ВАТ «Фармак»: рішучий прорив на світовий фармацевтичний ринок

CPhI Worldwide — Міжнародна виставка фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних продуктів (CPhI — The International Convention on Pharmaceutical Ingredients and Intermediates — Міжнародна конвенція з лікарських субстанцій і допоміжних продуктів) — наймасштабніша у світі фармацевтична міжнародна виставка, на якій розробники та виробники лікарських засобів представляють активні інгредієнти, а також широкий асортимент допоміжних продуктів (наповнювачі, барвники, смакові добавки, емульгатори і розчинники, основи для мазей і кремів, екстракти рослинного і тваринного походження тощо). Перша виставка відбулася у 1990 р., і щорічно кількість відвідувачів цього заходу зростає. У «Щотижневику АПТЕКА» № 44 (415) від 17.11.2003 р. ми вже знайомили читачів з минулорічною виставкою, яка відбулася 27–29 жовтня 2003 р. у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). В цьому році виставка проходила 7–9 грудня в Брюсселі. У ній взяли участь близько 20 тис. фармацевтичних компаній із 110 країн світу. Серед них — відоме українське підприємство ВАТ «Фармак», яке вже вдруге бере участь у цьому форумі. Після першої участі у виставці у керівництва компанії з’явилося дуже багато планів. Чи вдалося їх реалізувати? Що змінилося у ставленні до українського виробника після того, як він втратив статус дебютанта виставки і став її постійним учасником (контракт на участь у виставці наступного року вже підписаний)? Як зараз «почуває себе» підприємство на внутрішньому і зовнішньому ринках? Які першочергові завдання планується вирішувати? Про це, а також про інші цікаві речі нам розповіли голова правління, генеральний директор ВАТ «Фармак», кандидат економічних наук Філя Жебровська, заступник голови правління, технічний директор Григорій Костюк, член правління, директор з експорту та розвитку зовнішніх ринків, кандидат фармацевтичних наук Олег Сяркевич.


Філя Жебровська, голова правління та генеральний директор ВАТ «Фармак»:

— Коли я думаю про те, що значить для «Фармака» участь у міжнародній виставці такого рангу, як CPhl Worldwide, я пригадую минулий рік. Тоді ми вперше стали експонентами, і багато відвідувачів ставили нам дуже дивні запитання. Вони навіть не знали, де знаходиться Україна і яке віросповідання її населення. Тобто про нашу країну взагалі мало що знали і сприймали нашу присутність на виставці як якусь екзотику. Думаю, не буде перебільшенням сказати, що цей захід зіграв дуже важливу роль у формуванні на міжнародній арені іміджу не тільки нашого підприємства, але і країни в цілому. Приїхавши на виставку цього разу, нам говорили: «Ще рік тому ніхто тут і не знав про існування такого підприємства, а сьогодні його відразу пізнають». Те, що «Фармак» став відомим на дуже престижному форумі, має для нас величезне значення.

Але якою важливою для іміджу підприємства не була б участь у виставці, це не єдина користь від неї. Виставка — це величезна кількість відвідувачів і експонентів, з багатьма з них у перспективі можливе налагодження ділових контактів. Декілька таких зв’язків вже вдалося встановити, хоча співробітництво на міжнародному рівні — це не так просто, як нам здавалося до участі у цьому заході.

«7–9 грудня в Брюсселі відбулася Міжнародна виставка, на якій Україну представляло ВАТ «Фармак». ВАТ «Фармак» створено на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. Ломоносова, що веде свою історію з 1925 р.

ВАТ «Фармак» — підприємство, оснащене сучасним устаткуванням, має штат висококваліфікованих співробітників, випускає конкурентоспроможну продукцію, умови виробництва якої відповідають високим світовим стандартам якості (лінії з виробництва L-ТИРОКСИНУ, очних/вушних/назальних крапель і спреїв сертифіковані на відповідність вимогам GMP, а інші лінії в даний момент знаходяться в процесі підготовки до сертифікації)…

ВАТ «Фармак» є провідним експортером лікарських засобів в Україні. Близько 15% готових лікарських засобів експортуються в країни Балтії, Росію, Болгарію, держави Середньої Азії та ін.»

