Фастівський регіональний осередок всеукраїнської громадської організації «Фармацевтична асоціація України»

Ознайомившись з проектом «Правил надання транспортних та кур’єрських послуг при просуванні лікарських засобів суб’єктами фармацевтичної діяльності через заклади поштового зв’язку «Ліки на замовлення», спеціалісти аптечних закладів, які входять до Фастівського регіонального осередку Всеукраїнської громадської організації «Фармацевтична асоціація України», зробили такий висновок:

Правила суперечать всім основним положенням, які регламентують фармацевтичну діяльність.

1. Наказом МОЗ України № 114 від 22.06.1995 р. з доповненнями відповідно до Наказу МОЗ України № 379 від 16.12.1996 р. встановлено Перелік закладів охорони здоров’я , в тому числі фармацевтичних (аптечних) (п. 3 Наказу).

Постановою Кабінету міністрів України № 447 від 12.05.1997 р. визначено: «Роздрібна реалізація лікарських засобів здійснюється через аптеки та їх структурні підрозділи…» і Постановою № 448 від 24.03.1999 р. «… роздрібна реалізація лікарських засобів може здійснюватись через ФАП, організовані в сільських населених пунктах…».

Такий заклад, як «Аптека посилкової торгівлі», у законодавчих документах відсутній, тому його функціонування неправомірне.

2. Наказ МОЗ України № 117 від 30.06.1994 р. регламентує порядок виписування рецептів та відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек. Положення Правил не відповідають основним вимогам даного наказу.

Рецепт при цьому підмінюється бланком-заявою.

3. Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами від 12.01.2001 р. № 3/8, затвердженими наказом Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва і МОЗ України, передбачено, що «Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній чи фізичній особі для провадження господарської діяльності».

Поштове відділення фактично займається реалізацією лікарських засобів: приймає замовлення, попередню оплату за ліки, транспортує, зберігає, доставляє та передає (відпускає) ліки хворому, тобто виконує ліцензійний вид діяльності без жодних на те підстав.

4. П. 8.3. Правил: «Поштові відправлення, котрі не були вручені одержувачу протягом 4 тижнів, підлягають поверненню постачальнику для знищення». Таким чином, лікарські засоби, які не вручені Споживачу, зберігаються в поштовому відділенні. Тобто повною мірою повинні виконуватися вимоги Наказу МОЗ України № 44 від 16.03.1993 р. «Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення»: вимоги до приміщень для зберігання лікарських засобів, температурний режим, вологість, освітлення. Умови зберігання лікарських засобів у поштових відділеннях відсутні і поштові працівники не несуть відповідальності за дотримання правил зберігання лікарських засобів.

5. Правилами продекларовано, що головна « мета» Української медичної спілки через «Ліки на замовлення» — «… поліпшення медикаментозного забезпечення населення, в першу чергу сільської місцевості».

В Україні широко розгалужена мережа аптек, аптечних кіосків, аптечних пунктів, у тому числі й аптечних пунктів 2-ї групи при фельдшерських та ФАП у сільській місцевості, де кваліфіковані спеціалісти при безпосередньому спілкуванні з хворим зможуть надати йому кваліфіковану медикаментозну допомогу, забезпечити необхідними ліками, пояснити правила їх прийому, зберігання, попередити про можливі побічні ефекти та як їм запобігти.

До освіти та кваліфікації провізорів і фармацевтів, тобто спеціалістів, які безпосередньо контактують з хворим, держава пред’являє дуже жорсткі вимоги:

спеціальна освіта, курси підвищення кваліфікації, інтернатура, атестація, отримання категорії, а відповідно до Правил відпускати ліки може поштар, який не має ніякої спеціальної освіти.

Ми вважаємо, що проект «Правил надання транспортних та кур’єрських послуг при просуванні лікарських засобів суб’єктами фармацевтичної діяльності через заклади поштового зв’язку «Ліки на замовлення» при діючій на фармацевтичному ринку законодавчій базі є неетичним, некоректним та законодавчо необгрунтованим.

Даний Проект Правил порушує питання честі та професійної етики всіх аптечних працівників, тому й викликав такий резонанс. Ми, аптечні працівники, забезпечуємо ліками і товарами медичного призначення населення України, а не «просуваємо» лікарські засоби.

З повагою,
В.В. Дударчук,
член президії правління Фармацевтичної асоціації України,
голова Фастівського регіонального осередку Всеукраїнської
громадської організації «Фармацевтична асоціація України»