Фармацевтична діяльність — лише для провізорів і фармацевтів вважають комунальники

Перш за все дамо відповідь на головне запитання: забезпечення ліками — це бізнес чи соціально значуща функція аптеки щодо надання медикаментозної допомоги? Кожен провізор-професіонал своє головне завдання вбачає у наданні високоякісної медикаментозної допомоги. І для цього мають бути забезпечені всі умови, які гарантують якість лікарських засобів, і цивілізовані умови роботи провізора відповідно до ліцензійних умов, трудового законодавства, вимог техніки безпеки і охорони праці. І як на 8 кв. м може функціонувати заклад охорони здоров’я у відповідності з усіма цими вимогами? Фармацевтичного фахівця перетворили на продавця, який працює без довідкової літератури, без денного світла, вентиляції, води, туалету і часто навіть у приміщенні без опалення і механічно відпускає ліки з єдиною метою — отримання прибутку. Таким підприємцям хотілось би нагадати, що фармація — це галузь охорони здоров’я, а аптеки та їх структурні підрозділи — заклади охорони здоров’я. В останнє десятиріччя робилось так багато, щоб спотворити цю галузь і перш за все дозволити всім кому заманеться на горі хворого робити бізнес, а фармацевтичних фахівців перетворити на продавців, які повинні слухняно виконувати вказівки роботодавців, а не правила відпуску. Серед 33 приватних фармацевтичних підприємств нашої області засновниками лише 3 є провізори, що становить 9%, а інших — вчителі (27%), лікарі (24%), технічні працівники (12%) і т.д. При цьому, як свідчать результати опитування працюючих у них фахівців, їм не виплачується надбавка до заробітної плати за кваліфікаційну категорію, не компенсуються витрати на проходження курсів удосконалення, а також не надається можливість підвищувати кваліфікацію на курсах удосконалення. Атестація таких працівників свідчить, що вони не володіють необхідними знаннями для надання якісної медикаментозної допомоги. І взагалі, зазначеним роботодавцям не потрібні фармацевтичні фахівці та їх знання. Вони пропонують навчати торгувати ліками на 2-місячних курсах (навіть на продавців магазинів вчать довше!) і скрізь де тільки можна лобіюють питання про надання дозволу торгувати ліками особам без фармацевтичної освіти. Тому вагоме слово повинна сказати фармацевтична спільнота. Фармацевтична діяльність — лише для провізорів і фармацевтів! Наша спеціальність зародилась у глибоку давнину, накопичила величезний обсяг знань, які передаються через віки з покоління в покоління, і ми не дозволимо нікому ними нехтувати. Досить того, що підприємці перетворили аптеки на аптечні магазини, заполонили міста і села аптечними кіосками і ведуть активну боротьбу із введенням будь-яких правил реалізації лікарських засобів, оскільки ті заважають їх бізнесу.

Фармацевтичній спільноті також прийшов час виступити на захист прав споживачів наших послуг. Чому ми не спитаємо пацієнтів, що вони хочуть мати від аптеки — повноцінний заклад охорони здоров’я, який гарантує надання високоякісної медикаментозної допомоги, фармацевтичної опіки, надання санітарно-освітніх знань, таких супутніх послуг, як вимірювання тиску, виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки, надання невідкладної допомоги при тяжких станах, нещасних випадках тощо, чи закуток 8 кв. м з продавцем без спеціальної фармацевтичної освіти?

Сьогодні підприємці від фармації з усіх сторін підбурюють громадськість щодо відсутності необхідності відпуску ліків за рецептами. Але завжди і в усьому світі були і є препарати рецептурні й безрецептурні. Те, що останні 10 років не виконувався наказ МОЗ України, що регламентує порядок відпуску, то знову ж до цього спонукав непрофесіоналізм приватних підприємців, для яких не існує правил. У результаті маємо розквіт поліпрагмазії, безвідповідальне самолікування, безконтрольне застосування ліків і величезну кількість ускладнень у пацієнтів. Навіть дітям відпускаються лікарські засоби, що не мають показань у дитячій практиці. Не встигне хворий переступити поріг кабінету, як йому настійно пропонують купити БАД, потім рекомендують той лікарський засіб, за призначення якого лікарю заплатила фірма, направлять в ту аптеку, яка за це теж заплатить лікарю. Фармацевтичні фахівці не використовували такі форми роботи у своїй діяльності. І лікування стало бізнесом, коли в цю справу прийшли непрофесіонали, коли інтереси пацієнтів відійшли на задній план і медикаментозне забезпечення втратило свою основну ознаку — соціальну спрямованість, коли аптечних закладів стало стільки, що їх діяльність вже ніхто не в змозі контролювати. То для того, щоб дійсно в роботі фармацевтичної галузі навести порядок і гарантувати хворим високоякісну медикаментозну допомогу, кожен повинен займатися своєю справою. А провізор разом із лікарем — лікувати хворих, як це робиться в усіх цивілізованих країнах.

Генеральний директор
КП «Ліки України» С.В. Пасталиця

Прес-служба «Еженедельника АПТЕКА»