Телефонна лінія з Міністром охорони здоров’я України

У вівторок, 10 вересня, міністр охорони здоров’я Віталій Москаленко взяв участь у телефонній лінії Кабінету Міністрів України з питань економічних реформ. Протягом двох годин міністр відповідав на численні запитання громадян з різних регіонів держави. Коло питань було надзвичайно широке: надання медичної допомоги, забезпечення лікарськими засобами (ЛЗ) та їх вартість, медична експертиза, професійне навчання, працевлаштування та заробітна платня медичних працівників, фінансування бюджетної сфери, організація роботи органів охорони здоров’я. По закінченні телефонного спілкування міністр мав коротку бесіду з журналістами.

p_357_36_160902_Moskalenko.jpg (8292 bytes)

Віталій Москаленко, міністр охорони здоров’я України

Насамперед Віталій Москаленко повідомив, що цього року порівняно з минулим роком в 1,8 разу зменшилася кількість звернень громадян до Міністерства охорони здоров’я. Більшість звернень стосувалися кадрових питань — розподіл на роботу випускників, зміна призначень на працевлаштування. Загалом міністерство продовжує керувати працевлаштуванням молодих спеціалістів, 95% із них у цьому році скористалися державним замовленням і працюють за призначенням.

Заробітна платня медичних працівників нині одна з найнижчих у бюджетній сфері. Протягом останніх 1,5 року її було двічі підвищено, але в цілому по галузі середня місячна платня становить 203 грн, 260 грн. — лікаря. Сьогодні управління з організації медичного обслуговування населення розробляє методичні рекомендації щодо закладення бюджетних коштів на наступний рік. Зокрема, порушено питання про підвищення заробітної платні медичним працівникам у 2003 р. на 12%; ця позиція знайшла підтримку з боку профспілок. Наступного року на заробітну платню працівників медичної галузі планується виділити на 450 млн грн. більше, ніж минулого, але наразі невідомо, який вплив матимуть побажання галузевого міністерства на кінцеву структуру бюджету. У 2003 р. буде проведено диференціювання оплати праці лікарів, висококваліфікованих фахівців та медсестер.

Минулого року було прийнято дві постанови уряду відносно регулювання цін на ЛЗ в аптечній мережі, згідно з якими держава обмежила націнки на затверджений перелік ЛЗ — для медичних закладів це обмеження складає 10%, для роздрібної мережі — 35%. У регіонах рішення про регулювання націнки на ЛЗ приймаються на місцевому рівні.

Цього року відбулося загальне зниження цін на ЛЗ на 0,6%, але міністр охорони здоров’я не вважає таку динаміку достатньо суттєвою. Тому наступного року міністерство планує порушити серйозне питання щодо регулювання цін, глибокого й системного його контролю — йдеться про реєстрацію цін з боку держави на широкий асортимент ЛЗ.

Міністр зазначив, що обсяги вітчизняного виробництва ЛЗ потрібно нарощувати, по-перше, тому, що переважна більшість з них дешевша порівняно із зарубіжними ЛЗ (за деякими позиціями на 20–60%), по-друге, стимулювання вітчизняного виробника — це поштовх для української економіки.

З огляду на те, що в структурі населення України приблизно 25% складають діти та підлітки, а дози більшості ЛЗ розраховані для дорослих, міністерство посилює контроль за розширенням асортименту лікарських форм для дітей. Розробляються і впроваджуються у вітчизняне виробництво деякі форми сиропів, ампульних і таблетованих препаратів.

Міністр охорони здоров’я вважає, що хоча останніми роками показники виконання регіональних бюджетів поступово поліпшуються (бюджет минулого року в системі охорони здоров’я виконано на 98%), сьогодні фінансування лікувального процесу в Україні перебуває на критичному рівні. Зокрема, у 2001 р. на ЛЗ, призначені для лікування хворих, було витрачено 491 млн грн., що в середньому становить 133 грн. на кожного громадянина. Виходячи з такої суми на рік, надати кваліфіковану безкоштовну допомогу всьому населенню неможливо.

Фінансове забезпечення галузі нинішнього року становить 6,4 млрд грн., що на 23,2% більше порівняно з минулим роком. Із них 59,7% припадає на оплату праці, 10,2% — на забезпечення ЛЗ, 15,7% — на сплату за енергоносії та на харчування хворих. Але труднощі з виконанням бюджету існують і змушують дотримуватися пріоритетів під час розподілу коштів.

Віталій Москаленко нагадав про прийняту Кабінетом Міністрів Постанову № 989 від 11 липня 2002 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА», № 30 (351) від 5 серпня 2002 р.), згідно з якою затверджено перелік платних послуг, а також гарантовано обсяг медичної допомоги. Сьогодні міністерство готує низку змін до законодавства, в структурі яких пропонується нове тлумачення визначень «медична допомога» та «медичні послуги». Міністр вважає, якщо юридично буде «розведено» ці два поняття, зникнуть підстави для закидів медичним працівникам щодо стягнення з населення коштів. Тоді легітимно існуватимуть благодійні фонди, здійснюватимуться страхові внески, легально сплачуватимуться медичні послуги.

Віталій Москаленко підкреслив, що стратегічним ресурсом і додатковим джерелом фінансування галузі є впровадження страхової медицини. Тому закон про обов’язкове державне медичне страхування необхідно приймати якомога швидше. Він має забезпечити механізми допомоги державі та сприяти формуванню особистої відповідальністі кожного громадянина за стан свого здоров’я.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи