Допомога Європейського Союзу в реформуванні вітчизняної системи охорони здоров’я

Ееро Ліннакко, заступник керівника проекту Європейського Союзу «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні»

— Пане Ліннакко, що спонукало Європейський Союз розпочати реалізацію Проекту в Україні?

— В Європі стосовно організації та функціонування системи охорони здоров’я існує така точка зору: медична допомога та профілактика є тим соціальним благом, на яке має право кожний член суспільства незалежно від його платоспроможності. Водночас ефективність функціонування системи охорони здоров’я залежить безпосередньо від взаємозалежності існуючих традицій, соціальних цінностей, медичних технологій та рівня економічного розвитку суспільства. В цьому відношенні, на наш погляд, Україна є досить перспективною державою, яка може з успіхом використовувати досвід європейських країн у цій царині. Так, на сьогодні у багатьох державах після запровадження подібної Програми вже відбулись суттєві позитивні зрушення у системі охорони здоров’я.

— Розкажіть, будь ласка, про завдання та основні напрямки реалізації Проекту.

— Проект є частиною технічної допомоги Європейського Союзу. До його виконання будуть залучені міжнародні та українські експерти у сфері законодавства, економіки охорони здоров’я, інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю. В ході реалізації Проекту буде використовуватись позитивний досвід реформування систем медичного обслуговування та запровадження медичного страхування країн Європи, зокрема Німеччини, Нідерландів, Чехії, Польщі та Естонії, де подібні до нашого проекти міжнародної технічної допомоги сприяли досягненню позитивних результатів у реформуванні національних систем охорони здоров’я.

До виконання Проекту залучені фахівці із Фінляндії, Іспанії, Швеції, Польщі Естонії, представники міжнародних організацій, українських міністерств і відомств, лікарняно-профілактичних закладів.

Завдання Проекту полягає в сприянні розвиткові ефективного та дієвого фінансування й управління в секторі охорони здоров’я, в тому числі через створення належних умов для запровадження у перспективі державної системи соціального медичного страхування.

Проект «стартував» 12 грудня 2003 р. Він розрахований на два з половиною роки — завершити його реалізацію планується у квітні 2006 р. Передбачено створення та запровадження одного з найважливіших та найефективніших, як свідчить наш власний досвід, інструменту реформування системи охорони здоров’я — інституту соціального медичного страхування населення. Така система має базуватись на персоніфікованих внесках громадян, які будуть акумулюватись у спеціальному фонді. Його призначення — фінансування виключно медичного обслуговування населення.

Найважливішою перевагою системи соціального медичного страхування має бути її прозорість. Водночас вона має забезпечувати більш адекватне визначення потреб у ресурсах, необхідних для функціонування системи медичного забезпечення, та більш ефективне їх надходження і використання. Завдяки впровадженню системи соціального медичного страхування має підвищитись якість медичної допомоги і відповідно — рівень контролю з боку державних, громадських та фахових організацій за діяльністю сектору охорони здоров’я в цілому та використанням фінансових ресурсів зокрема. Разом з тим у процесі запровадження цієї системи мають бути створені належні правові, економічні та соціальні умови, забезпечено проведення освітньо-інформаційної роботи серед представників відповідних органів влади, медичних працівників та населення в цілому для роз’яснення переваг нової системи. Діяльність Проекту передбачає аналіз функціонування чинної системи медичної допомоги з метою виявлення та усунення негативних явищ з одночасним розвитком та вдосконаленням позитивних її надбань. В рамках виконання Проекту має бути реалізовано два пілотних проекти із запровадження локальної системи соціального медичного страхування в Попільнянському районі Житомирської області та Золочівському — Харківської. Виконавці Проекту братимуть участь у розробці та обгрунтуванні «вмісту» гарантованого пакету медичних послуг, які повинні надаватись за рахунок державних або громадських фінансових ресурсів.

Таким чином, можна виділити такі основні складові Проекту: допомога у модифікації штатно-організаційної структури Міністерства охорони здоров’я України з метою забезпечення умов для запровадження соціального медичного страхування; розробка та реалізація двох пілотних проектів та демонстрація на їх прикладі дієвості й ефективності передової світової практики соціального медичного страхування (це, перш за все, має сприяти реформуванню діяльності районних лікарень та поліклінік); організація комплексних тренінгів для фахівців галузі, керівників закладів охорони здоров’я; формування позитивного сприйняття даної реформи населенням через проведення широкої інформаційної кампанії в засобах масової інформації.

— Розкажіть, будь ласка, докладніше про пілотні проекти.

— Як я вже сказав, одним із найважливіших напрямків Проекту є відпрацювання на базі двох названих регіонів пілотних проектів із запровадження системи соціального медичного страхування. Ці регіони були обрані комісією, до складу якої входили фахівці із Міністерства охорони здоров’я України та країн Європейського Союзу, котрі опікуються реалізацією Проекту. У цих адміністративних одиницях буде перевірятись на практиці ефективність нових моделей медичних послуг та принципів управління системою охорони здоров’я. Для цього використовуватимуться сучасні методики, які вже довели свою ефективність в інших країнах, в тому числі й тих, які донедавна мали аналогічні проблеми у сфері охорони здоров’я. Таким чином планується довести доцільність врахування позитивних надбань від реалізації цього напрямку Проекту при розробці відповідної вітчизняної нормативно-правової бази. Так, для «пілотних» регіонів має бути розроблений пакет, що міститиме перелік гарантованих загальнодоступних — і в цьому його перевага — медичних послуг. Тобто вказані в ньому медичні послуги будуть доступними для всіх застрахованих осіб, незалежно від платоспроможності кожного. Це стане можливим завдяки внескам, які будуть сплачувати працюючі особи. Також будуть компенсуватись витрати на надання медичних послуг студентам і дітям. Що стосується безробітних, то частину суми на їх лікування планується залучити із районних фондів по страхуванню на випадок безробіття. Пенсіонери зможуть користуватися лікувально-діагностичними послугами також за рахунок коштів пенсійних фондів пілотних районів. Але, як планується, основним джерелом компенсації витрат на надання лікувально-діагностичних послуг має стати створений локальний Фонд медичного страхування, джерела надходження матеріальних засобів до якого — цільові відрахування із заробітної плати працюючих осіб та внески державних, громадських і приватних організацій. За рахунок коштів Фонду медичного страхування планується здійснювати компенсації значної частини вартості лікувально-діагностичних послуг, додаткові виплати медичним працівникам тощо.

— Які ще кроки в межах «пілотних» регіонів на шляху визначення оптимальних напрямків та методик реформування української системи охорони здоров’я планується зробити?

— Буде проведено експеримент із впровадження практики з підписання між постачальником медичних послуг (медичним закладом) та Фондом медичного страхування відповідних контрактів. У перспективі не виключена можливість проведення даної процедури на конкурсній основі, що має створити атмосферу конструктивної конкуренції серед лікувально-діагностичних закладів. Окремо хочу зазначити про доцільність зміни офіційного статусу деяких міських лікарень та поліклінік. Так, наприклад, надання їм статусу комунальних підприємств має забезпечити додаткові стимули для більш ефективного господарювання, планування та використання фінансових, кадрових та матеріально-технічних ресурсів. Ще одним важливим напрямком нашої роботи є сприяння запровадженню практики підписання трудових договорів між медичним працівником та роботодавцем.

— Пане Ліннакко, чи можливе залучення до Проекту сусідніх із «пілотними» адміністративних одиниць?

— Враховуючи незначний період часу, який відведено на реалізацію Проекту, говорити про швидке його територіальне поширення поки що зарано. Але, разом з тим, нами проводиться відповідна навчально-консультативна робота з фахівцями сусідніх районів та областей.

— Яким чином Проект буде впливати на  прийняття прогресивних нормативно-правових актів у нашій державі?

— Ми не намагаємось нав’язувати свою точку зору державним установам, а тим більше — «тиснути» на них та в ультимативній формі вимагати приймати ті чи інші закони, постанови чи накази. Суть нашої місії полягає у допомозі запровадження вже напрацьованого в інших державах позитивного досвіду з реформування системи охорони здоров’я та шляхом реалізації пілотних проектів на окремих адміністративних територіях створення і відпрацювання тієї моделі, яку буде доцільно запровадити на всій території України.

— Пане Ліннакко, як Ви вважаєте, чи готове українське суспільство до запровадження принципово нової системи надання медичних послуг, в якій однією із основних складових має стати страхова медицина?

— На мій погляд, про глобальні зміни у свідомості всього населення України стосовно цього питання говорити поки що зарано. Але не може не обнадіювати той факт, що Проект отримав всебічну підтримку з боку всіх гілок влади вашої держави. І наш досвід свідчить про те, що з кожним днем в Україні кількість прихильників реформування системи охорони здоров’я в цьому напрямку неухильно зростає.n

Олександр Сіроштан, фото Євгена Чорного