з лікарем індивідуальну профілактику.

Препарати ЙОДОМАРИН® 100 та ЙОДОМАРИН® 200: важлива складова турботи про здоров’я жінки та повноцінний розвиток її дитини — від перших думок про майбутнє маля на етапі планування, протягом усього шляху вагітності та в період годування грудьми.

Поширені запитання

  • Чому йод важливий у період вагітності? — Йод потрібен для синтезу гормонів щитоподібної залози, які беруть участь у формуванні та розвитку центральної нервової системи дитини. Під час вагітності потреба в цьому мікроелементі зростає.
  • Скільки йоду потрібно в період вагітності та грудного вигодовування? — За рекомендаціями ВООЗ і АТА, загальне надходження йоду має становити близько 250 мкг на добу. NIH наводить окремі рекомендовані рівні: 220 мкг для вагітних і 290 мкг для жінок, які годують грудьми.
  • Чи достатньо вживати йодовану сіль? — Не завжди. Фактичне надходження йоду залежить від його вмісту в солі, кількості спожитої солі, умов зберігання та приготування їжі. Збільшувати споживання солі понад рекомендовані межі не слід.
  • Чи містять усі полівітаміни для вагітних йод? — Склад таких комплексів відрізняється: вони можуть не містити йоду або містити його в різній кількості та хімічній формі. Тому склад комплексу варто перевіряти.
  • Чи потрібно приймати препарати йоду в період вагітності? — Потребу в додатковому надходженні йоду та вибір препарату слід обговорити з лікарем з урахуванням раціону, фізіологічного стану й індивідуальних чинників ризику.

Коротко: головне

  • Йод необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози та розвитку нервової системи дитини.
  • Потреба в йоді зростає під час вагітності та залишається підвищеною в період грудного вигодовування.
  • Дослідження 2021 р. виявило недостатнє йодне забезпечення жінок репродуктивного віку в Україні.
  • Йодована сіль і харчові джерела йоду не завжди забезпечують достатнє надходження мікроелемента.
  • Додаткове надходження йоду, зокрема у формі калію йодиду, варто узгоджувати з лікарем.

Список використаних джерел

  1. Sorrenti S, Baldini E, Pironi D, Lauro A, D’Orazi V, Tartaglia F, Tripodi D, Lori E, Gagliardi F, Praticò M, Illuminati G, D’Andrea V, Palumbo P, Ulisse S. Iodine: Its Role in Thyroid Hormone Biosynthesis and Beyond. Nutrients. 2021 Dec 14; 13(12): 4469. doi: 10.3390/nu13124469. PMID: 34960019; PMCID: PMC8709459.
  2. Delshad H, Azizi F. Iodine nutrition in pregnant and breastfeeding women: sufficiency, deficiency, and supplementation. Hormones (Athens). 2020 Jun; 19(2): 179–186. doi: 10.1007/s42000-019-00160-2. Epub 2019 Nov 27. PMID: 31776808.
  3. UNICEF Ukraine. Ukraine iodine survey report [Internet]. Kyiv: UNICEF Ukraine; [cited 2026 Oct 20]. Available from: http://www.unicef.org/ukraine/reports/ukraine-iodine-survey-report.
  4. Eng L, Lam L. Thyroid function during the fetal and neonatal periods. NeoReviews. 2020 Jan; 21(1): e30–e36. Available from: publications.aap.org/neoreviews/article-abstract/21/1/e30/92158/Thyroid-Function-During-the-Fetal-and-Neonatal [cited 2026 Oct 20]. doi: 10.1542/neo.21-1-e30.
  5. Candido AC, Azevedo FM, Machamba AAL, Pinto CA, Lopes SO, de Souza Macedo M, Ribeiro SAV, Priore SE, do Carmo Castro Franceschini S. Implications of iodine deficiency by gestational trimester: a systematic review. Arch Endocrinol Metab. 2021 May 18; 64(5): 507–513. doi: 10.20945/2359-3997000000289. PMID: 34033289; PMCID: PMC10118970.
  6. National Institutes of Health, Office of Dietary Supplements. Iodine: fact sheet for consumers [Internet]. Bethesda (MD): National Institutes of Health; [updated 2024 May 1; cited 2026 Oct 20]. Available from: ods.od.nih.gov/factsheets/Iodine-Consumer/.
  7. World Health Organization, United Nations Children’s Fund (UNICEF). Reaching optimal iodine nutrition in pregnant and lactating women and young children [PDF on the Internet]. Geneva: World Health Organization; 2007 [cited 2026 Oct 20]. Available from: cdn.who.int/media/docs/default-source/nutritionlibrary/reaching-optimal-iodine-nutrition-in-pregnant-and-lactating-women-and-young-children.pdf.
  8. Korevaar TIM, Leung AM, Alexander EK, et al. American Thyroid Association 2026 guidelines for thyroid disease in preconception, pregnancy, and postpartum. Thyroid [Internet]. 2026 May [cited 2026 Oct 20]; 36(5): 481–544. Available from: journals.sagepub.com/doi/10.1177/10507256261445624. doi: 10.1177/10507256261445624.
  9. World Health Organization. Iodization of salt for the prevention and control of iodine deficiency disorders [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2023 Aug 9 [cited 2026 Oct 20]. Available from: http://www.who.int/tools/elena/interventions/salt-iodization.
  10. Aslan Çin NN, Bezirganoğlu Altuntaş N, Özfer Özçelik A. Is iodized salt efficient to overcome iodine deficiency in pregnants? Turk J Obstet Gynecol. 2020 Jun; 17(2): 90–97. doi: 10.4274/tjod.galenos.2020.20727. Epub 2020 Jul 29. PMID: 32850182; PMCID: PMC7406895.
  11. World Health Organization. Sodium reduction [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2023 Sep 14 [cited 2026 Oct 20]. Available from: http://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/sodium-reduction.
  12. Gfeller M, Colque G, Kopp PA. Iodine content of frequently used prenatal and adult multivitamins in Switzerland. Front Endocrinol (Lausanne). 2022 Nov 3; 13: 1041232. doi: 10.3389/fendo.2022.1041232. Erratum in: Front Endocrinol (Lausanne). 2023 Mar 08; 14: 1172672. doi: 10.3389/fendo.2023.1172672. PMID: 36407304; PMCID: PMC9669377.
  13. Filipowicz D, Szczepanek-Parulska E, Mikulska-Sauermann AA, Karaźniewicz-Łada M, Główka FK, Szymanowski K, Ołtarzewski M, Schomburg L, Ruchała M. Iodine deficiency and real-life supplementation ineffectiveness in Polish pregnant women and its impact on thyroid metabolism. Front Endocrinol (Lausanne). 2023 Jun 16; 14: 1068418. doi: 10.3389/fendo.2023.1068418. PMID: 37396162; PMCID: PMC10313195.
  14. Harding KB, Peña-Rosas JP, Webster AC, Cresswell JA, McCoy S, De-Regil LM. Iodine supplementation for women during the preconception, pregnancy and postpartum periods. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2017 Mar 6 [cited 2026 Oct 20]; 3(3): CD011761. Available from: http://www.cochrane.org/evidence/CD011761_iodine-supplementation-women-during-or-after-pregnancy doi: 10.1002/14651858.CD011761.pub2.
  15. Hatch-McChesney A, Lieberman HR. Iodine and Iodine Deficiency: A Comprehensive Review of a Re-Emerging Issue. Nutrients. 2022 Aug 24; 14(17): 3474. doi: 10.3390/nu14173474. PMID: 36079737; PMCID: PMC9459956.
  16. Міністерство охорони здоров’я України. Йодомарин® 100 (калію йодид). Інструкція для медичного застосування лікарського засобу [Інтернет]. Державний реєстр лікарських засобів України. Наказ МОЗ України від 03.12.2025 р. № 1838 (РП № UA/0156/01/01 від 30.11.2018 р. — безстроково). [цитовано 2026 Жовт 20]. Доступно: drlz.moz.gov.ua/register/product/36737.
  17. Міністерство охорони здоров’я України. Йодомарин® 200 (калію йодид). Інструкція для медичного застосування лікарського засобу [Інтернет]. Державний реєстр лікарських засобів України. Наказ МОЗ України від 08.12.2025 р. № 1854 (РП № UA/0156/01/02 від 06.03.2018 р. — безстроково). [цитовано 2026 Жовт 20]. Доступно: drlz.moz.gov.ua/register/product/36737.

Інформація для професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників

ЙОДОМАРИН® 100. Склад. Калію йодид. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Лікарські засоби для лікування захворювань щитоподібної залози. Тиреоїдні лікарські засоби. Лікарські засоби йоду. Код АТХ Н03С А. Показання. Профілактика розвитку дефіциту йоду, у тому числі у період вагітності або годування грудьми. Профілактика рецидиву йододефіцитного зоба після хірургічного лікування, а також після завершення комплексного лікування лікарськими засобами гормонів щитоподібної залози. Лікування дифузного еутиреоїдного йододефіцитного зоба у дітей, у тому числі у новонароджених і немовлят, та дорослих осіб молодого віку. Препарат має протипоказання та побічні реакції. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. БЕРЛІН-ХЕМІ АГ. Повна інформація про лікарський засіб міститься в інструкції для медичного застосування лікарського засобу ЙОДОМАРИН® 100. Наказ МОЗ України від 03.12.2025 р. № 1838, РП № UA/0156/01/01 від 30.11.2018 р. — безстроково.

ЙОДОМАРИН® 200. Склад. Калію йодид. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Лікарські засоби для лікування захворювань щитоподібної залози. Тиреоїдні лікарські засоби. Лікарські засоби йоду. Код АТХ Н03С А. Показання. Профілактика розвитку дефіциту йоду, у тому числі у період вагітності або годування грудьми. Профілактика рецидиву йододефіцитного зоба після хірургічного лікування, а також після завершення комплексного лікування лікарськими засобами гормонів щитоподібної залози. Лікування дифузного еутиреоїдного йододефіцитного зоба у дітей, у тому числі у новонароджених і немовлят, та дорослих осіб молодого віку. Препарат має протипоказання та побічні реакції. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. БЕРЛІН-ХЕМІ АГ. Повна інформація про лікарський засіб міститься в інструкції для медичного застосування лікарського засобу ЙОДОМАРИН® 200. Наказ МОЗ України від 08.12.2025 р. № 1854, РП № UA/0156/01/02 від 06.03.2018 р. — безстроково.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!
Увага! Сайт є спеціалізованим інтернет-виданням, для медичних установ та лікарів, а також для медичних та фармацевтичних працівників. Інформація про лікарські засоби та матеріали щодо їх застосування, розміщені на Сайті, призначені виключно для ознайомлення. Вони не є керівництвом для самостійної діагностики чи лікування та можуть застосовуватися лише за призначенням лікаря і під його наглядом.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті