Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

До проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття закону

Згідно з даними біології, життя людини починається з моменту злиття мембран статевих клітин її батьків. Вона є людиною – індивідуальною і неповторною – на кожному етапі внутрішньоутробного розвитку, вже маючи в зачатковій формі всі властивості дорослої особи. Тому не існує принципової різниці між вбивством ще не народженої та вбивством вже народженої людини. Згідно з даними медицини (зокрема, результатами ультразвукових досліджень та внутрішньоутробних оптичних зйомок), дитина, яку абортують, зазнає таких самих страждань, як і доросла людина, яку тортурами доводять до смерті. Окрім того, аборти мають згубні наслідки для психологічного і фізичного здоров’я всіх задіяних в них осіб (постабортний синдром у матерів, членів їхніх сімей та лікарів, які проводять аборти, втрата репродуктивної здатності, інфекції, смертність жінок під час і після абортів, синдром вцілілих від аборту в дітей, які народжені до чи після абортування їхніх братів і сестер). При наявному в Україні стані речей ці наслідки вже поширилися на все суспільство. 1 млн. подружніх пар в Україні неплідні, з них 868 тисяч – через неплідність жінки. Причиною жіночої неплідності у 80 % випадків є аборт. З позиції медичної етики аборт є оскверненням та спотворенням високого покликання лікаря, завдання якого – лікувати і рятувати життя людини, а не нищити його прямим втручанням. З позиції філософської антропології людина є особою, тобто істотою, яка наділена розумом, почуттями та свобідною волею, істотою, що здатна свідомо здійснювати своє буття, «володіти собою» та визначати своє свобідне ставлення до себе та до всього іншого. Через те вона посідає незрівнянну гідність та недоторканні, непорушні права. Особа настільки радикально відрізняється від всього неособового буття, що неможливо, щоби щось стало особою, що не було нею від початку. Отже, якщо доросла актуалізована людина є особою, то вона є нею від початку, тобто – від зачаття, і вже від цього моменту їй притаманна специфічно особова гідність та недоторканні основні права – точно такі, які притаманні дорослій людині. Саме тому особа посідає недоторканне право на життя – від початку свого існування і до його природного (біологічного) закінчення. Згідно з даними демографії (дані від Держкомітету статистики за першу половину 2005 р.) лише з січня по липень 2005 року народ України зменшився на 230 тис. осіб. В жодній з областей України не зафіксовано переваги народжуваності над смертністю. В багатьох областях число смертей перевищує кількість народжень майже утричі. За останніх 12 років населення України зменшилося на 5 млн. осіб (з 52 млн. до 47 млн.). Якщо така демографічна динаміка триватиме, то через кількадесят років народ України складатиметься переважно з іммігрантів – вихідців з Азії. І основною причиною таких невтішних демографічних тенденцій є легальні аборти. З позиції економічної теорії та національної безпеки довготривалий та стабільний ріст економічних показників можливий лише там, де є додатній демографічний приріст: ріст виробництва і добробут залежать від народження дітей. Це майбутні молоді працівники, зміна на робочих місцях людей пенсійного віку, сплати в пенсійний фонд, соціальне забезпечення. З погляду теорії права легальне проведення абортів є узаконеним запереченням права на життя – першого й засадничого з усіх основних й невідчужуваних прав людини; звуженням гарантованого Конституцією України «права кожної людини на життя» (стаття 27 Конституції України).

2. Мета та завдання прийняття проекту закону

Метою та завданням законопроекту є заборона штучного переривання  вагітності, окрім випадків,  коли це загрожує життю вагітної жінки.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту закону

Цим законопроектом вносяться зміни до деяких законодавчих актів України щодо недопущення здійснення штучного переривання вагітності, а зокрема до Цивільного та Кримінального Кодексів України та Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я», а також до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України» від 15 лютого 2006 р. № 144.

Змін до інших нормативно-правових актів не передбачає.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація закону не потребуватиме фінансування з Державного бюджету України і додаткових матеріальних та інших витрат.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту закону

Прийняття цього законопроекту дозволить змінити невтішну демографічну тенденцію, яка склалась в Україні внаслідок загальнодозволеності проведення штучного переривання вагітності.

Проект

вноситься народним депутатом України

                                                                                 Шкілем А.В.

 ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)»

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному Кодексі України від 16 січня 2003 року № 436- ІV 

1) у статті 281:

частину 6 викласти у такій редакції: «6. Штучне переривання  вагітності,  забороняється, окрім випадків,  встановлених законодавством. 

Перелік обставин, що дозволяють переривання вагітності  встановлюється законодавством.»

2. У Законі України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII

1) статтю 50 викласти у такій редакції:

«Стаття 50.    Штучне переривання вагітності

Проведення операцій зі штучного переривання вагітності (аборт) заборонено, окрім випадків встановлених законодавством.

Перелік  обставин, що дозволяють переривання вагітності встановлюється  законодавством.»

3. У Кримінальному Кодексі України від 05 квітня 2001 року № 2341-III 1) у статті 134:

частину 1. викласти у такій редакції: «1. Проведення штучного переривання вагітності або проведення штучного переривання вагітності у випадках, коли це дозволяється законодавством, але особою,  яка не має спеціальної медичної освіти,-

карається штрафом  від  п’ятдесяти  до  ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк  від ста до двохсот сорока годин,  або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.»

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України:

• у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
• забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
• внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України» від 15 лютого 2006 р. N 144, та до Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 144 «Перелік підстав, за наявності яких можливе штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів» та визнати цей Перелік підстав, як таких, за яких можливе проведення штучного переривання вагітності взагалі.

Голова Верховної Ради

України