Рекомендації провізора — на благо чи на шкоду? Думка алергологів про поширення принципів фармацевтичної опіки

Розвиток концепції самолікування і постійне розширення асортименту безрецептурних препаратів поклали початок тенденції: усе більше пацієнтів звертаються в аптеку, минаючи лікаря. Провізор найчастіше стає єдиним кваліфікованим консультантом споживача, а фармацевтична опіка — все важливішим аспектом клінічної фармації. У той же час лікарі стурбовані розширенням сфери компетенції фармацевтів, особливо у нашій країні, де досить складна ситуація з охороною здоров’я. У редакцію «Щотижневика АПТЕКА» надійшов відкритий лист алергологів України, який ми пропонуємо до уваги читачів. Про причини, що спонукали авторів листа звернутися до фармацевтичної громадськості, розповідає головний позаштатний алерголог-імунолог Міністерства охорони здоров’я України, професор Борис Пухлик.

Борис Пухлик

Борис Пухлик

— Борисе Михайловичу, що думаєте Ви та Ваші колеги з приводу бурхливого розвитку хіміотерапії?

— З точки зору алергології, надзвичайно швидкий розвиток хіміотерапії захворювань є вельми небезпечним. Майже всі розуміють, що із розширенням номенклатури і абсолютної кількості лікарських засобів (ЛЗ) має зростати і кількість побічних реакцій на них. Тим більше, що зараз людина в різний спосіб контактує з багатьма іншими хімічними речовинами: на виробництві, у побуті, вживає їх з їжею тощо. Цей «хімічний наступ» на людину відбувся буквально за останні 100–150 років, що в еволюції живих істот, включаючи людину, є лише миттю і не дає змоги організму людини адаптуватися до подібних незвичних екзогенних чинників. Тому практично в кожному випадку прийому ЛЗ реакції організму є численними і різноманітними, причому далеко не завжди переважає позитивний ефект. Є підстави вважати, що в міру розвитку наших знань ми будемо знаходити нові прояви впливу ЛЗ на організм людини і, можливо, будемо відмовлятися від багатьох напрямків хіміотерапії та деяких класів і видів ЛЗ.

— Однак вплив ліків, у тому числі їхня побічна дія, постійно вивчається…

— Слід відзначити, що наші знання про небажані ефекти ЛЗ на організм людини значно відстають від інформації про їх позитивний, цілеспрямований вплив. На це є багато причин, але однією з найважливіших є те, що за останні 40–50 років «музику» у фармакотерапії замовляють фармацевтичні компанії. Саме завдяки їх зусиллям і за їх кошти розвивається цей найважливіший на сьогодні напрямок у медицині. Зрозуміло, що вивчення побічних реакцій на ЛЗ (хоча, безумовно, фармацевтичні компанії цим серйозно займаються) не є головним завданням розробників ЛЗ.

Підтвердженням цієї думки є те, що періодично вилучаються з обігу різні препарати, в яких виявляються непередбачені побічні ефекти. Але найбільш вагомим підтвердженням цього є значна кількість різноманітних побічних реакцій на ЛЗ, що реєструються в розвинених країнах. Є дані, що до 5% хворих перебувають у стаціонарних медичних закладах усього світу внаслідок побічної дії ЛЗ. У США, наприклад, щорічно реєструють понад 100 тис. випадків побічних реакцій, небезпечних для життя. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (2004), летальність внаслідок фармакотерапії займає 5-те місце в світі після серцево-судинних, онкологічних, легеневих захворювань, травм і складає 0,1%, тоді як при хірургічних втручаннях вона у 10 разів нижча (0,01%)! Серед факторів, що сприяють збільшенню кількості побічних реакцій на ЛЗ, ВООЗ називає спрощення і прискорення реєстрації нових ЛЗ, самолікування, рекламу і фальсифікацію ЛЗ та ін. (Who Pozition Paper. Alergen imunotherapi: therapeutic vaccines for alergic diseases // Allergy — Eropean Yournal of allergy and clinical immunology — Munksgaard, Copenhagen. — № 44 — Vol 53. — 1998).

— А яка ситуація в Україні, наскільки ефективно відслідковуються побічні реакції?

— В Україні існує відділ фармаконагляду при Державному фармакологічному центрі Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, але, на жаль, дані, які він отримує з медичних установ, є неповними. За цими даними, у 2005 р. в Україні зареєстровано 13 298 випадків побічних реакцій на ЛЗ, серед яких 22 закінчилися смертю, і ще 18 випадків — це смерть, можливо пов’язана із вживанням ЛЗ. Для нас, алергологів, важливим є те, що у 8,91% ці реакції були явно алергічними, а у 8,85% — хворі мали обтяжений алергологічний анамнез.

Нагадаємо, що існують численні класифікації побічної дії ЛЗ, але практично всі фахівці поділяють думку про те, що найпоширеніші побічні реакції на ЛЗ мають токсичне, алергічне походження, можуть бути наслідками дисбактеріозу тощо. Згідно з даними світової літератури, у структурі побічних реакцій на ЛЗ переважають токсичні (30–60%) і алергічні реакції (20–45%). За даними наших багаторічних досліджень, медикаментозну алергію в середньому виявляють у 1,5% населення України, в групах осіб, що тривало лікуються, цей показник сягає 18%, а в певних професійних групах (медичні, фармацевтичні працівники) він ще вищий — до 30%.

Зрозуміло, що в цієї категорії осіб призначення хіміопрепаратів із метою обстеження або лікування потрібно проводити дуже обережно, виключно лікарями, які мають досвід збирання фармакологічного, алергологічного анамнезу, при потребі — із застосуванням проб in vivo або in vitro. Тим більше, що цього вимагає спільний наказ МОЗ та АМН України від 02.04.2002 р. № 127/18.

За нашими розрахунками, виходячи зі світових літературних даних, у 1% хворих із медикаментозною алергією може розвиватися анафілактичний шок, а в 10% він може закінчуватися летально. Отже, нескладні розрахунки свідчать, що в Україні суто теоретично тільки від медикаментозної алергії може помирати до тисячі осіб щорічно. Це вже не кажучи про наслідки інших побічних дій ЛЗ.

— Яким Ви бачите вирішення проблеми?

— Ми вважаємо, що вже давно настав час здійснити ряд організаційних, методичних і навчальних заходів щодо побічної дії ЛЗ. Так, певні заходи проводяться МОЗ України, видано ряд наказів тощо, однак більшість цих заходів сприймається медичними установами і лікарями як факультативні. Так, зустрічаючись із лікарями у різних областях України, я впевнився, що переважній більшості невідомий вищенаведений наказ МОЗ та АМН України, де детально викладено методику первинної діагностики медикаментозної алергії. У той же час, при виникненні фатальних ускладнень внаслідок хіміотерапії і оскарження пацієнтами або їх рідними дій медичних працівників, слідчий обов’язково знайде цей наказ і перевірить його виконання у конкретному випадку.

Поза всякими сумнівами, слід припинити практику, коли аптечні працівники за бажанням покупців призначають нібито потрібні ліки. Хто в аптеках збирає алергологічний анамнез, має документацію щодо попередніх реакцій на ЛЗ у цих покупців?

Нещодавно активно обговорювалося видання наказу щодо рецептурного продажу частини ЛЗ. Ті, хто дотримувався жорсткої позиції, мабуть, мали рацію, але те, як це робилося, яка паніка виникла в ЗМІ і серед населення, лише зашкодило. Потрібно було спокійно проводити попередню роз’яснювальну роботу щодо цього, підключити до неї ті ж аптечні установи, громадськість. Ми все одно до цього повернемося, адже цього потребують перш за все інтереси пацієнта.

Але вже зараз слід розуміти, що кожного дня і кожної години може обірватися (і обривається) чиєсь життя внаслідок необачно вжитих ліків за порадою фармацевта або, ще частіше, і без неї. Тому на нараді провідних алергологів України, яка відбулася 8 лютого в Києві, ми прийняли звернення, що, по суті, є криком душі лікарів, які частіше за інших мають справу із хворими, що постраждали від нераціонального вживання ЛЗ.

Ми поважаємо фармацевтичних і медичних працівників, шануємо їх тяжку працю, ми розуміємо, що фармацевтичний бізнес — це насамперед уміння більше продати, але ціною успіху не може бути людське здоров’я або життя. Ми ще більше будемо поважати тих керівників аптек і аптечних закладів, які розмістять наше звернення на видному місці в торговій залі, щоб покупець або фармацевт побачив наше застереження перед тим, як зробити необачний крок. Можливо, це збереже життя комусь із наших співвітчизників і зніме тягар із сумління фармацевтів. n

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ПРАЦІВНИКІВ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Шановні співвітчизники!

До вас звертаються провідні алергологи областей і міст усієї України. Ми занепокоєні підвищенням частоти побічних реакцій на ЛЗ. На жаль, в Україні методи статистики щодо цього явища є недосконалими, тому невідома справжня частота токсичних, алергічних медикаментозних реакцій, дисбактеріозу, мутації генних структур тощо. За нашими даними, частота медикаментозної алергії серед населення сягає 2%, зростаючи до 18% серед осіб, які часто або тривало лікуються. За нашими розрахунками, щорічно в Україні від побічної дії ЛЗ може гинути від 100 до 1000 людей, у багатьох пацієнтів діагностують нові захворювання і вони не можуть безпечно вживати потрібні їм ліки.

У нашій країні (сподіваємося тимчасово) не знайшла підтримки у населення світова практика отримання життєво важливих ЛЗ за рецептами лікарів, тому значна частина людей лікується самостійно або за порадами фармацевтів і провізорів безпосередньо в аптечних установах. При цьому, звичайно, діагноз встановлюється виключно за симптоматикою («від головного болю», «від температури», «від кашлю»), тоді як за цими симптомами можуть ховатися, відповідно, й артеріальна гіпертензія, і пневмонія, і астма. До того ж часто в аптеку звертаються не самі пацієнти, а їх родичі, тому провізор може й не бачити того, кому рекомендує ліки. Не враховується також наявність алергії на інші ЛЗ, стан внутрішніх органів, соматичні або інфекційні захворювання, які можуть бути у пацієнтів.

У результаті виникає ситуація, коли аптечні працівники певною мірою впливають не тільки на перебіг захворювань, але й на долю багатьох людей, адже частина з них потребує принципово інших ЛЗ. Деякі ЛЗ, що рекомендуються, можуть призвести до переходу захворювань у хронічну форму або до зміни їх клінічного перебігу.

Ми далекі від того, щоб звинувачувати аптечних працівників чи хворих у такому рівні лікування. Це — непроста проблема, яка має вирішуватися поступово, з розвитком нашої держави і вітчизняної медицини. Але життя і стан здоров’я багатьох хворих піддається небезпеці вже зараз, щоденно і щогодинно. Тому ми просимо вас: розмістіть це звернення на видному місці в аптеці, можливо, це врятує когось від небезпечного кроку; при зверненні хворого за ліками порадьте йому звернутися спочатку до лікаря; при відмовленні хворого від консультації лікаря порекомендуйте йому ознайомитися з нашим зверненням і підтвердіть, що ЛЗ (навіть рослинного походження) можуть бути за певних обставин небезпечними; не призначайте самостійно антибактеріальних ЛЗ, тому що щорічно збільшується кількість антибіотикорезистентних штаммів мікроорганізмів; також не призначайте без поради лікаря гормональних, гіпотензивних засобів, тому що вам невідомо, як вони будуть застосовуватися.

Ми сподіваємося, що це звернення підтримають і працівники аптек, і населення, оскільки нашим спільним прагненням є піклування про здоров’я людей.

Прийнято на нараді алергологів України в Києві 8 лютого 2006 р.


Від редакції:

Нагадаємо, що в основі концепції самолікування — рекомендація провізора винятково щодо безрецептурних препаратів, засобів симптоматичного лікування, що не наносять шкоди при відповідальному самолікуванні. При цьому для здійснення фармацевтичної опіки необхідний фахівець у галузіі фармації, який має достатній рівень знань із медицини. У цілому проблема дуже складна і вимагає всебічного розгляду. Ми запрошуємо читачів висловити свою точку зору на місце провізора в системі надання медикаментозної допомоги населенню та на взаємовідносини лікаря з фармацевтом.

Вікторія Матвеєва,
фото Олександра Сіроштана

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті