Бути господарем аптеки за будь-яких умов

?

зміни на ринку не заважають успішній діяльності

ТОВ «Аптека № 318» в минулому була центральною районною аптекою (ЦРА), якій була підпорядкована 21 аптека району. Після реорганізації аптека заново проходила всі етапи становлення і розвитку. На сьогодні колектив викупив все майно підприємства, крім приміщення аптеки. Планується отримати патент на право оренди приміщення на наступні 15 років.

Завідувачка аптеки — Ніна Шароватова, яка раніше керувала й ЦРА, вважає основою роботи правове оформлення всіх аспектів діяльності аптечного закладу, що надає йому певні гарантії з боку держави. На її погляд, керувати однією власною аптекою в ринкових умовах не набагато складніше, ніж в умовах планової економіки двадцятьма аптеками району, — і тоді, і сьогодні є певні труднощі у повсякденній роботі. Але якщо на той час економічні питання були другорядними, то сьогодні нестабільний стан економіки суттєво впливає на діяльність аптеки. Про те, яким чином в цих умовах функціонує аптека, Ніна Прокопівна розповіла кореспонденту «Щотижневика АПТЕКА»

Ніна Шароватова

Завідувачка ТОВ «Аптека № 318»

— Сьогодні відбувається багато змін, якими ми не можемо нехтувати в організації нашої діяльності. Різні ситуації виникають у процесі укладання і переукладання угод, під час оформлення патентів і ліцензій. Постійний процес оформлення і переоформлення дозвільних документів забирає у мене чимало робочого часу. Можливо, на сьогодні їх вже забагато.

Я вважаю, що ліцензування діяльності аптечних закладів обов’язкове. Процес забезпечення ліками населення має регулювати держава, але настільки, наскільки цього вимагають економічні закони ринку. Сьогодні на місцях дуже відчувається реформування всієї системи медичного забезпечення населення України і як наслідок іноді навіть нелогічність змісту нормативно-правової документації стосовно реальних умов функціонування всіх учасників фармацевтичного ринку. Що я маю на увазі? Наприклад, наша аптека у своєму складі має виробничий відділ, який, як йому і належить, виготовляє лікарські форми за індивідуальними рецептами. Я не можу зрозуміти, чому нам потрібно мати, крім ліцензії на роздрібну торгівлю медикаментами, ще й ліцензію на виробництво лікарських засобів. Адже ми не виробляємо з сировини нові лікарські засоби посерійно, як це роблять фармацевтичні заводи. Ми лише виготовляємо ліки за індивідуальними рецептами з готових інгредієнтів шляхом відважування, змішування, розчинення тощо.

До речі, цей вид діяльності не є для нас рентабельним. Але ми не хочемо відмовлятися від нього. Необхідність саме у цих лікарських засобах мають малозабезпечені верстви населення. Наша аптека виготовляє і реалізує їх лише в роздріб, не перепродаючи самостійно і не пропонуючи їх для оптової реалізації. Інша справа, якби ми поставили собі за мету, наприклад, посерійне виготовлення стерильних розчинів або очних крапель для подальшої реалізації через інші аптеки, кіоски, пункти. У такому випадку отримання ліцензії було б виправданим. Якщо припустити, що цю ліцензію видають з перспективою здійснення такої діяльності у майбутньому, то і тут треба бути реалістами. Зазначу, що вимоги, які існують стосовно технологічних процесів і якості ліків, виготовлених заводським методом, згідно з якими найближчим часом мають працювати українські виробники, складають серйозну проблему навіть для них.

А щодо нас, то доцільними були попередні правила ліцензування. Раніше нам видавалася Міністерством охорони здоров’я одна ліцензія на роздрібну реалізацію ліків, в тому числі і власного виготовлення. І, як на мене, це було правильно і відповідало нашим можливостям.

Наскільки гостро стоїть проблема відпуску ліків за рецептами

— Більшість покупців, які приходять до нас, з тих чи інших причин намагаються купувати ліки, не маючи рецептів лікарів. Тобто, на співробітників аптеки частково перейшла функція лікарів — призначення лікарських засобів. Це не наша функція. У нас інша освіта, ніж у лікарів. Нам доводиться це пояснювати хворим. Але економічно ми зацікавлені в реалізації нашої продукції. Тому обслуговування кожного хворого сьогодні забирає багато часу.

Я вважаю, що відпуск рецептурних засобів — це загальна проблема медичного забезпечення в країні, вирішення якої вже є актуальним.

Зміни в асортименті аптеки за останні роки

— Асортимент — дуже важлива складова нашої підприємницької діяльності, від якої безпосередньо залежить отримання прибутку. Очевидно, що підприємницька діяльність без прибутку — це нонсенс. Тому формуванню асортименту ми постійно приділяємо надзвичайно велику увагу. Ми вивчаємо попит покупців на ті чи інші лікарські засоби. Щоб задовольнити цей попит, два провізори постійно працюють з прайс-листами фармацевтичних фірм, поповнюючи товарні запаси. Власне, така робота і забезпечує нам прибуток, що дає можливість працювати далі.

На сьогоднішній день у нашому асортименті налічується 1300 найменувань. Але бажання максимально задовольнити потреби населення спонукає нас постійно змінювати і оновлювати його. Якщо взяти загальну кількість препаратів, які останнім часом реалізовувалися у нашій аптеці, то вона становить близько 4 тисяч найменувань. У нас є «постійні» препарати. Насамперед, це відомі вітчизняні ліки, а також препарати іноземного виробництва, які вже багато років присутні на нашому ринку. Щодо нових ліків ми враховуємо бажання хворих і думку лікарів і спочатку закуповуємо невелику кількість цих препаратів.

У приміщенні «Аптеки № 318»

Основні моменти цінової політики

— У наш час товарообіг не є основним показником діяльності аптеки, оскільки він залежить від вартості ліків, а її сьогодні формує курс долара. І якщо, наприклад, порівняти наш об’єм реалізації у 1997 р. і зараз, то на той час він був більшим за кількістю упаковок, хоча в гривневому виразі він більший сьогодні.

У процесі формування цін на ліки важливе значення має націнка. Ми з самого початку встановлюємо диференційовану націнку. Тобто на дешеві препарати встановлюємо дещо більшу націнку, на дорогі — меншу. Наприклад, якщо закупівельна ціна препарату — 2 грн., встановлюємо націнку 30%, тоді відпускна ціна має становити 2 грн. 60 коп. А якщо лікарський засіб коштує 20 грн., то відповідно розмір націнки зменшується, оскільки прибуток від його реалізації все одно буде більшим. Але у будь-якому випадку залежно від швидкості реалізації товару націнка становить від 25 до 40%.

На розмір націнки впливає також і форма розрахунку з постачальником. Націнка постачальника значно більша на товар, який відпускається на умовах відстрочки платежу. Тому ми намагаємося працювати з постачальниками за фактом передоплати, щоб ціни для споживачів були більш-менш доступними.

Щоб не втратити постійних клієнтів, ми намагаємося вести відповідну політику щодо формування цін. Іноді, закуповуючи ліки за ціною, вищою, ніж існує на залишки цього ж найменування, ми залишаємо стару відпускну ціну. Тобто, свідомо встановлюємо нижчий розмір націнки. Наша система націнок є гнучкою.

Бажання закріпити за собою імідж недорогої аптеки зобов’язує нас постійно працювати над інформаційними матеріалами постачальників, вишукуючи залишки імпортного товару за найнижчими цінами. Впевнена, що в умовах ринку це важлива складова успіху у фармацевтичному бізнесі. Жорстка конкурентна боротьба з новими аптеками, що кожного дня відкриваються, спонукає нас піклуватися не лише про прибуток, а й про авторитет аптеки.

Нові аптеки, котрі відкриваються поруч з нами, як правило, на початку своєї діяльності свідомо встановлюють занижені ціни, щоб привабити покупців. А пізніше, намагаючись одержати прибуток, значно їх підвищують. А якщо ми реалізуємо ліки за відносно стабільними, невисокими цінами, то, по-перше, їхні клієнти можуть стати нашими, а по-друге, це підвищує довіру хворих до аптеки.

За яким принципом слід обирати постачальників для співпраці?

— За принципом раціональності. Для аптеки не завжди вигідно закуповувати товар безпосередньо у виробника, тому що необхідно оплатити видатки на доставку товару в аптеку, а також тому, що завод не відпускає широкой асортимент лікарських засобів малими партіями.

Кожного місяця я виділяю 35–40 тис. грн. для закупівлі товару, асортимент якого складає 1000 найменувань. Ми надаємо перевагу співпраці з тими гуртовими посередницькими підприємствами, які поставляють товар за найнижчими цінами, саме з ними ми намагаємося налагодити довготривалі партнерські стосунки. Здебільшого нам це вдається. Протягом місяця ми можемо співробітничати навіть з 40 фірмами. Але серед них є наші постійні партнери. Це київські фірми «ВВС–Лтд», «Гедеон Ріхтер — Укрфарм», «Оптіма-Фарм», «Біокон», «Невід», «Фалбі»; львівські — «3І» і «Аптечний склад «Данфарм», а серед виробників — «Київський вітамінний завод».

Як постійні клієнти цих підприємств ми користуємося не лише певними пільгами у формах розрахунків, а й їхніми рекомендаціями щодо співпраці з іншими фірмами за нашими принципами.

Ставлення до акредитації аптечних закладів

— До акредитації я ставлюся нормально. І вважаю, що вона потрібна хоча б для того, щоб зменшити кількість псевдоаптек в кінотеатрах, кав’ярнях, саунах, гастрономах, на базарах і т.ін. Я впевнена, що аптечна діяльність є дуже відповідальною справою. Для функціонування аптеки необхідно мати відповідне приміщення і оснащення, а також кваліфікований штат.

Проте вимоги до аптек, які були збудовані за типовими проектами і впевнено функціонують згідно з нормативними актами вже багато років, мають бути реальними. Я не кажу, що не треба прагнути до високого рівня стандартизації діяльності відповідно до міжнародних вимог Належної аптечної практики (GPP). Але, враховуючи економічний стан України, ці стандарти слід вводити поетапно. Інакше можна зруйнувати існуючу систему забезпечення ліками населення, не побудувавши нової. Я за акредитацію, але за розумну.

Хто має представляти інтереси галузі на Львівщині?

— Питання, хто буде представляти і захищати на регіональному рівні наші інтереси, є дуже актуальним. Я вважаю, що на регіональному рівні така організація має функціонувати навіть за рахунок наших відрахувань. Таке представництво є необхідним у нашій роботі, бо є кому нас перевіряти, але немає кому нас захищати і, насамперед, від паперової тяганини, яка забирає багато дорогоцінного часу.

Наталія Бенюх

ДОВІДКА

«Аптека № 318» м. Львова
Організаційна форма —
Товариство з обмеженою відповідальністю
Загальна площа аптеки —
315 кв. м
Штат —
17 чоловік, з яких двоє — фахівці вищої категорії, двоє — І, решта — ІІ категорії

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи