Нові підходи до фармакотерапії захворювань травної системи

18–19 квітня 2002 р. у конференц-залі Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика відбулося засідання Національної школи гастроентерологів та гепатологів України, на якому були розглянуті актуальні проблеми діагностики та лікування захворювань тонкого та товстого кишечнику. В роботі Школи взяли участь провідні науковці України, Франції, Німеччини та Росії.

Учасники конференції (зліва направо): завідувач кафедри гастроентерології та дієтотерапії КМАПО ім. П.Л. Шупика, професор Наталія Харченко, завідувач кафедри терапії КМАПО ім. П.Л. Шупика, професор Наталія Швець, професор гастроентерології Мішель Дапуені (Франція), медичний директор компанії «Beaufour Ipsen» у країнах СНД та Центральної Європи Гюг Берар (Франція), завідувач кафедри факультетської терапії НМУ ім. О.О. Богомольця, професор В’ячеслав Передерій та голова представництва компанії «Beaufour Ipsen» в Україні Оксана Голота.

Організатором Національної школи гастроентерологів та гепатологів стала кафедра гастроентерології та дієтотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, науковими керівниками — декан терапевтичного факультету Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, провідний експерт ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, доктор медичних наук, професор Наталія Харченко та завідувач кафедри факультетської терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор В’ячеслав Передерій. Генеральним спонсором форуму виступили компанії «Beaufour Ipsen» та «Dr. Falk» (Німеччина).

Синдром подразненого кишечнику

Етіологія та патогенез синдрому подразненого кишечнику до кінця не з’ясовані, тому його діагностика та лікування зазвичай є нелегкою справою. Як зазначили професор М. Дапуені (Франція) та професор А. Златкіна (Росія), не слід змішувати поняття «синдром подразненого кишечнику» і «симптоми подразненого кишечнику». Річ у тім, що синдром подразненого кишечнику супроводжується одним з провідних симптомів — болем, проносом або запором. Фармакотерапію проводять, використовуючи низку препаратів в залежності від того, яким провідним симптомом супроводжується дане захворювання.

На сьогоднішній день існує декілька лікарських засобів для фармакотерапії синдрому подразненого кишечнику. До них належить Смекта (діосмектит), Форлакс (макрогол) та Дицетел (пінаверій бромід). Встановлено, що антибактеріальні засоби не ефективні в лікуванні цього захворювання.

Терапію синдрому подразненого кишечнику необхідно проводити протягом тривалого часу. Якщо провідним симптомом є пронос, то у комплексне лікування слід включати препарати, що зупиняють діарею. До лікарських засобів першої лінії належать діосмектит та лоперамід. У зв’язку з тим, що синдром подразненої товстої кишки є психосоматичним захворюванням, для лікування використовують лікарські засоби, що діють на ЦНС, зокрема антидепресанти в низьких дозах.

У випадку, якщо переважає больовий синдром, то як препарати першої лінії використовують лікарські засоби зі спазмолітичною дією, зокрема пінаверій бромід, а також діосмектит. Препаратами другої лінії є антихолінергічні засоби та антидепресанти.

Якщо ж провідним симптомом є запор, то необхідно призначити дієту, збагачену овочами та фруктами. Французькі науковці не схильні застосувати висівки, оскільки вони можуть спричинити та посилювати біль у пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику, а також лактулозу, яка може зумовити метеоризм. З фармакологічних засобів хворим здебільшого призначають макрогол. Як виняток, використовують послаблювальні засоби, але лише протягом короткого часу.

Хронічні запальні захворювання кишечнику

У промислово розвинених країнах спостерігається підвищення поширеності хронічних запальних захворювань кишечнику, зокрема неспецифічного виразкового коліту і хвороби Крона. Етіологія та патогенез цих захворювань ще й досі до кінця не з’ясовані. У зв’язку з цим етіологічного лікування хронічних запальних захворювань кишечнику на даний час не існує. Німецький науковець професор Гросс розповів про сучасні методи консервативного лікування неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона. У світовій клінічній практиці широко використовують препарати, що містять мезалазин (5-аміносаліцилову кислоту), наприклад Салофальк, кортикостероїди, протидіарейні засоби та імуносупресори. Терапевтична ефективність мезалазину досягається завдяки пригніченню ліпоксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, а також інгібування певних функцій нейтрофільних гранулоцитів (міграція, дегрануляція, фагоцитоз та утворення вільних радикалів).

Захворювання, спричинені цитомегаловірусом

Професор Віктор Кононенко (Київ) розповів про новітні схеми лікування захворювань кишечнику, зумовлені цитомегаловірусною інфекцією. Як відомо, цитомегаловіруси належать до класу герпес-вірусів. Значна кількість людей є носіями цих вірусів, але симптоми хвороби у них відсутні. Однак за умови імунного дисбалансу згадані віруси можуть стати причиною серйозних захворювань, іноді навіть призводити до летального кінця. До сучасних препаратів, які широко використовують у світовій практиці, належить Цимевен (ганцикловір).

Післямова

На засіданні Національної школи гастроентерологів та гепатологів України були також розглянуті клінічні аспекти застосування рослинного препарату Цикло 3 форт (a-адренергічний венотонізуючий засіб) компанії «Pierre Fabre» у лікуванні захворювань аноректальної зони. Професор Наталія Харченко висвітлила сучасні методи лікування ожиріння.

На жаль, у короткому повідомленні неможливо навіть коротко викласти цікаві думки, що прозвучали у доповідях. Слухачі Школи могли переконатися у тому, що сучасна гастроентерологія має потужний арсенал ефективних і безпечних лікарських засобів, які можна, а навіть і необхідно впроваджувати в повсякденну практику вітчизняних лікувально-профілактичних закладів.

Віктор Маргітич
Фото Євгена Кривші