(New Europe, витяг)


Торік у нас був, мабуть, занадто оптимістичний настрій, причиною якого була недостатня обізнаність з вимогами світового фармацевтичного ринку, стандартами ділового співробітництва. Нам здавалося, що достатньо тільки модернізувати виробництво, випускати якісну продукцію, і, не маючи ані певного досвіду роботи в даній сфері, ані досьє міжнародного формату, можна розраховувати на укладення різних контрактів і реалізацію лікарських засобів, нехай не в Європі, але, принаймні, в країнах за межами СНД. Реальність виявилася більш суворою. Однак завдяки участі у минулорічній виставці ми набули дуже корисного досвіду. По-перше, налагодили контакти з деякими компаніями, які зацікавилися продукцією «Фармака». Ми реально збільшили обсяги експорту і розширили його географію. Але найголовнішим було те, що виставка стала для нас величезним стимулом до розвитку і приведення самих різних елементів діяльності підприємства у відповідність до світових вимог. Наприклад, беручи участь у роботі виставки цього року, ми вже могли на своєму стенді презентувати 5 препаратів, на які оформлені досьє стандарту CTD. Будь-яка компанія могла ознайомитися з цими досьє і побачити, що вони виконані на належному рівні. Наявність таких досьє значно розширює можливості для реєстрації лікарських засобів у різних країнах. Тому й не дивно, що на цій виставці до нашої продукції виявляли інтерес інші учасники, причому інтерес практичний, а не просту цікавість із серії «а де ж ця країна і що за продукцію вона взагалі може випускати ». Мені дуже приємно, що нинішнього року про нашу участь у виставці згадували у відомому виданні New Europe (№ 602 за 5–11 грудня 2004 р.). Нам була присвячена стаття під назвою «Фармак» — учасник виставки у Брюсселі».

Як я вже згадувала, під час підготовки до участі в нинішній виставці ми провели дуже серйозну і кропітку роботу. Повернувшись з торішньої поїздки, ми вже знали, як багато має бути зроблено. На підприємстві був створений спеціальний відділ, до компетенції якого входила підготовка реєстраційних досьє за стандартами CTD для закордонних ринків. Для нас це — зовсім новий напрямок роботи і велика школа професіоналізму. Ця праця стала плідною, і ми сподіваємося, що надалі експорт продукції збільшиться. Також маємо намір укріплювати контакти з іноземними фірмами, бо для цього вже створене добре підгрунтя. Ми також вбачаємо перспективу в тому, щоб разом із закордонними партнерами випускати сучасні генеричні препарати. Досвід такої співпраці мають Польща, Індія та інші країни. Ми, наприклад, можемо надавати відомим європейським компаніям свої виробничі потужності і кваліфікований персонал, а вони зі свого боку — документацію на препарат і ринки збуту. Можливі й інші форми співпраці. Ми від таких контактів виграємо не тільки фінансово, але й одержуємо можливість набути досвіду роботи в європейському «форматі». Це дуже важливо для подальшого розвитку підприємства, оскільки, діючи тільки на внутрішньому ринку, ми, як то кажуть, «варимося у власному соку» і не маємо змоги накопичити практичний досвід ведення бізнесу за світовими стандартами.

Стенд компанії «Фармак». Останні приготування перед початком виставки

Стенд компанії «Фармак». Останні приготування перед початком виставки


Вихід за межі однієї країни й експорт продукції — крок, до якого прагне, напевно, будь-яке підприємство. «Фармак» постійно збільшує обсяги продажу на внутрішньому ринку, однак не можу сказати, що нас цілком влаштовує наша частка на українському фармацевтичному ринку. Ми працюємо над збільшенням цієї частки, однак повністю реалізувати потенціал такого великого заводу з дуже потужними виробничими лініями всередині країни проблематично. Наприклад, лінія з виробництва перорального гормонального препарату L-ТИРОКСИН, введена в дію у 1998 р. і сертифікована на відповідність стандартам GMP, дозволяє випускати близько 200 тис. таблеток на годину. В даний час потужність цієї лінії задіяна лише на 20%. Ми намагаємося збільшити обсяг продажу цього лікарського засобу за рахунок успішної конкуренції з закордонними виробниками, однак, навіть якщо припустити, що наші співгромадяни прийматимуть тільки «фармаківський» L-ТИРОКСИН, ми не забезпечимо використання виробничої лінії на повну потужність. Логічно шукати можливості реалізації цього перспективного препарату за кордоном. Саме так ми робимо, і пошуки зовнішніх ринків збуту L-ТИРОКСИНУ можна назвати досить успішними: цілий ряд компаній виявляє зацікавленість у придбанні даного продукту, вже укладені контракти, а якісне досьє на нього істотно поліпшує подальші перспективи його просування.

Створення виробництва, що відповідає вимогам GMP — дороге «задоволення», і абсолютно логічно очікувати, що вкладені кошти не тільки повернуться, але і принесуть підприємству прибуток. Розвиток експорту в цьому плані надає добрі можливості, та й, чого гріха таїти — у західних країнах інший рівень цін й інші перспективи одержання прибутку.

Збільшення доходу підприємства для нас життєво важливе, оскільки необхідно розвиватися, а це вимагає вкладення значних коштів. На жаль, поки що українські фармацевтичні заводи, які проводять переоснащення відповідно до стандартів GMP, не відчувають ніякої підтримки з боку держави. Нам доводиться витримувати конкуренцію з підприємствами, що не мають сертифікатів відповідності європейським стандартам виробництва, не проводять масштабної модернізації, а, отже, мають нижчу собівартість продукції. Це реалії українського фармацевтичного ринку, від яких нікуди не дітися. Існує ще один важливий аспект. Якщо перехід усієї вітчизняної фармацевтичної промисловості на роботу відповідно до стандартів GMP відбудеться, як планується, у 2009 р., то до цього часу «флагмани GMP-зації» вже будуть змушені дбати про нове переоснащення виробничих потужностей. А це знову потребуватиме значних коштів. Якщо говорити про те, якої реальної допомоги ми могли б очікувати від держави, то я не раз висловлювала пропозицію про необхідність надання певних переваг при проведенні закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти підприємствам, що працюють за стандартами GMP. Це не означає, що ми хочемо домогтися якихось виключних прав, уникнути конкуренції. Ми хочемо і готові конкурувати, але з тими компаніями, що пропонують продукцію, вироблену відповідно до стандартів GMP. Крім того, логічно було б очікувати деяких обмежень у реєстрації закордонних лікарських препаратів, умови виробництва яких не підтверджені сертифікатом GMP, у разі, якщо аналогічні препарати випускаються українськими виробниками, що мають такий сертифікат. Сподіваємося на якомога швидше вирішення цих питань, проте поки що ми почуваємо себе на рідному українському ринку незатишно.

Команда «Фармака» готова зустрічати гостей біля своєї експозиції

Команда «Фармака» готова зустрічати гостей біля своєї експозиції


Наприкінці року прийнято підбивати підсумки, оглядатися на пройдений шлях і будувати плани на майбутнє. У 2004 р. ВАТ «Фармак» узяв чергову висоту: обсяги продажу нашої продукції перевищили 200 млн грн. Безперечно, це досягнення, якому ми дуже раді. Воно дає надію на ще більш успішний розвиток у майбутньому. Щодо інвестиційної діяльності, то ми пишаємося тим, що змогли здати в експлуатацію мікробіологічну лабораторію, оснащену відповідно до європейських вимог. Також досить успішно реалізується проект з виробництва препаратів інсуліну спільно з всесвітньо відомою компанією «Елі Лілі». Співпраця з такою компанією — це честь, і нам приємно, що «Фармак» не підводить своїх партнерів та цілком виправдовує їхню довіру. Звичайно, важливе й одержання чергового сертифіката GMP, однак це для нас вже частина щоденної планомірної роботи. Вона буде продовжуватися, і сподіваюся, що вже скоро ми зможемо говорити про те, що усе виробництво ВАТ «Фармак» сертифіковане на відповідність європейським стандартам. Девіз нашого підприємства: «Ми для вас і вашого здоров’я», і всі наші кроки спрямовані на те, щоб цілком цей девіз виправдовувати. Вважаю, що можна буде впевнено говорити про повне втілення його в життя тоді, коли всі наші препарати будуть випускатися на ділянках, сертифікованих за GMP, і будуть мати доведену біоеквівалентність оригінальним лікарським засобам.

Напередодні новорічних і різдвяних свят хотілося б побажати всім колегам здоров’я, посмішок, оптимізму і цікавих ідей, які б втілювалися у життя.

Григорій Костюк, заступник голови правління, технічний директор ВАТ «Фармак»:

— Виставку CPhl Worldwide ми регулярно відвідуємо вже досить давно — з 1999 р. Однак є досить велика різниця: бути на ній відвідувачем чи експонентом. Як уже згадувалося, уперше як учасники ми поїхали на виставку в 2003 р., коли вона проходила у Франкфурті-на-Майні. Тоді в нас було дуже багато вражень і наш настрій можна назвати якоюсь мірою ейфоричним. Цього року ми ставимося до участі у виставці більш спокійно, тому що це поступово стає для нас не чимось надзвичайним, а частиною планомірної роботи. Ми розуміємо: участь у такій масштабній і авторитетній виставці сама по собі має бути почесною. Разом з тим, прийшло і розуміння того, що для одержання конкретних результатів варто бути реалістами, серйозно та ретельно працювати. На виставці в Брюсселі ми вже не намагалися запросити до стенду якнайбільше відвідувачів, наша робота була спрямована на встановлення контактів з тими, кому дійсно може бути цікавим співробітництво з нашим підприємством.

Посол України в Бельгії Роман Шпек спілкується з генеральним директором ВАТ «Фармак» Філею Жебровською

Посол України в Бельгії Роман Шпек спілкується з генеральним директором ВАТ «Фармак» Філею Жебровською


Спеціалізована виставка дає багатий матеріал, який дозволяє порівняти свої здобутки з досягненнями інших компаній. Це також гарна можливість краще зрозуміти бажання потенційних партнерів і працювати над тим, щоб їхні очікування виправдати. Світова фармацевтична індустрія розвивається дуже швидкими темпами. Щороку на ринку з’являються нові лікарські препарати, нове обладнання, нові технології і нові компанії. Щоб почувати себе повноважним членом світового фармацевтичного співтовариства, потрібно знаходитися на передових рубежах в сфері технологій та виробництва. ВАТ «Фармак» завжди прагнув йти в ногу з часом і орієнтувався у своїй діяльності на найвищі стандарти. На підприємстві створена система менеджменту якості згідно з нормами ISO 9000, яка дозволяє розглядати процес керування якістю як єдиний механізм. При цьому кожен працівник на своїй ділянці відповідає за визначений елемент системи. Три виробничих ділянки вже сертифіковані на відповідність стандартам GMP, у найближчих планах — сертифікація інших ділянок.

Зараз наші основні зусилля повинні бути спрямовані на подальше переоснащення виробництва відповідно до європейських вимог, підготовку реєстраційних досьє європейського формату, а також на пошук стратегічно важливих партнерів. Ми зацікавлені не тільки у тому, щоб реалізувати свої лікарські засоби за кордоном, але й в освоєнні нових перспективних продуктів в альянсі з іншими компаніями. Про те, що це можливо, переконливо свідчить наш досвід співробітництва з компанією «Елі Лілі». У рамках спільного проекту ми налагодили виробництво препаратів інсуліну, і незабаром підприємство буде здійснювати повний цикл виробництва цього виду продукції, у тому числі інсулінів у формі картриджів. Це доводить, що «Фармак» може стати надійним партнером для компаній з бездоганною репутацією і найвищими вимогами.

Наше підприємство не вчора розпочало освоювати високі технології. Вже більше 5 років діє лінія з виробництва L-ТИРОКСИНУ — препарату, що випускається відповідно до стандартів GMP і успішно реалізується як в Україні, так і за її межами. Два роки тому ми ввели в експлуатацію новий масштабний проект з виробництва рідких лікарських форм. Виробничі лінії проектувалися з урахуванням європейських стандартів. Вони були оснащені сучасним устаткуванням відомих європейських фірм. Це устаткування вже валідоване. Зокрема, на лінії з виробництва очних, вушних та назальних крапель встановлене устаткування швейцарської компанії «Ромелаг». Краплі, для яких необхідні стерильні умови виробництва (чисті приміщення з зонами класу А), заповнюються у флакони, що формуються зі спеціальної пластикової маси в тих же приміщеннях. Таким чином, повністю виключається контакт препаратів з нестерильним навколишнім середовищем. Лінія з виробництва розчинів для ін’єкцій оснащена устаткуванням німецької компанії «Бош», а лінія з виробництва спреїв — устаткуванням італійської фірми «Маркізіні». Для упакування ми також використовуємо тільки якісні матеріали, призначені спеціально для фармацевтичної продукції і закуплені за кордоном. Упакування крапель і спреїв забезпечують їхнє належне зберігання, зручність застосування і точність дозування. Черговим досягненням ВАТ «Фармак» стало оснащення й акредитація мікробіологічної лабораторії. Це дуже важливий етап, тому що він дозволяє нам рухатися далі в процесі сертифікації виробництва на відповідність вимогам GMP. Крім того, було побудовано новий сучасний склад збереження сировини і готової продукції, що ми також вважаємо значною подією для підприємства.

Матеріальна база — дуже важлива умова для забезпечення сучасного фармацевтичного виробництва. Іншою вагомою складовою успіху на фармацевтичному ринку є наявність технологій, сучасних розробок лікарських засобів. Усе це потребує значних капіталовкладень, і ми постійно інвестуємо оборотні кошти підприємства в розвиток наукового, виробничого та технологічного потенціалу. Однак ці аспекти діяльності — ще не все. Мало побудувати сучасний завод і оснастити його високотехнологічним обладнанням. Дуже важливими для підприємства є кадри. Кваліфіковані і зацікавлені у своїй справі працівники — головне багатство і потенціал подальшого розвитку будь-якої компанії. Ми давно зрозуміли цю просту істину. На підприємстві працюють висококваліфіковані фахівці. Кожен з них має достатній рівень знань, але постійно продовжує навчатися. Наука розвивається, тому ніхто і ніколи не може сказати, що вже володіє усіма знаннями. Ми не стоїмо на місці, а рухаємось вперед разом з життям. Усе сказане відноситься не тільки до топ-менеджменту. Кожен працівник підприємства підвищує свою кваліфікацію згідно зі встановленим графіком і спеціалізацією. Силами підприємства і з залученням фахівців інших компаній ми регулярно проводимо різні тематичні тренінги, які допомагають орієнтуватися у різних ситуаціях. Наприклад, перед тим, як уперше стати учасником виставки CPhl Worldwide, ми пройшли дуже цікавий тренінг «Гуркіт на виставці». Він виявився корисним, тому що дуже допоміг нам правильно організувати роботу стенда, раціонально використовувати кадрові ресурси та обмежений час. Відвідуючи різні виставки, я тепер мимоволі відзначаю випадки, коли компанії явно незнайомі з технологією цього виду презентації.

Тепер ми узагальнюємо досвід нашої участі у виставці вдруге, систематизуємо нові контакти, аналізуємо свої успіхи, відзначаємо недоліки і робимо висновки на майбутнє. Ми розуміємо, що шлях на світовий фармацевтичний ринок зовсім непростий і не в кожної компанії він буває легким. Головне, що «Фармак» на цей шлях вже ступив. Тепер ми будемо планомірно, крок за кроком, просуватися вперед. У цілому ми відзначаємо значний прогрес у порівнянні з минулим роком. Планується, що наступна виставка пройде в Мадриді, і ми сподіваємося, що наша участь у ній буде ще більш результативною.

Олег Сяркевич, директор з експорту та розвитку зовнішніх ринків, член правління ВАТ «Фармак»:

— В цьому році з 7 по 9 грудня в Брюсселі проходила виставка CPhl Worldwide-2004, яка проводилася вже в 15-й раз. П’ятнадцять років — це досить тривалий час, що свідчить про авторитет цієї виставки та зацікавленість світової фармацевтичної спільноти у цій події. Як можна дізнатися з інформаційних матеріалів, з року в рік збільшується кількість учасників та відвідувачів виставки, розширюється географія, тому що все більше компаній з різних країн зацікавлені в пошуках нових ділових контактів, у виході на європейський та інші ринки. Відомо, що ВАТ «Фармак» як експонент вже вдруге приймає участь у виставці CPhl Worldwide-2004, а до того представники нашого підприємства декілька років відвідували цей захід. Тому ми можемо порівнювати, що експонувалося раніше і тепер, які напрямки є найбільш цікавими, висловлювати деякі висновки щодо тенденцій розвитку світової фармації. Тобто міжнародна виставка за участю багатьох країн — це свого роду дзеркало, у якому ми можемо бачити весь фармацевтичний ринок «в мініатюрі». Що ж показало дзеркало у нинішньому році? Слід зазначити, що ми бачимо, як швидко розвивається біотехнологія. Декілька років тому цей напрямок вважали швидше експериментальним, з досить вузькою спеціалізацією окремих фірм. Зараз багато компаній, що випускають генеричні лікарські засоби включають до свого портфелю біотехнологічні розробки. Також я звернув увагу на те, що участь у виставці бере все більше компаній, які пропонують один продукт. Він може бути повністю розроблений цією компанією, а може бути придбаний у іншої. Цей факт свідчить про те, що досить вузька спеціалізація також перспективна і може принести фірмі істотний прибуток. Препарати «вузької» спеціалізації, як правило, досить часто купують великі компанії, які бажають поповнити свій портфель чи освоїти нову нішу і таким чином розширити свою присутність на ринку.

Вечірній Брюссель щиро вітав гостей з України

Вечірній Брюссель щиро вітав гостей з України


Не можу не відзначити ще одну цікаву тенденцію, яка спостерігається на багатьох ринках, в тому числі на фармацевтичному. Я маю на увазі збільшення кількості компаній і фахівців з країн азіатського регіону. Все більш помітне місце на виставці займають фірми з Індії, Китаю, Кореї та інших східних держав. Вони презентують різноманітні види продукції та послуг. Наприклад, в науковій сфері фірми можуть синтезувати молекули «на замовлення» і пропонують партнерам послуги своїх фахівців та лабораторій. Інші азіатські компанії розробляють готові лікарські форми, проводять доклінічні та клінічні дослідження, дослідження біоеквівалентності і виробляють лікарські засоби. Вони пропонують співробітництво на всіх етапах випуску препаратів на досить вигідних умовах. Навіть у павільйоні компаній з США ми бачили в окремих підрозділах фірми і фахівців з Азії. Значно підвищився рівень компаній зі Сходу, і це можна помітити з оформлення стендів, їх площі (деякі з них займають близько 100 кв. м) та місця розташування. Це серйозні гравці на ринку, які також починають диктувати свою політику. Все частіше трапляються випадки, коли в європейських країнах створюються фірми, які виконують функції контролю якості, а синтез та виробництво ліків здійснюється в Індії або інших країнах Сходу. Виробництво інспектується європейськими чи американськими контролюючими структурами, що надає гарантії належної якості продукції, яка виробляється.

Гарний настрій — запорука успіху: після укладання угоди щодо участі у CPhI-2005 у Мадриді. На фото (зліва направо): Ф. Жебровська, О. Сяркевич та Г. Костюк

Гарний настрій — запорука успіху: після укладання угоди щодо участі у CPhI-2005 у Мадриді. На фото (зліва направо): Ф. Жебровська, О. Сяркевич та Г. Костюк


Для нас, українських виробників, досвід «азіатських тигрів» є дуже гарним прикладом високої конкурентоспроможності і темпів експансії на міжнародні ринки. Але цей рух повинен мати певну логіку. Неможливо робити все одночасно, треба мати свої пріоритети. Дякуючи тим крокам, які вже зроблено в Україні, наша країна має свій регуляторний орган — Державну службу лікарських засобів, до складу якої входить Інспекторат з Належної виробничої практики. Його створено на засадах, які існують в Європі. Це важливий крок, і нам тепер значно простіше працювати, оскільки ми можемо надавати партнерам сертифікати, видані у встановленому порядку, як це відбувається у всіх розвинутих країнах. Водночас, у регуляторній сфері залишається ще чимало білих плям, що істотно обмежують можливість українських фармвиробників експортувати свою продукцію. Для підготовки реєстраційного досьє європейського формату необхідно не тільки виготовити лікарський засіб відповідно до стандартів GMP, але і мати відповідні клінічні дослідження, а для генеричних препаратів — відповідні дослідження на підтвердження біоеквівалентності оригінальному лікарському засобові. Поки що в нашій країні це зробити неможливо. І справа не в тому, що ми не маємо клінічної бази або фахівців належного рівня, а в тім, що на законодавчому рівні не прописаний цілий ряд процедур, не видано відповідних документів. Наприклад, для проведення клінічних досліджень європейського формату необхідний закон, що регламентував би взаємини між дослідниками і пацієнтами. Це зовсім нескладно зробити, потрібно просто, щоб до цього, як говориться, «дійшли руки». Загалом, нам украй необхідні всі складові прийнятої в розвинутих країнах системи створення, виробництва і дослідження медикаментів: не тільки GMP, але і GLP, GCP та ін. Країна рухається в цьому напрямку, так що, на мою думку, незабаром така система діятиме і у нас. Сподіваюся також, що в наступному році Україна стане членом PIC/S, а це істотно спростить вирішення багатьох питань, пов’язаних з експортом наших ліків.

Серйозною проблемою залишається повернення інвестицій і одержання прибутку для подальшого розвитку. Неодноразово вже говорилося про те, що впровадження у виробництво стандартів GMP вимагає інвестування значних коштів. Їх потрібно повертати. Однак український фармацевтичний ринок не дає можливості повною мірою реалізувати потенціал таких підприємств, незважаючи на те, що його річний приріст у порівнянні з приростом світового ринку в процентному співвідношенні може виглядати вражаючим. Однак якщо звернутися до абсолютних показників, то картина буде не такою оптимістичною. Приріст обсягу ринку в натуральному вираженні — це дуже невелика сума, та й сам обсяг ринку поки ще значно менший, ніж, наприклад, у сусідній Польщі. А що вже й згадувати про ринки країн Західної Європи або США! Зрозуміло, що цікавіше грати на тих ринках, де існує можливість заробити якомога більше. Однак потрапити в число гравців на таких ринках дуже непросто, хоча я не вважаю це неможливим. Не слід очікувати, що ми одразу зможемо вийти на перспективні ринки розвинутих країн і отримати дуже великі гроші. Ми реально дивимося на речі і розуміємо: для цього потрібно ще багато працювати. І все ж ми вже досягли перших успіхів і маємо перші контракти, які розширюють географію експорту нашої продукції.

Найбільш важливим підсумком першої участі у виставці для нас стало те, що ми змогли переглянути свій підхід до процедури створення лікарського засобу. Ми тепер знаємо набагато більше, ніж раніше, і набагато краще підготовлені до співпраці з партнерами. Нові знання — це важливо, але ми отримали і практичні результати. Препарати ВАТ «Фармак» вже зареєстровані у В’єтнамі, завершується їх реєстрація на Філіппінах, триває цей процес у інших країнах, у тому числі й Європейського Союзу. Ми зробили все, щоб експерти, які працюють з реєстраційними досьє наших лікарських засобів, не мали підстав для пред’явлення претензій до наших препаратів. Хочу зазначити, що реєстрація продукту — це важлива частина його шляху на ринок, проте треба подбати також і про його просування і реалізацію. Ми не забули про цей важливий аспект і вели переговори саме з тими компаніями, які готові взяти на себе як просування, так і реалізацію наших препаратів. В одних країнах це фірми-виробники, які бажають розширити свій портфель препаратів певної фармакотерапевтичної групи, в інших — дистриб’юційно-маркетингові структури. Що стосується формування ціни, то ми виходимо із собівартості й рентабельності, маркетингового аналізу кожного ринку, а також цін на конкуруючі продукти.

Наша діяльність у сфері експорту цього року була успішною. Планові показники експорту виконані вже за 11 міс. Прогнозований ріст експорту у 2004 р. — 19%. Сподіваємося на подальше зростання обсягів експорту після завершення процесу реєстрації ряду препаратів ВАТ «Фармак» в різних країнах. Позитивний результат нашої діяльності впевнено доводить, що ми рухаємося в правильному напрямку і з кожним роком набуваємо все більше нового досвіду, поглиблюємо знання та налагоджуємо нові контакти. o

Вікторія Матвеєва, фото надані ВАТ «Фармак»


Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті