Національний каталог цін на лікарські засоби: напередодні 1 листопада

Формування Національного каталогу цін на лікарські засоби триває (далі — Нацкаталог). Кількість препаратів, на які задекларовано оптово-відпускну ціну в Нацкаталозі, постійно збільшується, однак далеко не на всі ліки, що реалізуються на українському ринку. Як відомо, наближається час «Ч», адже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 4 квітня 2025 р. № 439, залишки лікарських засобів, на які не задекларовано оптово-відпускну ціну в Нацкаталозі, дозволяється реалізовувати до 1 листопада 2025 р. Після цієї дати, згідно із ст. 20³ Закону України «Про лікарські засоби», обіг таких препаратів заборонено. Тож у гравців ринку може виникнути проблема із нереалізованими до цієї дати залишками. Спробуємо розібратися в тому, скільки налічується таких ліків на ринку та яку частку в ньому вони займають. Для підготовки матеріалу використані дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research», а також інформація з офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.

Структура Нацкаталогу

Станом на 24 жовтня 2025 р. в Нацкаталозі задекларовано оптово-відпускні ціни на 10 212 позицій лікарських засобів, з яких 1537 препаратів — оригінальні.

У розрізі етапів формування Нацкаталогу:

• 3360 — включені до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Нацперелік);
• 4102 — не включені до Нацпереліку, відпуск здійснюється за рецептом;
• 2750 — не включені до Нацпереліку, відпуск — без рецепта.

Загалом за 9 міс 2025 р. на роздрібному ринку реалізовувалося 10 399 товарних позицій (Stock Keeping Unit — SKU) лікарських засобів, з яких у Нацкаталозі задекларовано оптово-відпускну ціну для 8674 SKU. Тобто станом на 24 жовтня 2025 р. на понад 1700 SKU, що реалізуються на роздрібному ринку, не задекларовано ціни в Нацкаталозі. Отже, 17% від загальної кількості SKU можуть зникнути з полиць аптек. Водночас їх частка в загальному обсязі продажу ліків за 9 міс 2025 р. у натуральному та грошовому вираженні становить 6 і 4% відповідно (рис. 1).

Рис. 1 Структура ринку роздрібної реалізації ліків за 9 міс 2025 р. у розрізі препаратів, на які задекларовано та не задекларовано ціну в Нацкаталозі станом на 24.10.2025 р.

Щодо впливу декларування цін, то загалом задекларована в Нацкаталозі гранична роздрібна ціна вища за середньо­зважену роздрібну вартість у вересні 2025 р. в середньому на 28% (рис. 2).

Рис. 2 Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 упаковки препаратів, включених до Нацпереліку, на які задекларовано ціну станом на 24.10.2025 р., та середньозваженої граничної роздрібної ціни, задекларованої в Нацкаталозі

Висновки

Оптово-відпускні ціни в Нацкаталозі задекларовано на переважну більшість лікарських засобів, що реалізуються на фармринку. Однак під заборону обігу після 1 листопада може підпасти 1725 SKU препаратів. І в учасників ринку постає резонне запитання: що робити із залишками? Особливо це стосується аптек і дистриб’юторів, які жодним чином не можуть вплинути на процес декларування цін, адже це прерогатива виробників та імпортерів. Слід відзначити, що процес формування Нацкаталогу затягнувся. Законом України № 4239-IX було встановлено, що перше декларування цін на лікарські засоби, зареєстровані в Україні, здійснюється не пізніше 120 днів з дня набуття чинності цим законом (1.03.2025 р.). Тобто формування Нацкаталогу мало завершитися наприкінці червня 2025 р. У такому разі учасники ринку мали б понад 4 міс на реалізацію залишків. Тож, враховуючи обставини, МОЗ має ініціювати зміни до постанови КМУ № 439 в частині подовження терміну реалізації залишків ліків, на які не задекларовано ціни в Нацкаталозі. В іншому разі ці лікарські засоби мають бути утилізовані, що покладатиме на учасників ринку додаткові витрати, а також є неприйнятним явищем в умовах війни з моральної точки зору.

На одній із останніх нарад під головуванням заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Верещук представники МОЗ України заявили, що зі свого боку розглянуть можливість внести зміни в постанову № 439 для врегулювання випадків, коли імпортер або виробник хоче компенсувати тим чи іншим способом понесені дистриб’юторами втрати.

Серед інших питань, пов’язаних із формуванням Нацкаталогу, учасники ринку відзначають відсутність синхронізації цін в Нацкаталозі та реєстрі відшкодування для препаратів, шо включені в програму «Доступні ліки». Процедури ціноутворення для декларування цін у Нацкаталозі та в програмі реімбурсації суттєво відрізняються. Своєю чергою, у МОЗ обіцяли проробити це питання, і з 2026 р. реєстри мають синхронізуватися автоматично.

Загалом же, як ми неодноразово наголошували, реформа ціноутворення і формування Нацкаталогу не досягла своєї мети та не сприяла зниженню цін на лікарські засоби, а лише створила додаткове навантаження на учасників ринку та державні органи, які мали витрачати багато ресурсів на реалізацію цього проєкту. Крім того, реформа створює додаткові проблеми учасникам ринку, зокрема наразі дуже гостро постає питання щодо залишків препаратів, на які не задекларовано ціни.

Наша редакція запитала у директорки Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») Ірини Суворової, скільки залишків ліків, на які не задекларовано ціни в Нацкаталозі, знаходиться наразі у аптечних мереж та що вони планують з ними робити.

— За інформацією учасників ГС «АПАУ», станом на 20 жовтня 2025 р. в аптеках по всій країні залишки лікарських засобів, на які не задекларовані ціни в Нацкаталозі, становлять близько 6,7 млн упаковок на суму понад 1,2 млрд грн в закупівельних цінах без податку на додану вартість (ПДВ).

— Заборона обігу цих лікарських засобів після 1.11.2025 р., передбачена законодавством, не дозволяє реалізовувати якісні препарати, що вже перебувають в обігу, і їх необхідно буде вилучати та утилізовувати. Однак, відповідно до Правил утилізації та знищення лікарських засобів, затверджених наказом МОЗ України від 24 квітня 2015 р. № 242, з обігу вилучаються лікарські засоби, що не підлягають подальшому застосуванню, зокрема неякісні, незареєстровані та фальсифіковані препарати. Натомість залишки ліків, які знаходяться у суб’єктів господарювання, відповідають усім вимогам до якості та безпеки. Утилізація таких лікарських засобів є невиправданою і шкідливою з точки зору економіки та безпеки постачання ліків. Крім того, процес утилізації передбачає значні витрати з боку аптек та дистриб’юторів, що неприпустимо в умовах війни та фінансової нестабільності. Також втрата легального механізму реалізації таких препаратів може призвести до дефіциту в роздрібному сегменті та зниження доступності ліків для населення, враховуючи тривалий цикл планування їх виробництва та постачання (9–12 міс).

— Необхідно внести зміни до постанови КМУ № 439 щодо подовження терміну реалізації залишків препаратів, на які не задекларовано ціни в Нацкаталозі. У процесі впровадження реформи та ухвалення відповідної строкової норми з боку аптечних мереж та профільних асоціацій неодноразово наголошувалося про короткі терміни, що вимушено обмежать аптеки і громадян у доступі до якісних ліків. Тож з метою недопущення зменшення кількості якісних ліків, забезпечення доступу пацієнтів до них та збереження економічної стабільності аптечного ринку учасники ГС «АПАУ» звернулися до МОЗ України з проханням відтермінувати граничний строк реалізації залишків лікарських засобів, гранична оптово-відпускна ціна на які з боку виробника / імпортера не була задекларована в Нацкаталозі, до закінчення терміну придатності таких препаратів, або встановити реалістичну дату з урахуванням поточної ситуації в державі, виробничо-логістичних особливостей фармринку та необхідності забезпечення безперервного обігу лікарських засобів та доступу до них пацієнтів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!